Урок Доброти за творами В.О. Сухомлинського.

Тема. “Шануй свого батька і матір свою ... ” Урок Доброти за творами В.О. Сухомлинського.

Мета: спонукати дітей замислитися над своїм ставленням до батьків; переконати школярів у необхідності пошани до батька та матері; вчити учнів любові та поваги до найрідніших людей. Вчити учнів усвідомлювати книжку як засіб спілкування з автором, з мудрою людиною;формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей; розвивати вміння висловлювати власну думку, робити висновки з прочитаного; виховувати віру в силу добра, дружби і справедливості, формувати почуття гендерної рівності; прагнення до самовдосконалення.

Обладнання:  жовті сонечка з висловами видатних людей   про ставлення дітей до батьків; червоні сердечка з порадою шанувати батьків. Крилаті вислови, прислів’я про доброту, твори В.О. Сухомлинського, тематичні малюнки, картки з ситуаціями, сердечка, Біблія.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф.

“...Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.”

                         Т.Г.Шевченко

 

Хід роботи

1. І. Вступне слово вчителя.

Дорогі діти! Ми живемо сьогодні у дуже складний час, коли бурхливо розвивається людська цивілізація і, разом з тим, стрімко занепадає мораль і процвітає аморальність. Тому зараз ми продовжимо знайомство з тими надійними засобами, які допоможуть вам, діти, не потонути у небезпечних гріховних круговертях, а щасливо і гідно, як личить справжній Людині, пройти свою життєву дорогу. Але спочатку нагадайте мені, будь ласка, які ви вже знаєте риси характеру і особисті якості людини, котрі свідчать про неї, як про творіння Боже, допомагають кожному не втратити людську подобу?

2. Відповіді дітей.

/Любов до ближнього; співчуття; милосердя; доброта і чесність; довготерпіння; послух та ін./

Організація класу

Вітання друзів

- А тепер доторкнемося один до одного, усміхнемося один одному й подаруємо своє тепло і чудовий настрій.

Учениця. Я всміхаюсь сонечку!             

Діти(всі). Здраствуй, золоте!

Учениця. Я всміхаюсь квіточці!

Діти. Хай вона цвіте!

Учениця. Я всміхаюсь дощику!

Діти. Лийся, мов з відра!

Учениця. Друзям усміхаюся

Діти. Зичу всім добра!

-         Хай першими сядуть дівчатка – краса нашого класу, а потім хлопчики – сила і мужність.

ІІ. Повідомлення теми та завдання уроку

3. Вчитель.

Так, діти, все, що ви щойно назвали, дуже важливе. Але людина не має права називатися Людиною, якщо в своєму серці вона не  береже ще одного почуття. Саме про це почуття і буде наша сьогоднішня розмова. Та мені дуже хотілося б, діти, щоб тему нашого уроку ви назвали самі. А допоможе вам у цьому те, що ви зараз побачите і почуєте. Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших – це велике покликання людини.

- Тож хочу наш урок  розпочати такими словами:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Саме цей вислів «Людина починається з добра» є темою нашого уроку ДОБРОТИ.

Розпочинається урок наш доброти

Тож  прошу вас серця свої відкрити

Щоб зрозуміти і запам’ятати

Лише з добра усе бере початок.

 

- Сьогодні ми з вами, спробуємо осягнути всю глибину слова  «доброта», дізнаємось:

- що таке добро?

- що значить шанувати батька  і матір?

- яка Господня заповідь про це говорить?

- чи легко робити добро?

- як навчитись розрізняти добро та зло?

-  чи породжує добро дружні стосунки?

- як навчитись обирати стежку добра в житті.

ІІІ. Поглиблення, розширення читацького досвіду учнів

Учень. Людина починається з добра!

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

 

Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

- Діти, а що таке на вашу думку добро, доброта, що означає робити добро? (Відповіді учнів)

Вчитель. «Добре», - ми говоримо про те, що є приємним і корисним для нас.

«Добре», - говоримо ми, коли нам радісно і затишно. «Добре», - кажуть наші батьки, друзі чи знайомі, коли ми зробили щось хороше іншим людям.

- Згадайте слова і вислови, в яких є слово «добро» і які ніколи не зникають з мовного вжитку? (Відповіді учнів)

- Отож, в основі всіх наших добрих почуттів, слів і вчинків лежить поняття добра. Увесь світ, який створив Бог, є добрим. Адже його творець – це абсолютне Добро. Ми повинні навчитись творити добро.

У Біблії сказано: «І побачив Бог усе, що вчинив,

                                  і ото, - вельми добре воно!»

Сценка «Зорі»

Донечка. Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті.

Мати.  Кажуть люди: то не зорі, сяють душі то святі.

Кажуть: хто на світі вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити, зла нікому не робив,

Бог послав того на небо ясно зіркою сіять …

Донечка. Правда, мамо, - то все душі, а не зорі там горять?

То навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

 

- Діти,  щоб добра у світі ставало більше, нам самим потрібно бути добрими - говорити хороші слова, добре ставитись до інших, робити добрі справи,  шанувати батьків, ставитися   гарно дітям  до батьків;  подумати над тим, які благословення виллються на нас, коли ми будемо шанувати найрідніших нам людей; що чекає тих, хто цього не робить. І тому тема нашого уроку звучить так: “Шануй свого батька і матір свою...”(Відкривається записане на дошці).

Епіграфом не випадково взяті слова з твору Т.Г.Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм”

“...Бо хто матір забуває, 

 Того Бог карає,

Того діти цураються,      

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,  

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.”

Адже проблеми ставлення дітей до батьків в тій чи іншій мірі торкалися письменники всіх часів і народів. Це, зокрема, крім названих,  Даніель Дефо  в романі “Робінзон Крузо”, Чарльз Діккенс у своїй “Різдвяній пісні у прозі”, Михайло Коцюбинський в оповіданні “Маленький грішник” та багато інших. Це важливе питання знайшло відображення в усній народній творчості, в працях видатних педагогів світу.

Чому ж така велика увага до цієї проблеми минулого і сьогодення? Можливо, хтось із вас мені підкаже?

/Діти   неслухняні, не доглядають  за старенькими тощо/.

Запам’ятайте, будь ласка,  слово “Правда”. Бо сьогодні ми з вами звернемося і до Божої Правди, щоб дізнатися, що говориться у Книзі книг про ставлення дітей до батьків та наслідки цього ставлення у житті людини. Кому знайомі слова теми уроку?

/Це 5-а  Заповідь Божа/.

Можливо, хтось зможе продовжити слова “Шануй свого батька і матір свою...? ”

/“...щоб довголітнім ти був на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!”/.

Так, вірно. Тож розглянемо цю Заповідь детальніше. Вона невелика за обсягом, але глибока за змістом. Слова її знайомі багатьом, але це не означає, що ми вже все знаємо і вчитися більше нема чого.

Давньоукраїнське слово “шануй” означає виявлення глибокої  поваги, пошани. /На дошці записано: “Шанувати – відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану; поважати”(Словник української мови, т.11, ст.405) /. Точно таке ж значення має і єврейське дієслово “каве”. Тут Господь велить виявляти пошану земним батькам: батькові і матері або тим, хто заміняє їх.

Що ж обіцяє Господь тим, хто буде це робити?

/Довголіття на землі/.

Так. Бог дає життя, землю і всі блага тим, хто шанує своїх батьків. Нам необхідно навчитися шанувати своїх батька і матір, щоб гідно шанувати і Небесного Отця. Ми повинні пам’ятати, що тато і мама дали нам життя, виростили, виховали

Що ж , на вашу думку, означає “шанувати батьків”?

/Відповіді дітей і коментар учителя/.

Звичайно, кожна людина може розуміти цю Заповідь по-своєму. Але у Біблії говориться про те, що ніхто не повинен проклинати батьків, зневажати їх, ображати чи, боронь  Боже, піднімати на них руку. Якщо ж діти робили це, були неслухняними, непокірними, легковажними, то таких, як говориться в Старому Заповіті, потрібно було побити камінням. На перший погляд, це жорстоко. Але це мало бути уроком для інших. Люди повинні були зрозуміти, що порушення 5-ї Заповіді – такий же огидний гріх, як, наприклад, убивство чи крадіжка.

Отже, ми маємо шанувати своїх батьків. А як же бути тоді, коли батьки, як це , на жаль, часто буває у цьому світі, ведуть гріховний спосіб життя? Відповідь на це запитання знаходимо у Новому Заповіті: “Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо!”(Ефесянам, 6:1). Тобто, діти повинні проявляти послух лише у тих випадках, коли воля батьків не суперечить волі Божій; бути мудрими і ні в якому разі не ображати чи зневажати своїх батьків.

А чи потрібно дбати про своїх батьків, коли вони вже постаріли?

/Так, бо для них ми завжди діти, а вони для нас – батьки/.

Батьки потребують дитячої любові і поваги не менше, ніж діти – любові батьківської. Тож даруйте їм це від щирого серця, бо не завжди у вас буде така можливість. Адже час летить невблаганно швидко і забирає, раніше чи пізніше, у нас все найдорожче.

                               Вірш Тетяни Яцук

Коли від дому будеш ти далеко

І ні з ким буде горе поділить,

Згадаєш хату, двір, гніздо лелеки

І маму, що стрічать тебе біжить.

    Минають дні в життєвій круговерті,

Старіє хата, двір, гнізда давно нема.

І тільки матері любов не може вмерти,

Хоча й до неї вже прийшла зима.

    Обличчя, таке гарне, вкрили зморшки,

Волосся, колись чорне, – сивина.

Кричу я мовчки: “Почекай ще трошки!

Старієш ти, то не моя вина!”

    То не моя…А все ж могла б частіше

Про тебе думати, з тобою говорить,

Приїхати, сказать щось добре, втішне,

І пам’ятать про тебе кожну мить.

Ростемо ми. Любов до нас приходить.

Нарешті й самі дочки – матері.

Роки ідуть, немов весняні води,

Та діти завжди ми у батьківськім дворі.

І поки є до кого прихилитись

І про біду свою розповісти,

Ми ще щасливі, нічого кривитись.

А плакать будемо, як лишимось самі.

Напевне, ви, діти, зрозуміли зараз, наскільки важливо шанувати своїх батьків, виявляти до них справжні почуття: і не на словах, а на ділі. Це потрібно вашим батькам, це потрібно вам самим, це потрібно і для благополуччя ваших майбутніх дітей. Чиніть так, бо цього хоче від нас Бог. Чиніть так, щоб довго і благословенно жити на землі. Чиніть так, щоб уникнути в своєму житті страждань і горя, які випали на долю літературних героїв, про котрих ішлося раніше, за їх гріх проти батьків.

І як знову не згадати слова національного генія України Т.Г.Шевченка: “Бо хто матір забуває, того Бог карає...”

Про яке покарання за неповагу до матері йдеться у Шевченка?

/Того, хто не шанує матір, будуть цуратися власні діти, чужі люди не будуть поважати. Така людина ніде і ніколи не зможе знайти спокою/.

“...І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому”.

Шевченко називає порушника 5-ї Заповіді злим. “На всій безконечній землі” звучать застережливо і благально слова: “Шануй свого батька і матір свою...” А значить, роби добро, а не зло.

Зараз я роздам вам яскраві сонечка, на яких записані вислови-поради видатних людей різних часів і народів, а також вірші з Біблії. Мені дуже хотілося б, щоб ці слова-сонечка освітлювали ваш життєвий шлях і допомагали вам будувати правильні взаємовідносини з батьками.

Вислови, записані на сонечках.

1.“Немає любові, сильнішої за материнську, немає ніжності, ніжнішої за ласку і турботу материнську, немає тривоги, тривожнішої за безсонні ночі й незімкнуті очі материнські”.    

В.О. Сухомлинський.

2.“Коли в серці синовому загориться іскра, в тисячу разів менша від факела материнської любові, то й тоді ця іскра буде все життя людське горіти незгасним полум’ям”. 

Старовинна  українська мудрість.

3.“Хороші діти – спокійна старість, погані діти – старість перетворюється на пекло”.                     

 Українська народна мудрість.

4.“П’ята Заповідь вимагає від дітей не лише поважати своїх батьків, коритися їм,  а й ставитися до них із любов’ю та ніжністю, полегшувати тягар їхніх турбот, стояти на варті їхньої репутації; а також бути для них підтримкою і втіхою в старості”.           

Е.Уайт.

5.“Ви маєте говорити про своїх батьків тільки добре. Звичайно, ми можемо викрити їх у чомусь гріховному, але робити це потрібно з любов’ю, делікатно, у дусі Христа; не лихословте їх, щоб не порушити Заповідь Всевишнього”.                 

Д.Цолин.

6. “Любов до батьків – основа всіх доброчинностей”.           

Цицерон.

7. “Неповага до батьків є першою ознакою аморальності”.

О.С.Пушкін.

8. “Чиніть по відношенню до ваших батьків так, як би ви бажали, щоб ваші діти чинили вам’’.                               

Рандю.

9. “Який ти до своїх батьків, такі й твої діти до тебе будуть”. 

Народна мудрість.

10. “Сину! Прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його. Хоча б він збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй ним у повноті сили своєї”.             

 Невідомий автор.

11. “Діти, дорожіть батьківським благословенням більше, ніж їхнім спадком”.                 

Невідомий автор.

12. “Згадай, як багато твої батьки пережили з тобою, перш ніж виховали тебе: як обережно твоя мати носила тебе під серцем, з якими муками народила тебе, як очищала тебе, кормила груддю, одягала, як деякі ночі проводила біля тебе без сну; і як невтомно твій батько трудився, щоб дістати тобі прожиток! Радій, якщо маєш можливість віддячити своїм батькам за ці труднощі, які вони перенесли для тебе”.                                

                 Невідомий автор.

13. “Жменька добрих справ дорожча за бочку порожніх слів”.

       Народна мудрість.

14. “Усмішка продовжує нам вік, а злоба старить людину”.

                   Народна мудрість.

15. “Син мудрий – потіха для батька, а син нерозумний – то смуток

для неньки його”.  

                          Притчі Соломона, 10:1.

16. “Мудрий син тішить свого батька, а людина бездумна погорджує матір’ю своєю”.  

                                 Притчі Соломона, 15:20.

17. “Слухай батька свого, – він тебе породив. І не гордуй, як постаріла мати твоя”.                                                                        

                           Притчі Соломона, 23:22.

18. “Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб тобі було добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі”.

             Второзаконня, 5:16.

19. “Послухай, мій сину, напучення батька свого і не відкидай науки матері своєї, – бо вони хороший вінок для твоєї голови і прикраса для шиї твоєї”.

                 Притчі Соломона, 1:8,9.

20. “Послухайте, діти, напучення батькового і прислухайтеся, щоб навчитися розуму”.

                                              Притчі Соломона, 4:1.

21. “Син безумний – погибель для батька свого”.

Притчі Соломона, 19:13.

22. “Бережи здоров’я батьків. Пам’ятай, що ранню старість і хвороби твоїй матері і батькові приносять не стільки праця й утома, скільки сердечні переживання, хвилювання, смуток, образи. Серце батька і матері завжди ранить дитяча невдячність, байдужість сина чи дочки до них”.

        В. О. Сухомлинський.

23.“Твоє недобре слово – подряпина на тоненькій тканині душі материнської. Мати перенесе все: і образу, й біль, і горе. Але від кожної подряпини назавжди залишається ранка – пам’ятай про це”.

        В.О.Сухомлинський.

/Діти перечитують вислови на сонечках і пояснюють, як вони це розуміють. Коментар учителя/.

IV. Обговорення прочитаних творів

- Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите. Саме таке життя дає можливість людині бути щасливою, духовно зростати, досягти гармонії і досконалості. Саме таке життя намагався прожити великий педагог – Василь Олександрович Сухомлинський.

(БІОГРАФІЯ  В. О. Сухомлинського, довідкове бюро)

Вчитель. Так, дійсно В. О. Сухомлинський був великим педагогом і видатним письменником, в щирому серці якого жила велика любов і доброта. Мудрий учитель писав  для вас твори, які сповнені тепла і добра. Щоб бути схожими на добрих героїв В. Сухомлинського, необхідно з’ясувати, як треба жити, щоб про нас могли сказати, що ми добрі, хороші люди.

Працювати над творами будемо за такою схемою:

1.               Який твір прочитали?
2.               Хто головні герої?
3.               Про який добрий вчинок розповідається у творі?
4.               Яка головна думка твору?

 

- Діти, чого навчають нас твори В. Сухомлинського? (відповіді   учнів)

Вчитель.  Так, я з вами згодна. Усі твори вчать нас творити добро, адже добро завжди пов’язане з такими людськими чеснотами, як чуйність,доброта, милосердя, щирість, справедливість дружелюбність.

 

Вчитель. Працюючи над творами  В.О. Сухомлинського, ми побачили , що у них переважає доброта, бо він сам був надзвичайно доброю людиною, запалював  людські серця добротою свого серця.

VI. Розв’язування моральних завдань

Вчитель.  Ми постійно перебуваємо серед людей – у колі сім’ї, друзів, у школі, в класі, на вулиці.

Всюди нам потрібно поводити себе так, щоб і навколишнім і нам було добре.

 

Робота в групах  : закінчити життєву ситуацію і зробити висновок.

 

Маленьке пташеня випало з гнізда. Воно лежало на землі, безпорадно чекаючи допомоги. Це побачили Сашко і Маринка. Діти вирішили забрати пташеня додому. Над ними стурбовано літала мати пташеняти, ніби хотіла про щось їм сказати. Побачивши це, хлопчик і дівчинка…

Під час дощу серед двору з’явилася велика калюжа. Ніна, дуже гарно одягнена, поспішала у гості. По дорозі вона зустріла бабусю. Вона з розпачем дивиться на калюжу, у яку впала її палиця. Мабуть, старенька не могла самостійно її  підняти. Ніна на мить зупинилася і уявила свою бабусю в такій ситуації. Дівчинка поспішала, але…

У парку весело гралися діти. Вони підкидали і ловили м’яч.  До них під’їхав хлопчик у візку. У нього була травмована нога. Він сумними очима дивився на своїх однолітків і міцно притискав м’яч  до грудей. Петрик і Галинка помітили хлопчика. Вони…

Хлопчики і дівчатка гралися у схованки. Несподівано Сергійко спіткнувся і упав, він  розбив коліно.  Хлопчик   заплакав, у нього текла кров. Дівчатка кинулися до ньогох. Оленка почала заспокоювати Сергійка. Галинка, крім жалісливих слів…

Вчитель. Діти, важливо зрозуміти, що потрібні історії відбуваються з кожною людиною. Мені дуже хотілося б, щоб ви були схожі на головних героїв, були чемними хлопчиками і  дівчатками. Щодня людина сама вирішує - чинити їй добро чи ні. Адже людина ,яка робить добро, є також щасливою, як і та кому вона зробила.

VII. Фізкультхвилинка

 

VІІІ. Робота над прислів’ями

Гра «Народ скаже, як зав’яже»

Вчитель. Добро, як ви вже помітили, це також товариські відносини між однокласниками - хлопчиками і дівчатками.

Щоб у нашому класі панували доброзичливі стосунки, потрібно, щоб кожний з вас хотів і прагнув цього. Адже взаємодопомога і чуйність, ввічливість і доброта – неодмінні ознаки дружнього класу.

Саме ці риси допоможуть вам виконати наступне завдання.

Завдання: знайти пару і скласти прислів’я .

- Діти, прочитайте утворені прислів’я, що об’єднує усі ці прислів’я?

Вчитель. Запам’ятайте, ці мудрі вислови, вони обов’язково допоможуть вам стати порядними людьми і гідно жити на світі. Бо «Хто творить добро – той творить життя».

 Гра «Зроби світ добрішим»

 Скринька добрих справ

 

- Любі діти, пам’ятайте, що добро зроблене вами повернеться добром до вас сторицею. Добро починається з вас, з ваших добрих справ. Нехай зараз кожен із вас пригадає і запише на карточці у вигляді серця ті добрі вчинки, які він робив за останній місяць.

Я гадаю, що наша скринька буде постійно поповнюватися вашими добрими ділами.

 

- Дорогі діти, нехай ваші маленькі серця завжди будуть відкриті лише для добра.  Я впевнена, що сьогоднішній наш урок доброти переросте в щоденну потребу творити добро.

ІХ. Підсумок уроку

1. Читання вірша

 

Не лінуйтесь робити добро

День і ніч і у кожну хвилину.

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це доброю робить людину!

 

2.Слово вчителя

- Кажут, коли народжується людина, Бог запалює зірку на небі і посилає до неї ангела-охоронця. Уві сні ангел цілує немовлятко тричі: в чоло - аби воно зростало  розумним, в личко, щоб було красивим, та в груди, аби здоров’я, любов і доброта вселились в його тіло, серце і душу. Ось і підійшов до кінця наш урок. Маю надію, що ви обов’язково будете хорошими, слухняними дітьми, дітьми, котрі люблять і поважають своїх батьків. Заключним акордом нашого спілкування стануть наступні слова:

Прийміть пораду мою, будь ласка,

На пам’ять декілька добрих слів,

Бо в них добробут і ваше щастя:

Шануйте, діти, своїх батьків.

Святим, сердечним теплом зігріте,

Явіть на ділі добро без слів.

Щоб не змовкали за вас молитви,

Шануйте, діти, своїх батьків.

Неждано прийде зима холодна

І скроні вкриє сріблястий сніг.

Така в майбутнім і ваша доля –

Шануйте, діти, своїх батьків.

Живіть для ближніх, себе забудьте, –

Це милосердя закон святий.

Хто щедро сіє, пожне з прибутком –

Шануйте, діти, своїх батьків.

            Невідомий автор.

Все це записане на оцих червоних сердечках. Чому ж червоних? А тому, що червоний – колір крові, символ життя. “Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”(Притчі,4:23).Тож бережіть, дорогі діти, свої сердечка від усього, що називається злом. Бережіть і живіть довго та щасливо на цій землі.

Запам’ятай, моя дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро творити!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                              Урок підготувала

Вчитель 4 класу

        Дерега Т.П.