Інклюзивна освіта. Календарне планування "Корекція розвитку. 4 клас"

                               ПЕРЕВІРЕНО

                               Завідувач філії

                              __________________

                              __________________

                             «     »                      ____р.

№

з/п

Дата

Тема та зміст навчального матеріалу

Спрямованість корекційно-розвиткового навчання

Очікувані результати

При-мітка

ДІАГНОСТИЧНИЙ ЕТАП

1

Діагностика розвитку пізнавальних процесів.

(Вправи: «Привітання», вправа-гра «Розкажи про себе»,  «Чарівні слова», «Якби я був чарівником».

Встановлюємо атмосферу взаємодовіри. Визначаємо рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення,  уяви, загальної обізнаності учня, самооцінки.

Учень:

- уважно слухає, запам’ятовує  і висловлює думки з приводу почутого;

- оцінює свою роботу; що вдалося, що – ні, над чим треба попрацювати (з допомогою);

- уміє працювати з підручником;

- списує з друкованого тексту (з допомогою).

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ ЕТАП

Розвиток наочно-образного мислення засобом конструювання

2

Сприймання сенсорних  еталонів, виділення об'єм-них предметів в макропрост-рі, співвідесення форми об'ємних предметів і заданих  еталонів форми.

Розвиваємо уміння сприймати сенсорні еталони, виділяти об'ємні предмети в макропросторі, співвідносити форми об'ємних предметів і задані еталони форми

Учень:

-                 уміє: сприймати сенсорні еталони, виділяти об'ємні предмети в макропросторі;

-                 співвідносити форми об'ємних предметів і задані еталони форми;

-                 порівнювати предмети за довжиною і шириною;виділяти функціональні частини у реальних предметах, визначати їх просторове взаєморозташування; добирати необхідні деталі відповідно до зразка.

3

Поділ  складної форми на складові частини, співвіднесення  відстані, визначення місця розташу-вання й взаємовідношення між об'єктами.

Навчаємо розділяти складну форму на складові частини, співвідносити відстань, визначати місце розташування й взаємовідношення між об'єктами.

Вправи. Ознайомлення з деталями конструктора (кубик, цеглинка, брусок, трикутна призма), вчити розрізняти їх за формою і кольором на рівні зіставлення й пізнавання. Учити простому аналізу споруд: виділяти форму, розмір, колір конструкторських деталей).

4

Уявлення про протяжність предметів шляхом побудови доріжок різної довжини й ширини. Порівняння  предметів за довжиною і шириною.

Формуємо уявлення про протяжність предметів шляхом побудови доріжок різної довжини й ширини;  уміння порівнювати предмети за довжиною і шириною.

5

Словосполучення.

Збагачуємо мовлення словосполученнями такими, як: «доріжка червоного кольору довга (широка)», «доріжка зеленого кольору коротка (вузька)», «червона доріжка довша (ширша) за зелену», «зелена доріжка коротша (вужча) за червону» тощо.

6

Конструкторські ігри «Збери за схемою» і «Нарисуй схему».

Розвиваємо  наочно-образне  мслення шляхом використання  конструкторських  ігор «Збери за схемою» і «Нарисуй схему» [Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення у дітей 5-7 років. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 89 с.].

Розвиток логічного мислення

(на матеріалі навчальних предметів третього класу)

7

Виділення ознак предметів. 

Навчаємо виділяти  ознаки  предметів. 

Уміє: (на матеріалі навчальних предметів для третього класу )

- виділяти ознаки предметів; 

- виділяти суттєві властивості предметів; - порівнювати предмети; 

- класифікувати предмети і явища;  

- ділити предмети на класи відповідно до заданої основи;

- давати визначення поняттям;

- відносити предмети до родини (класу).

8

Виділення  суттєвих властивостей предметів. 

Розвиваємо уміння виділяти суттєві властивості предметів. 

9

Порівняння предметів.

Розвиваємо практичні  навички  з порівняння предметів.

10

Класифікація предметів і явищ.Правила класифікації. 

Навчаємо класифіку-вати  предмети і явища (засвоєння дії класифікації (поділ предметів на класи, групи,  виділенням  в предметах тих чи інших ознак).

Ознайомлюємо з пра-вилами класифікації. 

11

Словесна характеристика класів у вже готовій класифікації.

Розвиваємо уміння складати словесну характеристику класів у вже готовій класифікації.

12

Поділ об’єктів на класи відповідно до заданої основи.

Розвиваємо уміння ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи.

13

Визначення понять.

Навчаємо давати визначення поняттям.

14

Віднесення об’єктів до родини (класу).

Формуємо уміння відносити об’єкти до родини (класу).

Розвиток довільної уваги

15

Конкретна задача виконуваної діяльності.

Уточнюємо і розвиваємо  розуміння конкретної задачі виконуваної діяльності.

Уміє:

- утримувати увагу на одному й тому ж завданні тривалий час;

  - переключати увагу з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого;

- підпорядковувати увагу вимогам діяльності.

16

Довільну увага. Спостережливість.

Тренуємо  довільну увагу (шляхом повторень і вправ) з метою виховання спостережливості у дітей.

17

Довільна увага.  Гра.  Відтворення образу сприй-нятого об’єкта.

Розвиваємо довільну увагу засобами навчальної гри, оскільки вона завжди має постановку задачі;

Тренуємо увагу засобом відтворенням образу сприйнятого об’єкта.

18

 Увага.

Вчимо розподіляти увагу між двома різноспрямова-ними завданнями.

  Спеціальні вправи, що тренують основні властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення. Використання вправ, на основі яких формується довільність уваги засобами розвитку волі та уважності як властивості особистості. Вправи на утримання уваги на одному й тому ж завданні якнайдовше (стійкість і концентрація уваги). Вправи на перехід уваги з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого (переключення уваги). Вправи на підпорядкування уваги вимогам діяльності (довільність уваги). Вправи на визначення в предметах і явищах малопомітних, але суттєвих ознак і властивостей (спостережливість).

Розвиток наочно-образного мислення засобом конструювання

19

Аналіз об’єкту. Його основні частини й деталі. Їх складові.

Формуємо уміння аналізувати об’єкт, виділяти в ньому основні частини й деталі, їх складові, визначати їх розміри, форму, просторові відношення й призначення. 

Уміє:

- сприймати сенсорні еталони, виділяти об'ємні предмети в макропросторі, співвідносити форми об'ємних предметів і задані еталони форми;

 порівнювати предмети за довжиною і шириною;

 виділяти функціо-нальні частини у реальних предметах, визначати їх просторове взаєморозташування;

 -відтворювати споруду відповідно до зразка, визначати склад конструкторських деталей, особливості їх форми, розміру й розташування; 

-добирати необхідні деталі відповідно до зразка.

20

Аналіз конструкторського зразка.

Навчаємо аналізува-ти конструкторський зразок, співвідносити елементи зразка з частинами предмета, самостійно будувати за схемою. 

Формуємо уміння  виділяти функціональ-ні частини у реальних предметах, визначати їх просторове взаємо-розташування.

21

Відтворення споруди відносно зразка.

Навчаємо відтворювати споруду відповідно до зразка, визначати склад конструктивних деталей, особливості їх форми, розміру й розташування.

Формуємо уміння  відтворювати в споруді знайомий предмет, знаходити його конструкторське рішення, планувати послідовність виконання дій з реалізації задуму конструкції

22

Робота з лего-конструктором.

Удосконалюємо уміння  добирати необхідні деталі відповідно до зразка.

Добиваємося точного з'єднання конструкторських деталей при відтворенні споруди. 

Конструкторські ігри «Місто майстрів», «Будинки для гостей з іншої планети», «Виставка машин», «Палац для казкових героїв», «Мости», «Морська подорож», «Лист з Квіткового міста», «Гра в чарівників».

Розвиток логічного мислення

(на матеріалі навчальних предметів четвертого класу)

23

Ознаки предметів.

Впізнання предметів за заданими ознаками.

Навчаємо виділяти  ознаки предметів та

Впізнавати  предмети за заданими ознаками.

Уміє:

- на матеріалі навчальних предметів ЯДС, Математика для четвертого класу  виділяти ознаки предметів;

-   виділяти суттєві властивості предметів; 

- порівнювати предмети, явища;

 - класифікувати предмети і явища; 

- ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи;

- давати визначення поняттям;

- відносити об’єкти до родини (класу).

24

Суттєві властивості предметів.  Порівняння двох і більше предметів.

Розвиваємо уміння виділяти суттєві властивості предметів та  порівнювати  два і більше предметів.

25

Класифікація предметів і явищ. Правила класифіка-ції. 

Розвиваємо уміння класифікувати предмети і явища (засвоєння дії класифікації ( поділ предметів на класи, групи виділенням  в предметах тих чи інших ознак). Ознайомлюємося з  правилами класифікації. 

26

Уміння ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи.

Уміння ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи.

27

Уміння давати визначення поняттям.

Уміння давати визначення поняттям.

28

Віднесення об’єктів до родини (класу).

Формуємо уміння відносити об’єкти до родини (класу).

Розвиток довільної уваги

29

Довільна увага.

Розвиваємо  довільну увагу з максимальною опорою на активну мислительну діяльність дитини. 

Уміє:

- концентрувати увагу тривалий час на конкретному предметі, завданні, керувати увагою в нових умовах виконання; 

- зосереджуватися на об’єктах, даних уявно, мисленнєво, словесно, називати їх основні властивості; переключати та розподіляти увагу, контролювати її під час переключення на інший вид діяльності;

- визначати під час засвоєння нової інформації суттєві та другорядні моменти.

30

Сприймання навчальних вимог та нової інформації.

Розвиваємо  вміння уважно сприймати навчальні вимоги та нову інформацію.

31

Контрольна функція : здатність контролювати свої дії і вчинки, перевіряти результати своєї діяльності.

Розвиваємо увагу під час навчальної діяльності, як засобу формування контрольної функції, тобто здатності контролювати свої дії і вчинки, перевіряти результати своєї діяльності.

32

Мета. Досягнення мети.

Поступово і наполегливо розвиваємо прагнення домагатися мети, неодмінно виконувати намічене.

33

Увага і її властивості.

Формуємо властивості уваги учня на уроці і на цій основі поступово розвиваємо довільну увагу та  формуємо уважність як рису особистості.

Етап оцінки ефективності корекційного впливу

1.               Методика «Панель».
2.               Методика «Групування предметів за функціональними ознаками».
3.               Методика «Групування предметів за родовими ознаками».
4.               Методика «Четвертий зайвий».
5.               Методика «Розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків».
6.               Методика «Визначення взаємозворотніх відношень між даними величинами та розміщенням предметів у просторі».

34

Підсумковий урок. Проведення діагностичних методик на визначення рівня розвитку цілісного сприйняття, конструктивності мислення, просторової орієнтації, продуктивності та стійкості уваги.

Проводимо діагностичне обстеження рівня розвитку інтелекту учня.  

Проводимо діагностичні методики на визначення рівня розвитку   наочно-образного мислення засобом конструювання, логічного мислення, довільної уваги конструктивності мислення, просторової орієнтації, продуктивності та стійкості уваги.

Демонструє знання вивченого матеріалу.

Уміло використовує здобутий навчальний матеріал.

35

Підсумковий урок. Найцікавішим було… Я навчився… Ще складно…Потребую постійної допомоги.

Робить висновки, щодо результативності навчання.

(Вправи на уважність, (знайди зайве, найкоротше слово, найдовше, слова, що означають назви рослин тощо). Вправи на тренування зорової пам’яті відтворенням образу сприйнятого об’єкта, що сприяє розвитку уваги. Вправи на спостережливість і подальше відтворювання. Вправи на конструювання споруд з пам’яті за зразком. Вправи типу «Доповни відповідь»; «Поправ товариша»; «Хто скаже коротше і точніше?»; «Наведи приклад» тощо).