Спілкування. Бар'єри спілкування

Тренінгове заняття для батьків

 Мета: Сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Завдання:

- Урізноманітнювати форми роботи з батьками;

- Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні;

- Залучати батьків до співпраці з НЗ;

- Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацьовувати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку;

- Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних ситуацій:

- Виховувати педагогічну компетентність батьків.

Матеріали: олівці, папір, картки із завданнями. 

Вислови видатних людей:

«Дитина найбільше потребує вашої любові як раз тоді, коли найменше її заслуговує». (Ерма Бомбек)

“Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота — виховання людини. ” В.Сухомлинський

“Дитина — рентгенівський знімок сім’ї. ” А.Макаренко

“Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших.”Б.Пастернак

 Зміст тренінгу

 (Ведуча вітає учасників, представляє себе, як тренера сьогоднішнього тренінгу.)

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. “Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”. Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання, не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми.

 Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

 Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Хід проведення

Тренер пропонує підводитися тих людей які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого чорне волосся;

- встаньте ті, хто має гарну посмішку; 

- встаньте ті, хто має доньку;

- встаньте ті, хто має сина;

- встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю

- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад. 

Привітайте один одного оплесками. 

 Правила роботи в групі

 Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.

Хід проведення:

Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу запропонуйте принципи:

- „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент;

- відкриті новим враженням;

- приймаємо іншого, як себе;

- нікого не критикуємо;

- бути чесним із самим собою;

- підтримуємо один одного;

- не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній. 

 Вправа «П’ять найважливіших подій у моєму житті»

 Наше життя складається з подій радісних та сумних, важливих і не дуже. Я пропоную вам пригадати і назвати п’ять значущих подій у вашому житті.

Дякую, ви назвали багато різних подій, це й перше кохання, і закінчення інституту, і весілля, але у кожній родині найважливіша подія – народження дитини.

Ми розуміємо Василя Сухомлинського, який писав: «Дитина – моє друге серце, моє друге єство».

В підлітковому віці взаємовідносини дітей з дорослими починають будуватися під впливом переживання нових почуттів, які пов'язані з прагненнями до самостійності, дорослості та самоствердження. Підлітки починають відмовлятися від підвищеного нормативного контролю з боку дорослих, відходять від ідеалізованих, надуманих зразків дорослих, починають активно відстоювати свої права на самостійність, висувають власні пропозиції у вирішенні значної частини життєвих питань, перестають виконувати вимоги дорослих щодо змін в їх поведінці. Вони намагаються знизити контроль дорослих щодо себе, хворобливо реагуючи на явні чи неявні обмеження їх прав. Таким чином змінюється стиль спілкування дитини з батьками, вчителями, іншими дорослими.

Що ж таке спілкування? (відповіді учасників)

Під спілкуванням, зазвичай, розуміють передачу інформації від однієї людини до іншої. Цей процес складається з комунікації та розуміння, сприйняття партнера, обміну діями. Тобто, це не тільки мова, але і жести. Спілкування поділяється на вербальне і невербальне.

Безумовно, важливість спілкування для людини важко переоцінити. Психологи радять людям, які втомилися від спілкування, спробувати більше бути на самоті. Зазвичай, якщо 70% часу людина залишається наодинці протягом короткого періоду часу, то вона починає перебувати в поганому настрої. У результаті настає так званий стан нудьги. Тому не варто нехтувати спілкуванням з людьми, навіть якщо вони набридають. Краще так, ніж бути на самоті. 

Вербальне спілкування.  Під вербальним спілкуванням мається на увазі звичайна мова. Всі слова, вирази та інтонація - все це і є вербальне спілкування, яке ми використовуємо щодня. Вербальне спілкування можна здійснювати не тільки при безпосередньому контакті (коли ви бачите людину), але і за допомогою телефону. Слід зазначити, що до вербального спілкування не можна віднести переписку. Також даний вид спілкування не відносять і до невербального. По-суті, це особливий вид спілкування, який часто називають сурогатним, але це лише неофіційна назва.

Невербальне спілкування. Під даним типом спілкування мається на увазі мова жестів та міміка. Багато хто вважає, що невербальне спілкування займає лише малу частину від загального обсягу всього спілкування. Але, насправді, саме невербально ми передаємо найбільшу кількість інформації. Про невербальне спілкуванні написана велика кількість книг і статей. Більш того, знято багато серіалів. Одним з найбільш знаменитих став серіал "Обмани мене" (Lie to me). Його головний герой придуманий на основі реальної людини - професора Пола Екмана, який присвятив більшу частину свого життя психології та механізмам брехні. Саме він відкрив мікроміміку, яка допомагає виявляти реальні емоції.

Невербальне спілкування відіграє важливу роль не тільки в житті людини, а й у професійній діяльності, воно є важливою складовою в криміналістиці. Саме завдяки жестам і міміці експерти виявляють брехню людини, завдяки її погляду та рухам тіла. (фрагмент відео)

Вправа «Як оволодіти позитивною мовою і заговорити нею»

Будь-яке спілкування залежить в першу чергу від мови, якою ми спілкуємось. І сьогодні нам би хотілось поговорити про поняття позитивного мовлення.

Процес оволодіння позитивною мовою складається всього з трьох основних правил.

Правило 1. Ніколи не говорити слово «Ні». Наприклад, ви працюєте продавцем і у вас запитують «У вас є м’ясо?». Ви відповідаєте «так, у нас є риба!» Будь-яка нормальна людина здивується «Дивно, у мене питають про м’ясо, а я буду пропонувати рибу». Але кому з нас подобається чути слово «Ні»? З самого дитинства ми чуємо це слово. «Мама, можна я піду погуляю?» «Ні, сідай вчи уроки!». «Мамо, можна я піду на дискотеку?» «Ні, тобі ще рано?» а от якби мама відповіла «Звісно, ти можеш піти погуляти, тільки давай я спочатку перевірю, як ти виконав домашнє завдання» або «На дискотеку? Можна, звичайно, чекаємо тебе на вечерю о дев’ятій». І зовсім стає неважливим те, що в першому випадку тобі прийдеться похмуро повзти до свого письмового столу, щоб зробити уроки, а в другому -  можливо дискотека розпочинається тільки о 10-й, і не має сенсу збиратись. Проте складається враження, що мама мене розуміє, вона мені довіряє , а я все одно розумніший і хитріший. То що  ж потрібно робити? Ніколи не відмовляйте, а пропонуйте альтернативу з того, що ви маєте.  Надавайте людині вибір, показуючи цим, що не все так погано. Тому намагайтеся не використовувати слово «НІ» і частку «не» у своїй мові.

Негативне формулювання – позитивне формулювання.

1.              Ви не проти, якщо…  Давайте обговоримо спочатку а, а потім б.
2.              Чи не могли б ви підказати Скажіть, будь ласка
3.              Наскільки, я пам’ятаю, ми домовлялись обговорювати контракти, чи не так?              Наскільки, я пам’ятаю, ми домовлялись обговорювати контракти, це вірно?
4.              Чи не замислювались ви над тим,… Ви стикались з тим, що…
5.              Скажіть, чи не помічали ви, що Ви помічали, що..
6.              Чи не бажаєте ви спробувати цей варіант? А ви хотіли б спробувати саме цей варіант? Чи інший?
7.              Вам це сподобалось, чи не так? Що вам сподобалось в цьому більш за все?

Погодьтесь, що без заперечу вального слова «Ні» та частки «не» все звучить набагато краще?

Правило 2. Будь-яка інформація – нейтральна, все залежить від нашого ставлення до неї.

Правильно підібране слово у потрібний момент схоже на скальпель хірурга, який може вилікувати людину, а може залишити інвалідом. Адже у словах закладена велика сила. Саме слова визначають нашу поведінку, наше ставлення до інших людей, наш настрій і нашу самооцінку. Уявіть собі, тільки но ви познайомились з гарною людиною. Як зміниться ваше ставлення до неї, якщо хтось скаже: «Він шпигун!», а якщо скажуть інакше: «Він розвідник!»? в першому випадку ви вже почали майже зневажати цю людину, а в другому – почали відчувати повагу. Цей  принцип яскраво описаний у притчі про дивний сон.

Один східний цар побачив дивний сон, ніби у нього один за одним випали всі зуби. Дуже схвильований, він покликав до себе тлумача снів, той вислухав його  й  заклопотано відповів: «Повелителю, я змушений повідомити тобі, що ти втратиш один за одним усіх своїх близьких». Ці слова викликали гнів володаря, він велів кинути нещасного до тюрми і покликати іншого тлумача.  Той, вислухавши сон, сказав: «Я щасливий повідомити тобі, що ти переживеш усіх своїх родичів. Володар зрадів, і щедро винагородив тлумача.

Придворні дуже здивувались: «Адже ти сказав йому те саме, що й твій попередник». На що отримали відповідь: «Ми обидва однаково розтлумачили сон. Багато залежить від того, не що сказати, а як це сказати».

Правило 3. Позитивне налаштування.

Як бачите, легко використовувати позитивну мову, коли ти маєш позитивне налаштування. А позитивно налаштуватись можна за допомогою прийому «Рефреймінг».  Сам термін походить від англ.. слова fraim – рамка.  Чому рамка? – запитають найлогічніші з вас. А тому що сенс будь-якої події залежить від того, в яку рамку ми її вставимо. Змінюється рамка – змінюється сенс. Коли змінюється сенс, реакція і поведінка також змінюються.  Так ось, цей прийом дозволяє змінювати події, в залежності від того, з якої точки зору ми її оцінюємо. Тобто, описуючи ситуацію іншими словами, ми змінюємо ставлення людини, і самих себе, до цієї ситуації. Кожен з нас стикався з поняттям пробки на дорогах, і, звичайно, хто не відчував у зв’язку з цим цілий арсенал негативних емоцій, починаючи від легкого розчарування до праведного гніву? Але, незалежно від того, що ми відчуваємо, пробка розсмоктуватися швидше не почне… то ж чи варто витрачати свої дорогоцінні нервові клітини на негативні емоції? А якщо подивитись на ситуацію з іншого погляду? Вставити себе в іншу рамку.. то можна знайти позитив і в цій ситуації. І тоді обов’язково прийде цікава ідея, як винести з цього користь. Наприклад, «нічого страшного, поки що я можу спокійно почитати, прослухати книгу, чи просто послухати музику, новини, відпочити від комп’ютера».  Але, якщо одна ідея не приходить одразу, спробуйте використати прийменник «ПРОТЕ». Тоді отримаєте: «ПРОТЕ, поки всі працюють, я можу спокійно почитати, послухати музику..». Відчуваєте різницю?

Рефреймінг можна використовувати, коли ми будемо розуміти, що всі події  у нашому житті умовно поділяються на два типи: приємні (як подарунки) і корисні (як часник). І тоді у будь-якій ситуації, навіть критичній, ми зможемо побачити користь. Отже технологія наступна:

Негативна ситуація   Рефреймінг  рефреймінг за допомогою «ПРОТЕ»

1.              Ліфт не працює! Прийдеться підніматись на 5 поверх пішки!
   Яка чудова можливість зробити зарядку для ніг…
   ПРОТЕ, я нарешті подивлюсь, як виглядає мій під’їзд!
2.              Я зламала каблук на туфлях
   Чудовий привід придбати нові туфлі
   ПРОТЕ, нові туфлі будуть більш сучаснішими
3.              Начальник дав термінове завдання, вимушена залишитись після роботи
   Розширення моїх обов’язків – це гарна можливість для кар’єрного зросту
   ПРОТЕ, у мене більше шансів на підвищення зарплати, ніж у моїх колег
4.              Забула вдома гаманець
   Якщо гаманець вдома, його ніхто не поцупить з сумки
   ПРОТЕ, зекономлю гроші на витратах
5.              Мене дратує, коли мої колеги пліткують
   Це чудове джерело реклами, буду знати до кого звертатись у разі необхідності
   ПРОТЕ,я тепер розумію, як пліткар виглядає зі сторони, і не буду нікому надавати такий приклад
6.              Знову потрібно йти до стоматолога
   Як добре, що оплачує медична страховка, а не я.
   Проте, у мене буде гарна посмішка

Звичайно, кожному з нас потрібно постійно обирати, Як і З КИМ розмовляти. Головне пам’ятати, що системою керує той, хто  проявляє більшу гнучкість, тобто той, у кого в запасі більша кількість варіантів поведінки.

 Історія для натхнення 

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

Хід проведення:

Тренер розповідає історію для натхнення: 

„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.

- Тату, можна в тебе щось спитати?

- Звичайно, що сталося?

- Тату, а яка в тебе зарплатня?

- Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?

- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?

- Ну, взагалі, 50. А що?

- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

- Тату, ти можеш мені позичити 30?

- Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.

А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”

Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

- Ти не спиш, синку, - запитав батько.

- Ні, тату, - відповів хлопчик.

- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.

- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. - Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”. 

Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

Рефлексія:
- Чи сподобалося тренінгове заняття?

- Що давалося виконувати легко?

- В чому виникали труднощі?