Співпраця класного керівника і сім’ї у вихованні ціннісно-орієнтованої особистості

Співпраця класного керівника і сім’ї у вихованні ціннісно-орієнтованої особистості

Виховання у житті людей – первинне і головне, усе інше – його наслідки. Там, де виховання відкладають “до кращих часів” і починають вирішувати інші, загальніші і важливіші, як здається, проблеми, ці “кращі часи” не настають ніколи.

                Класний керівник повинен прагнути створити таке виховне середовище, яке буде сприяти формуванню ціннісного ставлення учнів насамперед до самих себе. Адже, щоб полюбити інших людей, потрібно спочатку полюбити себе, цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил.

      Одним із найактуальніших напрямів роботи класного керівника сучасної школи є налагодження дієвого взаємозв’язку і ефективної співпраці з батьківською громадськістю.

Система роботи з батьківською громадськістю може включати в себе такі напрямки:

● вивчення виховного потенціалу сімей;

● підвищення рівня педагогічної культури батьків;

● безпосереднє залучення батьків до навчально-виховного процесу;

● вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

           Виховання дітей у сім’ї має, безперечно, суб’єктивний характер і залежить від рівня моральності і загальної культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Значну роль у цьому відіграє виховний потенціал сім’ї, який визначається внутрішньо притаманними конкретній сім’ї можливостями. Його важливо враховувати при виробленні стратегії співпраці школи з батьками учнів.

          На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому. Сім’я разом зі школою створює той найважливіший комплекс факторів і умов виховного середовища, який визначає ефективність всього освітнього процесу.

Діти здобувають освіту, виховуються і навчаються не лише в школі. Їх розвиток продовжується і поза стінами школи і насамперед – у сім’ї. Сім’я – один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Лише в сім’ї, під керівництвом та з допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ у всіх його складностях і багатогранних проявах, тут проходить її громадське становлення, формується світогляд та естетичні смаки.

В.О.Сухомлинський стверджував: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами, якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи»

       Значну роль у вихованні і навчанні школярів варто відвести спільним діям навчального закладу, класного керівника і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі. Проте, іноді в шкільному та сімейному вихованні немає узгодженості. Це ускладнює процес формування свідомості та поведінки дітей. Тісна співдружність класного керівника та сім’ї допомагає забезпечити єдність вимог і виховних впливів.

          Головними завданнями спільної діяльності класного керівника і сім’ї з питань  виховання ціннісно-орієнтованої особистості  можна виділити наступні: інтеграція зусиль сім’ї і класного керівника в діяльності щодо розвитку особистості дитини;  забезпечення участі батьків в організації навчально-виховного процесу і шкільному самоврядуванні; мотивацію батьків до вивчення науково-методичної та психолого-педагогічної літератури з проблем розвитку та виховання дітей; підвищення психолого-педагогічної культури батьків, поповнення арсеналу їх знань, вмінь і навичок виховної взаємодії з дітьми; підвищення відповідальності батьків за виховання дітей, ролі батька у родині; створення системи просвітницької роботи, спрямованої на підвищення правової культури батьків; презентації успішного досвіду сімейного виховання;  підвищення рівня профінформованості батьків та їхньої компетентності з проблем формування здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки та поширення шкідливих звичок, репродуктивного здоров’я дітей та молоді, організації змістовного сімейного дозвілля; надання психолого-педагогічної підтримки та допомоги проблемним сім’ям

       Виходячи з цього, можна виділити такі етапи встановлення взаємодії сім’ї та класного керівника,  школи: ознайомлення учасників взаємодії з її метою (правами та проблемами дитини, правами і обов’язками сім’ї та школи); вивчення школою сім’ї, а сім’єю – школи в межах прав та обов’язків учасників педагогічного процесу; виявлення можливостей і недоліків мети взаємодії, обговорення їх і вироблення спільного плану дій, залучення до його виконання; створення умов для взаємодії сім’ї, школи; формування позитивного ставлення до взаємодії учасників; організація та здійснення взаємодії у різних формах; контроль за здійсненням взаємодії з усіх сторін, корекція цього процесу.

         Партнерські відносини між вчителями та батьками повинні бути міцними та різнобічними, особливо для молодших школярів. Адже саме в цей період динамічно формується не тільки інтелектуальна основа особистості, але й її моральні якості. 

       Від участі батьків у справах школи виграє дитина, тому в школі практикуємо такі форми роботи з батьками: батьківські збори, рольові ігри; батьківські посиденьки; дні родини; зустрічі за «круглим столом»; спільні екскурсії; семінари; відкриті уроки; демонстрація фільмів на педагогічну тематику; консультаційні пункти «Виникло питання» та ін.

      Отже, співпраця родини і школи має ґрунтуватися на взаємоповазі, рівноправному партнерстві. Класний керівник, школа  та колектив батьків – це має бути єдиний живий організм, об’єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.