Спортивно- розважальне свято "Ми - козацького роду"

 

Спортивно-розважальне свято

«Ми – козацького роду»

 

 Мета: розширити знання учнів про Запорізьку Січ, про традиції та  звичаї українського козацтва. Сприяти формуванню почуття відповідальності перед  своєю командою в ігрових моментах, розвитку активної життєвої позиції, бажання відстоювати свою думку. Розвивати спритність, кмітливість, пам’ять, навички колективної роботи. Виховувати поважне ставлення до героїчного минулого України, глибоку повагу до  козаків – захисників рідної землі, інтерес до  обрядів, звичаїв козацтва, прищеплювати любов до неньки – України.

Обладнання: свято проходить в спортивному залі, фонограми пісень, спортивний інвентар,українські національні костюми, столи,  шапка з питаннями, козацькі знаки – нагороди, плакати на козацьку тематику,  повітряні кульки, квіти для прикрашання  залу.

 

  Фанфари

 

 Ведуча.Славна i багата iсторiя нашого народу. Героїчну сторінку в неї вписали славні запорожці, степові рицарі, оборонці української землі. То ж згадаємо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували, в Стамбул завертали. Пройшло все: одна слава зосталась і слава та не вмре, не поляже, про лицарство козацьке нам сьогодні  розкаже

 Звучить музика.

(Виходять козаки)

Козак 1: За шляхами, за дорогами,

   За Дніпровськими порогами,

   За лісами за високими

         Наші прадіди жили.

 

Козак 2: Мали січ козацьку сильную,

 Цінували волю вільну

 І Вкраїну свою рідную,

Як зіницю берегли.

 

Козак 3: На острові, на Хортиці,

  За порогами Дніпра,

Там зійшла козацька слава

 Для народного добра. 

 Там стояли на сторожі

Запорожці січові

Козак 4: Ой, не раз там до схід сонця

  Грали сурми бойові.

  Тут життя і кров віддали

  Запорізьки козаки,

  Україну рятували

   Від ворожої руки.

 

Ведучий 1: На долю українців випало багато випробувань, були злети, але більше – страждань, поневірянь, принижень, але все подолали, бо яскравим полум’ям горіло   в серці нестримне бажання здобути волю, незалежність.                            Воля  - найвища цінність в житті,

 Вільний не зможе збитися з путі.

 Всі ви цінуйте братерство і згоду,

 Ми – не раби, ми – козацького роду!

Ведучий 2:  Наші далекі предки, борючись за волю та незалежність, зуміли зберегли і передати нам неоціненний скарб: не тільки землю і її багатство, а й мову, звичаї, пісні – все те, що ми звемо рідним, українським. Українська земля прекрасна, багата, родюча, це країна неземної краси, не  земля, а справжній рай!

   І всі ми прийшли на цю землю, щоб зберегти пам’ять про далеке героїчне минуле нашого народу, символом незламної волі, нескореності та могутності якого  є славне козацтво.

Ведучий 1:  Козацтво – славний період в історії нашого народу. Уперше термін «козак» згадано у монгольській хроніці в 1240 році і походить з тюркської мови у значенні «одинокий», «вільний».

  На українських землях перші згадки про козаків з’явилися ще в ХIV столітті. У 1471 році частина  причорноморських степів перейшла до складу Литовського князівства  і українці фактично були позбавлені землі. Їхні села зазнавали постійних нападів з боку кочовиків. Саме під  впливом зростаючої небезпеки від  нападів кримських татар тут у 15 ст. сформувалося українське козацтво, а центром, столицею з часом стала Запорізька Січ.

(Звучить «Запорізький марш»).

 

  Ведучий 2. Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі.

Спочатку новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики» і сім років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидом бойового мистецтва, що полягав у вмінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками. Крім того, козак розвивав у собі силу й спритність. Окрім цього, козак мав добре знати грамоту, основи астрономії, медицини, володіти бодай одним народним інструментом.

 Ведучий 1 : Лише після успішного навчання майбутній козак допускався до іспиту на звання запорожця. Такий іспит мав напівжартівливий характер. Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу і випити кварту горілки, опісля чого пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду.  Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру проти течії. На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися. 

Перевіряли новачка й на такі якості, як кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватись у складних ситуаціях. Отже, називатися козаком  було почесно, але стати ним — надзвичайно складно.

Ведучий 1:  Сьогодні для хлопців прекрасна нагода

   Довести, що всі ви козацького роду.

  Три курені участь в змаганнях візьмуть

 І вдачу козацьку свою доведуть!

 Ведучий 2 :

Конкурс 1. Привітання. (кожна команда отримала випереджувальне завдання: придумати назву куреня,  девіз, привітання суперникам)

Конкурс 2 « Складіть образ козака»

 

1-ий курінь – зовнішній вигляд (вуса, оселедець, шаровари, шапка, чоботи, пояс, люлька, жупан тощо) і  зброя (шабля,рушниця, спис, гармата)

 

2-ій курінь – риси характеру (мужність, хоробрість, спритність, чесність, побратимство) і заняття на Січі

 

3-ий курінь  - звичаї ( смертна кара за зрадництво й невиконання наказу, суворе покарання  за пияцтво під час походів, побожність, звичай збиратися на козацьку раду) і символи (булава, печатка,  литаври, клейноди, корогви)

 

Конкурс 3 «Козацька сила»

 

Козаки міряються силою на руках

 

Конкурс 4 «Козацький обід»

 

Потрібно розповісти процес приготування страв .

(учасники витягують картки, на яких записано назви страв: борщ, гречана каша, голубці, вареники, узвар)

 

Конкурс 5. Конкурс кошових

 «Козацьке слово»

 

(Пояснити значення слів)

 

Кіш – козацьке військо

 

Булава – символ влади гетьмана

Татари – основні вороги козаків

 

Хорунжий – відповідальний за прапор

 

Литаври – козацькі барабани

 

Мала Хортиця – острів, де була заснована Запорозька Січ

 

Чайка – козацький човен

 

Шабля – зброя у козаків

 

Клейноди – козацькі символи-відзнаки

 

Козацька Рада – вищий орган влади на Січі

 

Вірний друг козака – кінь

 

Назва козацького житла - курінь

 

Конкурс 6. «Спритний козак»

 

Хто більше наносить води ложкою за 1 хвилину.

 

Ведучий 1„Козацька медицина”

Козаки вставали до схід сонця, ходили босоніж по росяних травах:

спориші, кульбабі та конюшині, а напуваючи коней, занурювали ноги у воду.

Це надавало їм потужний заряд бадьорості. Гарт для козаків був органічною

й невід’ємною частиною повсякденного життя. Тому, спочиваючи горілиць

просто на землі, у густій траві, вони не боялися застудитися, а навпаки,

заряджалися енергією трав, властивості яких добре знали. Декілька годин

такого відпочинку могли замінити цілу ніч у затишному ліжку. 

Для зупинки кровотечі козаки використовували все, що опинялося під

рукою: цукор, мед, тютюн, сажу, пережований хліб. Рану ретельно

присипали сіллю, вважаючи, що вона хоч і пече спочатку, але сприяє загоєнню. З такою ж метою вони могли прикласти до травмованого місця

розтерту із слиною землю. Це давній, випробуваний воїнами різних народів

спосіб. На думку козацьких лікарів, земля «забирає дуже швидко всю біль, і

не дозволяє рані загноїтися». 

Із великим козацькі лікарі використовували різні трави. До наривів та

опіків прикладали листки подорожника, лопуха, м’яти, робили примочки з

ромашки, старі рани присипали порошком з кореневища болотної лепехи,

яку, до речі, у народі називають «татарським зіллям». Запорізькі козаки використовували цю рослину для знезараження води в джерелах. Корінь її

жували під час епідемії тифу й холери.

Також давнім перевіреним засобом, здатним зупинити кровотечу, був

деревій. Найчастіше рану заливали соком свіжого деревію або просто

прикладали до неї розім’яті листя рослини. 

Одним із елементів козацької медицини була люлька. Її  в основному виготовляли з випаленої глини. У якості мундштука використовувалося стебло очерету, який завжди можна було надибати в плавнях біля Січі. Після засмолення такий очерет викидали  й готували наступний. Рідше використовувалася  люлька й мундштук з дерева. З цією метою обирались здебільшого грушка, горіх і вишня.

Цікава деталь: козаки мали два різновиди люльок.

 Перший — коротенька люлька без отвору в мундштуку. Так звана носогрійка просто чаділа перед обличчям, послуговуючи своєрідною інгаляцією. Другий — це велика люлька, яку через її міцність курили не більше двох  разів на день, під час відпочинку.

У люльку козаки клали тютюн. Але основна таємниця крилася в тому, які

трави добавляли до тютюну. Ось невеликий перелік рослин, які козаки

домішували до тютюну:  любисток,  м’ята, полин, материнка,  деревій, буркун жовтий, аїр,  валеріана лікарська,  ковила.

Кожна із трав володіє певним цілющим впливом на організм людини.

Наприклад, м’ята заспокоює нервову систему й позитивно впливає на тонус,

материнка протидіє хворобам шлунку та поліпшує апетит, любисток має

антисептичну і протипухлинну дію. Більшість рослин має особливий

приємний запах, що також діє на організм і психіку.

Люлька була потрібна козакам не для швидкого отримання дози

нікотину, а задля відпочинку, лікування й просто приємного проведення

часу.

Ведучий 2. Конкурс «Який ти уважний»

1. Назвати рослини, які козаки додавали до тютюну.

2. Яка рослина допомагала заспокоїти нервову систему?

3. Як козаки загартовувалися?

4. Чому запорозькі вояки майже не хворіли на астму та бронхіти?

5. Як козаки зупиняли кровотечі?

6. Яку рослину використовували для знезараження води?

 

Ведучий 1.

Гоп-гоп, гопачок,

Затанцює козачок!

Танець жвавий,

Дуже славний,

Він  веселий,

Дуже вправний,

На дозвіллі і в поході.

Козаку стає в пригоді.

Та не тільки це танок,

А й військовий ще урок.

Це мистецтво звуть отак:

Славний бойовий гопак.

 

 Ведучий 2. Український танець гопак у кожній країні світу знають як візитну картку України. Немає і в Україні фолькльорного танцювального ансамблю, у репертуарі якого б не було знаменитого гопака чи людини, яка б його хоч раз не бачила. Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець здогадуються, що у традиційних рухах збереглася не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а і й ціла гармонійна система давнього військового мистецтва наших пращурів.

  У селі Завидовичі біля Городка, де свого часу стояв табором Богдан

Хмельницький, завжди була школа, у якій навчали дітей боротися. Такі

школи були практично в багатьох селах, і завжди був такий майстер що вчив

дітей "битися" і захистити себе та своє село від нападників. За це односельчани давали йому харчі, і йому не доводилося займатися городом,

скотарством, а лише лише всебічною підготовкою молодих воїнів. 

У нашому народі ніколи не погасала передача інформації, яка усно й на

практиці переходила від покоління до покоління. Елементи боротьби, котрі

показували дід чи батько, спочатку виглядали нераціональними, а лише

пізніше прийшло зрозуміння їх змісту. Молоді козаки усвідомлювали, що  це

є досить потужна сила, яка при правильному використанні в умовах

реального бою  давала значну перевагу над будь-яким суперником.

Ведучий 1

 А чи не засумували наші гості?

  Чи не бажаєте розім’ яти кості?

 Розрівняти руки й плечи

 Руки, ноги, молодечі.

Ведучий 2.

 Запрошую всіх до танцю,

 До танцю-вихилянцю.

 Виробляйте так собою,

  Щоб ніхто не мав спокою.

  Ноги вгору підкидайте,

  Каблуками вибивайте.

Флешмоб (учасники і гості виконують елементи гопака під музичний супровід)

Ведучий 1.

Без коня козак не воїн. Козак і кінь . Чимало пісень і дум присвячено їх

відданості одне одному. Більшу частину свого життя козаки проводили в

сідлі.Не придумати кращого масажу, ніж верхова їзда. Згідно китайської терапії чжень-цю, шкірний покрив попереку, сідниць, тильної сторони стегон має порівняно небагато нервових точок, які знаходяться дещо глибше, ніж

відповідні точки інших ділянок людського тіла, і вимагають більш

відчутного масажу. Верхова їзда стимулює ці точки. І якщо у випадку

стрімкого аллюрах частота ударів по м'язах наїзника досягає 50-ти на

хвилину, то спокійний хід коня сприяє зниженню кількості таких ударів до

10-20. Вершник повністю розслаблявся, тобто перебував у важливому для

воїна стані, готового до руйнації навіть чисельно переважаючого

супротивника. Його думки ставали спокійними, розважливими.

Слова  «іпотерапія » на той час не існувало, але хворих на радикуліт серед

козаків не було. Чисте поле та вірний кінь – ось панацея від усіх

захворювань. 

 Ведучий 2. Не бачили ще ми, чи вмієте ви на конях їздити. Недаремно у пісні співають:

   А козаки їхали на конях,

А серце їхнє билося на сполах.

 І в яку ти сторону не дивись

 А без нас, козаків, не обійтись!

Ведучий 1. Отож проводимо наступний конкурс «Осідлай коня».

(Обскакати на палиці – коні до фінішу і назад. Естафета.)

Ведучий 2. Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну – давайте визначимо моральний кодекс козака

Козаки по черзі з різних куренів:

• Козаки – це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди!

 

• Козак – чесна смілива людина,
•  Найдорожча йому – Батьківщина!

 

• Слава козака – у славі Батьківщини!

 

• Козак – слабкому захисник,

 Цінити побратимство звик.

 

• Козак вкраїнську любить мову,

 Він завжди здержить своє слово.

 

• Честь і добре ім’я для козака

Дорожчі за життя.

Ведучий 1:

 Наші славні козаки

 Позмагались залюбки.

 Всі здолали перешкоди,

 Пройшли крізь вогонь і воду.

 

Ведучий 2: Пам’ятайте, ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями,                                          працею, здобутками повинні підносити її культуру.

 Ось і закінчується свято,

 І хочеться всім побажати

 Добра, і злагоди, й  краси,

 Для України щоб росли.

Ведучий 1:

 Хай всім щастить завжди у всьому,

 Не відкривайте серце злому,

 Хай допоможе  Бог у всьому,

    І злагода панує в домі!

 

 

 

Використана література:

 

Козацька педагогіка: витоки та сьогодення / С. Кісіль // Студентські наукові студії: зб. наук. праць. - Херсон, 2003. – С. 45-47.

 

Руденко, Ю. Козацька педагогіка: національні пріоритети українського козацтва / Ю. Руденко // Освіта. – 2006. – №31(9-16 серпня).

 

Бур’янова, Т. Козацькі розваги (інтелектуально-пізнавальна гра, 8 кл.) / Т. Бур’янова // Історія України. – 2012. – №45-46(781-782). – С. 37-40.

Владикін, В. П. Дитячо-юнацька спілка "Козацьке братство" / В.П. Владикін // Позакл. час. – 2011. – №8. – С. 34-42.

 

Москаленко, О.А. Виникнення українського козацтва (урок) / О.А. Москаленко // Все для вчителя. – 2012. –

Гаркавенко, А.Д. «Козацькі ігри» для учнів середніх класів / А.Д. Гаркавенко // Фіз. вихов. в шк. України. – 2010. – №11(23). – С. 35.