Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій в 90-х рр. ХХ ст. — на початку ХХІ ст., описувати роль провідних американських політичних діячів цього періоду, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовідносин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип уроку: комбінований.
США наприкінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст.
Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій в 90-х рр. ХХ ст. — на початку ХХІ ст., описувати роль провідних американських політичних діячів цього періоду, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовідносин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та завдань уроку.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Робота в парах
1. Подумайте, чому США вийшли із Другої світової війни сильною країною.
2. Назвіть найважливіші напрями зовнішньої політики США міжвоєнного періоду.
Робота з картою
1. Покажіть на карті «Світ у другій половині XX ст.» головні країни світу після закінчення Другої світової війни.
2. Назвіть держави, що межують із США.
Метод «Слово – словосполучення – речення – питання».
ІІ . Актуалізація опорних знань
Історичний диктант
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Весь урок складаємо схематичну таблицю методом «Гронування» і в кінці уроку підсумки за нею.
Виступи учнів з повідомленнями.
У ч и т е л ь.
Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Джорджа Буша (1988– 1992).
За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було досягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Росією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь, було остаточно розв’язане німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об’єдналася). Дж. Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні з Іраком 1991 року (операція «Буря в пустелі»).
Проте в американців почали з’являтися сумніви щодо політики республіканців, особливо щодо їх нібито надмірного захоплення зовнішньополітичними проблемами, і
новим президентом у 1993 р. став лідер демократичної партії Б. Клінтон, навколо якого було створено імідж такої собі «людини з натовпу», яка живе інтересами пересічного американця.
Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили про відхід Клінтона від рейганоміки. До посилення державного регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що намітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася протии монополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впроваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних важелів становище вдалося виправити. Американська економіка почала розвиватися досить інтенсивно.
Зусилля дипломатії США були спрямовані на ядерне роззброєння та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн.
«Нова економічна філософія» Б. Клінтона
На наступних президентських виборах, що відбулися у листопаді 1996 p., знову переміг Б. Клінтон. Діяльність адміністрації Клінтона виявилася настільки ефективною, що її не змогли затьмарити скандальні історії, пов’язані з президентом, які в іншому випадку призвели б до імпічменту.
У ч и т е л ь.
Вибори 2000 р. були особливими в історії США: вони стали випробуванням для американської демократії, зокрема системи виборів. За кандидата від демократів Ела Гора було подано на півмільйона більше голосів, але, враховуючи специфіку передбаченої конституцією двоступеневої процедури обрання президента, переможцем було оголошено кандидата від Республіканської партії Джорджа Буша (молодшого).
Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній політиці.
Проте активне втручання США в усі осередки політичного напруження, що виникали у світі, зумовило наростання антиамериканських настроїв.
11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу: стався терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона (Міністерства оборони США).
США були поставлені перед необхідністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі із США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внутрішні справи Афганістану на боці сил, що вели боротьбу із рухом Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку було покладено відповідальність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних актів).
Узимку 2002–2003 рр. США розгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.
Війна в Іраку викликала невдоволення всередині США. Цим скористалася Демократична партія, яка 2006 р. перемогла на виборах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша-молодшого продовжувала проводити жорсткий курс.
Робота з історичними джерелами
«Ірак: війна та її наслідки». А. Гувер, керівник Центра стратегічного розвитку Російської Федерації
«Одночасно з підготовкою антитерористичної операції проти режиму талібів і структур Аль-Каїди в Афганістані було прийнято рішення про поширення дій за напрямками і територіями, що являють стратегічний інтерес для США. Іран та Ірак є особливо цінними як джерела величезних запасів вуглеводородної сировини.
Вони мають вигідне геостратегічне положення, але їх не контролює Вашингтон. Події 11 вересня надали Вашингтону історичний шанс для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом спробувати взяти під свій контроль ці країни незалежно від того, чи стосуються вони діяльності Аль-Каїди, чи ні».
Алісон Бейлс, директор Стокгольмського інституту вивчення проблем світу (Міжнародні відносини. — 2004. — № 5.)
«Історія з Іраком показала світові, що сьогодні США має унікальну військову і політичну міць. Американці змогли швидко, без особливих втрат окупувати велику і далеку країну, використовуючи незначну допомогу союзників. Жодна із сусідніх з Іраком країн не насмілилася висунути претензії чи протидіяти. Країни, що були незадоволені такими діями США так і не спромоглися примусити США змінити чи відкласти свій план дій.
Але існують докази і того, що міць США не безкінечна. Американські війська, що так швидко захопили Ірак, не змогли встановити і зберегти мир. Методи управління післявоєнним Іраком виявилися заплутаними і непослідовними. Не все добре і в політичній сфері США: США і Великобританія так і не спромоглися отримати дозвіл ООН перед нападом. Їх військова операція була підтримана невеликою коаліцією прибічників США. Її не підтримала жодна організація, в тому числі і НАТО. У США почало наростати невдоволення курсом адміністрації».
Андрій Шитов, журналіст, Вашингтон (Эхо планеты. — 2004. — № 13, квітень)
«Довіра до Америки значною мірою підірвана. Піддано сумніву й ті мотиви, якими керується Вашингтон у боротьбі з тероризмом.
В Європі наростають настрої на користь посилення ролі ЄС у галузі безпеки і зовнішньої політики для створення реального механізму стримування США. Відкрита неприязнь до Америки і симпатії до її супротивників зберігаються в мусульманському світі…»
Запитання
У ч и т е л ь. Початок нового тисячоліття приніс також і економічні проблеми для США. Країною прокотилася хвиля банкрутств великих компаній. Сталося значне падіння акцій компаній, пов’язаних з «новою економікою» (цифрові технології і програмне забезпечення), які в попередньому десятилітті засвідчували феноменальні темпи зростання. Отже, адміністрація Дж. Буша-молодшого опинилася перед загрозою економічної кризи.
У 2008 р. новим президентом США було обрано Барака Обама. Народився 4 серпня 1961 р. у м. Гонолулу, штат Гавайї. З 2005 р. сенатор від Демократичної партії. Представляв штат Іллінойс. Це п’ятий сенатор афроамериканець за всю історію США. У 2008 р. виграв вибори президента США, перемігши республіканця Джона Маккейна. Став 44 президентом США. У своїй доповіді вже після перемоги заявив, що його успіх на виборах — свідчення того, що в
Протягом двох років правління Барака Обами відносини з Російською Федерацією змінилися на краще, більш стриманою стала політика щодо Ірану.
Проте на перші роки президентства Барака Обами припала світова економічна криза, що завдала відчутного удару по США і призвела до значного зниження життєвого рівня американців. Також йому закидають досить м’яку зовнішню політику, що зумовило падіння авторитету американського президента.
Робота з підручником с. 87.
Які ви бачите перспективи розвитку українсько-американських відносин.
Незалежна Україна посідала різне місце у політиці адміністрацій президентів США. Бачення ними молодої держави змінювалося, еволюціонувало залежно від подій та становища на міжнародній арені, внутрішнього життя України та власне від особливостей підходу американських адміністрацій. Часто визначальним фактором місця України в зовнішньополітичній стратегії США було те, наскільки Україна «вписувалася» чи не «вписувалася» в неї.
Українська громада — діаспора в США є однією з найбільш згуртованих і найбільш численних. Неабияку роль українська діаспора відіграє у налагодженні контактів та співробітництва США з Україною.
Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона розглядається як один із можливих транзитних шляхів енергопостачання з Центральної Азії.
Завдання
Висловити судження про необхідність розвитку взаємовідносин між США та Україною.
Узагальнення та систематизація знань
Підсумки за схемою «Гронування»
Метод «Шість капелюхів»
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 9. Скласти есе про відносини США і України.
«Ірак: війна та її наслідки». А. Гувер, керівник Центра стратегічного розвитку Російської Федерації
«Одночасно з підготовкою антитерористичної операції проти режиму талібів і структур Аль-Каїди в Афганістані було прийнято рішення про поширення дій за напрямками і територіями, що являють стратегічний інтерес для США. Іран та Ірак є особливо цінними як джерела величезних запасів вуглеводородної сировини.
Вони мають вигідне геостратегічне положення, але їх не контролює Вашингтон. Події 11 вересня надали Вашингтону історичний шанс для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом спробувати взяти під свій контроль ці країни незалежно від того, чи стосуються вони діяльності Аль-Каїди, чи ні».
Алісон Бейлс, директор Стокгольмського інституту вивчення проблем світу (Міжнародні відносини. — 2004. — № 5.)
«Історія з Іраком показала світові, що сьогодні США має унікальну військову і політичну міць. Американці змогли швидко, без особливих втрат окупувати велику і далеку країну, використовуючи незначну допомогу союзників. Жодна із сусідніх з Іраком країн не насмілилася висунути претензії чи протидіяти. Країни, що були незадоволені такими діями США так і не спромоглися примусити США змінити чи відкласти свій план дій.
Але існують докази і того, що міць США не безкінечна. Американські війська, що так швидко захопили Ірак, не змогли встановити і зберегти мир. Методи управління післявоєнним Іраком виявилися заплутаними і непослідовними. Не все добре і в політичній сфері США: США і Великобританія так і не спромоглися отримати дозвіл ООН перед нападом. Їх військова операція була підтримана невеликою коаліцією прибічників США. Її не підтримала жодна організація, в тому числі і НАТО. У США почало наростати невдоволення курсом адміністрації».
Андрій Шитов, журналіст, Вашингтон (Эхо планеты. — 2004. — № 13, квітень)
«Довіра до Америки значною мірою підірвана. Піддано сумніву й ті мотиви, якими керується Вашингтон у боротьбі з тероризмом.
В Європі наростають настрої на користь посилення ролі ЄС у галузі безпеки і зовнішньої політики для створення реального механізму стримування США. Відкрита неприязнь до Америки і симпатії до її супротивників зберігаються в мусульманському світі…»