Усі проблеми й негаразди, викликані антропічним впливом на природу є причиною зниження якості довкілля. Якість природного середовища — це загальна характеристика, що описує стан природних і видозмінених людиною екосистем, з огляду на їхню відповідність потребам організмів і людей. Згідно із цим поняттям якісним є те довкілля, у якому не порушено екологічний баланс природних процесів, відбувається колообіг речовин і життя продовжує відтворюватися. При цьому, щоб якість навколишнього середовища не знижувалася, вплив людини повинен бути врівноваженим із можливостями природи до відновлення. І мова йде не тільки про рівень забруднення чи зміни довкілля, але й про вичерпання природних ресурсів — компонентів навколишнього середовища, що використовуються живими істотами й людиною для задоволення власних потреб. І цих ресурсів має вистачати як сьогодні, так і в майбутньому.
Раціональне природокористування — це така експлуатація природних ресурсів, що забезпечує максимально повне їх використання при найменшій шкоді для довкілля й створення умов для їхнього відновлення. Навантаження на природу з боку людини повинно бути врівноваженим із відновним потенціалом середовища. Структура екосистем і колообіг речовин у них не має страждати. Технологічні процеси повинні вивільняти до середовища відходи в мінімальних кількостях і в такому вигляді, який розповсюджений у довкілліПриродокористування повинне орієнтуватися на довгострокову перспективу
Після публікації у 1972 році дослідження Римського клубу «Межі зростання» стало зрозуміло, що якщо взаємини між природою й суспільством найближчим часом не зміняться, то людство чекає межа розвитку. При її досягненні унаслідок погіршення природних умов і вичерпання ресурсів різко зросте смертність, і чисельність людства швидкими темпами почне зменшуватися Ри́мський клуб (Club of Rome) — міжнародна неурядова організація, аналітичний центр, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських діячів, лідерів думок і ділових людей більш, ніж з 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства.
Пошуки оптимального шляху вирішення проблеми межі зростання стали основою концепції сталого розвитку — такого, що задовольняє потреби сучасного покоління й не позбавляє наступні можливості задовольнити власні потреби. Сталий розвиток ґрунтується на зміні екологічної, економічної й соціальної сфер людського життя таким чином, щоб ресурси витрачалися більш ефективно, а негативний вплив на довкілля зменшувався. І завдяки впровадженню цих ідей уже вдалося сповільнити темпи виснаження природних ресурсів.
Ціллю сталого розвитку № 2 є подолання голоду, для чого необхідно підвищити продуктивність сільського господарства, але при цьому зберегти природні екосистеми й сприяти покращенню якості земель. Ціль № 15 закликає боротися із надмірним вирубуванням лісів, деградацією ґрунтів і опустелюванням. Цього можна досягти завдяки збільшенню продуктивності господарств і зменшенню ерозії ґрунту, при цьому темпи перетворення природних екосистем на агроекосистеми повинні значно сповільнитися. Такі зміни можуть бути досягнені завдяки впровадженню інноваційних технологій, використанню більш досконалої техніки та покращених сортів і порід
Шляхи зменшення виснаження ґрунтів. Упровадження органічного фермерства — без використання пестицидів, штучних добрив, гормонів і антибіотиків, генетично модифікованих організмів. Продуктивність є нижчою, а ціна «органічних» продуктів є вищою за ціну звичайних. Використання відповідних кількостей мінеральних добрив, а також унесення органічних добрив (торф, перегній)Використання сівозміни й полікультури
Ціль 6. Забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх. Очищення стічних вод з участю живих організмів. Упровадження менш водоємних виробничих ліній, повітряного охолодження замість водяного, повторного вжитку води. Економне зрошування, накривання землі (плівкою, дерев'яними ошурками, листям) для зменшення випаровування Економне використання води в побуті
Ціль 7. Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх. Ціль 13. Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби і зміною клімату та його наслідками. Збільшення частки енергії з відновлюваних джерел. Використання відходів для продукування біогазу Упровадження екологічних видів транспорту