ОЗ «Довгопільський ліцей»
Урок української літератури
«СТАНІСЛАВ ЧАРНЕЦЬКИЙ ТА ГРИГОРІЙ ТРУХ
«ОЙ, У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ»
Вчитель української мови та літератури
Слижук О.І.
Мета: продовжити роботу над ознайомленням учнів із особливостями та ідейним змістом літературних пісень; проінформувати учнів про січових стрільців; пояснити особливості стрілецьких пісень; навчити пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідни мотив пісні С. Чарнецького й Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася», її ідейно-художній зміст, розвивати культуру звʼязного мовлення, логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, вміння робити власні висновки; виховувати повагу до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю.
Перебіг уроку
Привітання.
Діти, на ваших партах – долоньки з побажаннями. Оберіть, будь ласка, чого ви бажаєте одні одним, мені, чи нашим гостям на цьому уроці.
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ
1. Бесіда
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.
Перезентація учня
ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
- Пісні січових стрільців - різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення й розвиток яких повʼязані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками й системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними - понад три століття, що внесло певні зміни й у тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень.
Саме народження пісні « Ой, у лузі червона калина похилилася» відбулося спонтанно за досить цікавих обставин.
Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький 1914 року. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була».
Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Ба більше, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. А Михайло Коссак розложив її на інструменти. Вистава сприяла популяризації пісні, особливо її останньої строфи «Ой у лузі червона калина похилилася». Від акорів театру пісню сприйняла молодь.
У серпні 1914 року у Стрию пісню «Ой у лузі червона калина похилилася» вперше почу чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівсько театру. Григорій Трух до першо строфи «Ой у лузі червона калина похилилася» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» пошириладя Стриєм, а згодом – Галичиною й усією Україною.
2. Виразне читання тексту (с. 32)
3. Бесіда за змістом твору
Презентація проєкту учня
Демонстрація малюнків та прикріплення їх на дошці
4. Аналітична робота з текстом
Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.
Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.
5. Поетичний практикум
Визначте художні особливості поезії
|
Художні засоби |
Приклади |
|
Постійні епітети
|
Червона калина, славна Україна, білий цвіт, добрий рід, московські кайдани, яра пшеничка, золотистий лан, буйнесенький вітер, широкі степи |
|
Метафора
|
Україна зажурилася, Україну розвеселимо, марширують у кривавий тан, розпочали з москалями тан, вітер прославить |
|
Рефрен
|
А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! |
|
Звертання |
Червона калино, славна Україно |
|
Риторичні оклики |
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! То прославить по всій Україні січових стрільців! |
6. Мистецьке зіставлення
Пісня «Червона калина» з початком російсько-української війни набула нових сенсів.
Презентація проєкту Слижука Максима
IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Тестові завдання
1) Украіна зажурилася…
А бо нічим прожити
Б за увʼязненими українцями в московських кайданах
В за січовиками, що померли в боротьбі з москалями
2) калина має білий цвіт, а Україна…
А багато золотих ланів
Б добрий рід
В чарівну вроду
3) Як названо битву українців з москалями?
А Кривавою
Б жорстокою
В смертельною
4) «Гей, у полі (...) золотистий лан»:
А житечка
Б вівса
В пшенички
5) Буйний вітер «повіє з широких степів»…
А і відразу зміняться погодні умови
Б прославить по всій Україні січових стрільців
В розжене темні хмари на небі
6) Що будуть зберігати нащадки України?
А Стрілецьку славу
Б білий цвіт калини
В калину, щоб вона не хилилася
7) Кого називає С. Чарнецький у творі «Ой у лузі червона калина похилилася» займенником
«ми»?
А Слов'ян
Б українців
В січових стрільців
8) Стрільці українські намагаються Україну...
А зробити багатою
Б розвеселити і возвеличити
В уквітчати калиновим цвітом
9) Назвіть художній засіб «золотистий лан, буйнесенький вітер, широкі степи».
А постійний eпітет
Б метафора
В порівняння
10) Назвіть художній засіб «Україна зажурилася, Україну розвеселимо».
А Постійний епітет
Б метафора
В порівняння
11) Назвіть художній засіб «Червона калино, славна Україно».
А Риторичне звертання
Б риторичне запитання
В риторичний оклик
12) Назвіть художній засіб, коли рядок або кілька рядків повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф, наприклад, «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!».
А рефрен
Б анафора
В риторичне запитання
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Метод «Прес»
• Чому й навіщо ми повинні памʼятати історію рідного краю і тих, хто її творив? Доведіть ц на прикладі пісні С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина похилилася»
2. Колективне виконання пісні.