Стаття на тему "Досвід викладання дисципліни "Анатомія та фізіологія" в умовах воєнного стану

УДК 373.5.016:94(072)

                                                                                                      Викладач дисципліни

 «Анатомія та фізіологія людини»

КЗ «Бериславсьий медичний фаховий коледж»

Херсонської обласної ради

Бай Ірина Олесандрівна

bajirina607@gmail.com.

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ « АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ»

 В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Аннотація. У цій статті наводяться приклади використання інтерактивних методів навчання в умовах воєнного стану. Досвід нашого коледжу доводить, що і в умовах дистанційного навчання можливо отримати якісну освіту. Використання різних платформ для  якісного навчання, можливостей штучного інтелекту, електронної бібліотеки, 3-D атласів з анатомії дають можливість студентам добре засвоїти тему. Водночас крім синхронного навчання за допомогою ZOOM-відеоконференцій є і  подача матеріалу у асинхронному вигляді на платформі  Googl Classroom, Canva, що дає студентам можливість більш детально вивчити тему. Контроль знань здійснюється за допомогою тестів. Для більшої зацікавленості студентів використовується гейміфікація. Це квізи, вікторини, веб-квести, кросворди. Робота у дистанційному режимі довела, що використання цифрових технологій покращують якість знань та поліпшують здійснення контролю їх засвоєння студентами.

Ключові слова. Інтерактивне навчання, цифрові технології, гейміфікація, синхронне та асинхронне навчання.

Annotation. This article presents examples of using interactive teaching methods under martial law. Our college’s experience demonstrates that high-quality education is achievable even through remote learning. The use of various platforms for effective instruction, along with artificial intelligence, digital libraries, and 3D anatomy atlases, enables students to thoroughly master the subject matter. In addition to synchronous instruction via Zoom video conferencing, course material is also provided asynchronously on platforms such as Google Classroom and Canva, allowing students to study topics in greater depth. Knowledge assessment is conducted through tests. To boost student engagement, gamification elements—such as quizzes, trivia challenges, web quests, and crosswords—are employed. Remote learning has demonstrated that the use of digital technologies enhances the quality of knowledge and improves the monitoring of how well students have mastered the material.

Keywords. Interactive learning, digital technologies, gamification, synchronous and asynchronous learning.

Вступ.

     За умов  воєнного стану у фаховій передвищій медичний освіті України відбувся вимушений стрімкий перехід на дистанційне навчання, що обумовило радикальний перегляд змістовності, форм, методів і умов організації процесу навчання, зміни кадрового потенціалу, використання нових інформаційних і навчальних технологій та переобладнання матеріально-технічної бази навчальних закладів [1]. Століття назад американський педагог і філософ Джон Дьюї написав: «Якщо ми вчимо сьогоднішніх студентів так, як ми вчили вчорашніх, ми позбавляємо їх завтрашнього дня». Це і досі залишається актуальним.

     Дистанційне навчання в сучасному розумінні – це інтегровані очне, вечірнє і заочне навчання з використанням новітніх комп’ютерних технологій на основі використання всесвітніх і локальних комп’ютерних мереж (Internet). Дистанційний спосіб навчання став доволі неочікуваним та випробовувальним для всіх учасників освітнього процесу. Однак у навчальному процесі за останні роки, відповідно до втілення в життя Болонської системи, почали широко використовуватись інтерактивні технології, які і стали рятівним колом під час упровадження дистанційного навчання [2, с. 117].

     Постановка  проблеми.  Вивченню  анатомії та фізіології людини відводиться значне місце в системі сучасної медичної освіти, адже специфіка професійної діяльності фахівців  зі  спеціальності   “Медсестринство” потребує глибокого розуміння морфофункціональних особливостей організму людини. Обов’язковий обсяг знань із анатомії та фізіології людини, який має опанувати здобувач медичної освіти, охоплює: основні етапи історії анатомії; методи анатомічних досліджень і анатомічні терміни (у тому числі латинські);  анатомію  та  топографію  органів,  систем органів, їх будову й основні функції; взаємозв’язок внутрішніх органів; основні етапи розвитку органів (органогенез),  анатомічної  будови  і  можливі  вади розвитку  органів;  закономірності  будови  тіла  людини  загалом,  анатомічні  та  функціональні  взає-мозв’язки  окремих  частин  організму;  значення фундаментальних  досліджень  анатомічної  науки для практичної і теоретичної медицини [4] .

     Мета  статті – розглянути  методичні  аспекти вдосконалення  викладання  анатомії  та  фізіології людини здобувачами медичної освіти за спеціальністю  “Медсестринство” та поділитися власним досвідом викладання  дисципліни дистанційно в умовах воєнного стану.

Основна частина.

      Особливості створення і викладання теоретичного матеріалу у синхронному і асинхронному форматі. Всі лекції проводяться у синхронному форматі з використанням ZOOM відеоконференцій. Для кращого засвоєння матеріалу я використовуємо візуалізацію. Тобто теоретичний матеріал створений у вигляді презентацій  за допомогою програми PowerPoint та навчальних відео. Використовую відео з  інтерактивних 3D  атласів з анатомії. Ця програма дозволяє обертати органи та пошарово вивчати системи. Також  використовую відео  з youtube. (рис.1)

Рисунок 1.  Інтерактивний 3D-атлас з анатомії.                                                           

 Викладання дисципліни здійснюється у змішаному форматі- сінхронний + асінхронний. Тобто  на занятті використовується платформа ZOOM у вигляді відеоконференцій, а також всі лекції та посилання  публікуються у групі на платформі Google Клас.

     Проведення лекцій. Мотивація для вивчення теми.   Викладання дисципліни здійснюється у змішаному форматі - синхронний + асинхронний. Тобто  на занятті використовується платформа ZOOM у вигляді відеоконференції, а також всі лекції та посилання  публікуються у групі на платформі Google Клас.(Рис.2)

Рисунок 2. Лекція у 212 групі у форматі ZOOM – відеоконференція.

     У вступній частині лекції я завжди намагаюся зацікавити студентів. Наводжу приклади досягнень медицини у світі. Так, наприклад, викладаючи тему «Серцево-судинна система»,  я розповідаю про сучасні досягнення наших вітчизняних лікарів у  операціях по трансплантації  серця; про експериментальні операції у світі з пересадкою серця від свині,  про роботу вчених всього світу із створення штучного серця.  (рис.3.)

Рисунок 2.Пересадка серця від свині.

   При викладанні теми «Кістковий мозок» я звертаю увагу на важливість цієї теми для людей з онкозахворюваннями крові і пересадкою кісткового мозку. Студенти отримують певну мотивацію і зацікавленість у вивченні теми.

     Зворотній зв’язок із студентами в процесі пояснення теоретичного матеріалу. Для зворотнього зв’язку із студетами, а саме виявлення ступінь засвоєння ними матеріалу лекції, я використовую такі платформи як Kahoot, Canva, LearningApps. У процесі викладання за допомогою ШІ і тексту лекції генеруються питання, на які студент відповідає перейшовши за посиланням або QR-кодом. Таким чином можна впевнитися у ступені засвоєння матеріалу  студентами. Також студенти мають можливість задати питання у чаті платформи ZOOM-відеоконференції, або у  Google Classroome.(рис.3)

Рисунок. 3 QR-код для участі у вікторині.

     Методи які використовуються при викладанні на практичних заняттях. Так як «Анатомія людини» вивчається на уроках біології у старшій школі, ми можемо використати метод «Перевернутого класу» і провести опитування студентів на початку заняття, щоб отримати уявлення про ступінь їх підготовки та рівня знань з даної теми. Для цього  використовую тести які створені за допомогою платформ GooglClassroom , Canva. Для кращого засвоєння матеріалу використовуємо 3D аласи з анатомії людини. Також студентам надається зображення на якому вони повинні самостійно  написати що це орган та його будова. Використовуються такі методи:

•                                                    «метод мікрофону»;
•                                                    «продовжи речення»;
•                                                    «відгадай кросворд»;
•                                                    « метод відповідності» - установіть відповідність між органом та його функціями;
•                                                    «Робота в малих групах» - за допомогою платформи Padlet -дошка розділяємо студентів на 2 групи і кожна з них виконує, завдання після чого доповідає викладачу. (рис.4)

Рисунок 4. Вікторина на тему «Дихальна система»

Гейміфікація - для кращого засвоєння знань  використовуються різноманітні квізи, які створюю з допомогою  платформ Kahoot, LeansngApss, Wordwall .

     Контроль рівня знань. Звичайно, на кожному практичному занятті виділяємо час для тестування на початку (10 хв.) і в кінці (10 хв.) заняття. На початку заняття ми визначаємо початковий (вхідний) рівень знань студентів, тобто з якими знаннями вони прийшли на практичне заняття. Для цього ми використовуємо графічні тести – це переважно тести з тестовими завданнями закритої форми на вибір однієї правильної відповіді. За їх допомогою перевіряють розуміння студентами суті основних положень практичного заняття. За результатами виконаного тесту відбувається умовний перерозподіл студентів на такі дві групи, як: студенти, які готові до сприйняття матеріалу, і студенти, які потребують додаткових індивідуальних консультацій викладача. Після закінчення цього тестування зазвичай проводиться «робота над помилками», впродовж якої студенти мають змогу проконсультуватися з викладачем стосовно допущених огріхів. Тести вхідного рівня знань є своєрідним «сигналом» про початок заняття, дають можливість студентам налаштуватися на подальше сприйняття інформації, а викладачу – зрозуміти слабкі сторони студентів для можливості в подальшому приділяти їм більше уваги, що дасть змогу значно покращити рівень знань академічної групи. Згідно з результатами тестування, повинна відбуватися корекція навчального процесу, але при цьому потрібно враховувати також можливості студента як у розумовому, так і у психологічному плані. У кінці кожного аудиторного заняття використовуються тести для визначення кінцевого рівня знань студентів, що складаються із ситуаційних завдань за темою заняття. Тести цього виду контролю передбачають перевірку, оцінку вміння обґрунтувати, проводити аналіз, шукати вирішення нестандартних завдань

     Самостійна робота. Основою дистанційного навчання (Distance Learning, Distance Education) є самостійна робота [4, с. 31]. Студент працює з викладачем дистанційно, відповідно до програми за допомогою засобів телекомунікації. Самостійна робота – це форма організації навчального процесу, за якої студент індивідуально вивчає навчальний матеріал. Мета самостійної роботи – допомагати студентові формувати особистісну самостійність як професійну якість з умінням планувати, систематизувати, а також регулювати своє навчання без контролю викладача. Слово «студент» (studens – той, хто вчиться) означає необхідність наполегливої напруженої мозкової діяльності для оволодіння глибокими знаннями. Німецький педагог А. Дістервег визначив суть навчального процесу: «Розвиток і освіта ні одній людині не можуть бути дані або повідомлені. Усяк, хто бажає до них прилучитися, повинен досягнути цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням». По перше це може бути проектна робота. Це може бути завдання: скласти кросворд, знайти цікаву інформацію у наукових виданнях та інформаційному просторі і у вигляді презентації, доповіді, ессе донести інформацію до одногрупників. Але і самостійна робота повинна не тільки бути скачана з інтернету або розроблена за допомогою ШІ і стулент не засвоїв знання з теми. Тому для контролю використовуються тести. Знов такі це тести створені на платформі  Google Clasroom ,Canva, LtaningApss.

     Висновки.  

1.Дистанційна форма навчання  при використанні комбінованої асинхронної і синхронної форми навчання, а також використання цифрових технологій дає студентам багато можливостей для якісного засвоєння матеріалу.

2. Забезпечується високий рівень інтерактивності між студентом і матеріалом.

3. Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео та  ШІ.

4. Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроковo з різними рівнями деталізації.

5. Сприяє мотивації та заохоченню студентів.

6. Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

7. Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання.

8.  Використання цифрових технологій дає можливість викладачу  вносити в навчально-виховний процес нові різноманітні форми і методи навчання, що робить заняття і позаурочні заходи інформаційно-насиченими, яскравими, цікавими.

ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА 

1. E-learning in health professions education during the COVID-19 pandemic: a systematic review / A. Naciri, M. Radid, A. Kharbach [et al.] // J. Educ. Eval. Health Prof. – 2021. – Vol. 18. – P. 27

2.   Москаль Ю. Світові тенденції розвитку заочної та дистанційної вищої освіти. Психологія і суспільство. 2008. № 3. С. 116–122.

3. Пінська В.Г. Додаткові матеріали до курсу біології людини : посіб. : у  2-х  частинах.  Харків :  Основа,  2013. 228 c.

4. Васюк О. Теоретико-методичні аспекти організації дистанційної освіти. Вісник Книжкової палати України. 2011. № 2. С. 30–32.