Стаття "НУШ: географія в базовій школі"

НУШ: ГЕОГРАФІЯ В БАЗОВІЙ ШКОЛІ

Постановка проблеми та її зв’язок із важливими практичними завданнями. Реалізація Концепції Нової української школи, яка є базовим документом розвитку сучасної освіти, базується на створенні школи, яка сприятиме не тільки отриманню знань, як це відбувалося раніше, а й умінь застосовувати отримані знання у житті. Результатом діяльності Нової української школи – є випускник як цілісна, усебічно розвинута, здатна до критичного мислення особистість.

Вивчення географії в умовах нової української школи (НУШ) [4] потребує нового розуміння концепції географічної освіти в сучасній школі. Шкільна географія є предметом, який розвиває в учня комплексний аналіз, моделювання й прогнозування як природних, так і соціально-політичних явищ на трьох рівнях узагальнення: локальному, регіональному і глобальному. Актуальним з огляду на вищезазначене є структурування змісту навчання на уроках географії та пошук ефективних методів навчання відповідно до вікових особливостей розвитку сучасного учня на основі концептуальних вимог до нової української школи.

Аналіз останніх публікацій. Дослідження ґрунтуються на аналізі змісту державних нормативних документів і спирається на концептуальні положення, результати, висновки з педагогіки, дидактики, теорії та методики навчання географії в школі, аналіз яких дає можливість зробити умовивід про актуальність порушеної проблеми етапі розвитку сучасної освіти, а її розв’язання  перспективним у контексті вимог до нової української школи 4. Теоретична основа дослідження представлена наступними роботами: теоретичні основи становлення географічної освіти (М. Баранський, О. Барков, С. Рудницький та ін.), розвитку географії як шкільного предмета (В. Жерделя, О. Половинкін, Ю. Саушкін, І. Шоробура та ін.); сучасні погляди на реалізацію НУШ у контексті географічної освіти (А. Вальчук, І. Кравцова, Л. Прохорова, С. Гришко, О.  Непша, І. Удовиченко та ін.).

Мета дослідження – висвітлити особливості підвищення якості географічної освіти в контексті вимог до нової української школи.

Виклад основного змісту статті. Сучасний етап розвитку України характеризується глибокими перетвореннями в усіх сферах суспільства, гуманізацією життя й, відповідно, зміною цілей та пріоритетів шкільної освіти. Якщо раніше метою освіти було формування особистості, яка володіє основами наук, та певним багажем знань, то з уведенням Концепції Нової української [4] школи на перший план виходить всебічний розвиток людини, що передбачає удосконалення всіх складових компонентів її особистості (досвіду, механізмів психіки, типологічних властивостей, динаміки). Така особистість здатна самостійно добувати інформацію, приймати нестандартні рішення, знаходити гідне місце в умовах соціально-економічної невизначеності, вирішувати глобальні проблеми сучасності.

Унікальність географії полягає в тому, що вона одночасно досліджує проблеми навколишнього середовища та суспільства, що розвивається в ньому. Більше того, географія комплексно розглядає суспільство, природне середовище та взаємозв’язки між ними. Взаємодія суспільства та природи відбувається у географічному середовищі, де закони природи та суспільства природним чином взаємозалежні, породжуючи у багатьох випадках гео-екологічні та соціально-економічні проблеми.

Сьогодні вивчення географії в школі неможливо уявити без людини, без ставлення до людини, без піклування про людину. Зростає гуманістична роль географії, яка раніше мало бралася до уваги. Соціальні проблеми сьогодні виходять на нову позицію. Виділяються навіть нові напрями, до прикладу такі як: соціальна екологія та геоконфліктологія [2].

Як зазначає І. Удовиченко, новий світогляд та усвідомлення себе частиною цілісного світу є базою для формування екологічної культури сучасного учня. Співвідношення будь-якого свого вчинку, думки та дії з долею всього людства – найвища місія людини, яку їй належить виконати. Відповідно, автор вважає, що: «підготувати особистість до життя в нових етичних цінностях соціуму, що забезпечують гармонію світу та людини, мета і сенс сучасної освіти та освіти» [6, c. 480].

На думку А. Вальчук, для географічної освіти у контексті реалізації змістовних ліній НУШ характерні чотири детермінанти:

                   державно-суспільна (потреби суспільства);

                   особливості географічної науки (взаємозв’язку цілісного світу, різноманіття відносин людини та природи, людини та соціуму в просторово-тимчасових, геосистемних аспектах);

                   особистість вчителя (як транслятора географічної культури);

                   особистісна орієнтація (навчальний процес географії згідно НУШ будується з урахуванням неповторності кожного учня та орієнтується на розвиток та саморозвиток особистісних властивостей) [1, c. 37].

У сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи, згідно НУШ, провідне значення набуває вирішення завдань, пов’язаних із функціонуванням окремих сфер життя суспільства. Це вимагає від учнів не тільки оволодіння певним навчальним змістом, а й розвиток таких якостей, як сила волі, відповідальність за вчинки, за долі нашого суспільства та держави, за охорону довкілля, нетерпимість до прояву користі, бездушності і несправедливості та ін. Розвиток у школярів саме таких якостей, формування ціннісно-значимих запитів і намірів, залучення учнів до самоосвіти – базові чинники, які, являючи собою важливу сферу життя, одночасно є умовами функціонування інших сфер. Це свідчить про те, що знаннєво-орієнтований підхід, що домінує у змісті освіти, повинен поступитися місцем культурологічному особистісно-орієнтованому підходу, направленому на звільнення творчої енергії молодої людини. Такий підхід, на думку А. Митрофанової, є частиною глобального соціального процесу зміни рецептивного підходу до мислення та діяльності людини іншим підходом – конструктивно-діяльнісним [3, c. 493]. Саме він найбільше відповідає установкам гуманістичного мислення згідно вимог до реалізації НУШ.

Одним із елементів впровадження Концепції НУШ є гуманітаризація освіти. Під гуманітаризацією освіти розуміємо процес зміни знаннєвого типу освіти, що полягає в освоєнні тих аспектів культури, які забезпечують здатність особистості до самосвідомості та розуміння інших людей. До таких аспектів культури належить сукупність відносин людей до природи, людини, духовних цінностей (літератури, мистецтва, історії країни).

Під гуманітаризацією географічної освіти згідно НУШ Л. Прохорова визначає:

                   звернення до світової культури, історії, духовних цінностей;

                   формування історичного мислення учнів з урахуванням специфіки предмета;

                   виховання дбайливого ставлення до людей, навколишнього середовища, незмінних цінностей;

                   розвиток культури міжособистісних та міжнаціональних відносин, екологічної культури;

                   посилення у процесі навчання основ наукових ідей та відкриттів, як процесу людського пошуку, зіткнення поглядів, взаємозв’язку глобальних проблем людства [5, c. 412].

Навчання географії у основній школі відповідає середньому та старшому шкільному (підлітковому) віку. Найважливішим чинником розвитку особистості підлітка є його власна велика соціальна активність, спрямовану засвоєння певних зразків і цінностей, побудова задовольняючих відносин із дорослими і товаришами, самого себе (проектування своєї особи і свого майбутнього зі спробами реалізувати наміри, мети, завдання). Тому завдання сучасного вчителя географії у тому, щоб процес навчання містив ситуації, у яких цей досвід буде накопичуватися учнем [1, c. 38].

Для підлітка характерний глибокий інтерес до суспільно-політичного життя своєї країни, до подій у світі. Тому в процесі навчання географії важливо обговорювати такі проблеми, при розгляді яких в учнів формується активна громадянська позиція, наприклад: «Як Україна може підняти свій престиж в очах світової спільноти?».

У молодшому підлітковому віці переважають емоційно-чуттєві, духовно-моральні переживання. Цьому етапу відповідає вивчення початкового курсу географії та курсу географії материків та океанів. Тому в процесі їх вивчення для формування емоційно-ціннісного ставлення до світу важливо залучати яскраві, образні висловлювання, поезію, народну творчість та інші засоби емоційного впливу.

Старшому підлітковому віку відповідає вивчення курсу географії України, курсу економічної та соціальної географії розвинених країн. Для цього етапу характерний розвиток оцінної ціннісно-смислової діяльності. Тому з метою формування емоційно-ціннісного ставлення до світу в процесі навчання географії важливо створювати ситуації з вибором, прийняттям рішень.

Висновки. Таким чином, у зв’язку з новими тенденціями в розвитку географічної освіти (зростає гуманістична роль географії, соціальні проблеми виходять на нові важливі позиції) виникає потреба у формуванні емоційно-ціннісного ставлення до світу у процесі навчання. З цією метою реалізація базових ліній Концепції Нової української школи ґрунтується на формуванні досвіду емоційно-цінного ставлення до світу у процесі навчання географії. Відповідно, зміст сучасної географічної осовіти збагатився гуманістичними ідеями, поняттями, моральними орієнтирами та цінностями.

Список використаних джерел

1.               Вальчук А. Р. Реалізація наскрізних змістових ліній на уроках географії в умовах Нової української школи. Рекомендовано до друку засіданням кафедри методики позакласної та позашкільної роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (Протокол № 8 від 19 червня 2019 року), 2019. С. 36-39.
2.               Кравцова І. Географія в контексті Нової української школи. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2021. №33. С. 24-29.
3.               Митрофанова А., Савіна М. Нова українська школа-основні зміни шкільної освіти для дітей. Архів матеріалів міжнародних наукових конференцій. Квітень 2021. С. 492-495.
4.               Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н.М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017.  206 с.
5.               Прохорова Л. А., Гришко С. В., Непша О. В. Основні принципи побудови шкільного курсу географії в Україні. In: Особистісно-професійний розвиток учителя Нової української школи: світові освітні практики, український контекст: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з Міжнар. участю, 6-8 черв. 2019 р. ФОП Однорог ТВ, Мелітополь, 2019. С. 214-219.
6.               Удовиченко І. В. Підвищення якості географічної освіти в контексті вимог до нової української школи. BBK. 2020. №91. С. 480.