Загально освітніми завданнями курсу фізики і астрономії старшої школи.
Данилова Інеса Віталіївна
Аспірант кафедри методики фізики
Кандидат фізико математичних наук
Університет Драгоманова М..П.
Анотація:
В даній статті йдеться мова про формування в учнів системи фізичних і астрономічних знань на основі сучасних теорій.
Ключові слова: завдання курсу фізики і астрономії, старша школа., теорії, закон руху.
Формування в учнів системи фізичних і астрономічних знань на основі сучасних теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципів) і розвиток у них здатності застосовувати набуті знання в пізнавальній практиці; знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичні властивості, закони руху й еволюцію, а також уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;
— оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання і науковим стилем мислення, усвідомлення суті природничо-наукової картини світу та застосування їх для пояснення різних фізичних та астрономічних явищ і процесів, фізичної природи небесних тіл та їх систем;
— формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування задач та проблемних завдань різними методами із застосуванням законів фізики та інших природних наук; евристичних прийомів пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики й астрономії;
— розвиток в учнів узагальненого експериментального вміння вести природничо-наукові дослідження методами наукового пізнання (планування експерименту, вибір методу дослідження, вимірювання, обробка та інтерпретація одержаних результатів);
— формування цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду учнів, розуміння ролі фізики і астрономії в пізнанні фундаментальних законів природи, використання яких є базою науково-технічного прогресу; розкриття значення фізичного й астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики й астрономії;
— розвиток в учнів навичок пізнавальної діяльності у процесі навчання фізики й астрономії.
Очікуваними результатами при цьому є:
•знаннєвий компонент (знання і розуміння перебігу фізичних і астрономічних явищ та процесів);
•діяльнісний компонент (здатність учнів застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності до розв’язання проблем, реальних життєвих ситуацій);
•ціннісний компонент (емоційно-ціннісне ставлення учнів щодо об’єктів навчальної діяльності, сукупність ціннісних орієнтацій, мотивація, інтерес, готовність до навчання).Фізика й астрономія — найдавніші науки про природу.
•Пам’ятки людської культури, знайдені в різних куточках земної кулі, є свідченнями давнього інтересу людини до природних явищ. Спостерігати за природними явищами змушували людину життєві потреби, а також відома кожному з нас допитливість. Особливо людей притягувало зоряне небо, яке й до сьогодні залишається таємничим.
Із середини ХVІ ст. настає якісно новий етап розвитку фізики — у фізиці
починають застосовувати експерименти і досліди. Потужним поштовхом до
формування фізики й астрономії як наук стали наукові праці Ісаках Ньютона.
У своїй праці «Математичні начала натуральної філософії» (1687 р.) він розробляє математичний апарат для пояснення й опису механічних явищ.
На сформульованих ним законах було побудовано так звану класичну (ньютонівську) механіку. А знаменитий закон всесвітнього тяжіння заклав основи небесної механіки. Геніальність Ньютона полягає в тому, що він довів універсальність сили тяжіння, або гравітації, тобто та сама сила, яка діє на яблуко під час його падіння на Землю, притягує також Місяць, що обертається навколо Землі. Сила тяжіння керує рухом зір і галактик, а також впливає на еволюцію цілого Всесвіту.
Принцип інерції, відкритий Галілео
Галілеєм, закон всесвітнього тяжіння
Ісаака Ньютона й загальна теорія відносності Альберта Ейнштейна, усі ці відкриття були підтверджені на підставі
астрономічних даних. Сміливцем, який «зрушив Землю, зупинивши Сонце», був поляк Миколай Коперник (1473–1543).
До того часу, понад чотирнадцять століть
існувала (під заступництвом церкви) сис-
тема світобудови Птоломеях, згідно якої
Земля перебувала у центрі, а планети і Сонце обертатися навколо неї.
Швидкий прогрес у вивченні природи,
відкриття нових явищ і законів природи
сприяли розвитку суспільства. Починаючи з кінця ХVІІІ ст., розвиток фізики спричиняє бурхливий розвиток техніки.
У цей час з’являються і вдосконалюються
парові машини. У зв’язку з широким їх використанням у виробництві та на транспорті цей період часу називають «віком
пари». Одночасно поглиблено вивчаються
теплові процеси, у фізиці виокремлюється новий розділ — термодинаміка програмах наводиться загальна кількість годин на вивчення предмету «Фізика і астрономія» в 10 та 11 класах. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих тем, визначається учителем. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно змінювати порядок вивчення тем, проводити лабораторні практикуми та практикуми з розв’язування задач в кінці розділу або під час його вивчення. Особливості навчання предмету «Фізика і астрономія» на рівні стандарту.
Особливості навчання предмету «Фізика і астрономія» на профільному рівні .
Мета навчання фізики й астрономії на профільному рівні узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку в учнів старшої школи компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, що є обов’язковим складником загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Програма профільного навчання фізики й астрономії передбачає систематизоване вивчення основних фізичних та астрономічних теорій, формування світогляду та наукового стилю мислення учнів на основі сучасної науково-природничої картини світу, оволодіння методами наукового пізнання та усвідомлення фізичного та астрономічного знання на рівні, необхідному для подальшого його використання в професійній діяльності та продовженні природничої чи технічної освіти. ПК Програма рівня профільного навчання значно перевищує за обсягом кількість навчальних годин програми рівня стандарту, а її зміст забезпечує набуття учнями компетентностей на більш високому рівні за рахунок поглиблення і розширення знань та вмінь. Виклад навчального матеріалу фізичного та астрономічного складників на профільному рівні може відбуватися як послідовно, так і паралельно, забезпечуючи органічне поєднання навчального матеріалу курсу.
Висновок
Для забезпечення формування в учнів компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, заклад освіти має право збільшувати час на вивчення курсу за рахунок додаткових годин варіативного складника і/або за рахунок спецкурсів (фізико-математичного, природничого, технологічного спрямування). Учитель може розробляти програми таких спецкурсів самостійно або використовувати в освітньому процесі спецкурси з числа рекомендованих .
Використана література.
1.1З-36 Фізика і астрономія (профільний рівень) : підуч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОЛЦ. Богданов І. Т. Психолого-педагогічні передумови навчання загальної фізики на нефізичних спеціальностях /
2.Т. Богданов // Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти : матер. мінор. конф., м. Херсон, 11-14
вересня 2002 р. – Херсон : Вид-во ХДПУ, 2002. – С.3 – 8.
3. Буланова-Топоркова М. В. Педагогіка и психологія висей школы : учеб. пособ. / М. В. Буланова-
Топоркова. – Ростов на Дону : Феникс, 2002. – 544 с.
4. Іваницький О. І. Проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізики в умовах її
інтеграції / О. І. Іваницький, С. П. Ткаченко // Зуб. наук. праць. Серія: Педагогічні науки. – Херсон : Вид-во ХДПУ,
2005. – Вип. 38. – С. 363 – 366.
5. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: навч. посіб. / [за заг. ред. акад. О. Г. Мороза]. – К.:
НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – 337 с.
6. Сергієнко В. П. Психолого-педагогічні основи вивчення загальної фізики / В. П. Сергієнко //..