Стаття "Патріотичне виховання школярів в умовах спеціальної школи"

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ  В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНОЇ ШКОЛИ

Анотація. Головною метою статті є формування патріотичної свідомості підростаючого покоління, виховання громадянина-патріота, який володіє глибоким розумінням громадського обов’язку, прагне до фізичного вдосконалення, вивчення бойових традицій та героїчних сторінок історії українського народу, для реалізації зазначеної мети окреслено низку завдань для її досягнення.

«Дитинство - щоденне відкриття світу,

і тому треба зробити так,щоб воно стало, перш за все,

пізнанням людини і Вітчизни,їх краси і величі»

В.О. Сухомлинський

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей шкільного віку в спеціальній щколі засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дітей має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання [4, С.60-62 ].

Патріотизм (від гр. patriotes — батьківщина) — любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Патріотизм проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне і що любить особистість.

Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, Батьківщина,героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни [8, С. 27-30].

Нині в арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато виховних засобів і методів, головним завданням яких є включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни. Але упродовж практично всього XX ст., унаслідок перебування України у складі Російської імперії, СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини поняття єдиної Батьківщини не було однозначним. Робота проукраїнської частини інтелігенції щодо прищеплення молоді українського патріотизму та націоналізму зустрічала не тільки сильну протидію з боку окупаційних органів державної влади, але й виразний психологічний опір більшості населення. За роки незалежності України яскраво проявилися негативні наслідки відсутності належного патріотичного виховання (як на Сході, так і на Заході України), зокрема:

- масова трудова еміграція (так звана «четверта хвиля»), яка привела до втрати, за експертними оцінками, понад 7 млн. чол.;

- невідповідність дій еліт відносно очікувань та сподівань українського народу;

- неготовність частини творчої інтелігенції до довготривалого творчого процесу підвищення конкурентоздатності української культури, мови [1,С. 9-14].

Ці історичні чинники мали великий вплив на суспільство довгі роки.

Сьогодні в закладах освіти велику увагу приділяють вихованню патріотизму в дітей шкільного віку, адже формування ставлення до країни та держави, в якій живе маленька людина починається саме з дитинства.

Зважаючи на Концепцію національно-патріотичного виховання молоді та враховуючи негативні наслідки історії можемо говорити про те, що нині головною метою для нас є формування у підростаючого покоління розуміння свого місця у світі та формування патріотичного самовизначення. Для реалізації зазначеної мети слід визначити низку завдань, що відображатимуть її сутність, а саме:

- формування духовного світу особистості здобувачів освіти в умовах розбудови державності України;

- врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань;

- постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;

-  розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;

- формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя громадянина незалежної країни.

У концепції національно-патріотичного виховання молоді основними завданнями патріотичного виховання молоді визначені:

- розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;

- утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;

- створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення;

- виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умов для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;

- розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави - Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;

- створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України;

- формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп [3, С.3-8].

 В цілому патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу та являє собою систематичну та цілеспрямовану діяльність родини, дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує усі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право [2,С.5 ].

Сьогодні час від часу ми можемо чути, як люди намагаються обговорювати тему виховання молодого покоління, та взагалі, навколо цього питання в усі історичні часи виникало багато різних думок і підходів, але думка про те, що виховувати потрібно дітей з малечку, коли формуються їх особистісні якості, риси характеру, що становитимуть фундамент їх свідомості, завжди була спільною.

Родина є першою сходинкою в освіті людини й відповідальними за виховання дітей, безумовно, в першу чергу, є батьки. Вирішення питань виховання дітей в родині полягає в існуванні правильних традиційних сімейних принципів та пріоритетів - жодного насильства, жодної вседозволеності, все має бути в міру. У процесі патріотичного виховання підростаючої молоді необхідно створювати відповідний рівень життєдіяльності сім'ї, а саме: створювати належні умови для фізичного, інтелектуального, морально-естетичного, освітнього та духовного розвитку дітей на засадах національних традицій, педагогічної науки та кращого світового досвіду [6, С.52-53]. Виховання дітей є важливим процесом, що дозволяє закласти в дитину найголовніші принципи та моральні цінності. Від того, якими ж будуть ці цінності та власні внутрішні установки, залежить головне - спосіб життя людини, його ідеали та завдання в житті. Добре, якщо дитина виховується в родині, де його батьки, бабусі й дідусі прагнуть закласти основи доброти, чесності, добропорядності, любові взаєморозуміння та взаємопідтримки. Однак, на жаль, досить часто все відбувається далеко не так, як хотілося б, оскільки крім батьківського виховання діти зростають в певному соціальному середовищі, яке може як позитивно, так і негативно впливати на їх поведінку, погляди та судження, тому моральна складова патріотичного виховання школярів є важливим етапом роботи в напрямку формування нової особистості і майбутнього громадянина своєї держави. На жаль, діти часто піддаються впливу несприятливих факторів сучасного суспільства, таких як прояви насильства та агресії, які вони  можуть бачити по телевізору, в Інтернеті, або самі потерпати від жорстокого поводження дорослих, внаслідок чого вони можуть обрати хибні життєві орієнтири. Саме тому патріотичне виховання школярів спеціального закладу освіти так важливо починати з молодшої ланки. Під час уроків літературного читання молодші школярі знайомляться з усною народною творчістю, народним фольклором, повір'ями, билинами, казками, піснями, в них формуються головні людські почуття, такі як любов, дружба, чесність і прагнення допомагати, підтримувати своїх товаришів. Якщо на етапі молодшого шкільного віку дитина засвоїть ці основи, то в майбутньому за таку дитину можна не хвилюватися, оскільки її моральні і духовні установки будуть надійною опорою для нього протягом усього життя [5,С.9-14].

При здійсненні патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній шкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до матері, батька, рідних та близьких людей. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють школярів, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків, залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадському житті, а саме відвідування музеїв, виставок,театрів, парків розваг, допомога літнім людям, екскурсії вулицями рідного міста до історичних пам'яток, визначних місць, бесіди з цікавими людьми; читання та інсценування творів художньої літератури; спільні з родинами виховні заходи «День сім'ї», «Свято бабусь»,«Тато мама я - спортивна сім'я» тощо. Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів-захисників кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та педагогами до обеліска Слави, покладають квіти, великий вплив мають бесіди, екскурсії, використання пісень, віршів, наочного матеріалу. [10,С. 7-11]. Важливим є те, що справжні патріотичні почуття здатний виховувати високоосвічений, інтелігентний, відданий своїй професії педагог, який є патріотом своєї країни, знає її історію, традиції, звичаї,обізнаний у сучасній культурі, який радітиме досягненням своїх вихованців та за допомогою своїх знань та вмінь всіляко їх примножуватиме. Такий педагог допоможе дітям усвідомити що патріотизм - це не тільки любов до Батьківщини, але й гордість за духовні досягнення свого народу, бажання зберегти його культурні, духовні, мистецькі надбання[7,С.55-56].

Отже, систематична та цілеспрямована діяльність сприяє формуванню в учнів високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадських і конституційних обов’язків. І якщо кожен українець з дитинства сповідуватиме патріотизм, любов, шану та служіння своїй Батьківщині, то вона складеться у великий квітучий вінок. Набуті учнями знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов’язку громадянином України щодо захисту Вітчизни, рівень духовних якостей і патріотичних почуттів.

Список використаних джерел

1. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави. Рідна школа. 2001. №2. С. 9-14.
2. Дубина М., Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді. Освіта України. 2006. №8. С. 5.
3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді молоді. С.3-8. URL:lnu.edu.ua›general/vicerector_train/concept_vykh_...
4. Коркішко О. Становлення патріотичного виховання в 19-20 ст.: (Історичний аспект). Рідна школа. 2004. № 2. С. 60-62.
5. Пащенко Д.Патріотичне і національне виховання - складові становлення громадянина. Шлях освіти. 2002. № 1. С. 9-14.
6. Лящук Л. Виховання патріотів Батьківщини змалку. Початкова школа. 2016. №9. С.52-53.
7. Сироватський С. Роль і значення православ'я у патріотичному і громадянському вихованні молоді в Україні: Духовні цінності. Православний вісник. 2004. № 1. С. 55-56.
8. Богуш А. Патріотичний вектор образу «Батьківщина в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського. Рідна школа. 2017. №1-2. С.27-30.
9. Куля О. Патріотичне виховання молодших школярів на традиціях українського народу. Виховна робота в школі. 2017. №2. С.7-11.