ПІЗНАВАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ СТУДЕНТІВ
НА ЗАНЯТТЯХ СЛОВЕСНОСТІ
Читання - це найважливіший спосіб засвоєння інформації, культурної спадщини минулого і сьогодення, формування моральних якостей. На жаль, у всьому світі спостерігається тенденція зниження інтересу до читання. Це обумовлено бурхливим розвитком електронних засобів масової інформації та індустрії розваг, які витісняють книги з пріоритетів підлітка. У суспільстві немає «моди» на читання, воно давно перестало вважатися серед молоді престижним і приємним проведенням часу. Така тенденція не може не позначатися на інтелектуальних здібностях наших дітей. У цілому для країни серйозною проблемою стає рівень культури й грамотності населення, що знижується, падіння моральних засад, загальна мовна неписьменність. Студенти стали повільніше читати, у них не розвивається навичка швидкісного читання, така необхідна в наше переобтяжене інформацією століття. У результаті вихованці не встигають засвоїти шкільну програму, знижується успішність навчання.На жаль, сьогодні доводиться констатувати невтішний факт: покоління, що не читає, уже виросло, і ми повинні приймати це як данність.
Основне завдання сучасної літературної освіти - формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки. Шляхів підвищення інтересу вихованців до вивчення літератури дуже багато: спектаклі, салони, літературні вечори, походи, екскурсії, пов'язані з життям і творчістю класиків.
Як показує практика, далеко не все нове прогресивне. Прогресивне лише те, що ефективне. Ефективність сучасного заняття ґрунтується на широкій реалізації зв’язку з життям, на застосуванні нових форм навчання. Діяльність кожного педагога має бути зв’язана з творчим підходом.
Викладач - словесник як вірний друг і добрий наставник передусім повинен пробудити в студента бажання пізнавати, шукати й експериментувати. А для цього недостатньо переказати студентам розділ підручника або змусити їх визубрити всі наявні в нім правила. Занурення у світ знань має відбуватися при активній участі вихованця. Саме студент повинен шукати, пробувати й помилятися. Тільки тоді можна досягти позитивного результату, тобто сприяти становленню гармонійної, усебічно розвиненої, компетентної особистості, готової до будь-яких несподіванок. Проте не можна відкидати й класичні засади заняття, адже лише поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацької компетенції студентів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому сприйняттю художнього твору, розвиває у вихованцях навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку.
Крім традиційних форм розвитку зв’язного мовлення (твір,переказ, письмова відповідь на запитання, твір-мініатюра, реферат) впроваджувати нетрадиційні (літературний диктант, контрольна робота за індивідуальними картками). Велика роль викладача полягає в тому, як надалі будуть формуватися літературні смаки в студентів, яке місце в житті підростаючого покоління займе художня література. Одним із шляхів виховання інтересу до літератури є використання такої інтерактивної рольової гри, як створення реклами за прочитаним твором. Це поліфункціональний вид роботи, що сприяє розвитку таких якостей, як добра пам’ять, кмітливість, охайність, уважність, винахідливість, уміння мислити, комбінувати. Причому робиться це не нав’язливо, а в захоплюючій формі. .Ще однією із найпоширеніших інтерактивних форм роботи з вивчення літератури є семінар. Це така форма проведення занять, яка сприяє формуванню в вихованців навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати індивідуальні здібності й нахили студентів. Протягом такого заняття-семінару вихованці наводять міркування (докази, антидокази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів .Як альтернативну технологію використовують сьогодні проектне навчання (захист індивідуальних проектів)..
Ефективність застосування проектної діяльності полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов’язкової умови реалізації проектної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки й не скільки навчати, стільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;
4) формуються особистісні якості студентів, які розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально;
5) Розвивається здатність студентів до рефлексії та самооцінки, уміння робити вибір і осмислювати наслідки цього вибору, аналізувати результати власної діяльності.
Сучасне життя висуває необхідність творчого підходу до заняття літератури та до всього процесу навчання.
Отже, якщо викладач творчо підійде до організації роботи, запропонує універсальні та ситуативні ідеї, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням можливостей студентів, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити підлітків, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху, - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей вихованців.