Тетяна Шабельник

( м. Харків, Україна)

ПОШУК ФОРМ ТА МЕТОДІВ РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ 

У процесі становлення інформаційного суспільства актуалізується проблема залучення дитини до читання. Новітні інформаційні технології розширюють можливості навчання, інтенсивного розвитку і самоосвіти особистості, виступають засобом, що дозволяє витрачати набагато менше часу на пошук, передачу, отримання інформації. Стрімке зростання обсягів інформації відбувається при одночасному скороченні часових меж її поновлення. Безперервна освіта прийшла на зміну “освіті на все життя”. У зв’язку з цим виконання професійних обов’язків потребує від людини постійного підвищення кваліфікації, оновлення знань, “занурення” в нові інформаційні потоки.

Таким чином, роль читача як базової складової інформаційної культури особистості у процесі формування інформаційного суспільства підвищується. Разом із тим відзначається падіння престижу читання, відторгнення від читання великих груп населення.

Сьогодні читання і читацька грамотність (культура читання особистості) високо оцінюється світовим співтовариством. Однак в Україні, як і в багатьох країнах світу, відбувається процес падіння рівня читацької культури населення.

Спостереження батьків, педагогів, бібліотекарів показують, що сучасні діти стали читати значно менше, ніж їхні однолітки 10–15 років тому. Можливо, це пов’язано з тим, що змінилося ставлення до самоствердження особистості в суспільстві. Якщо раніше моральність, естетична культура були показниками соціального розвитку особистості, то тепер пріоритетом став матеріальний успіх. Дорослі схвильовані пріоритетами матеріального добробуту, перестали бути взірцем високої культури в цілому, і читання зокрема. Діти часто не мають перед собою людини, яку слід цінувати і поважати за те, що вона начитана, освічена, культурна. Батьки визнають, що їх вплив на розвиток читацьких інтересів послабшав. Їм значно важче спонукати дітей до читання, бо вони самі мало читають.

Вирішення проблеми підтримки дитячого читання, формування читацьких інтересів має базуватися на розумінні визначальної ролі сім’ї в цьому процесі. Внутрішній світ дитини ще тільки формується , тому важливу роль відіграє все, що вона отримує від найближчого оточення: однолітків, вихователів, вчителів, засобів масової інформації. Але і найголовнішим джерелом, і ціннісним мірилом інформації, отриманої дитиною, у першу чергу стають її батьки. Тому пошук сучасних форм і методів популяризації художньої літератури та розвитку читацьких інтересів школярів має здійснюватися через координацію зусиль педагогів, батьків, представників закладів культури і громадськості.

Ми провели соціологічне опитування учнів середньої та старшої школи (326 учнів), у ході якого було встановлено таку закономірність: читацька активність та читацькі уподобання змінюються залежно від віку. Діти читають переважно просту для сприйняття літературу, яка не спонукає до глибоких емоційних переживань, а захоплює, переважно, надзвичайними подіями.

Основними критеріями невисокого інтересу до читання, на думку школярів, є: захоплення телевізором, комп’ютером, зниження інтересу до читання в суспільстві в цілому, посилення прагматичного підходу до життя, мала кількість цікавої літератури на вітчизняному ринку, засилля низькопробної продукції, бідність дитячих бібліотек, переконаність у тому, що сучасна література нічого не навчає.

Що ж читають наші діти?

Учні 5–6-х класів віддають перевагу коміксам, літературі жахів та дитячим детективам; дев’ятикласники на перше місце поставили пригодницькі твори, далі – детективи, науково-популярна, технічна література, фантастика.

Наявність чи брак інтересу до читання – основний фактор ставлення дитини до книги і критерій її оцінки. Криза дитячого читання, про яку так багато говорять останнім часом, полягає не лише в тому, що діти перестали читати, а й у тому, що в них не розвинений або втрачений інтерес до цього виду занять. Читання без інтересу, зацікавленості перетворюється у формальну діяльність, позбавлену для дитини принадності, а, отже, і ефективності. Книгою користуються. З нею працюють, здобувають знання, інформацію. Але не читають, якщо вважати читанням особливе емоційно-творче життя, що збагачує особистість.

Ось чому необхідні зусилля всіх зацікавлених сторін, щоб спонукати дітей до усвідомленого читання літератури всіх жанрів і напрямів.

Для формування читацького інтересу необхідно створити ситуацію, у якій читач вперше перебуватиме в стані зацікавленості читанням, а потім із урахуванням інтересів, що склалися, багаторазово відтворювати зацікавленість новими книгами, сприяючи її підтримці, закріпленню, переходу в стійку рису читацької психології особистості.

Коли йде мова про читання, то різниця між “треба” й “хочу” дуже суттєва. Давно встановлено: мотив діяльності визначає його результат. А в читанні інтерес – це головна мотивація, яка підтримує читання у творчому режимі, забезпечуючи вплив книги на внутрішній світ читача.

Причиною інтересу до певної книги чи теми найчастіше є створені образи (фантазії, мрії), пов’язані з досягненням мети, яку поставила перед собою людина. Саме внутрішній стимул спрямовує на досягнення цілей. Однак наявність стимулу ще не говорить про те, що мотив читання виникне обов’язково. Можна лише сподіватися, що, читаючи за завданням, за покликом моди, для оцінки чи для участі в грі, учень може відкрити в тексті те, що схвилює його, захопить, змусить замислитися і включитися в життя персонажів. Головний мотив читання – це внутрішній потяг, рушійна сила – внутрішнє бажання спілкуватися з гарною книгою.

З метою виховання любові до художньої літератури в повсякденній навчально-виховній роботі ми – вчителі-філологи – використовуємо прийом концентрованого цілеспрямованого впливу на свідомість і почуття школярів. Особливість нових підходів до популяризації художньої літератури, до розвитку читацьких інтересів полягає у створенні широкого активу і координації його діяльності, спільному пошуку нових форм і методів, що відповідають особливостям сьогодення, завданням духовного розвитку дітей.

Ці підходи надають школярам широкі можливості для осмислення, співпереживання, творчої переробки і засвоєння морального досвіду попередніх поколінь і творення на основі цього досвіду.

На нашу думку, робота з розвитку читацьких інтересів має бути в усіх сферах професійної діяльності вчителя-філолога: і на уроках, і під час проведення виховних заходів, і при безпосередньому спілкуванні з учнями, оскільки досвід особистісного читання самого вчителя – фактор більш потужний, ніж будь-який інший, він може відкрити дитині шлях до книги, зумовити радісну мотивацію читання.

Для організації популяризації української книги слід усвідомити найважливіші цілі та завдання, що стосуються вивчення української мови та літератури в школі: формування наукового уявлення про походження, розвиток і будову мови та її роль у житті людини і суспільства, оволодіння правильною усною і писемною формою української літературної мови, збагачення і розвиток мовлення до рівня, який забезпечив би активну участь у виробничій та суспільній діяльності.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.) одним із найважливіших завдань визначено “прилучення до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, здобутків української і світової культури” [1, 25]. А література рідного краю – чи не найважливіший механізм такого прилучення.

Тому значну увагу завжди приділяємо вивченню літератури рідного краю. Велике значення у виховному процесі має момент дотичності до автентичного, історичного, одночасно величного і близького: оселі, де жив і працював письменник-земляк; рукописів його творів; до родичів, живих свідків духовної біографії. Ці внутрішні спонуки присутні в кожній людині і це викликає інтерес до тих чи інших творів земляка.

Так, вивчаючи творчість Ігоря Муратова на уроках літератури рідного краю, запросили на заняття його онуку, яка вчилася у нас в Народній українській академії, а їхні з дідом портрети заздалегідь демонструвалися в нашій галереї “Видатні харків’яни”. Інна Муратова принесла на зустріч дідові книги, рукописи, фотографії, особисті речі, розповіла про участь Ігоря Леонтійовича у Великій Вітчизняній війні, показала нагороди та перший примірник газети “За повернення на Батьківщину”, редаговану дідом, прочитала передсмертну поему “Серце Тичини”, яку талановитий митець закінчив на світанку в прощальний день свого життя. Безумовно, старшокласники захопилися постаттю Ігоря Леонтійовича Муратова, а ми подбали про підбір найцікавіших та найпоказовіших його творів.

Перед вивченням творчості Христі Алчевської було дано дітям завдання зняти відеоролик, де учні запитували харків’ян, що вони знають про родину Алчевських і де знаходиться їх будинок (школярі стояли поруч із будинком Алчевських). Результат був приголомшливий – майже ніхто не міг нічого сказати. Діти були надзвичайно обурені й почали збирати матеріал про цю талановиту сім’ю та вивчати спадщину Христі Алчевської.

Вивчаючи творчість Марка Кропивницького, Петра Гулака-Артемовського, Миколи Хвильового, відвідуємо могили митців, часто навіть там проводимо вступний урок.

Зараз разом зі старшокласниками працюємо над створенням карти “Харківщина літературна”, на якій позначаємо всі місця, пов’язані з життям і творчістю видатних письменників-земляків.

Незабутні враження зазвичай залишаються від літературних вечорів, на які запрошуємо сучасних поетів та прозаїків. В академії є традиція у листопаді проводити Тиждень української культури. Одним із заходів є літературна кав’ярня. Нашими гостями були Сергій Жадан, Ніна Супруненко, Алла Солодовникова, Борис Крауш, Іван Перепеляк, Микола Побелян та інші майстри слова.

Разом із учнями уклали хрестоматію “Література рідного краю”, яку використовуємо як на уроках, так і в позакласній роботі.

Поширення набула в нашій школі така форма роботи, як літературні поїздки. Школярі протягом навчання мають змогу об’їздити всю Україну. І в цих поїздках обов’язковим є відвідування літературних музеїв, а після екскурсій – звіти та складання путівників для друзів.

Звичайні форми проведення уроків літератури неефективні для пробудження читацького інтересу, тому кожну чверть проводимо уроки-презентації цікавих книг. На першому такому уроці відбувається знайомство з учнями як читачами. Діти готують розповідь про свої читацькі уподобання і знайомлять клас із улюбленою книгою. Усі відомості занотовуємо в “Щоденник вивчення читацьких інтересів”, який потім поповнюється результатами анкетування, учнівськими роботами. Наступні уроки готують учні, об’єднані в групи за спільними інтересами. До заняття діти виготовляють афіші, реклами видань та видавництв, з допомогою вчителя укладають каталоги книг за уподобаннями. Шестикласники створили каталог для молодших школярів, а учні 5-х класів ілюстрували його та виготовили обкладинку. Семикласники уклали каталог “Фентезі”, до якого увійшли твори як українських, так і зарубіжних авторів.

Дуже популярним у нашій школі є створення рукописних книг – плід творчої роботи різновікових учнівських груп, а іноді співавторами стають батьки, студенти, вчителі.

На уроках обов’язково знаходимо час, щоб познайомити вихованців з книжковими новинками. Діти після таких уроків зачитуються книгами із серій “Мільйон пригод” (видавництво “Ранок”), “Для тих, хто не любить читати” та “Рекомендовано для читання під партою” (видавництво “Зелений пес”). Відбувся цікавий урок, присвячений творчості Всеволода Нестайка, на якому учні не лише самостійно зробили виставку його книг, проілюстрували улюблені твори, а й написали письменникові лист зі словами подяки, своїми побажаннями й розповіддю про те, що цікавить сучасного читача-підлітка.

Намагаємося урізноманітнити форми проведення уроків з позакласного читання, проводячи круглі столи, ігри, бліц-турніри, зустрічі з письменниками, творчі вечори юних письменників. Діти вчаться писати відгуки та рецензії, пробують себе в ролі письменника. Створено рукописну книгу “Чарівна книга казок”, авторами якої є учні 5–6 класів нашої гімназії.

Запам’яталася дітям класна година “Улюблені книги наших батьків”, це було цікаве й корисне спілкування у родинному колі, а учні відкрили для себе багато прекрасних творів.

Вихованцям нашого закладу дуже пощастило, оскільки вчителі-філологи працюють у тандемі зі шкільним бібліотекарем, який теж веде активну роботу з розвитку читацьких інтересів: із задоволенням проводить літературні вітальні , вечори, зустрічі. Спільно зі шкільною бібліотекою проведено вітальню до 350-річчя заснування Харкова, вечір до роковин Остапа Вишні тощо. Створюємо різноманітні виставки книг. Досвід показує, що лише живе, емоційне, різноманітне за своїми прийомами проведення уроків літератури, позакласних заходів привертає й утримує увагу дітей, розвиває інтерес до книги, читання, який потім не згасне й у подальшому дорослому житті.

Справжнє завдання літературної освіти – прищепити любов до читання, розвинути читацький інтерес і навчити читати. Якщо це завдання буде вирішене, то література, на якій ростуть наші діти, буде виховувати моральність, громадянськість та патріотизм.

Література

1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). – К.: Радуга, 1994. – 61 с.

2. Тихомирова И. И. Интерес, или сила, влекущая к чтению /
И. И. Тихомирова // Школьная библиотека. – 2004. – № 2. – С. 20–24.

3. Тимофеева И. Н. Чтение современных детей в свете традиций отечественной педагогики / И. Н. Тимофеева, Н. Н. Мазняк // Школьная библиотека. – 2003. – № 1. – С. 58–63.

4. Івашина Ю. Дитяче читання: проблеми і перспективи / Ю. Івашина // Шкільний світ. – 2003. – № 2. – С. 1–2.

5. Українець С. І. Пошуки шляхів удосконалення бібліотечної роботи з дітьми / С. І. Українець // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. пр. Вип. 10 / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. Н. М. Кушнаренко. – Х.: ХДАК, 2002. – С. 92–101.

6. Как приучить ребенка к книге // Учит. газ. – 2004. – 24 февр. (№ 7). –
C. 4–5.

7. Кувик П. “Дайте дитинi правильну книгу...”: [Про роль книги, біблiотеки, читання] / П. Кувик // Освiта. – 2000. – 27–24 трав. - C. 7.  

8. Новосельцев В. Новые подходы к пропаганде книги и развитию литературных интересов учащихся (из опыта работы) / В. Новосельцев // Воспитание школьников. – 2003. – № 3. – C. 9–12.

9. Шуклiнова А. Що тепер читають дiти?/ А. Шуклiнова // Слобід. край. – 2004. – 14 сiч.

Заявка

на участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції

“Розвиток читацьких інтересів учнів у процесі вивчення

української мови і літератури”

Прізвище, ім’я, по батькові  Шабельник Тетяна Миколаївна

Домашня адреса                                 61124 м. Харків, вул. Матросова,

                                                             б. 6^б, кв. 87.

Домашній телефон, e-mail            8 050-63-02-370

Місце роботи                                 Харківська гімназія № 178 “Освіта”

Службова адреса    61105, м. Харків, вул.. Манюшко, 1

Службовий телефон, факс, e-mail  52-11-53;

sc 178@kharkov.com

Посада                                                 учитель української мови та

літератури вищої категорії,

старший учитель

Тема доповіді                                      «Пошук форм та методів розвитку читацьких інтересів у процесі вивчення української літератури та в позакласній роботі»

Дата       26.06.2007

Підпис                                                      Шабельник Т. М.