Стаття "Шляхи вирішення завдань наступності між ступенями освіти"

Для того, щоб під час навчання відбувався цілісний розвиток особистості дитини, важливо, щоб разом зі знаннями та навичками в повній мірі формувалась мотиваційна, діяльнісно-практична й емоційно-вольова сфери.

Дотримання принципу наступності суттєво полегшує процес адаптації дітей до нових умов життя. Важливу роль в ньому відіграє взаємодія між вчителями молодших та старших класів, яким передають учнів для подальшого навчання. Маючи об’єктивну характеристику хоча б частини класу, педагогам простіше вибудувати модель поведінки, налаштувати і заохотити дітей отримувати нові знання.

Також для сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі мають тісно співпрацювати вчителі і батьки учнів.

Їм необхідно:

•                 враховувати індивідуальні та психологічні особливості дітей;
•                 брати до уваги попередні знання та навички вихованців, сприяти їх удосконаленню;
•                 мотивувати школярів до засвоєння нових компетентностей;
•                 забезпечити оптимальне співвідношення та взаємозв’язки між окремими етапами навчального процесу;
•                 створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких діти можуть вільно розкривати свої емоції, почуватися невимушено та комфортно;
•                 забезпечити систему оптимальних вимог до моральних якостей, знань і поведінки учнів, а також методів роботи з ними;
•                 застосовувати інструменти стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
•                 розвивати рефлексивні вміння власної об’єктивної оцінки учня;
•                 аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;
•                 формувати навички самоконтролю й самоорганцізації дітей;
•                 запроваджувати методи подолання труднощів у навчанні дітей, що переходять між освітніми ступенями.

Дотримання цих умов є запорукою безболісної адаптації і якісного навчання школярів на кожному етапі між ланками освіти [6].

Важливим аспектом у цьому процесі є система оцінювання знань. Виходячи з досвіду, кожен педагог має певні критерії, за якими дає характеристику за шкалою своїм вихованцям. І тут дуже важливі його професійні навички.

Ефективне оцінювання учнів забезпечується при дотриманні ряду умов:

•                   емоційна врівноваженість та етичні погляди вчителя;
•                   оголошення оцінок різного рівня з доброзичливою інтонацією;
•                   врахування потенційної реакції дітей та їх душевного стану;
•                   застосування відмітки в якості стимулу, а не покарання.

Учні мають сприймати оцінки як позитивний досвід і можливість допрацювати прогалини у власних знаннях та вміннях.

Суттєва роль в оптимальній адаптації школярів покладена на класних керівників, які є організаторами класного колективу і наставниками своїх підопічних.

Їх основні функції:

•                 сприяти забезпеченню умов для засвоєння учнями відповідного обсягу навчальних матеріалів, розвиток їх здібностей;
•                 створювати умови для організації змістовного дозвілля, профілактики правопорушень та усунення негативних наслідків навчально-виховного процесу;
•                 сприяти вихованнюу вихованцях гуманного ставлення до представників інших соціальних, етнічних, національних та релігійних груп;
•                 проводити виховну роботу з школярами, враховуючи їх вікові, індивідуально-психологічні особливості, інтереси, здібності, а також рівень сформованості і готовності до певних видів діяльності;
•                 координувати роботу педагогів-предметників, психолога, медперсоналу, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників освітнього процесу з виконання завдань, що безпосередньо пов’язані з навчально-виховним процесом і соціальним захистом дітей.

Крім вищеперерахованих задач, класний керівник має подбати про позакласне дозвілля: інтелектуальні розваги, вікторини, екскурсії, читацькі конференції, тематичні вечірки тощо. Це один із важливих елементів взаємодії учнів і педагогів, який сприяє їх згуртованості та оптимальній адаптації в колективі [1].

Різнопланова робота спрямована на забезпечення наступності допомагає школярам безболісно долати кожну ланку ступенів освіти. Використовуючи при цьому інноваційні підходи та щирий ентузіазм, вчитель стимулює вихованців проявляти ініціативу, повноцінно реалізовувати власний потенціал та удосконалювати їх здібності.

Забезпечення принципу наступності і неперервності освіти, покладена на адміністрацію шкільного закладу, полягає в наступному:

•                 розробка планів організаційно-педагогічних заходів для спостереження за проходженням учнями адаптаційного періоду та створення відповідних умов;
•                 щорічне проведення педрад, спільних засідань учителів, в тому числі з початкової школи, з метою вивчення індивідуальних особливостей та навчальних можливостей учнів;
•                 заздалегідь (за півроку) призначення класних керівників та вчителів-предметників, які будуть працювати в 5-х і старших класах;
•                 ознайомлення з навчальними програмами на всіх етапах навчального процесу учнів, педагогів та батьків;
•                 організація планових відвідувань занять і виховних заходів учителями суміжних класів;
•                 заохочення до взаємодії вчителів початкових класів зі своїми колишніми підопічними;
•                 популяризація позитивного досвіду із забезпечення наступності і неперервності в навчально-виховному процесі.

Також на всіх стадіях перехідного періоду учнів необхідна участь шкільного психолога. У зв’язку з початком статевого дозрівання відбуваються природні зміни в пізнавальній сфері школярів, що проявляються в наступному:

•                 уповільнюється темп розумової діяльності;
•                 часто проявляється апатія, роздратування або агресія;
•                 неуважність і розсіяність уваги;
•                 відсутність бажання контактувати;
•                 неадекватна реакція на зауваження, оцінки та ін.

Такі симптоми можуть знижувати рівень досягнень, учнів, демотивувати їх і навіть призводити до важких конфліктів у колективі. Тому шкільний психолог спільно з педагогами та батьками мають забезпечувати відповідний нагляд, а саме:

•                 забезпечувати оптимальний соціально-психологічний мікроклімат для збереження здоров’я дітей;
•                 створювати належні умови для успішної адаптації школярів до норм Державного стандарту базової повної і загальної середньої освіти;
•                 надавати рекомендації класним керівникам та вчителям-предметникам в організації роботи на уроках з урахуванням індивідуальних особливостей дітей;
•                 проводити методичну роботу, спрямовану на збереження наступності і неперервності навчання учнів суміжних класів;
•                 проводити тісну роз’яснювальну роботу з батьками і вживати заходи щодо усунення причин порушень прав дитини тощо.

В період молодшого підліткового віку, коли у дітей відбуваються психофізіологічні зміни та зростає інтерес до самостійності, важливо, щоб педагоги і батьки спільно сприяли їх особистісному розвитку, вмінню якісно використовувати вивчений матеріал та додаткові засоби інформації (наукову літературу, довідники, інтернет-ресурси тощо) [3].

Отже, наступність і неперервність освіти — це чітко спланована і систематична робота всіх учасників навчально-виховного процесу, що спрямована на ефективну підготовку дітей і молоді до повноцінного життя в сучасному суспільстві.

1. Абетка класного керівника / Упоряд. І.Рожнятовська, В.Зоц. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. – 128 с.

2. Закон України Про освіту №2145-VIII // Голос України. — 2017. — 27 вересня.

3. Калмикова Л. Сучасні проблеми наступності й перспективності та шляхи їх вирішення. Переяслав-Хмельницький. 2000. 10 с.

4. Ковшар О. В. Роль принципів наступності і перспективності в організації безперервної освіти. Педагогіка вищої та середньої школи. 2017. Вип. 1. 176 с.

5. Перебежко І. Проблеми наступності в навчанні. Початкова освіта. 2006. №42. 7 с.

6. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. Київ. 1998 р. 57