Стаття "Соціальна адаптація дітей дошкільного віку"

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шевченко Маргарита Олександрівна

Анотація: стаття присвячена проблемі соціальної адаптації дітей дошкільного віку, в ній розкриті причини дезадаптації в рамках різних вікових періодів дошкільника, умови та ознаки успішної адаптації дітей  до дитячого садка.

Ключові слова: соціалізація, соціальна адаптація, дезадаптація, молодший дошкільний вік, старший дошкільник вік.

Актуальність. Особливої актуальності проблема соціальної адаптації дитини набула в умовах глобалізації та інформатизації суспільства, коли поряд з еволюційними процесами з’явилась проблема ціннісних орієнтирів. Реалії сучасності ставлять перед нинішніми дітьми та їх батьками нові й складні вимоги щодо соціалізації нового покоління. Соціальна адаптація, як частина процесу соціалізації, є складним процесом пристосування маленької особистості до нових, ще зовсім не знайомих їй умов навколишньої дійсності. Дослідження періоду соціальної адаптації у дошкільному віці є дуже важливим адже дає можливість здійснити перевірку соціально-психологічної підготовки дитини до подальшого її становлення і розвитку у світі, що постійно змінюється.

Ряд науковців (Д.А. Андреєва, В.П. Казначеєв, О.Л. Кононко, В.Г. Слюсаренко, А.В. Фурман) розглядає соціальну адаптацію як специфічну форму соціальної активності, пов’язаної зі входженням та приведенням об’єктивних і суб’єктивних особливостей особистості у відповідність до нових соціальних умов.  Розробники Базового компонента дошкільної освіти розглядають соціальну адаптацію як інтегральний показник здатності дитини виконувати належні біологічні, психологічні функції та соціальні ролі у колективі як основне призначення сім’ї та дошкільного навчального закладу [2].

Виклад основного матеріалу. Соціальна адаптація - це входження дитини в колектив однолітків (соціальну групу), прийняття норм, правил поведінки існуючих в суспільстві, пристосування до умов перебування, в процесі якого формується самосвідомість і рольова поведінка, здатність до самоконтролю, самообслуговування, адекватних зв'язків з оточуючими. Соціальна адаптація є умовою формування більш широкого і значимого поняття «соціалізація» [1]. Соціалізація - процес і результат засвоєння дитиною соціального досвіду. В результаті соціалізації дитина стає культурною, освіченою і вихованою  людиною. Результатом соціалізації дітей дошкільного віку є готовність дитини до школи [3].

Як відомо, дошкільний вік ділиться на два періоди : молодший дошкільний вік та старший дошкільний вік. Тому соціальна адаптація повинна бути розглянута в рамках даних періодів.

Молодший дошкільний вік – період швидкого формування всіх властивих людині психофізіологічних процесів. І від того, як пройде звикання дитини до нового режиму дня, до незнайомих дорослих та однолітків, залежить подальший розвиток дитини і її сприятливе перебування в дитячому садку та сім'ї.

Початок відвідування дитячого садка вимагає від малюка пристосування до нового соціального середовища, налагодження контактів з дорослими та однолітками, розвитку гнучкості поведінки і адаптивних механізмів. Режим дня, вимоги та обов'язки стають для дитини несподіванкою, вганяючи її тим самим в стресовий стан.

Відсутність попередньої підготовки, спрямованої на соціальну адаптацію дітей дошкільного віку, може призвести до таких невротичних реакцій, як: порушення емоційного стану; погіршення сну і апетиту; розвиток страху перед дошкільним закладом; підвищення захворюваності [5, с.9].

В більшій мірі, проходження соціальної адаптації дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки морально і фізично батьки підготували дитину до майбутніх змін, а також від індивідуально-типологічних особливостей дитини - холерики і сангвініки адаптуються швидше, ніж флегматики і меланхоліки. Для полегшення соціальної адаптації дітей, батьки повинні з ранніх років навчати дітей мистецтву спілкування з однолітками і дорослими, дотримуватися правильного режиму дня. З наймолодшого віку дитини необхідно заохочувати її самостійність, тоді вона буде рости здоровою і повноцінною особистістю. Велике значення має контакт батьків з вихователями, батьки повинні розповісти вихователю про особливості розвитку дитини, про шкідливі звички, про її сон, апетит, улюблену страву, улюблену іграшку та ін... Вихователь дитини дитячого садка повинен стати другом та порадником в сім'ї. У період адаптації дитина особливо потребує тепла, ласкавого поводження з нею і вдома і в дитячому саду [4].

Перші ознаки того, що дитина адаптувалася: хороший апетит; спокійний сон; охоче спілкування з іншими дітьми; адекватна реакція на будь-яку пропозицію вихователя; нормальний емоційний стан [3].

Причинами соціальної дезадаптації, тобто утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до умов дитячого садка, конфліктності дошкільника можуть бути наступні особливості її психіки і особистості (причому, для соціальної дезадаптації досить хоча б однієї умови, але часто причини мають комплексний характер):

• відсутність  навичок спілкування;
• неадекватне оцінювання себе в ситуації спілкування;
• високі вимоги до оточуючих (особливо якщо дитина розвинена інтелектуально і має рівень розумового розвитку вище середньо - групового);
• емоційна неврівноваженість;
• установки, що перешкоджають спілкуванню, такі, наприклад, як готовність принизити співрозмовника, проявити свою перевагу. Це перетворює спілкування в свого роду змагання;
• тривожність і боязнь спілкування;
• замкнутість [3].

Таким чином, відсутність навичок спілкування є дуже великою перешкодою для дитини  у взаємодії з іншими дітьми, однак, як було зазначено, це не єдина умова, яка створює труднощі в спілкуванні дітей. Тому для того, щоб покращити соціальну адаптацію дітей молодшого віку до дитячого садка вихователь та батьки повинні співпрацювати. Для успішної адаптації дитини до умов дошкільного закладу батькам необхідно сформувати у неї позитивне ставлення до дитячого садка. Щоб полегшити дитині адаптацію в дитячому колективі, необхідно звертати увагу на розвиток її комунікативних навичок задовго до надходження в дитячий садок. Доброзичлива і затишна атмосфера, створювана вихователями в групах, є тією необхідною умовою,яка допомагає дітям легко адаптуватися до нового місця. Працівники дошкільних установ, сім'ї та суспільство в цілому повинні вживати всіх необхідних заходів, що дозволяють будь-якій дитині увійти в соціум і стати його повноцінним учасником.

В старшому дошкільному віці відбувається інтенсивний розвиток інтелектуальної, морально-вольової та емоційної сфер особистості. У цьому віці спілкування з однолітками особливо важливе для закладання характеру, формування особистості. Перехід до старшої групи пов'язаний з змінами психологічної позиції дітей: вони вперше усвідомлюють та відчувають себе найстаршими серед інших дітей дитячого садка.

Фактори, які можуть призвести до порушення соціальної адаптації дітей старшого дошкільного віку:

• особливості емоційно-вольової сфери (підвищений рівень тривожності, агресивності, сором'язливості, повільності);
• не сформованість комунікативних умінь, труднощі в спілкуванні з дорослими та однолітками. Саме цей фактор частіше за все є причиною порушення соціальної адаптації дошкільника;
• невміння самостійно вирішувати конфліктні ситуації: нетерплячість до опору зі сторони партнерів по діяльності, втікання від ситуації та ін.. [7].

Основним методом  попередження та запобігання труднощів соціальної адаптації дітей старшого дошкільного  віку є -  гра, так як гра – це провідна діяльність дошкільників. Оскільки гра - справжня соціальна практика дитини, її реальне життя в суспільстві однолітків. Тому використання гри з метою соціальної адаптації дитини, формування її позитивних особистісних якостей і соціалізації, як члена суспільства, і буде способом вирішення цього завдання. Гра здавна відома своїми виховними особливостями Г.В. Плеханов вважав, що гра виникає у відповідь на потребу суспільства в підготовці підростаючого покоління до життя в цьому суспільстві і як діяльність, яка відокремилася від продуктивної трудової діяльності та представляє собою відтворення відносин між людьми.

     Найефективнішим способом соціалізації дітей в дитячому колективі є комунікативні ігри. Ці ігри спрямовані на розвиток навичок конструктивного спілкування, вміння отримувати радість від спілкування, вміння слухати і чути іншу людину, спрямовані на емоційну сферу [6].

Отже, задля ефективної соціальної адаптації старших дошкільників, правильним буде використання  гри, адже в ній формується культура та навички спілкування дітей, розвивається емоційно-моральна сфера, комунікативні здібності, уміння активно слухати, навчання спілкуватися на вербальному та невербальному рівнях, розуміти емоційний стан інших людей, розвивається вміння встановлювати логічні, причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки та багато іншого.

Висновки. Таким чином, багато в чому успіх соціальної адаптації дітей дошкільного віку залежить від компетентності вихователів, від їхнього вміння і бажання створити атмосферу тепла, доброти, уваги в групі. Вихователь служить для них еталоном. Тому для підвищення рівня моральності, вихователь сам повинен відповідати цьому ідеалу. Він відкриває дошкільнику світ соціальних взаємин, правил культури спілкування і поведінки в суспільстві. І є не менш важливою умовою для успішної соціальної адаптації дитини до нових умов життя в дитячому колективі, є встановлення довірливого ділового контакту між родиною і дитячим садком, в ході якого коригується виховна позиція і батьків, і педагогів, що має прямий позитивний вплив.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Артемов С.Д. Соціальні проблеми адаптації / С.Д. Артемов. М., 2010 року. 180 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) 2021 року.

3. Буре Р.Н. Соціальний розвиток дитини / під ред. О.Л. Звєрєвої. М .: Просвєщєніє, 2014. 226 с.

4. Даніліна, Т.А. Соціальне партнерство педагогів, дітей і батьків. / Т.А. Даніліна, Н.М. Стьопіна. М .: Айріс-Прес, 2014. 112 с.

5. Захарова Н. М. Адаптація дітей до дитячого садка / Н. М. Захарова // Дошкільне виховання. – 2006. – № 4. – С. 8–11.

6. Захарова Н. М. Соціальна адаптація старших дошкільників засобами ігрової діяльності : дис. кандидата пед. наук : 13.00.08 / Захарова Наталя Миколаївна. – К., 2007. – 242 с.

7. Курінна С.М. Особливості соціалізації дітей 6-7 років в різних умовах життєдіяльності / С.М. Курінна // Вихователь-методист. – 2004. – №4.