Стаття #СтопБулінг.Ми проти !!!

#СтопБулінг

Глибоко в людських серцях закладена пристрасть травити кого-небудь

Чарлз Діккенс

                Питання насильства, цькування, знущання, приниження існувало завжди. Таке явище є глобальним і масовим.

                  Цей термін означає тривалий процес свідомого жорсткого ставлення з боку особи чи групи осіб до іншої особи або інших осіб, які не здатні захистити себе в даній ситуації. Особистість, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших будь-якими способами.

                У шкільному середовищі зазначене явище набуває обертів. Це соціально-педагогічна та психологічна проблема сучасних освітніх закладів. Загострилося питання насильства довготривалих агресивних проявів у бік підлітків.

              Ця специфічна форма агресії особливо характерна для середнього віку і для молодших підлітків. При переході з початкової школи в середню девіантна поведінка учнів слабшає, проте у деяких дітей – це стійка особистісна риса , яка з віком лише змінює форму свого прояву.

              Психологи стверджують, що кривдники-хлопці частіше застосовують фізичну агресію, а дівчата – психологічну (дражняться, поширюють чутки, ізолюють, ігнорують)

             Для кожного віку характерний  свій рівень прояви агресії  в тому чи іншому відсотковому вимірі

Початкова школа

Хлопці-25%                          Дівчата-10 %

Середня школа

Хлопці-35 %                        Дівчата -15 %

Старша школа

Хлопці-10 %                       Дівчата-5 %

             Науковцями узагальнено  поняття цькування та приниження  – боулінг (bullying , від англ. Bully - хуліган, грубіян, насильник). Що ж означає це слово у шкільному середовищі?

             Булінг - це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, сексуальному та економічному насильстві.

             Розберімося детальніше у видах цього діяння та з ясуємо їх ознаки.

1.Психологічний булінг (шантаж, погрози, міміка, принизливі погляди, поширення образливих чуток, ігнорування)

2.Фізичний булінг (нанесення тілесних пошкоджень, підніжки, стусани, ляпаси, штовхання)

3.Сексуальний булінг (жарти сексуального характеру, принизливі погляди в бік жертви, жести, образливі рухи тіла, прізвиська)

4.Економічний булінг (вимагання грошей, пошкодження чи знущання одягу та інших особистих речей, крадіжка)

              З появою сучасних  технологій з’явився ще один з  видів булінгу - кібербулінг. Це процес переслідування, знущання,морального приниження  за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, а саме через мобільні телефони та Інтернет.

           Компонентами булінгу є:

• Навмисне приниження, цькування;
• Регулярна дія;
• Нерівність сил;
• Груповий процес;
• Негативний психологічний вплив на всіх учасників .

            Слушно  зазначити, що в ситуації з булінгом, учасниками процесу є 3 сторони: той, хто переслідує та здійснює негативні дії - агресор, булер; той, кого переслідують, на кого спрямовані негативні дії - жертва; ті, хто спостерігає за цими діями чи знають про них. Такий круговий зв’язок  в освітньому процесі й отримав назву «шкільний булінг».

               Однак не кожен конфлікт стає булінгом. Адже цькування - це тривалий процес, а одинична сутичка між учасниками такою не може вважатися.

              Що ж мотивує учасників освітнього процесу до таких дій? Що впливає на агресивну поведінку дітей?

              По-перше, мотивацією до цькування є заздрість, помста, відчуття неприязні; по-друге, боротьба за лідерство в певному середовищі; по-третє, потреба підпорядкування лідерові, нейтралізація суперника та самоствердження.

              Впливом на таку поведінку підлітків стає низка зовнішніх факторів : культ насильства в сім’ї, суспільстві, оточенні; негативний влив у ЗМІ; низький рівень виховання; гіперопіка з боку батьків чи навпаки їх байдужість до дитини; комп’ютерні ігри.

               Хто ж з учасників освітнього процесу схильний до того, щоб стати «жертвою» цькування та яка наявна поведінка таких дітей?

              Зазвичай, вони відчувають страх і безпорадність від постійної загрози. У них провокуються тривожні та депресивні розлади, пригнічується імунітет та підвищується вразливість до різних захворювань. Постійно намагаються вдати з себе хворих, аби уникнути відвідування шкільного закладу. Страхи та невпевненість в собі руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самостійності, замкненості. Через це дитина втрачає повагу до своєї особистості. Поведінка і темперамент змінюються. Існує зв’язок між потерпанням від цькувань та розладами харчування, порушенням сну. Діти втрачають інтерес до різних форм активності. Емоційна сфера  стає  напруженою: дитина впадає в  депресивний стан та починає проявлятися суїцидальна поведінка,  яка закріплюється відлюдкуватістю.

             Типовими ж рисами учнів, схильних до проявів насильства, є наступні:

• не співчувають іншим дітям;
• мають  нестабільні стосунки із друзями, часто сваряться;
• легко зриваються на негативні судження як з боку однокласників, так і з боку вчителів;

• занадто зухвалі ,категоричні;
• імпульсивні, легко шаленіють;
• маніпулюють  іншими дітьми;
• люблять самостверджуватися і керувати іншими;
• радіють чужим невдачам і намагаються привселюдно частіше нагадувати про них.

                Кожна форма агресії має свої наслідки. У дитини-жертви можуть виникати проблеми у взаємодії з оточуючими. Ці труднощі проявляються і в юності, і в молодості, і навіть у зрілому віці. Постійна ганьба призводить до спотворення формування особистості в майбутньому.

               Більшість кривдників часто не досягають високого ступеня реалізації своїх здібностей, бо звикають самостверджуватися за рахунок інших,  а не в результаті власних зусиль.

                Психіка сторонніх спостерігачів також під загрозою і піддається зміні. У них може розвиватися позиція невтручання і ігнорування чужого страждання.

               Таким чином, наслідки прояву цькування жахливі і для жертви, і для агресора,  і для спостерігачів.

               Перед освітянами постала гостра потреба усвідомлення, що питання булінгу щодалі набиратиме обертів. На жаль, не кожна дитина наважується розповісти батькам, педагогам про цькування у свій бік. За статистикою, за період з 2019-2021 р. 67 % українських дітей зазнали цькування та насилля у школі, і лише 15 % наважилися повідомити про це   дорослим. Інші намагаються або самостійно вирішувати проблему,або продовжують терпіти приниження.

Тому багато в чому саме педагоги мають змогу виявити перші ознаки булінгу в дитячому колективі та вберегти дітей від цієї жахливої форми агресії та її наслідків.

                 Як же вчителю вчасно розпізнати такі відносини серед учасників освітнього процесу, і які мають бути дії при виявленні цькування?

• Спостереження за поведінкою з боку учнів (агресивні дії)
• Систематичне залякування, цькування жертви  агресором
• Постійне з’ясування відносин між тими й самими учнями
• Намагання зробити  жертві боляче (психологічно чи фізично)

            Вчитель має пам’ятати, що учасники булінгу мають не однакову владу та фізичні можливості.

            При виявленні булінгу серед учнів  педагог має зберігати спокій, бути терплячим і не тиснути на дітей. Слід дати їм зрозуміти , що готові вислухати їх та допомогти. Запропонувати можливі варіанти вирішення виниклої ситуації. Зайняти нейтральну позицію в суперечці, бо обидві сторони конфлікту потребують допомоги. Уникати при спілкуванні слів «агресор» та «жертва», аби запобігти розподілу ролей. При аналізуванні ситуації розібратися в тому, що спричинило цю дію, вислухати потерпілого і обов’язково поговорити з кривдником , щоб зрозуміти, чому він так вчинив, що можна зробити , щоб ситуація не повторювалася. Пояснити дітям, які дії вважає булінговими і чому їх варто припинити.

              У роботі з батьками слід повідомити обидві  сторони  про дії та надати поради для подальшого розв’язання конфлікту.

             На класних зборах провести анкетування учнів щодо виявлення схильних до булінгу учнів. Результати опрацювати та проаналізувати з батьками та дітьми   в індивідуальному порядку (додаток 1)

             На батьківських зборах провести бесіду щодо запобігання дій проти цькування. Обговорити наслідки булінгу та відповідальність за вчинення  протиправних дій, повідомити  номера телефонів гарячої лінії щодо протидій булінгу (додаток  2)

             Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію,що склалася.

               Підбиваючи підсумки, зазначимо, що жертвою булера може стати будь-яка дитина. Педагоги мають вчасно розпізнати булінг  і попередити  його наслідки. Від професійності вчителя залежить майбутнє кожної дитини - і булера, і жертви. Бо саме в колективі гідне становище однолітків дає дитині моральне задоволення, основну умову для нормального психологічного розвитку.

             Наостанок хочеться згадати висловлення Папи Франциска про цькування: «На жаль, знущання - це «повітря», яким наші діти дихають. Задача наша в тому, щоб змусити їх дихати іншим повітрям, більш здоровим і більш людяним»

Додаток

Анкета  дослідження рівня агресивності

Автори А. Басс і А. Дарки

(російською мовою стандартизований А.А. Хваном, Ю.А. Зайцевим і Ю.А. Кузнєцовою)

Анкета  призначена для діагностики агресивних та ворожих реакцій. Під агресивністю розуміється властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, переважно у сфері суб'єктно-об'єктних відносин.

Ворожість розуміється як реакція, що розвиває негативні почуття та негативні оцінки людей і подій. Створюючи свій опитувальник, що диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басc і А. Дарки виділили такі види реакцій:

1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма - агресія, манівцем спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована .

3. Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

4. Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до

активної боротьби проти звичаїв і законів, що встановилися.

5. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні та вигадані дії.

6. Підозрілість - в діапазоні від недовіри та обережності по відношенню до людей, до переконання в тому, що інші люди планують і завдають шкоди.

7. Вербальна агресія - вираз негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, загрози).

8. Почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також докори совісті, що відчуваються ним.

Анкета

Прізвище_____________________________________________________

Ім'я__________________________________________________________

По батькові ___________________________________________________

Вік __________________________________________________________

Дата та місце тестування_________________________________________________________

Час тестування ________________________________________________

Інструкція

Позначте «так», якщо ви згодні із твердженням, і «ні» - якщо не згодні. Намагайтеся довго над питаннями не роздумувати.

Питання

1. Іноді я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим

2. Іноді пліткую про людей, яких не люблю

3. Я легко дратуюсь, але швидко заспокоююсь

4. Якщо мене не попросять по-доброму, я не виконаю

5. Я не завжди отримую те, що мені належить

6. Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною

7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути

8. Коли мені траплялося обдурити когось, я відчував болючі докори совісті

9. Мені здається, що я не здатний вдарити людину

10. Я ніколи не дратуюсь настільки, щоб кидатися предметами

11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити

його

13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами

14. Я тримаюсь насторожено з людьми, які ставляться до мене дещо більш дружньо, ніж я очікував

15. Я часто буваю не згоден з людьми

16.Іноді мені пригадуються думки, яких я соромлюся

17. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому

18. Коли я дратуюсь, я ляскаю дверима

19. Я набагато більш дратівливий, ніж здається

20. Якщо хтось уявляє себе начальником, я завжди роблю йому

всупереч

21. Мене трохи засмучує моя доля

22. Я думаю, що багато людей не люблять мене

23. Я не можу утриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною

24. Люди, що ухиляються від роботи, повинні відчувати почуття провини

25. Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку

26. Я не здатний на грубі жарти

27. Мене охоплює лють, коли з мене глузують

28. Коли люди будують із себе начальників, я роблю все, щоб вони не

зазнавалися

29. Майже щотижня я бачу когось, хто мені не подобається

30. Досить багато людей заздрять мені

31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене

32. Мене пригнічує те, що я мало роблю для своїх батьків

33. Люди, які постійно виводять вас, стоять того, щоб їх

"клацнули по носі"

34. Я ніколи не буваю похмурий від злості

35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не

засмучуюсь

36. Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю уваги

37. Хоча я й не показую цього, мене іноді загрожує заздрість

38. Іноді мені здається, що з мене сміються

39. Навіть якщо я злюсь, я не вдаюсь до "сильних" виразів

40. Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені

41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене

42. Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся

43. Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю

44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів

45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям"

46. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю

47. Я роблю багато такого, про що згодом шкодую

48. Якщо я розлючусь, я можу вдарити кого-небудь

49. З дитинства я ніколи не виявляв спалахів гніву

50. Я часто відчуваю себе як порохова бочка, що готова вибухнути

51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою  нелегко працювати

 52. Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити щось приємне для мене

53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь

54. Невдачі засмучують мене

55. Я б'юся не рідше і не частіше, ніж інші

56. Я можу згадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав першу річ,що траплялася мені під руку  і ламав її

57. Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку

58. Іноді я відчуваю, що  життя чинить зі мною несправедливо

59. Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю

60. Я лаюся тільки від  злості

61. Коли я роблю неправильно, мене мучить совість

62. Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу,то я застосовую її

63. Іноді я висловлюю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столу

64. Я буваю грубоватий у ставленні  до людей, які мені не подобаються

65. У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити

66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує

67. Я часто думаю, що жив неправильно

68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки

69. Я не засмучуюся через дрібниці

70. Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються роздратувати або

образити мене

71. Я часто тільки погрожую людям, хоча і не збираюся приводити

загрози на виконання

72. Останнім часом я став занудою

73. У суперечці я часто підвищую голос

74. Я намагаюся зазвичай приховувати своє погане ставлення до людей

75. Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж буду сперечатися

                                              Обробка результатів.

Індекси різних форм агресивних і ворожих реакцій визначаються підсумовуванням отриманих відповідей.

Фізична агресія, непряма агресія, роздратування і вербальна агресія разом утворюють сумарний індекс агресивних реакцій, а образа і підозрілість - індекс ворожості;

ворожість - загальна негативна, недовірлива позиція стосовно оточуючих;

агресія - активні зовнішні реакції агресії стосовно конкретних осіб.

Індекс ворожості включає 5 і 6 шкали, а індекс агресивності  включає  в себе шкали 1,3,7.

Нормою агресивності є величина її індексу, що дорівнює 21 плюс - мінус 4, а ворожості - 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.

Список використаної літератури

1. Кон  И.С. Что такое буллинг и как с ним бороться? // И. С. Кон // Семья и школа. - 2006. - № 11. - С.15-17

2. Кон  И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться?  / [Электронний ресурс] / И. С. Кон // Сексология. Персональний сайт И. С. Кона.

3. Лэйн Д.А. Школьная травля (буллинг) [ Электронний ресурс ]  / Давид А. Лэйн  // ZipSites. ru: бесплат. електрон. интернет б-ка.

4. Мерцалова Т. Насилие в школе: что противопоставить жестокости и агрессии?/ Т.Мерцалова // Директор школы. -2000. -№ 3.- С.25-32

5.Руллан Э. Как остановить травлю в школе. - М. Генезис,2012

6. Стельмах С. Булінг у школі та його наслідки / С.Стельмах // Гуманізація навчально - виховного процесу: збірник наукових праць / [  За заг. ред. проф. В.І.Сипченка ] .- Вип LVI.- Слов’янськ: СДПУ, 2011. - С. 431- 440.