Стаття "Візуалізація в освітньому процесі"

Юрченко С.Л.

Візуалізація в освітньому процесі

У статті розглядаються питання, що стосуються використання засобів, прийомів та технологій візуалізації в освітньому процесі у початковій школі. Висвітлюються можливості сучасних освітніх технологій в навчанні для візуалізації інформації. Розкриваються особливості сучасних методів, які дозволяють краще сприймати навчальний матеріал, створюють позитивний емоційний фон уроку, полегшують реалізацію міжпредметних зв’язків у навчанні, сприяють подальшій самоосвіті школярів.

Наш сучасний світ зазнав революційних змін майже в усіх галузях науки, техніки, технологіях. Ці трансформаційні зміни безумовно торкнулися й ланок освіти. Сучасні діти (Z) значно відрізняються від попереднього покоління ходом думок, швидкістю розвитку, можливістю навчатися в Інтернеті. Таке покоління має «кліпове» мисленням і сприймає світ як ряд практично не пов’язаних подій і фактів, мислить глобально, швидше задає питання, ніж отримує на них відповіді, проводить з електронними пристроями більше часу, ніж з однолітками. Такої кількості швидко і легко доступної інформації не було ще в жодного покоління дітей в сучасній історії. Парадоксально, але нинішній світ інформаційного надлишку, який, начебто, має підвищувати інтелект представників підростаючого покоління, часто надає абсолютно протилежний ефект, молодь не встигає переробляти, засвоювати і використовувати інформацію, яка надходить. Технології суттєво вплинули на їхній спосіб мислення та поведінку. Сучасні діти швидше сприймають інформацію, складніше запам’ятовують, але вміють шукати дані. «Зети» швидко перемикають свою увагу. Вони візуали, не визнають авторитету старших та відчувають свою індивідуальність [5].

 Через надлишок інформації сучасним дітям часом дуже складно сконцентруватися та зосередити увагу на головних та істотних моментах та критично мислити. Тому постає досить актуальна проблема виділення істотного і відокремлення надлишку інформації. Дітей треба вчити аналізувати і систематизувати дані.

Теоретичні основи візуалізації навчальної інформації відображено у працях О.Г. Асмолова, Ф.Ч. Бартлетта, А.О. Вербицького, В.В. Давидова, П.М. Ерднієва, З.І. Калмикової, М. Мінського та інших. Особливості застосування візуалізації в освітньому процесі розглянуто в психолого-педагогічних дослідженнях С.В.Арюткіна, Г.В. Брянцевої, С.А. Герасимової, В.В. Койбічук, В.П. Кузовлева, Е.О. Макарової, Н.М. Манько, І.Л. Марголіної, Н.О. Неудахіної, Є.В. Полякової, А.Ф. Пухова, А.Г. Рапуто, О.С. Роді, С.В. Селеменєва, С.І. Сергєєва, В.В. Четіної, Д.М. Шеховцової та інших [5].

Мета статті полягає у всебічному розкритті поняття «візуалізація», яка є одним з головних чинників ефективного засвоєння навчального матеріалу, а також аналізу можливостей використання сучасних засобів, прийомів та технологій візуалізації в освітньому процесі сучасної школи. Також висвітлюються сучасні візуальні тренди, що використовуються в освіті, розкриваються можливості їх застосування для візуального подання інформації.

Останнім часом терміни «візуальний», «візуалізація» тощо все частіше використовуються в техніці, медицині, освіті та інших галузях. Відомий психолог А.О. Вербицький, зазначає, що «процес візуалізації – це згортання розумового змісту в наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій» [3]. Цікавою є думка науковця О. Поіс [7], який вважає, що візуалізація – це процес подання даних у вигляді зображення з метою максимальної зручності їх розуміння; надання зримої форми будь-якому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо; механічне викликання образу; створення чітких, стійких та яскравих образів будь-якої складності і специфіки (як реально існуючих, так і створених у свідомості автора) за допомогою технічних пристроїв або мислеобразів безпосередньо у власній уяві. Психологи та філософи звертають свою увагу не тільки на роль візуалізації у зручності сприйняття інформації, але й акцентують на її розвивальному характері у психічних процесах людини.

Дослідники звертають увагу на зручність, доступність і перевагу використання візуалізації в поданні навчальної інформації, її розвивальну роль в підтримці психічних процесів учня в ході виконання навчальних дій. Оскільки в результаті застосування візуальних образів активізуються емоційно-образні компоненти мислення, забезпечується когнітивне структурування змісту знань, когнітивне моделювання елементів структури діяльності і процесів взаємодії об'єктів, а також здійснюється конструювання нових образів і візуальних форм, необхідних для вивчення та розуміння навколишньої дійсності і загальнолюдських цінностей [1].

Проте найголовнішим є те, що візуалізація стимулює в учня осмислення, узагальнення, уточнення сприйманих образів, забезпечує повноту і цілісність їх сприйняття. Така думка є важливою, оскільки вивчення шкільних предметів на вербальному рівні не створює в учня досить адекватного уявлення про розглядувані об’єкти і явища. Використання візуалізації у процесі навчання дозволяє учню правильно сприймати об’єкт вивчення, набувати уявлень, що відповідають дійсності, і це не може не впливати позитивно на процес формування понять [4]. Завдяки цьому у школяра формується цілісне уявлення про фундаментальні закономірності, що лежать в основі фізичної картини світу, природних процесів і явищ, учні можуть виокремити головне в фізичних процесах, проаналізувати характер зв’язків між ними, будувати різноманітні моделі, побачити не тільки зовнішні ознаки об’єкту, але й спостерігати за об’єктом у природному середовищі тощо.

Із впевненістю можна сказати, що в початковій школі більшість дітей якнайкраще сприймає саме візуальну інформацію – вона швидше систематизується, а кольорові образи завдяки включенню емоційної складової ліпше сприймаються.

Отже, візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення. Візуальне оформлення  допомагає логічно структурувати будь-яку інформацію, що сприяє швидкому  та ефективному засвоєнню навчального матеріалу.

У своїй діяльності вчитель початкових класів майже на всіх уроках може використовувати такі технології візуалізації:

Скрайбінг. Це метод розповіді чи пояснення, що супроводжується паралельним створенням схематичних малюнків, які відтворюють ключовий зміст сказаного. Завдяки залученню цього прийому можна, розповідаючи про будь-що, підкріплювати сказане графічно у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі [8]. Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо [10].

Інтелект- карти (ментальні карти). Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку [6]. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки [11]. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації.

Інтерактивні книги. Останнім часом формат інтерактивної книги набирає все більше популярності в Україні. Текст, доповнений 3D моделями, аудіо, відеоматеріалами та тематичними анімаціями здатен більше зацікавити дитину, а отже запам’ятовується надовго.

Як це працює? При дотику до екрану відповідні елементи починають певним чином рухатись. У такий спосіб кожен учасник, маючи доступ до  додатку на мобільному телефоні, може бути не лише слухачем, а й відчути себе активним учасником певних подій. Багато сучасних підручників містять QR коди, які доповнюють зміст певної теми, тому дитина має змогу ознайомитися із рекомендованою інформацією через сканування коду.

Хмари тегів. Це візуальне відтворення списку слів, міток чи категорій на єдиному спільному зображенні, який успішно можна використати в навчальній роботі. За допомогою таких хмар можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об’єкта і змушує зосередитися на конкретних понятійних категоріях.  Хмара містить в собі як візуальну інформацію, так і змістовне навантаження – сам текст. Це сприяє більш ефективній роботі з інформацією.

Лепбук – це інтерактивна тематична тека, саморобна паперова книга з кишенями, рухливими деталями. Майже кінцевий етап самостійної дослідницької роботи для того, хто навчається. Лепбук створюється самостійно у довільній формі. Процес створення лепбуку – це індивідуальний та креативний підхід до систематизації  навчального матеріалу, який дозволяє структурувати отриману інформацію, використовуючи творчий потенціал особистості. Це, в свою чергу, сприяє поглибленню, закріпленню та систематизації отриманої інформації.

Комікси - послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Дидактичний потенціал коміксів обумовлений його наочністю. Комікс, як поєднання малюнка та тексту, дозволяє розставити необхідні акценти в сприйнятті образу, події, явища та сфокусувати увагу людини на головному [13].

На цей час існує багато безкоштовних сервісів, які вже мають готові набори візуальних дидактичних засобів або дозволяють вчителеві створювати власноруч необхідні додатки і для цього педагогу не обов’язково мати навички програмування, оскільки дані сервіси інтуїтивно зрозумілі, зручні та прості у використанні [4] . Сьогодні такими популярними сервісами є LearningApps, Youtube, Microsoft Power Point, WordClouds, PowToon, Coggle, GoAnimate, сервіси Google та багато інших.

Слід розуміти, що наочне спостереження – це пасивний процес, а візуалізація є активним процесом.

Використання візуалізації в навчальному процесі вимагає від вчителя певної підготовки. До створення і застосування візуальних матеріалів у навчальному процесі необхідний усвідомлений підхід, і слід ураховувати особливості функціонування психіки учнів та їх психологічні особливості [12]. Використовуючи у процесі навчання візуалізацію, педагог впливає на психіку учня через сприйняття і в першу чергу змінює його стан.

Потрібно усвідомлювати, що використання технологій візуального впливу на людину – потужний засіб психічного впливу, і відповідальність за наслідки застосування програмних продуктів лежить на вчителі, який їх використовує.

Сьогодні в школу приходять діти, чиї психологічні особливості сформувалися в умовах нового інформаційного середовища, що створилося в результаті масового поширення мобільних технологій та Інтернету, які стали доступними практично кожній дитині [2]. Без урахування цих змін неможливо організувати ефективне навчання школяра. «Кліпове» мислення сучасного цифрового покоління, орієнтоване на фрагментарне сприйняття саме візуальної інформації, з одного боку, а з іншого – нові освітні технології стимулюють педагогів до використання візуалізації в освітньому процесі.

Використання технологій візуалізації сприяє розв’язанню однієї з головних проблем сучасної освіти, а саме стимулювання інтересу до навчання та розвиток пізнавального інтересу, оскільки традиційні навчальні посібники не в повній мірі відповідають вимогам «цифрових дітей», які прагнуть встигнути все і відразу, і швидко абстрагуються від нецікавих моментів [9].

 Аналізуючи досвід застосування візуалізації в освітньому процесі, презентований у статті, можна дійти висновку, що процеси поширення технологій візуалізації відбуваються стрімко. Це зумовлює необхідність всебічного вивчення можливостей застосування візуалізації та ефективність таких засобів у навчанні учнів початкових класів. Сучасні візуальні технології дають великі можливості вчителю зробити для дитини складне простим і доступним.

Виходячи із положень Нового стандарту освіти, учень має сам ставити і вирішувати проблеми, розуміти, для чого він вчиться, вміти знаходити інформацію, розмірковувати над нею, аналізувати, узагальнювати і систематизувати, а ще вміти спілкуватися, оцінювати себе та інших. За допомогою вище описаних технологій візуалізації учні мають змогу краще засвоїти і в подальшому використовувати отриману інформацію, розвивати комунікативні навички, проявляти креативність, вміти планувати. Такі форми роботи будуть цікавими інструментами для вивчення всіх предметів в початковій школі і не тільки.

Література:

1. Безуглий Д. С. Візуалізація як сучасна стратегія навчання. Фізико- математична освіта. 2015. №1 (7). С. 146.

2. Борисенко В. Інформаційна графіка на уроках української мови. Українська мова і література в  школах України. 2017. № 2.С. 17-20.

3. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. Москва: Высшая школа, 1991. 207 с.

4. Власова І. Візуалізація навчального матеріалу в процесі навчання математики (майстер-клас "Живі презентації PREZI"). Математика в рідній школі. 2017. № 1. С. 34-40.

5. Житєньова Н.В. Технології візуалізації в сучасних освітніх трендах. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2016 № 2. С.170 - 177

6. Онищенко В. В. Використання методу інтелект-карт на уроках у 1-му класі. Фрагменти уроків. Початкове навчання та виховання. 2018. № 33. С. 2-5.

7. Поис А. Визуализация. URL: http://www.pois.ru/vizual.htm (дата звернення 27.02.2020).

8.  Сорока Т. В. Скрайбінг як сучасна форма візуалізації навчального матеріалу. Англійська мова та література. 2015. № 16/18. С. 5-7.

9. Стасенко В. Г. Обговорюємо... Рекомендуємо... Тлумачимо... Нововведені терміни та поняття в оновленій програмі для початкових класів. Початкове навчання та виховання. 2017. №22/24. С. 9-26.

10. Тихонова Т. Інфографіка як інформатична технологія візуалізації навчальних матеріалів. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2015. № 2/3.С. 20-27.

11. Чадукова О. Інтегрований урок з використанням інтелект-карти у 3 класі. Початкова школа. 2019. № 2. С. 14-15.

12. Черевань М. А. Як візуалізація заохочує до читання. Педагогічна майстерня. 2019. № 8.С. 9-10.

13. Яценко Н. А. Скетчноутинг та комікси на уроках. Педагогічна майстерня. 2018. №5. С. 21-23.

Відомості про автора:

Юрченко Світлана Леонідівна

Вчитель початкових класів

Комунальний заклад «Музиківський ліцей»

Музиківської  сільської ради

Білозерського району

Херсонської області