Стаття "Застосування нових трендів в освіті в системі дистанційної форми навчання на прикладі курсів географії для 8-го та 9-го класів Харківського приватного ліцею "Ангстрем".

Застосування нових трендів в освіті в системі дистанційної форми навчання  в процесі реалізації концепції нової української школи 

на прикладі курсів географії для 8-го та 9-го класів Харківського приватного ліцею «Ангстрем» Харківської області.

Номінація: «Географія, економіка»

(Виконала: Олешко Олена Володимирівна, вчитель географії Харківського приватного ліцею «Ангстрем» Харківської області)

Виклики, які постали перед українською освітою останнім часом, зумовили розвиток дистанційної освіти як форми проведення навчальних занять, що замінила фізичне відвідування закладу освіти, пристосувавши існуючі засоби комунікації для навчальних потреб. Однак дистанційна форма навчання (не форма проведення занять) з самого початку спрямована на формування електронного навчального простору. Разом з тим, реалізація Концепції Нової української школи, в основу якої покладено сучасні принципи організації освітнього процесу, що, зокрема, базуються на засадах компетентнісного підходу та передбачають упровадження формувального оцінювання, досягли викладання географії. Це стимулює й процеси модернізації шкільної географічної освіти, яка впливає зокрема на формування низки загальних та спеціальних компетентностей.

У даному досвіді висвітлено деякі шляхи реалізації компетентнісного підходу та формувального оцінювання в закладі дистанційної освіти засобами введення нових трендів, зокрема реалізації принципу убіквітарності через застосування адаптивного навчання, методів soft-skills, візуального конспекту, мікронавчання, гейміфікації тощо на прикладі викладання географії у 8 та 9 класах Ліцею «Ангстрем». Автором створено навчальний контент з використанням різних нових підходів та прийомів задля мотивації учнів до опанування компетентностями, уміннями та навичками, а також інтерактивні компетентнісно орієнтовані тестові та ігрові завдання з географії, які у поєднанні з інноваційними підходами зокрема в оцінюванні сприяють ефективному засвоєнню навчального матеріалу. 

Інноваційна значущість досвіду полягає у використанні різних методів та форм самостійного опанування навчальним матеріалом із застосуванням формувального оцінювання для формування різнобічних поглядів на знання та їх засвоєння і застосування. Використані форми і методи спрямовані на створення широких можливостей для вивчення географії у системі дистанційної форми навчання.

Принцип убіквітарності полягає у формуванні навчального контенту для самостійного опанування з акцентом на знання та уміння, які мають широке застосування та розповсюдження, використовуючи методи та прийоми формувального оцінювання.  

Як це працює? IT-платформа Система Дистанційного Навчання (СДН) «Евклід» сполучає всіх учасників навчального процесу. Кожен учасник має свій особистий кабінет з різними сторінками: особисті повідомлення, щоденник, графік проведення консультацій та вебінарів, навчальний контент, що візуалізує та розкриває шкільну програму, — маємо основний інструмент для дистанційної освіти. 

Навчальний матеріал до уроків розміщено на сайті у вигляді контенту уроку. Він відповідає програмним вимогам, однак не обмежений лише одним підручником. В одному уроці розміщується інформація за темою, зібрана вчителем з різних джерел, медіафайли, коментарі та пояснення вчителя тощо. Кожен урок може містити тест, тренажер, інтерактивну гру або усе це разом. Матеріал в уроках місткий, але компактний, який можна опрацювати протягом 10-15 хвилин, що відповідає принципу мікронавчання. Прийом мікронавчання реалізується також через систему застосування повторюваних елементів вивченого раніше матеріалу із поступовим додаванням нової інформації.

Тести можуть бути як обов’язковими до виконання та відповідати підсумковому оцінюванню, так і нести формувальну функцію. Різновиди таких тестів: з вибором правильної або правильних відповідей, на відповідність, на створення послідовності, завдання-доповнення, з відкритими відповідями тощо. Це дає можливість застосування їх саме для реалізації формувального оцінювання, тобто допомагати учню зорієнтуватись у правильності та повноті розуміння матеріалу, провести самооцінювання та корекцію.

Учні мають безпосередню комунікацію з вчителем у вигляді індивідуальних консультацій, індивідуального чату та групових вебінарів, які в свою чергу можуть бути організовані як у вигляді багатоканального індивідуального спілкування так і групової роботи, що посилює можливості застосування адаптивного навчання.

Оскільки у власному навчальному кабінеті учень працює самостійно, створюючи власний графік, орієнтуючись на власний темп роботи та дозуючи різний обсяг навчального контенту на власний розсуд, то таким чином реалізується адаптивне навчання. Зокрема темп та обсяг навчального матеріалу можна підлаштовувати для себе за допомогою вибору до вивчення та виконання додаткового матеріалу та тестів, бо уроки містять місткий, але стислий матеріал, який потрібно опрацювати, а до нього вже додано додаткові розширені матеріали.

Відштовхуючись від власних вподобань, через початкові завдання з теми учень може самостійно визначитись із напрямком і реалізацією принципу убіквітарності. У цьому допомагають такі завдання як асоціативний ряд, логічні ланцюжки та прийом багатокутників або шестерень. Такі завдання допомагають створити власний мотиваційний поштовх до подальшого оволодівання навчальним матеріалом.

Крім того, уроки часто містять інструкції, які допомагають учням оволодіти новими прийомами та методами навчання. Це секрети легкого запам’ятовування, створення логічних ланцюжків, використання окремих методів та прийомів тощо. Такі окремі рубрики в уроках створюють систему soft-skills, яка в свою чергу реалізує формування системи уміння вчитися впродовж життя. Крім того, ці скіли учень може легко застосовувати під час вивчення інших предметів.

Один з таких прийомів, якому навчаються учні – це система створення логічних опорних схем. Учням рекомендується замість конспектів створювати схему, яка містить основні положення та поняття теми. Наприклад, цей прийом допомагає учням створити візуальний конспект з тем «Клімат України», «Ґрунти України» та інших, систематизувати складну структуру окремих галузей промисловості та їх взаємозв’язки, пов’язує інформацію про їхню взаємозалежність тощо.

Для тих, кому не до вподоби малювання пропонується розробити власну систему візуальних сигналів (маленьких малюнків або символів), які необхідно робити на полях зошита для того, щоб легше було пригадати матеріал. Це можуть бути універсальні позначки, які застосовуються учнем з уроку в урок, щоб систематизувати записи; або ж оригінальні зображення, які асоціюються із конкретною темою. 

Як елемент використання ігор, в контенті уроків є тренажери, а деякі вебінари проводяться у формі квізу. Такі засоби не є обов’язковими до використання, тому є частиною створення учнем індивідуального освітнього простору. Але завдання квізу добираються таким чином, щоб на більшість з них учні мали б відповісти, спираючись на власний життєвий досвід та матеріали попередніх уроків. Наприкінці зустрічі вчитель звертає на це увагу учнів, наголошуючи на широкому застосуванні цих знань. 

Ролі учителя у такій організації навчання – це новатор та тьютор. Вчитель має свободу широкого застосування підходів та інструментів у формуванні навчального контенту та середовища чим допомагає учням виявити та розвинути в собі здібності та нахили, які сприятимуть у вирішенні будь-яких навчальних, а в майбутньому, і життєвих задач. 

Тож, під час створення навчального простору та контенту учитель застосовує декілька різних прийомів, які б могли вподобати учні з різними вимогами щодо опанування компетентностей, умінь і навичок через різні канали сприйняття інформації. 

Які результати? Організована таким чином діяльність учнів допомагає формувати компетентності, вміння та навички учнів за індивідуальним планом та з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття інформації кожним окремим учнем. Це сприяє підвищенню мотивації та покращенню сприйняття учнями навчального навантаження як можливість до майбутнього росту та успіху. Дослідження зацікавленості у навчанні учнів Харківського приватного ліцею

«Ангстрем» показали збільшення використання додаткових матеріалів учнями на 79 % в останні 2 навчальні роки у порівнянні з попередніми роками, коли таких завдань було в 2-3  рази менше. Також на 6 % зросла кількість учнів, які опанували весь обов’язковий навчальний матеріал, тобто не проігнорували жодне завдання або проєкт.

Реалізація принципу убіквітарності допомагає формувати загальнокультурну, інформаційно-комунікаційну, міжпредметну та проектно-технологічну компетентності.