Дана розробка STEM-уроку може бути використана як елемент впровадження проєктно-дослідницької діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах та має на меті залучити до наукової діяльності учнів/учениць 9-11 класів.
Інтеграція базових знань з фізики та інформатики.
Тема STEM-уроку:
Тип уроку: комбінований.
Вікова група: 9-11 клас (при можливості, залучення учнів та учениць 7-8 класу). Тип STEM-проєкту: міжпредметний, дослідницький, короткотривалий (90 хв). Форма уроку: групова.
За програмою рівня стандарту зміст уроку буде спрямовано на розвиток в дітей наступних компетентностей:
Пояснювальна записка до уроку: дана розробка STEM-уроку може бути використана як елемент впровадження проєктно-дослідницької діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах та має на меті залучити до наукової діяльності учнів/учениць 9-11 класів.
Мета: інтегрувати базові знання з фізики та інформатики на практиці за допомогою електронного конструктора; ознайомити учнів із будовою та призначенням основних елементів електронної платформи Arduino. Розкрити причинно-наслідкові зв’язки між спостережуваними явищами та теоретичними закономірностями. Продовжувати формувати інтерес учнівського колективу до наукових досліджень.
Зміст уроку буде спрямовано на розвиток в учнів наступних компетентностей:
Математична - застосовування математичних методів для опису, дослідження фізичних явищ і процесів.
Природнича - вміння пояснювати природні явища і технологічні процеси; - використання знань з фізики для вирішення завдань, пов'язаних із реальними об'єктами природи і техніки;
- здатність, за допомогою фізичних методів самостійно чи в групі досліджувати природу;
- оцінка значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу, сталого розвитку.
Інформаційно-цифрова - уміння використовувати сучасні пристрої для опрацювання, збереження, передачі та представлення інформації;
- використання сучасних цифрових технологій і пристроїв для вивчення фізичних явищ, для обробки результатів експериментів, моделювання фізичних явищ і процесів;
- ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою.
Ініціативність і підприємливість - уміння застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проєктної, конструкторської та винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними й енергетичними ресурсами;
- оцінювати можливість застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем;
- оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаною з фізикою чи технікою;
- ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Обізнаність і самовираження- використання знань з фізики та інформатики під час реалізації власних творчих ідей.
Предметні компетентності (їхня суть розкривається в наскрізних змістових лініях):
1) уміння планувати, підготувати, спостерігати експеримент;
2) уміння вимірювати застосовувати набуті знання на практиці та обробляти результати експерименту; 3) уміння інтерпретувати результати досліджень.
Обладнання: навчальний електронний набір для Arduino KS0070 KEYESTUDIO UNO R3, ноутбук або ПК, програмне забезпечення Arduino, проектор, Інтернетпідтримка.
Структура уроку:
Зміст уроку |
Час, хв |
Прийоми і методи |
І. Організаційний етап. Актуалізація опорних знань. Постановка навчальної проблеми. |
5 |
Питання класу. Фронтальна бесіда з елементами демонстрації. |
II. Організація вивчення матеріалу. |
70 |
Розповідь вчителя, бесіда;); спостереження й аналіз, виділення головного; записи на дошці і у зошитах. Написання найпростішої програми: «Привіт, світ!». |
III. Закріплення нового матеріалу. Рефлексія. |
10 |
Питання класу. Розв'язування якісних задач. Бесіда. |
IV. Домашнє завдання. Підведення підсумків уроку. |
5 |
Коментар учителя. |
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
Привітання. Перевірка присутності.
Актуалізація опорних знань.
Необхідно актуалізувати знання, отримані учнями на уроках фізики та інформатики.
Питання класу
• Що таке алгоритм?
• Які мови програмування ви знаєте?
• Як можна пов’язати теоретичні знання з інформатики та фізики на практиці?
Постановка навчальної проблеми.
Слово вчителя:
«Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємось про одну цікаву розробку, призначену для навчальних досліджень. Це є Arduino – електронна платформа з відкритим кодом, що містить як апаратне так і програмне забезпечення. За допомогою неї можна вивчати роботу різноманітних датчиків, досліджувати напівпровідникові елементи, виводити необхідну інформацію на електронне табло або ж активувати роботу того чи іншого приладу»
II. Організація вивчення нового матеріалу.
Оголошення теми уроку.
Пояснення вчителя із записами в зошити (для наочності можна використати проектор, що виводитиме на екран інформацію з мережі Інтернет).
Слово вчителя:
«Спершу давайте проаналізуємо основні відомості, пов’язані з роботою даної електронної платформи».
Вчитель виводить на екран за допомогою проектора відповідну сторінку з Інтернет-мережі:
https://wiki.keyestudio.com/Getting_Started_with_Arduino
Питання до класу під час опрацювання теоретичного матеріалу на котрі необхідно акцентувати увагу: З чого складається Arduino?
• Основне призначення дошки Arduino. Що таке Arduino IDE?
• Як скористатися довідкою про мову Arduino?
Під час заняття буде використаний навчальний електронний набір для Arduino KS0070 KEYESTUDIO UNO R3.
Записи в зошити
Дошка Arduino - це невелика плата мікроконтролера, яка являє собою схему. Вона містить на невеликому чіпі (мікросхемі) цілий комп'ютер (мікроконтролер). UNO – це стартова дошка, призначена для роботи з електронікою та кодуванням.
Розглянемо довідку про мову Arduino. Перейдемо за відповідним посиланням: https://www.arduino.cc/reference/en/
Примітка: варто заздалегідь виготовити картки для учнів із основними елементами мови Arduino.
Для опрацювання матеріалу ділимо учнів на невеликі групи і даємо відповідні завдання. Час опрацювання: 10 хв. Обговорення кожної картки – 2 хв.
Мову програмування Arduino можна розділити на три основні частини: функції, значення (змінні та константи) та структуру.
Завдання учням: проаналізувати відповідні функції мови програмування.
Картка 1
Завдання учням: розглянути типи даних і константи. Порівняти записи змінних в мові програмування Arduino та інших мовах програмування (наприклад, Pascal).
Завдання учням: проаналізувати структуру програмного коду.
Картка 3 (продовження)
Після розгляду основних елементів мови програмування, слід розглянути будову навчальної електронної плати. Переходимо за посиланням:
Вчитель разом з учнями коментує основні складові будови плати KS0070 KEYESTUDIO UNO R3.
Отже, будова електронної плати:
1. USB-з'єднання.
2. Порт (джек) живлення постійного струму.
3. Регулятор напруги.
4. Кристалічний осцилятор Arduino.
5. 17. Режими перезавантаження плати.
6. Режим з вихідною напругою 3,3 В.
7. Режим з вихідною напругою 5 В.
8. Заземлення.
9. Зовнішнє джерело живлення.
10. Аналогові входи.
11. Мікроконтролер.
12. Послідовний периферійний інтерфейс.
13. Індикатор живлення.
14. Мітки прийому на передачі сигналу.
15. Цифровий ввід і вивід
16. AREF
Встановлюємо додаток Arduino на комп’ютер:
https://www.arduino.cc/en/Main/Software
Створюємо проєкт: «Привіт світ!»
Початок роботи |
1. Завантажте середовище Arduino (IDE) та встановіть або розпакуйте / витягніть каталог додатків. 2. Підключіть плату UNO до одного з USB-портів комп'ютера. 3. Встановіть драйвери (Якщо комп'ютер автоматично не завантажує та не встановлює необхідні драйвери USB, вкажіть налаштування обладнання в каталог «драйвери» програми Arduino IDE.) 4. Запустіть програму Arduino IDE 5. Відкрийте приклад ескізу. 6. Виберіть дошку в меню Інструменти. 7. Виберіть послідовний порт, який використовує плата. 8. Завантажте ескіз до дошки. |
Обладнання |
1. Arduino плата - 1 2. USB-кабель - 1 |
Кодування |
Після встановлення драйвера для Arduino, відкриваємо програмне забезпечення та пишемо (або копіюємо код) програму, яка відображатиме напис «Привіт, світ!» (або Hello World!) |
Завдання учням: за наведеним зразком внести код програми до середовища програмування Arduino. Проаналізувати весь алгоритм. Скомпілювати код та завантажити його на плату.
Зразок коду для програми Arduino:
Після компіляції програми та її завантаження на плату відкриваємо монітор послідовних портів. Вводимо літеру “R” і спостерігаємо виведення заданої фрази на екран.
III. Закріплення нового матеріалу. Рефлексія.
Звітування учнями виконання практичного завдання.
Питання класу
• Що нового ви дізналися під час уроку?
• Які навички і уміння ви отримали під час уроку?
• Які завдання були найцікавішими?
• Які були труднощі? Як їх подолали?
IV. Домашнє завдання.
Опрацювати теоретичний матеріал уроку. Підготувати повідомлення про світлодіодні лампи.
Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
Інформаційні джерела (електронні ресурси):
1. Головна сторінка Keystudio: https://wiki.keyestudio.com/Main_Page
2. Початок роботи з Arduino:
https://wiki.keyestudio.com/Getting_Started_with_Arduino
3. Електронна дошка Ks0070_keyestudio_UNO_R3: https://wiki.keyestudio.com/index.php/Ks0070_keyestudio_UNO_R3_Breadboard_ Kit_for_Arduino?fbclid=IwAR2cCXUiPERvpnu4qv1ZOWGqbnkJsz8DoEv_Dxc2f12CtO8Fj4CtLiwl70