STEM-вправа: «Інженерія ідей»
Про матеріал
Короткий опис вправи, анотація: Учні виступають у ролі інженерів-екологів. Їм потрібно розробити логічну схему та програмний код для системи, яка підтримує життєдіяльність рослин у «розумній» теплиці, враховуючи вологість ґрунту та температуру повітря.Черкаська спеціалізована школа I-III ступенів №18
імені В'ячеслава Чорновола Черкаської міської ради Черкаської області
STEM-вправа: «Інженерія ідей»
Дубина Лариса Іванівна
Учитель інформатики
Назва вправи: «Розумний сад: Від алгоритму до еко дизайну»
Клас/вік: 7–8 клас (12–14 років)
Мета вправи/заняття: Навчити учнів застосовувати алгоритмічне мислення для вирішення екологічних проблем; розвивати навички програмування (Python або Lazarus) через проектування системи автоматичного поливу; виховувати відповідальне ставлення до природи.
Короткий опис вправи, анотація:
Учні виступають у ролі інженерів-екологів. Їм потрібно розробити логічну схему та програмний код для системи, яка підтримує життєдіяльність рослин у «розумній» теплиці, враховуючи вологість ґрунту та температуру повітря.
Час необхідний на виконання вправи: 45 хвилин.
Застосування вправи: Уроки інформатики (теми: «Алгоритми з розгалуженням та циклами»), інтегровані уроки STEM (біологія + технології + інформатика).
Необхідне обладнання/матеріали:
Комп’ютери з інстальованим середовищем програмування (LibreOffice Calc для розрахунків, Python/Lazarus для коду).
Інтерактивна дошка або проектор.
Картки з характеристиками різних рослин (сукуленти, тропічні рослини, трави) (Додаток 1).
(Опціонально) Набір Arduino або Micro:bit з датчиком вологості. Можна застосувати Віртуальну лабораторію.
Форма/метод роботи: Групова (команди по 3-4 особи), метод проектів, конструкторське моделювання.
Детальний опис вправи
1. Вступ (5 хв)
Уявіть, що ви створюєте вертикальний сад у шкільному кабінеті. Головна проблема — вчитель не завжди може поливати рослини вчасно (наприклад, під час канікул). Ваше завдання — «інженерія ідеї» автоматизації цього процесу.
2. Етап аналізу (10 хв)
Кожна група обирає тип рослин. У таблиці LibreOffice Calc учні розраховують норми поливу:
Яка критична вологість ґрунту?
Як температура впливає на частоту поливу?
3. Алгоритмізація та кодування (20 хв)
Учні складають блок-схему та пишуть фрагмент коду.
Логіка: Якщо вологість < 30% ТА температура > 20°C — увімкнути насос на 10 секунд.
Приклад на Python:
Python
humidity = 25 # Дані з датчика
temp = 22
if humidity < 30 and temp > 20:
print("Полив активовано!")
else:
print("Стан рослин у нормі.")
4. Презентація ідеї (10 хв)
Кожна група демонструє свій «прототип» (код або логічну схему) та пояснює, як їхнє рішення допомагає економити воду (еко аспект) (Додаток 2).
Очікувані результати:
Учні розуміють принцип роботи датчиків та виконавчих механізмів.
Вміють складати складні умови в програмуванні.
Створюють зв'язок між абстрактним кодом і реальним збереженням ресурсів.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Використовується метод «3-2-1»:
3 нові речі, які ви дізналися про інженерію рослин.
2 складні моменти, з якими ви зіткнулися під час написання коду.
1 ідея, як можна покращити ваш проект (наприклад, додати сонячну панель).
Використані джерела:
Державний стандарт базової середньої освіти (НУШ).
Навчальна програма з інформатики для 5-9 класів.
Принципи STEM-освіти: інтеграція природничих наук та програмування.
ДОДАТКИ
Додаток 1
🌵 Картка 1: Сукуленти
Символ витривалості та мінімалізму.
Середовище проживання: Пустелі, посушливі регіони Африки та Америки.
Головна особливість: Наявність спеціальних тканин для накопичення води (у листі або стеблах).
Освітлення: Потребують багато яскравого, прямого сонячного світла.
Полив: Рідкий, але рясний. Потрібно дати ґрунту повністю просохнути між поливами.
Ґрунт: Легкий, піщаний, з відмінним дренажем.
Популярні представники: Алое Вера, Ехеверія («Кам’яна троянда»), Грошове дерево (Красула), Кактуси.
🌿 К
артка
2: Тропічні рослини
Екзотика, що створює атмосферу джунглів.
Середовище проживання: Нижні та середні яруси тропічних лісів.
Головна особливість: Велике, декоративне листя та швидкий ріст. Багато з них є епіфітами (ростуть на інших деревах).
Освітлення: Яскраве, але розсіяне світло. Прямі сонячні промені можуть спалити листя.
Вологість: Потребують високої вологості повітря (60% і вище) та регулярного обприскування.
Температура: Теплолюбні, не терплять протягів та температури нижче 18°C.
Популярні представники: Монстера, Фікус Бенджаміна, Калатея, Орхідея.
🌱 К
артка
3: Трави (Пряно-ароматичні)
Користь, аромат та свіжість на підвіконні.
Середовище проживання: Переважно Середземномор’я та помірні широти.
Головна особливість: Високий вміст ефірних олій, що забезпечує характерний запах та смак.
Освітлення: Більшість трав потребують мінімум 6–8 годин прямого сонця на день.
Полив: Помірний, регулярний. Важливо не допускати застою води біля коріння.
Догляд: Потребують регулярної обрізки (прищипування верхівок), щоб кущ був густішим і не зацвітав занадто рано.
Популярні представники: Базилік, Розмарин, М’ята, Чебрець (Тим’ян).
Додаток 2
Презентація ідеї
Для створення логічної схеми, яка пояснює принцип економії води за допомогою розумних датчиків, ми можемо використати структуру "Проблема — Рішення — Результат" у вигляді зрозумілих блоків та зв'язків між ними.
Ось як працює ця система:
Логічна схема: Автоматичний полив на основі датчиків вологості
Це замкнута система, яка працює в режимі реального часу.
Етап 1: Вхідні дані (Моніторинг)
[Датчик вологості ґрунту] (резистивний або ємнісний) постійно перебуває в землі.
Дія: Датчик вимірює наявність води в ґрунті (через опір або ємність).
➔ Передача сигналу: Дані передаються на мікроконтролер.
Етап 2: Аналіз та прийняття рішень (Центр управління)
[Мікроконтролер (наприклад, Arduino)]
Дія: Отримує сигнал від датчика і порівнює його з "порогом сухості", який ви встановили в коді (наприклад, якщо вологість < 40%).
Етап 3: Дія (Полив)
Тут система приймає одне з двох рішень:
Сценарій А: "Ґрунт сухий"
Умова: Вологість < 40%.
➔ Рішення: Потрібен полив.
[Реле/Помпа] ➔ Мікроконтролер подає сигнал на реле, яке вмикає водяну помпу.
[Полив] ➔ Вода подається до рослини.
Сценарій Б: "Ґрунт вологий" (Головний фактор економії)
Умова: Вологість > 40%.
➔ Рішення: Полив НЕ потрібен.
[Реле/Помпа] ➔ Мікроконтролер тримає реле та помпу ВИМКНЕНИМИ.
[Полив] ➔ Вода НЕ подається.
Як це рішення допомагає економити воду?
Порівняймо два підходи:
Тип поливу |
Як працює |
Результат |
Споживання води |
Традиційний (ручний/таймер) |
Полив відбувається за розкладом (наприклад, щодня о 08:00) незалежно від стану ґрунту. |
Рослина поливається навіть після дощу або якщо земля ще волога. |
Високе (часто надлишкове) |
Розумний (з датчиком) |
Полив відбувається тільки тоді, коли ґрунт стає сухим. |
Рослина отримує рівно стільки води, скільки їй потрібно. Полив скасовується, якщо ґрунт вологий. |
Низьке (оптимальне) |
Ключові фактори економії:
Скасування непотрібних поливів: Датчик виявляє, коли ґрунт вже вологий (наприклад, після дощу або попереднього поливу), і запобігає повторному включенню води.
Уникнення надлишкового поливу: Система поливає лише доти, доки ґрунт не досягне оптимального рівня вологості. Як тільки датчик фіксує, що земля мокра, помпа одразу вимикається.
Автоматизація: Усувається людський фактор ("забув вимкнути шланг"), оскільки система автоматично контролює весь процес.