STEM-вправа: «Інженерія ідей»

Дубина Лариса Іванівна 8 жовтня 109 Відгуки відсутні

Про матеріал

Короткий опис вправи, анотація: Учні виступають у ролі інженерів-екологів. Їм потрібно розробити логічну схему та програмний код для системи, яка підтримує життєдіяльність рослин у «розумній» теплиці, враховуючи вологість ґрунту та температуру повітря.
Перегляд файлу

Черкаська спеціалізована школа I-III ступенів №18

імені В'ячеслава Чорновола Черкаської міської ради Черкаської області



STEM-вправа: «Інженерія ідей»



Дубина Лариса Іванівна

Учитель інформатики

Назва вправи: «Розумний сад: Від алгоритму до еко дизайну»

Клас/вік: 7–8 клас (12–14 років)

Мета вправи/заняття: Навчити учнів застосовувати алгоритмічне мислення для вирішення екологічних проблем; розвивати навички програмування (Python або Lazarus) через проектування системи автоматичного поливу; виховувати відповідальне ставлення до природи.



Короткий опис вправи, анотація:

Учні виступають у ролі інженерів-екологів. Їм потрібно розробити логічну схему та програмний код для системи, яка підтримує життєдіяльність рослин у «розумній» теплиці, враховуючи вологість ґрунту та температуру повітря.

Час необхідний на виконання вправи: 45 хвилин.

Застосування вправи: Уроки інформатики (теми: «Алгоритми з розгалуженням та циклами»), інтегровані уроки STEM (біологія + технології + інформатика).

Необхідне обладнання/матеріали:

  • Комп’ютери з інстальованим середовищем програмування (LibreOffice Calc для розрахунків, Python/Lazarus для коду).

  • Інтерактивна дошка або проектор.

  • Картки з характеристиками різних рослин (сукуленти, тропічні рослини, трави) (Додаток 1).

  • (Опціонально) Набір Arduino або Micro:bit з датчиком вологості. Можна застосувати Віртуальну лабораторію.

Форма/метод роботи: Групова (команди по 3-4 особи), метод проектів, конструкторське моделювання.

Детальний опис вправи

1. Вступ (5 хв)

Уявіть, що ви створюєте вертикальний сад у шкільному кабінеті. Головна проблема — вчитель не завжди може поливати рослини вчасно (наприклад, під час канікул). Ваше завдання — «інженерія ідеї» автоматизації цього процесу.

2. Етап аналізу (10 хв)

Кожна група обирає тип рослин. У таблиці LibreOffice Calc учні розраховують норми поливу:

  • Яка критична вологість ґрунту?

  • Як температура впливає на частоту поливу?

3. Алгоритмізація та кодування (20 хв)

Учні складають блок-схему та пишуть фрагмент коду.

  • Логіка: Якщо вологість < 30% ТА температура > 20°C — увімкнути насос на 10 секунд.

  • Приклад на Python:

Python

humidity = 25 # Дані з датчика

temp = 22


if humidity < 30 and temp > 20:

print("Полив активовано!")

else:

print("Стан рослин у нормі.")







4. Презентація ідеї (10 хв)

Кожна група демонструє свій «прототип» (код або логічну схему) та пояснює, як їхнє рішення допомагає економити воду (еко аспект) (Додаток 2).



Очікувані результати:

  • Учні розуміють принцип роботи датчиків та виконавчих механізмів.

  • Вміють складати складні умови в програмуванні.

  • Створюють зв'язок між абстрактним кодом і реальним збереженням ресурсів.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Використовується метод «3-2-1»:

  • 3 нові речі, які ви дізналися про інженерію рослин.

  • 2 складні моменти, з якими ви зіткнулися під час написання коду.

  • 1 ідея, як можна покращити ваш проект (наприклад, додати сонячну панель).



Використані джерела:

  1. Державний стандарт базової середньої освіти (НУШ).

  2. Навчальна програма з інформатики для 5-9 класів.

  3. Принципи STEM-освіти: інтеграція природничих наук та програмування.












ДОДАТКИ


Додаток 1


🌵 Картка 1: Сукуленти

Символ витривалості та мінімалізму.

  • Середовище проживання: Пустелі, посушливі регіони Африки та Америки.

  • Головна особливість: Наявність спеціальних тканин для накопичення води (у листі або стеблах).

  • Освітлення: Потребують багато яскравого, прямого сонячного світла.

  • Полив: Рідкий, але рясний. Потрібно дати ґрунту повністю просохнути між поливами.

  • Ґрунт: Легкий, піщаний, з відмінним дренажем.

  • Популярні представники: Алое Вера, Ехеверія («Кам’яна троянда»), Грошове дерево (Красула), Кактуси.



🌿 К артка 2: Тропічні рослини

Екзотика, що створює атмосферу джунглів.

  • Середовище проживання: Нижні та середні яруси тропічних лісів.

  • Головна особливість: Велике, декоративне листя та швидкий ріст. Багато з них є епіфітами (ростуть на інших деревах).

  • Освітлення: Яскраве, але розсіяне світло. Прямі сонячні промені можуть спалити листя.

  • Вологість: Потребують високої вологості повітря (60% і вище) та регулярного обприскування.

  • Температура: Теплолюбні, не терплять протягів та температури нижче 18°C.

  • Популярні представники: Монстера, Фікус Бенджаміна, Калатея, Орхідея.



🌱 К артка 3: Трави (Пряно-ароматичні)

Користь, аромат та свіжість на підвіконні.

  • Середовище проживання: Переважно Середземномор’я та помірні широти.

  • Головна особливість: Високий вміст ефірних олій, що забезпечує характерний запах та смак.

  • Освітлення: Більшість трав потребують мінімум 6–8 годин прямого сонця на день.

  • Полив: Помірний, регулярний. Важливо не допускати застою води біля коріння.

  • Догляд: Потребують регулярної обрізки (прищипування верхівок), щоб кущ був густішим і не зацвітав занадто рано.

  • Популярні представники: Базилік, Розмарин, М’ята, Чебрець (Тим’ян).
























Додаток 2

Презентація ідеї

Для створення логічної схеми, яка пояснює принцип економії води за допомогою розумних датчиків, ми можемо використати структуру "Проблема — Рішення — Результат" у вигляді зрозумілих блоків та зв'язків між ними.

Ось як працює ця система:

Логічна схема: Автоматичний полив на основі датчиків вологості

Це замкнута система, яка працює в режимі реального часу.

Етап 1: Вхідні дані (Моніторинг)

  • [Датчик вологості ґрунту] (резистивний або ємнісний) постійно перебуває в землі.

  • Дія: Датчик вимірює наявність води в ґрунті (через опір або ємність).

  • ➔ Передача сигналу: Дані передаються на мікроконтролер.

Етап 2: Аналіз та прийняття рішень (Центр управління)

  • [Мікроконтролер (наприклад, Arduino)]

  • Дія: Отримує сигнал від датчика і порівнює його з "порогом сухості", який ви встановили в коді (наприклад, якщо вологість < 40%).

Етап 3: Дія (Полив)

Тут система приймає одне з двох рішень:

Сценарій А: "Ґрунт сухий"

  • Умова: Вологість < 40%.

  • ➔ Рішення: Потрібен полив.

  • [Реле/Помпа] ➔ Мікроконтролер подає сигнал на реле, яке вмикає водяну помпу.

  • [Полив] ➔ Вода подається до рослини.

Сценарій Б: "Ґрунт вологий" (Головний фактор економії)

  • Умова: Вологість > 40%.

  • ➔ Рішення: Полив НЕ потрібен.

  • [Реле/Помпа] ➔ Мікроконтролер тримає реле та помпу ВИМКНЕНИМИ.

  • [Полив] ➔ Вода НЕ подається.

Як це рішення допомагає економити воду?



Порівняймо два підходи:

Тип поливу

Як працює

Результат

Споживання води

Традиційний (ручний/таймер)

Полив відбувається за розкладом (наприклад, щодня о 08:00) незалежно від стану ґрунту.

Рослина поливається навіть після дощу або якщо земля ще волога.

Високе (часто надлишкове)

Розумний (з датчиком)

Полив відбувається тільки тоді, коли ґрунт стає сухим.

Рослина отримує рівно стільки води, скільки їй потрібно. Полив скасовується, якщо ґрунт вологий.

Низьке (оптимальне)



Ключові фактори економії:

  1. Скасування непотрібних поливів: Датчик виявляє, коли ґрунт вже вологий (наприклад, після дощу або попереднього поливу), і запобігає повторному включенню води.

  2. Уникнення надлишкового поливу: Система поливає лише доти, доки ґрунт не досягне оптимального рівня вологості. Як тільки датчик фіксує, що земля мокра, помпа одразу вимикається.

  3. Автоматизація: Усувається людський фактор ("забув вимкнути шланг"), оскільки система автоматично контролює весь процес.