Структури клтин, як

забезпечують процеси метаболзму.

Двомембранн та

немембранн органели

Органели

ЗНАЧНА ЧАСТИНА МЕТАБОЛІЧНИХ

ПРОЦЕСІВ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ЦИТОПЛАЗМІ

КЛІТИНИ. АЛЕ В БАГАТЬОХ ВИПАДКАХ ДЛЯ

ЦЬОГО ПОТРІБНІ ОСОБЛИВІ СТРУКТУРИ. ЦІ СТРУКТУРИ Є ОРГАНЕЛАМИ КЛІТИНИ.

Органели подляють на дв велик групи — мембранн й немембранн .

Органели

МЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

ВІДОКРЕМЛЕНІ ВІД ІНШИХ ЧАСТИН КЛІТИНИ ПЛАЗМАТИЧНИМИ

МЕМБРАНАМИ, ЯКІ ЇХ УКРИВАЮТЬ.

ЦИХ МЕМБРАН МОЖЕ БУТИ ОДНА (У ОДНОМЕМБРАННИХ ОРГАНЕЛ) АБО ДВІ (У ДВОМЕМБРАННИХ).

Метаболзм

Хоча тою чи ншою м рою в процесах метабол зму зад ян вс структури кл тин, але за ступенем важливост їх можна розр зняти. До найб льш важливих в дносять рибосоми

(немембранн органели), ядро, м тохондр ї  пластиди (двомембранн ) та ендоплазматичну с тку  комплекс Гольдж (одномембранн ).

Рибосоми синтезують б лки з ам нокислот. Вони мають складну форму  складаються з двох частин (субодиниць) — великої та малої, — як можуть розпадатися й об’єднуватися знову. До складу субодиниць входять молекули РНК  б лк в.

Рибосоми розташован в цитоплазм кл тин, на ендоплазматичн й с тц , в м тохондр ях пластидах. Їх под ляють на два типи:

прокар отичн (менш за розм ром) та

еукар отичн (б льш ). Рибосоми прокар отичного

типу м стяться в кл тинах прокар от в, а також у м тохондр ях  пластидах. А рибосоми

еукар отичного типу — в кл тинах еукар от в, у

цитоплазм та на ендоплазматичн й с тц .

Рибосоми

Ядро в дпов дає за збереження, в дтворення й реал зац ю спадкової нформац ї. Керує вс ма процесами в кл тин .

Ядерна оболонка в багатьох м сцях пронизана порами. Велика к льк сть таких

пор у мембран дозволяє легко зд йснювати обм н нформац єю м ж ядром

цитоплазмою. Усередин ядра розташован

кар оплазма, хроматин  ядерце. Кар оплазма є нап впрозорим внутр шн м середовищем, у

якому в дбуваються вс б ох м чн реакц ї.

Ядро

М тохондр ї виробляють енерг ю в результат процес в б олог чного окиснення.

Внутр шня мембрана м тохондр й утворює вирости — кристи. Така будова мембрани

дозволяє розм стити на н й багато б лкових комплекс в, як зд йснюють процеси б олог чного окиснення. Зовн шня мембрана гладенька. Внутр шнє

середовище м тохондр й називається матриксом. М стять рибосоми

прокар отичного типу. У матрикс м стяться

к льцев молекули м тохондр альної ДНК.

                                                                                                                                                                                               М тохондр ї             

Пластиди зд йснюють процес фотосинтезу. Вони синтезують необх дн для цього процесу б лки.

Можуть забезпечувати забарвлення орган в рослин накопичувати резервн речовини. Внутр шня

мембрана пластид може утворювати в докремлен в д неї структури у вигляд сплощених м шечк в — тилакоїд в. Така будова мембрани дозволяє

розм стити у них багато б лкових комплекс в, як зд йснюють процеси фотосинтезу. Зовн шня

мембрана гладенька. Внутр шнє середовище

пластид називається стромою. У н й м стяться

к льцев молекули ДНК. Пластиди м стять рибосоми

прокар отичного типу. За забарвленням розр зняють зелен (хлоропласти), жовто-помаранчев або червон (хромопласти)  знебарвлен (лейкопласти).

                     Пластиди             

Розр зняють два основн типи ендоплазматичної с тки (ЕПС) — агранулярну (гладеньку)  гранулярну (шорстку). Агранулярна ендоплазматична с тка зд йснює синтез л п д в  деяких пол сахарид в. Основна функц я гранулярної ендоплазматичної с тки

— синтез б лк в. Кр м того, вона бере участь у транспорт б лк в у кл тин .

Ендоплазматична с тка складається з системи др бних вакуолей  канальц в, як з’єднан м ж собою. На мембранах

гранулярної ендоплазматичної с тки розташован рибосоми.

Ендоплазматична стка

Ця структура в дпов дає за модиф кац ю б лк в, упаковування синтезованих продукт в у гранули,

синтез деяких пол сахарид в, формування кл тинної мембрани, транспорт речовин, синтезованих у кл тин , за її меж .

Комплекс Гольдж утворено системою дикт осом.

Вони мають вигляд стовпчик в з 5-20 пласких мембранних м шечк в (цистерн), як розпод лен в цитоплазм окремо або з’єднуються в одну

структуру. Транспорт речовин м ж ЕПС, комплексом

Гольдж та ншими органелами зд йснюється переважно за допомогою везикул — невеликих

пухирц в, як в докремлен в д цитозолю мембраною.

Везикули можуть як зливатися з цистернами комплексу Гольдж , так  виокремлюватися в д них.

Комплекс Гольж

Цитоплазма

Структури цитоплазми кл тин також в д грають дуже важливу роль у процесах метабол зму. Особливе значення мають цитозоль та цитоскелет.

Цитозоль (або г алоплазма) є нап вр дкою

структурою, щ льн сть якої може зм нюватисяЦИТОПЛАЗМА в досить широких межах залежно в д потреб кл тини. В н є найб льшою за об’ємом

складовою цитоплазми й утворює

середовище, в якому в дбуваються б ох м чн реакц ї. Саме в цитозол , наприклад, зд йснюються реакц ї процесу гл кол зу.

Цитоплазма

Значну роль цитозоль в д грає  в процесах синтезу б лк в. Наприклад, у ссавц в у цитозол синтезується приблизно половина б лк в кл тини. Ще одна важлива функц я ц єї структури — передача сигнал в з зовн шнього середовища до ядра кл тини  назад.

Цитоскелет у процесах метабол зму виконує важливу транспортну функц ю. За допомогою його м кротрубочок всередин кл тини

перем щуються, наприклад, продукти метабол зму. Для цього вони

пакуються в невеличк л п дн пухирц (везикули)  за допомогою б лк впереносник в перем щуються вздовж м кротрубочок з використанням енерг ї АТФ.

Дякую за

увагу!