Створення інклюзивного середовища в закладах освіти

Створення інклюзивного середовища в закладах освіти 

Що таке інклюзивне середовище і для чого ми його створюємо? Закон «Про освіту» :Інклюзивне освітнє середовище – це сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для СПІЛЬНОГО навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інклюзивне середовище Це не тільки і не стільки простір, у якому перебуває дитина з особливими освітніми потребами. Це простір, у якому комфортно всім, бо у ньому «працюють» загальнолюдські, етичні та інші інклюзивні цінності:- всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;- робота з дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб усіх дітей (забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання) Згідно з позиціями індексу інклюзії - педагоги, батьки, діти, інші зацікавлені особи мають об’єднатись в єдину команду щоб створити інклюзивний освітній простір. Його не може створити хтось один!

Необхідні умови формування інклюзивного середовища : Ресурсне забезпечення потреб інклюзивної освіти: нормативно-правове, програмно-методичне, інформаційне, матеріально-технічне. 2. Створення універсального дизайну та розумних пристосувань, що має на меті забезпечення особистісно-орієнтованого навчання усіх учнів (адаптація, модифікація для дітей з ООП).3. Подолання соціальних бар’єрів у свідомості педагогів та суспільства в цілому. Впровадження педагогіки партнерства: командна взаємодія; педагоги, учні, батьки-суб’єкти освітнього процесу. Створення безбар’єрного фізичного простору.

Ресурси інклюзивного середовища – це система чинників, які мають убезпечувальний, підтримувальний, стимулюючий та корекційно-розвивальний потенціал. Ресурси середовища бувають:- предметно-просторові організаційно-смислові соціально-психологічні

Сутність універсального дизайну Доведено, що функціональний потенціал кожної людини посилюється, коли знімаються довколишні бар’єри: - фізичні: відсутність пандусів, необладнані туалети;  - інформаційні: відсутність субтитрів чи перекладача на жестову мову, дрібний шрифт;  - інституційні: невиконання, або часткове невиконання  законів, положень тощо;  - ментальні: наші упередження і ставлення. 

Закон України «Про освіту» : Універсальний дизайн - це підхід, що забезпечує врахування всіх потреб здобувачів освіти на етапі планування освітніх послуг/ продуктів і стосується всіх аспектів освітнього процесу: навчальних програм, навчальних планів, процесу оцінювання навчальних досягнень учнів, дизайну навчальних закладів, спортивних майданчиків, веб-сайтів тощо. Розумне пристосування — це запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами (ст.1, ч.1, п. 24).

Закон України «Про освіту»Для організації процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами у закладі, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, облаштовуються ресурсні кімнати та медіа теки. Ресурсна кімната є прикладом удосконалення інклюзивного середовища та гармонізації навчання дітей з особливими освітніми потребами. Приміщення ресурсної кімнати містить навчальну, соціально-побутову, ігрову зони та зону відпочинку.

В ЗЗСО області у 2023/24 н.р. функціонує 61 ресурсна кімната, в ЗДО - 29

Медіа тека - кімната, оснащена новітніми технологіями, які створюють відповідні умови для навчання дітей з ООП. перша зона - з медіа технічним обладнанням - використовується для розвивальних і корекційних занять  друга зона - для розвитку моторики, пізнавальних процесів за допомогою інтерактивних ігор та роздавального матеріалу (кінетичним піском, конструктором, магнітною абеткою). третя зона - для релаксації, де можна провести психоемоційне розвантаження. В ЗЗСО області облаштовано 20 медіатек, в ЗДО - 1

Освітня безбар’єрність. Створення безбар’єрного середовища є складовою прав людини на освіту. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р схвалено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Одним із стратегічних напрямів є забезпечення освітньої безбар’єрності. Однією із основних цілей цього напряму є створення інклюзивного освітнього середовища. Йдеться у стратегії і про існування бар’єрів, які утруднюють інклюзивні процеси. Наявність психологічних бар’єрів та стереотипів є чи не найбільшою перешкодою для успішного запуску інклюзивного навчання в закладі освіти.

Освітня безбар’єрність. Кожен сучасний педагог Нової української школи має розуміти і розділяти філософію, що «інвалідом» людину роблять не порушення стану здоров’я, а бар’єри свідомості суспільства – зокрема, стереотипи й судження щодо людей з інвалідністю, бар’єри середовища. У новому Професійному стандарті вчителя йдеться про те, що володіння інклюзивною компетентністю передбачає здатність створювати умови, що забезпечують функціонування безпечного та інклюзивного середовища і здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня.

Руйнуємо стереотипи Кожному педагогу варто прочитати хоч декілька творів про дітей та молодих людей з інвалідністю, наприклад: Андрій Бачинський «140 децибелів тиші», Оксана Радушинська, «Метелики у крижаних панцирах», Марк Лівін «Ріки і дороги», Дорота Тераковська «Мишка», Шерон М. Дрейпер «За межею», Джулія Волтон «Слова на стінах». Ці твори допомагають зрозуміти, що їх герої з інвалідністю такі ж люди, як і ми, – зі своїми перемогами і поразками, з талантами, чеснотами і слабкостями. Вони живуть поруч з нами, потребують поваги і тактовності, уваги і допомоги. Найважливіша річ для кожного з нас загалом, і для дітей з особливими освітніми потребами зокрема – знайти друзів, спілкуватися з однолітками, з близькими по духу людьми і не почуватися самотніми у цьому світі.

Освітня безбар’єрність. Аби інклюзія була справжньою, насамперед потрібно працювати над формуванням особистого позитивного ставлення педагога до самої ідеї інклюзії, до дітей з особливими освітніми потребами та можливостей їх розвитку. Найважливіше завдання, що стоїть перед педагогом, крім освітнього, - забезпечити доброзичливу взаємодію всіх дітей в класі. Формування у дітей толерантності, прийняття відмінностей, уміння бачити в людині у першу чергу позитивне, розуміння, що наша сила у дружній команді – головна передумова успішного налагодження комунікації та взаємин в інклюзивному класі.

Усі діти є цінними й активними членами суспільства.

Формуємо дружнє середовище Вчитель разом з асистентом мають створити такий психологічний мікроклімат в класі, в якому діти з ООП відчуватимуть не просто підтримку, а цінність та важливість власної ролі у процесі шкільного життя. Ролі мають періодично змінюватись, кожен учень, час від часу, може бути лідером певної групи під час виконання навчального чи ненавчального завдання.    Важливо показувати учнів з ООП, як людей, які також роблять внесок у життя класу в процесі навчання, в соціальних ситуаціях, позакласному просторі та в житті своєї родини. Вони обов’язково мають бути залучені до чергувань у класі, догляду за об’єктами куточку живої природи, підготовки та роздачі наочності, роботи в парах, групах, до різних видів творчої діяльності, спортивних секцій та інших напрямків позашкільної освіти за інтересами, до всіх позакласних та загальношкільних заходів.

Формуємо дружнє середовище Як одну із ефективних практик задля формування цілісного учнівського колективу Нова українська школа пропонує проводити ранкові зустрічі, що допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей. Як розвивати психологічні та соціальні життєві навички для комфортного переходу учнів від початкової до базової освіти подано у посібнику «Вчимося жити разом» Тетяни Воронцової та групи авторів. Зокрема, у розділі «Повага до різноманіття» йдеться про толерантність, упередженість, дискримінацію, різноманіття.

Цінування людської багатоманітності Навчальні матеріали, які вчитель подає учням мають містити позитивні зображення людей з різними можливостями, які, тим не менш, показуються в активних ролях. Наприклад, зображення людей з інвалідністю - параолімпійців на змаганнях, воїнів ЗСУ, які на війні втратили кінцівки, але активно займаються реабілітацією, волонтерською чи соціальною діяльністю, відкрили власну справу; людей похилого віку, які займаються цікавими заняттями, зображення чоловіків і жінок, які займаються нетрадиційними заняттями (наприклад, жінка-пілот літака, капітан корабля, водій пожежного автомобіля, чоловік – вихователь дитячого садка, в’яже одяг, вишиває ікони та ін.), тощо. Матеріали, які допоможуть дітям сприйняти цінування людської багатоманітності та повагу до людей з інвалідністю можуть бути різними – відео, фотографії, мистецькі роботи, постери, книги, буклети, тощо.

Інклюзивно-ресурсний центр провадить діяльність з урахуванням таких принципів, як повага та сприйняття індивідуальних особливостей дітей, дотримання найкращих інтересів дитини, недопущення дискримінації та порушення прав дитини, конфіденційність, доступність освітніх послуг з раннього віку, міжвідомча співпраця. Важлива роль відводиться  фахівцям ІРЦ щодо формування інклюзивного освітнього середовища, підвищення рівня обізнаності суспільства з питань інклюзії, розуміння переваг та розвитку позитивного ставлення до впровадження інклюзивної освіти. Положення про інклюзивно-ресурсний центр. Постанова КМУ від 12.07.2017р. № 545 (зі змінами 2021р.)

Для педагогів важливо знати категорії освітніх труднощів (потреб) дитини та розуміти, які зміни потрібно внести у формування інклюзивного середовища, методи та стратегії викладання, для того, щоб забезпечити максимально активну і значущу участь усіх дітей у житті класу та школи.

Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)1. Інтелектуальні:обмеження функціонування пізнавальних та вольових процесів, мовлення, мотивації, набутих знань, умінь, навичок2. Функціональні:обмеження життєдіяльності слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій 3. Фізичні: обмеження функціонування внаслідок втрати органів та кінцівок)4. Навчальні: обмеження або своєрідність перебігу читання, писемного виду діяльності, математичних дій5. Соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі), / соціокультурні (труднощі взаємодії з представниками осередків окремих культур), труднощі внаслідок психологічної травми

Мінімізуємо бар’єри у навчанні та спілкуванні Забезпечуючи отримання інформації та знань різними способами. Принцип 1 Подавати матеріал, що вивчається, у різних формах. Даючи учням альтернативи для демонстрації того, що вони вивчили. Принцип 2 Надати можливість учням навчатися і демонструвати результати свого навчання декількома способами. Підтримуючи інтереси учнів, підвищуючи мо-тивацію до навчання, сприяючи співробітництву. Принцип 3 Сприяти якнайбільшому залученню

Постанова КМУ від 9 грудня 2020 р. №1289 «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах та установах освіти»

Функціональні труднощі (опорно-рухові )Розташування класної кімнати на першому поверсіРозмітка кабінетів на рівні очей дитини (якщо дитина на візку)Парта для дитини на візку. Стілець активності, реабiлiтацiйний стілець для тренування нижніх та верхніх кінцівок, плечового суглоба Парта для дитини на візку. Стілець активності

Спеціальні сидіння, столи та подушечки для забезпечення правильного положення тіла й голови. Використання мобільних панелей для забезпечення доступності до джерел навчальної інформаціїТрафарети, моделі букв, тренажери для розвитку дрібної моторики, ручки та олівці для правильної постави пальцевого захвату. Обладнання для психомоторних вправ у лежачому положенні та обладнання куточка для релаксації (крісло-мішок, палатка для усамітнення)

Функціональні труднощі слуху Робоче місце дитини розташовують так, щоб вона завжди добре бачила обличчя педагога. Облаштування робочого місця з належним освітленням, шумовим фоном, без відволікаючих речей (забезпечення зручного місця для перекладача, якщо дитина використовує жестову мову)Зниження рівня шумів і ехо приміщень. Зорові орієнтири (написи, піктограми, схеми тощо), що є попередженням про зміни локацій чи небезпеку, початок чи завершення діяльностіВикористання наочності, зокрема фільмів та відео із субтитрами

Функціональні труднощі слуху Чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й відволікання. Бездротова система у вільному звуковому полі: бездротова система індивідуального користування, радіомікрофони, підсилювач, акустичні колонки. Безпровідна кишенькова система для глухих дітей/зі зниженим слухом. Друковані таблиці та картки з ілюстраціями для пояснення. Слухомовленнєвий комп’ютерний тренажер

Функціональні труднощі зору. Облаштування території освітнього закладу системами візуалізації, тактильної навігації та звукових інформаторів. Використання системи контрастного маркування сходів, порогів дверних отворів тощо, максимальна відсутність порогів

Освітлення приміщення (верхнє освітлення + додаткове освітлення робочого місця)Облаштування робочого місця – одномісна парта з вільним доступом до усіх сторін. Використання наочності необхідної під конкретний зоровий діагноз (наочність чітка, на білому фоні, за потреби використовується проектор)Зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та аудіоінформацією. Використання спеціальних зошитів (зі збільшеними клітинками та зі збільшеною відстанню між рядками, з матовим папером)Використання фломастерів чорного кольору або кольорових маркерів. Використання трафарету для дотримання рядків, підставки для книг. Підручники надруковані шрифтом Брайля

Використання спеціальної оптичної техніки збільшення (лупи, окуляри, лінзи, призми, світлозахисні фільтри)

Навчальні труднощі

Розміщення учня біля вчителя, обличчям до вчителя, перед класом, між двома учнями

Соціоадаптаційні труднощі

Соціоадаптаційні труднощі

Пристосування для усамітнення: палатка або ширма. Пристосування для зняття напруги: гумка (антистрес) або м’яч для сидіння

Пісочний годинник або секундомір для виконання завдань. Використання ляльок для лялькового або пальчикового театру. Використання візуального розкладу, що відображає чіткий алгоритм дій та виконання практичних завдань

Сенсорні мішки («Яйце сови»), м’який мат, балансири («пелюстка лотосу», доріжки рівноваги, балансувальні «камінці», балансир «Змійка», балансувальні дошки)

1. Предметно-просторові ресурси середовища – це перетворення, (зонування) простору класної (групової) кімнати, навчального місця, використання предметів пристосувального характеру. Зони:• навчальна (організація навчальних занять і предметно-практичної діяльності, посібники, дидактичні матеріали, необхідне приладдя; )• ігрова (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів, ігровий матеріал тощо)• «живої природи» (організація спостереження за рослинами, тваринами)• релаксаційна (місце відпочинку та усамітнення дитини)На початку впровадження такого зонування відбувається домовленість з дітьми про кожну ділянку простору, адже учням важливо знати, що відбуватиметься в тому чи іншому місці.

Структурованість простору, часу, діяльності Повна відкритість і доступність для дітей: шафи і полиці з відкритими комірками, у яких розміщено коробки (контейнери, папки) з необхідними для практичної роботи учнів матеріалами та/або особисті речі. Освітнє середовище оформлене таким чином: на стендах, полицях і дошках розташована вся необхідна для успішної роботи учнів інформація, в якій закарбовано весь навчально-виховний процес (цікавий для дітей минулий досвід, актуальна інформація для сьогодення, плани на майбутнє). Завдяки попередній продуманості вчителя учні з ООП з 1-ї хвилини уроку охоплені цікавою, динамічною, практичною пізнавальною діяльністю: мають завдання і чітко визначений час на його виконання (можна пісочний годинник); знають де його знайти; розуміють, чому вони мають його виконати; знають, що від них очікують.

Візуальна підтримка. Це ефектно представлені розклад, розроблені вчителем спільно з учнями класні правила і процедури, які ретельно відпрацьовані і мають змінний характер, в залежності від ступеню освоєння їх учнями: - дошка оголошень, - календар, - очікування вчителя та учнів, - діаграми погоди, - картка присутності учнів, (але не «екран успішності») - оголошення для батьків, - папки та контейнери для організації навчальних матеріалів.

Структурованість простору, часу діяльностіВізуальна підтримка. ПРИСТОСУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА структуроване навчання та візуальна підтримка

Візуальна підтримка. Розклад Розклад може оформлятися як серія малюнків, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Це може бути альбом або папка з файлами, де в певній послідовності розміщено малюнки, фотографії, піктограми або написи. Такий розклад містить необхідну для дитини інформацію: які заняття і в якій послідовності проводитимуться. Мета розкладу - активізувати дитину до виконання певної послідовності дій. Це може бути розклад подій на тиждень, розклад одного дня, структура одного заняття, алгоритм певної дії.

Метод альтернативної комунікації PECS. Система альтернативної комунікації PECS – повний набір Вема Кідс f2046 В набір входять картки із зображенням кольорів, предметів, дій тощо. Вони направлені на покращення комунікаційних навичок, розширення словникового запасу. Принцип цієї системи - навчитись співвідносити реальний предмет, певну дію із зображенням на картинці. Набір стане інструментом під час проведення корекційно-розвиваючих занять з психологом, логопедом чи іншими спеціалістами. Рекомендовано для терапії дітей з розладами аутистичного спектру (РАС).

Тактильні ігри«Дай п’ять», хлопки долонями. Башні з рук. Куй, куй ковалі… (Куй, куй ковалі, то великі то малі. А малого коваля посадили на коня)Сорока-ворона (пальчикові обхвати і обнімання)«Липкі пальці (на двохсторонній скотч класти руки)Розваги з наклейками і скотчем (клеїти на тіло, а діти здирають)Стискання нігтів (біля основи пальця і утримуємо 5 секунд) Тактильний мішечок

Що повинно бути у тактильному мішечку для «непосид»? Враховуємо сенсорні симпатії і антипатії конкретної дитини. Не рекомендуються яскраві, привабливі іграшки, щоб не відволікали:мочалка; резиновий м’яч-їжакмасажер (колючий ролик)Антистресові силіконові та повітряні кулькитерапевтичена шпатлівка, “слизуни”резинки для волосся Подушка – змія (на коліна, на плечі) – заспокоює. Картонні коробки. Лотки для яєць«Лопальний целофан»Дирокол, непотрібний папір для зібгання

 ІНКЛЮЗИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ Якщо дитина поводить себе на уроці «не так, як всі інші», то це не має супроводжуватись принизливими наріканнями при всьому класі та присоромленням за «погану поведінку». Насамперед, вчитель має замислитися та поцікавитися у дитини, чому так відбувається, як дитина себе почуває, що їй зараз може допомогти унормувати поведінку, відчути стан спокою, і лише потім застосовувати якісь міри. Для таких випадків в класі передбачається розміщення куточка релаксації (відпочинку, усамітнення) гойдалки-гнізда, сенсорних кульок, лабіринтиків, обтяжених іграшок, що здійснюють вплив на сенсорні системи і сприяють заспокоєнню.

Для випадків регулювання поведінки в класі вчитель може використовувати картку «СТОП», і тоді, коли учень порушує дисципліну, вчитель може покласти маленьку червону картку на парту, не звертаючи до цього увагу інших дітей, і учень зрозуміє, що діє проти спільно прийнятих правил. Адже одна справа, якщо вчителю не подобаються твої дії, а інша – якщо ти йдеш на перекір правилам, які узгодив разом з однокласниками. «Зараз ти тимчасово припиняєш роботу в групі. Сядь за свою парту і подумай чому ця картка могла опинитися в тебе. Якщо захочеш повернутися, поклади її на мій стіл та сідай до нас». Це не принизило учня, оскільки вчитель підібрав правильні слова і надав дитині право обирати: залишатися за партою чи продовжити працювати спільно.

Заохочення до виконання завдань. Зірочки, смайлики, наліпки, картинки – усе це можна використовувати тоді, коли є за що хвалити дитину з ООП. Це може бути не лише досягнення в навчанні, але і приклади “правильної” поведінки, дотримання правил, виконання завдання чи його частини вчасно. За кожне правильне та вчасно виконане завдання дитину варто заохочувати приємними дрібницями – додатковою перервою, переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю потримати в руках іграшку, дозволом встати чи пройтись, відвідати ресурсну кімнату, пострибати на батуті тощо.

Якщо ви бажаєте емоційно підтримати учня, скористайтесь такими формулюваннями: Щодня тобі вдається усе краще. В тебе є прогрес. Ти сьогодні багато працювала/працював. Це дійсно щось неймовірне. Ти сьогодні гарно працюєш. Тепер ти зрозуміла/зрозумів цей матеріал. Тепер ти все зрозуміла/зрозумів. Це завдання вдалося найкраще. Старайся, ти можеш. Ти вдосконалюєшся. Тепер тебе ніщо не зупинить. Вже виходить добре. Цілком слушно. Це здорово. Отак правильно. Цього разу ти це зробила\зробив. Набагато краще. Ти перевершила\перевершив себе. Ти рухаєшся у правильному напрямку. Ти докладаєш багато зусиль – у тебе все вийде

Якщо у роботі є певні помилки, доречними будуть такі фрази: Уважно перевір це завдання. Уважніше, будь ласка. Відшукай помилку. Перечитай, спробуй знайти помилку. Тут сховалась помилка. Спробуй самостійно знайти помилку. Треба ще раз повторити цю тему. Не все вдалося, наступного разу буде краще. Треба потренуватися ще. Треба попрацювати додатково над такими завданнями. Спробуй ще раз розв’язати це завдання пппппппЄ над чим працювати, я тобі допоможу. Не поспішай. Потренуйся виконувати таке завдання. Зможеш самостійно знайти помилку?Хід розв’язку правильний, спробуй знайти помилку 

 Ключовий компонент ефективного освітнього середовища – його продуманість та упорядкованість. Забезпечення структурованого освітнього середовища в класі дає багато переваг для вчителя та учнів. Це відчуття безпеки, чіткість та зрозумілість поведінки у відповідності до певних зон та правил, передбачуваність діяльності, що так важливо у першу чергу для дітей з особливими освітніми потребами.