Створення та змістове наповнення (утвердження) здоров’язбережувального освітнього середовища: досвід проектування і реалізації

Сахнюк Світлана Іванівна,

вчитель-меодист ЗОШ І-ІІІ ступенів №6

( м. Славута)

Створення та змістове наповнення (утвердження)

здоров’язбережувального освітнього середовища: досвід проектування і реалізації

У статті висвітлено питання створення здоров’язбережувального освітнього середавища. Представлено досвід роботи педагога щодо використання інноваційних здоров’язбережувальних технологій. Для вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня, педагогів-організаторів, педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Ключові слова: здоров’язбережувальне середовище,  збереження здоров’я, превентивна освіта, культура здоров’я.

Змінюється світ, життя, мода… Інша епоха, люди, потреби, мрії… Ми живемо і навчаємо дітей у стрімкий і бурхливий час, сповнений стресів і хвилюючих негараздів, змін у суспільстві, реформувань у освіті… Школа  ХХІ ст. зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення індивідуальності учня як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектножиттєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Школа має захистити і підтримати дитину, сприяти виробленню в неї життєздатності, озброїти її механізмами й технологіями розроблення життєвих стратегій і проектів.

Основним завданням учителя є створення умов для формування творчої, критично мислячої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві. Тому актуальним є перехід до особистісно орієнтованого навчання й виховання, упровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. На цій основі повинна формуватися нова педагогіка – педагогіка компетентної та відповідальної людини.

Кожна компетентна та відповідальна людина, в першу чергу, має мати те головне, завжди модне, актуальне у всі часи – здоров’я.

Найдорожчим скарбом, яким нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є її здоров‘я. Це справді незрівнянне багатство, яке необхідно не просто надійно берегти, а й повсякчас примножувати.  А той, хто його розтринькує з дитинства, залишається без майбутнього. Адже здавна відомою є істина, що значно легше здоров‘я втратити, ніж його відновити.

Збереження здоров‘я дітей, формування у них світогляду, спрямованого на його збереження, оволодіння навичками здорового способу життя та безпечної поведінки, створення умов для гармонійного розвитку душі й тіла, тобто умов психічного здоров‘я і творчості дитини в майбутньому – є  актуальною проблемою сьогодення. Здоров‘я – найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.

Ідея здорового способу життя проходить у початковій школі крізь усі навчальні предмети. Учні засвоюють правила дорожнього руху для пішоходів, правила безпечної поведінки вдома, у школі, на вулиці, у громадських місцях, серед природи, знання щодо особистої гігієни.

Здоров’язберігаючі ідеї інтегрую з іншими дисциплінами. Наприклад: на уроці математики у 4 класі тему «Порівняння багатоцифрових чисел. Перетворення іменованих чисел. Множення і ділення багатоцифрових чисел на 10, 100, 1000.» вивчали (розглядали) перевіряли факт з інтернету:  «За даними медичних досліджень вага портфеля школяра не повинна перевищувати 1/10 ваги його тіла».  У проєкті «Скільки важить здоров’я?» школярі вчилися дбати про власну опорно-рухову  систему, проводячи математичні розрахунки.

У комплексі активностей проєкту були: визначення маси власного тіла (у кабінеті медсестри), ваги портфеля, обчислення допустимої маси ранця для учня початкової школи та ознайомлення з прописаними в законі гігієнічними «вимогами до шкільних ранців».

І  результатом роботи стали власні дослідження: відповідності ваги портфеля до десятої частини маси тіла школяра; створення пам’ятки для батьків щодо вибору портфеля, розробили алгоритм взаємодії у полегшенні маси власного портфеля (домовленості про підручники, планшет як альтернатива для підручників).

 Юні дослідники, завершивши проект, дійшли висновку, що скелет – опора всього організму і тому з раннього дитинства варто слідкувати за правильністю постави.

На уроці малювання четвертокласники у гупах створювали й захищали колажі «Ось що я роблю, аби бути здоровим…».

У рамках загальношкільного «Гарбуз фесту», учні 4 класу проводили проєкт «Гарбуз – знайомий незнайомець» й досліджували гарбуз у п’яти групах: «Гарбуз - смаколик», «Гарбуз - дизайнер», «Гарбуз - підприємець», «Гарбуз - цілитель», «Гарбуз - містик». Юні дослідники зробили висновок: гарбуз – надзвичайно корисна для людини ягода. Варений, печений, смажений, тушкований гарбуз надзвичайно корисний. Особливо гарбузова каша. Бо мінеральні солі, вітаміни, які є у пшоні, доповнюють «гарбузову аптеку», утворюючи неповторний оздоров­чий продукт, який водночас є і ліками, і їжею; сон покращиться, нерви заспокояться склянкою гарбузового соку, підсолодженого медом. Гарбуз виводить зайві солі з організму. Серцеві хвороби лікує насіння гарбуза. Підсушене насіння допоможе впоратися і з такою неприємною недугою, як глисти. А тому, кому дошкуляють прищі, висипи чи екзема, знадобиться м'якуш гарбуза — ним треба обкладати на ніч уражені місця.

В наш час лялька-мотанка набуває популярності. Українська лялька-мотанка – унікальне явище традиційної народної культури української цивілізації, предмет гри, засіб виховання та розвитку дитини, об’єкт творчості, релікт автентичної культури, художній витвір, національний сувенір. Її вважали оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших пошановувачів всього прекрасного, духовного, який несе у собі естетичну цінність твору мистецтва та сакральну силу оберегу.

Виготовлення ляльки-мотанки – це свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка допомагає зняти психологічну напругу. Наприклад, помічено, що гуртківці, які працювали над виготовленням ляльки-мотанки, учениці, які проходили майстер-класи, стають врівноваженими, позитивно налаштованими на світосприйняття, і разом з тим, роблячи власну лялечку, проектують уявну власну модель  майбутньої щасливої сім’ї.

Учні, працюючи над виготовленням ляльки–мотанки  на Першому уроці у навчальному році «Це наше – і це твоє!», на уроках трудового навчання, на заняттях гуртка «Народна іграшка», стверджували:

•             діяльність заспокоює, впорядковує думки, відволікає від проблем, налаштовує на позитивне світосприйняття;
•             можливість власноруч зробити подарунок, в який вкладаються власні побажання через символіку кольорів, знаків, форм, наповнення; це красиво, естетично, навіть містично.
•             кожна лялька має своє неповторне «обличчя», форму, і ніколи, не завершивши справу до кінця, не будеш точно знати, який характер буде у створеній власноруч ляльки;
•             ця діяльність може об’єднати родину, адже технологія створення найпростіших ляльок, наприклад, з ниток, нескладна, їх можуть створювати разом бабуся, мама і онуки. Тоді робота перетвориться на родинне свято. 

 Формуванню основ здорового способу життя у маленьких вихованців сприяє організація рухового режиму протягом дня. Робочий день розпочинаємо з ранкової  зарядки, котра позитивно впливає на весь організм: сприяє регуляції нервової системи, підвищенню розумової  працездатності, формуванню правильної постави, активізує їхню увагу.

Плануючи урок, обов’язково виділяю час на дві або три фізкультхвилинки. Вони повинні гармонійно влитися в хід уроку і бути корисним етапом не тільки у плані відпочинку, а й як можливість повторення або закріплення матеріалу, який вивчається. Такий підхід  змінює ставлення до фізкультхвилинок. Вони дійсно стають необхідністю на уроці, про них неможливо забути або просто проігнорувати їх як щось неважливе.

Безперечно, фізкультхвилинка – це не тільки оздоровчий етап уроку, а й можливість ненав’язливо, у нестандартній формі подати навчальний матеріал. Тому вона заслуговує на увагу творчих учителів, які хочуть і вміють навчати та виховувати, зберігаючи здоров’я своїх вихованців.

Не забуваю і про гімнастику для зору, вправи для дихання, пальчикову гімнастику.

Дитяча гра – це чистий сплеск радісних емоцій, надчутливе сприйняття свого оточення, це реальна праця тіла, психіки та свідомості на вироблення найважливіших у житті умінь і навиків. 

 У грі діти пізнають нове, переживають у своїх почуттях, мріях, у тій чи іншій ролі, навчаються поважати себе і тих, хто їх оточує – друзів, однокласників, знайомих, цінувати працю. У грі формується почуття відповідальності, щедрість, доброта, душевність, милосердя та інші позитивні людські якості.

Аби створити відчуття «радості життя», як зазначає Ш. Амонашвілі, не треба забороняти дітям «надмірні» розваги, навпаки, варто частіше використовувати їх для того, щоб діти легше сприймали і засвоїли те, що ми хочемо їм дати. Чим більше таких радісних відчуттів у дитини, тим кращим буде її розвиток. Щоб вчасно запобігти перевтомі дітей, підтримувати їхню активну увагу, систематично ввожу в урок елементи гри. Гра не тільки захоплює і знімає нервове  напруження, а й розвиває кмітливість, самостійність, поняття колективізму.

Під час навчання проводжу екскурсії в природу, уроки на свіжому повітрі, а по закінченні навчання, коли учні перебувають в літньому оздоровчому таборі організовуємо туристичні походи до «Семи джерел», до «Сангушківських купалень», Святої кринички, у дубовий гай, на берег ріки Горині. Діти загартовуються і зміцнюються фізично, глибше пізнають закономірності природи, виховуються естетичні почуття і смаки. Саме в такій обстановці найкраще привчати дітей бережно ставитися до природи, охороняти її.

Особливу увагу дітей звертаю на доброзичливе ставлення, підтримку й допомогу людям з обмеженими можливостями, формування відповідних життєвих навичок: співчуття, міжособистісні стосунки, самооцінку тощо. Спілкуючись, мої учні пізнають одвічну людську мудрість: лише взаємопідтримка, доброзичливість, милосердне й шанобливе ставлення до інших відкривають шлях до успіху й визнання. Саме тому щирість почуттів має для нас реальне, а не метафоричне значення.

Психологічна складова здоров’я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя. Умовою цієї складової здоров’я є розвиток інтелекту, різноманітних емоцій та почуттів, вміння контролювати і керувати ними. Набуттю навичок, які допомагають протидіяти стресогенним ситуаціям, бути впевненими в собі, вірити у себе  на уроках української мови виконують  каліграфічні рядки як ось: «Вір у себе, а не чужим коментарям», «Від добрих новин у мене виростають крила»… В класі створюється атмосфера любові та позитивного ставлення до себе та один до одного, співпраці та радості досягненням товаришів, адже позитивні емоції, гарний настрій підвищують захисні сили організму.

Усі види профілактичної роботи  сприяють тому, щоб учні навчилися свідомо керувати власною поведінкою за будь-яких обставин, формувати активну позицію, світогляд молодої людини, розвивати навички свідомого вибору здорового стилю життя, створювали атмосферу позитивної уваги один до одного, довіри, психологічного комфорту і безпеки.

Особлива увага звертається на запобігання небезпечних захворювань і травм, попередженню вживання дітьми тютюну й алкоголю..

Мені пощастило! Я стала учасником семінару-тренінгу „ Корисні звички”, метою якої є оволодіння учнями об‘єктивними, відповідними до віку знаннями, а також формування здорових установок і навичок відповідальної поведінки, що знижують імовірність прилучення до вживання тютюну, алкоголю й інших психоактивних речовин.

Дана програма ставить перед собою певні завдання, а саме:

•             Надати дітям об‘єктивну, відповідну до віку інформацію про тютюн і алкоголь; сприяти збільшенню знань учнів шляхом обговорення проблем, пов‘язаних з тютюном і алкоголем.
•             Вчити дітей краще розуміти самих себе і критично ставитися до власної поведінки.
•             Вчити дітей ефективно спілкуватися; сприяти прагненню дітей зрозуміти оточуючих і аналізувати свої стосунки з ними.
•             Вчити дітей робити здоровий вибір і приймати адекватні рішення.
•             Допомогти школі й батькам у попередженні прилучення учнів початкової школи до тютюну й алкоголю.

  Під час тренінгу  я поглибила свої теоретичні  знання та оволоділа новими для мене практичними навичками по формуванню основ здорового способу життя у початковій школі. А це є дуже важливо. Адже  я працюю у Школі сприяння здоров’ю, де ефективно запроваджуються програми ” Рівний-рівному”, „Діалог”. Реалізація програми „Корисні звички ” забезпечить цілісність та наступність у формуванні   позитивної мотивації щодо здорового способу життя, збереження власного здоров‘я та сприятиме створенню умов  для  самореалізації та самовизначення кожного учня.

Заняття проходять за тренінговою системою: учні займаються у колі, яке обов‘язково має бути замкненим, за виробленими самою ж групою правилами, одне з яких є «право промовчати», і відповідно до яких учні висловлюються вільно і щиро.

Я вважаю, що превентивна освіта необхідна, а її головним завданням у початковій школі є попередження вживання тютюну й алкоголю та нещасних випадків. «Корисні звички» відповідають основним завданням превентивної освіти в початковій школі і дозволяють збагатити її зміст, доповнюючи програму «Основ здоров‘я». «Здорове тіло – продукт здорового розуму», – так писав Бернард Шоу.

Уроки програми „Корисні звички" для 1-4-х класів формують в учнів позитивний образ Я, навички раціонального прийняття рішень, ефективного спілкування, опору тискові, надають відповідно до віку дітей інформацію про шкідливість вживання тютюну й алкоголю.

На відміну від „Корисних звичок", присвячених попередженню вживання психоактивних речовин, новий модуль „Цікаво про корисне" знайомить із поняттям „інфекційне захворювання" і формує навички гігієнічно доцільної поведінки.

Мета: сприяти формуванню особистісної й соціальної компетентності дітей, яким випало життя в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу, для зниження ризику інфікування ВІД у підлітковому і юнацькому віці.

Завдання:

•              формувати загальні уявлення про інфекційні захворювання;
•              розвивати гігієнічно доцільні поведінкові навички;
•              формувати толерантне ставлення до хворих.

Здоров’язбережувальне середовище – це середовище, у якому створюються такі умови, за яких дитина може усвідомити цінність свого здоров’я, оволодіти способами його збереження і навчитися способам саморегуляції, що дозволять їй зберегти здоров’я.

Процес створення здоров’язбережувального середовища ми визначаємо як комплекс змін традиційної системи, спрямованих на підвищення ефективності діяльності щодо збереження і зміцнення життєздатності учнів і педагогів у взаємозв’язку з корекцією їхньої внутрішньої картини здоров’я.

Проаналізувавши дані медичного обстеження учнів школи за останні 3 роки, дійшли висновку, що захворюваність у дітей щорічно зростає. Тому створення відпочинкового  середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини – це крок на зустріч здоров’ю:

•              ця територія відпочинку для дітей, сприятиме  здоровому способу життя, живому спілкуванню, допоможе провести уроки на свіжому повітрі,;
•              дитячий майданчик повинен стати місцем дозвілля дітей в другу половину дня.
•              відродження і розвиток культури спільного дозвілля і свят;
•              дати дітям радість спілкування з однолітками;

Аби створити здоров’язбережувальне середовище на подвір’ї школи була керівником ініціативної групи вчителів та батьківської громади. Проєкт «Облаштування дитячого спортивно-оздоровчого ігрового майданчика на пришкільній території ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 м. Славути» у Конкурсі мікрогрантів в рамках Програми розвитку громад ГО  «Інститут солідарності громад Романа Мацоли». Даний проект актуальний і сучасний. Основним його завданням є необхідність створення сучасного спортивного-ігрового  майданчика, який відповідав би вимогам безпеки, належного його використання для потреб уроків фізкультури, факультативів, уроків з варіативної складової: «Корисні звички»,  «Твоя щаслива планета», «Дорога у дивосвіт», перерв, спортивних годин у групі продовженого дня, створення умов для здорового способу життя.

Метою проекту є створення сприятливих умов для відпочинку в позаурочний час та вихідні,  ефективного проведення дозвілля дітей мікрорайону, під час перебування у школі: під час перерв, оздоровлення, ефективного проведення тематичних уроків, тренінгів, корекційних занять з дітьми з особливими потребами, спортивних годин у групі продовженого дня, занять у літньому пришкільному оздоровчому таборі при умові ремонту шкільних приміщень.

Очікуваним довгостроковим результатом є покращення здоров’я дітей та організація безпечного відпочинку. У реалізації вищевказаного проекту зацікавлені всі учасники навчального закладу, учні, їх батьки.

На сьогодні виконано такі роботи:

• оформлено документацію на приватизацію, прилеглої території до шкільного подвір’я, виділеної Міською владою;
• підготовлено територію майданчика власними зусиллями;
• розмічено територію на зони;

• облаштовано бігову доріжку шириною 150см за кошти, отримані на Конкурсі мікрогрантів в рамках Програми розвитку громад ГО «Інституту солідарності громад Романа Мацоли» та власні кошти;

• встановлено 8 гімнастичних тренажерів на суму 64.375грн., які закуплено за кошти державного та місцевого бюджету;
• зроблено заливку, як основу для паркану за власні кошти громади.      

Культура здоров’я характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Тому зрозуміло, як важливо, починаючи з молодшого віку, виховувати позитивне ставлення до власного здоров'я, сприйняття його як найвищої цінності.

Навчання здоровому способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові психологічних здібностей учнів. Воно не повинно зводитися до періодичного інформування учнів з питань збереження здоров’я, а має передбачати комплекс систематичних заходів, спрямованих на забезпечення школярами здорового способу

Список використаних джерел та літератури:

1. Бех І. Д. Особистісно орієнтоване навчання: Науково-метод. посібник.  – К.: ІЗМН, 1998. – 204с 
2. Богданов Г. П. Школьникам – здоровый образ жизни // М.: ФиС, 1989. – 192 с.
3. Дубограй О. Навчання в русі./Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі./ – К: Видавничий дім «Шкільний світ»  –  110с.
4. Корнієнко С. М. Здоров’я дитини: родинні обереги: Науково-метод. посібник.  – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан 2009 – 94с.
5. Чумарна М. Рухливі розвивальні ігри від 5 до 12 – Львів:  2016 – 117с.