Суспільне і церковне життя. Сільське господарство, ремесло торгівля, міста (друга половина 14–15 ст.)

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство, ремесло торгівля, міста (друга половина 14–15 ст.)

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати і застосовувати поняття: «магдебурзьке право», «іконостас»;

• розпізнавати та описувати пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

• розповідати про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення;

• характеризувати суспільно-політичне становище українських земель у складі інших держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства;

• висловлювати ставлення до діяльності Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний момент уроку

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Перед вами на дошці написаний термін «соціальна структура», а від нього поставлені стрілочки, напишіть під стрілочками слова, що асоціюються у вас з цим терміном.

Орієнтовна відповідь: соціальні верстви, поділ населення на верстви, духовенство, селяни тощо.

Завдання

• Пригадайте, які соціальні верстви населення існували за часів русі-України.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Соціальна структура — це поділ населення на соціальні верстви: аристократію, духовенство, селян, міщан (зокрема ремісників, торговців).

Робота з візуальними джерелами

• розгляньте ілюстрацію «Портрет Костянтина Івановича Острозького» (С. 170), дайте відповідь на запитання до неї.

Робота з таблицею

● Прочитайте текст підручника (§ 24, пункт 1), заповніть таблицю «Склад шляхетського стану».

Запитання

● Поміркуйте, що було спільного і чим відрізнялись між собою представники шляхетського стану: магнати, шляхта, зем’яни?

Робота з підручником

● Прочитайте текст підручника (§ 24, пункт 2) і дайте відповіді на запитання.

1. У якому становищі опинилась православна церква у складі ВКЛ і Польщі?

2. Порівняйте становище православної і католицької церков на українських землях після Кревської унії.

3. Як вплинула на становище православної церкви Городельська унія 1413 р.?

Робота з хронологією

Записати в зошити.

● 1458 р. — остаточний поділ Київської митрополії на Київську і Московську.

Робота з історичним джерелом

● Прочитайте історичне джерело в підручнику (С. 172), виконайте завдання до нього, зробіть висновки.

Учитель. В основі соціальної піраміди, як і раніше, перебували селяни. Серед них були як особисто вільні, так і прикріплені до свого наділу. Цей поділ не був остаточним і статус селянина міг змінюватися. Вільними селянами й утікачами, які приходили жити в міста, поповнювалась така верства населення, як городяни.

городяни — це жителі міста, представники податкових верств населення. Від 15 ст. розгортається виробництво зерна на продаж в Європу, виникають фільварки.

Робота з поняттям

Фільварок — багатогалузеве товарне виробництво, у якому використовують безкоштовну працю залежних селян.

1. На основі інформації з тексту підручника (С. 174) назвіть відмінні ознаки фільваркового господарства від звичайного феодального господарства.

2. Чому з виникненням фільварків посилився процес закріпачення селян?

3. Назвіть джерела формування фільваркових господарств.

Учитель. Від середини 14 ст. в Україні починає поширюватись магдебурзьке право. Уперше право самоврядування 1339 р. галицько-волинський князь Болеслав-Юрій ІІ надав місту Сянок, 1356 р. магдебурзьке право надав Львову польський король Казимир ІІІ.

Бесіда

1. Чому саме князі і королі ініціювали запровадження магдебурзького права?

2. Як впливало магдебурзьке право на подальший розвиток міст?

Робота зі схемою

● Опрацювавши схему в підручнику (С. 175), визначте основні органи влади в містах, що дістали магдебурзьке право.

Робота з історичним джерелом

● Прочитайте історичне джерело (С. 176), дайте відповідь на запитання до нього.

Вправа «Мозковий штурм»

1. Якими були основні заняття мешканців тогочасних міст?

2. Підтвердьте свою думку інформацією з тексту підручника.

Робота з візуальними джерелами

● розгляньте в підручнику знаки львівських цехів (С. 175) і визначте, які ремісничі спеціальності були поширеними у Львові.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підбиття підсумків уроку відбувається за запитаннями з рубрики «Перевірте себе».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 24 підручника.

2. Відповісти на запитання наприкінці параграфа.

3. Засвоїти нові поняття.