Основні складові підприємництва1. Підприємництво як особливий вид діяльності вимагає від суб'єктів цієї діяльності певного способу мислення, особливого стилю і типу господарської поведінки.2. Підприємництво як самостійна діяльність передбачає свободи і самостійність суб'єктів цієї діяльності в різних напрямках.3. Підприємництво як господарська діяльність передбачає організацію і управління господарським процесом незалежно від виду і сфери діяльності фірми або індивідуального підприємництва.4. Підприємницька діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами. Фізичні особи - це індивідуальні підприємці, правове становище яких регулюється відповідними законами. Юридична особа - це носій матеріальних прав і обов'язків. Підприємницька діяльність, яка здійснюється фізичними особами, відноситься до індивідуальної (приватної) підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність, яка здійснюється юридичними особами, відноситься до колективного підприємства.
Принципи підприємництва:вільний вибір видів діяльності;залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;самостійна розробка програм діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;вільне наймання працівників;залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем частки валютної виручки, що йому належить, на власний розсуд.
Бізнес робиться заради одержання доходу (прибутку) від результатів діяльності у найрізноманітніших сферах - виробництві і торгівлі товарами та послугами, банківській та страховій справах, при проведенні транспортних, орендних і багато інших операцій як видів діяльності. Суб'єкт в бізнесі називається бізнесменом або комерсантом.
Вперше в науковий обіг судження «підприємництво», було введено англійським науковцем Річардом Кантільоном (1680–1734 рр.). У західних країнах підприємництво розглядається як особливий тип господарювання, в основі якого – пошук нових можливостей виробництва товарів і послуг на основі інновацій та уміння залучати ресурси із найрізноманітніших джерел.
У вітчизняній економічній науці найповніше підприємництво окреслив З. С. Варналій: «Підприємництво як економічна категорія – є особливий вид господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, котрий досконало поєднує фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організовує і керує виробництвом задля одержання підприємницького доходу».
В праці М. Г. Лапусти «Підприємництво» сказано: «Підприємництво - вільне економічне господарювання в різних сферах діяльності (крім заборонених законодавчими актами), здійснюване суб'єктами ринкових відносин заради задоволення потреб окремих споживачів і суспільства загалом в товарах (роботах і послугах) та одержання прибутку (доходу), необхідних для саморозвитку власної справи (підприємства) і забезпечення фінансових обов'язків перед бюджетами й іншими господарчими суб'єктами».
Ключові моменти відродження підприємництва1. Економічні моменти:роздержавлення, приватизація, усунення монополізму;потреба існування ринкової інфраструктури (банки, біржі, постачально-збутові організації, транспортна система тощо);самостійність, свобода вибору й ухвалення рішень.2. Політичні умови:спокій в країні і розвиток процесу демократизації;підвищення авторитету уряду, довіри до нього народу.3. Наявність сприятливого психологічного клімату серед населення.4. Наявність юридичних законів, які сприяють розвитку підприємництва, захищають його, підтримують.