Свою Україну любіть, за неї Господа моліть...

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ʺШполянська санаторна школа Черкаської обласної радиʺ

 

 

 

Доповідь на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вихователь Норенко Т.М.

 

 

 

 

 

Шпола 2023

ЗМІСТ

1. Вступ
2. Мета та завдання національно-патріотичного виховання молоді
3. Принципи патріотичне виховання.
4. Основні напрями патріотичного виховання.
5. Опис досвіду роботи вихователя
6. Висновки

Література

ВСТУП

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.

Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле - зніми капелюха, заглядаючи в майбутнє - засукай рукава».

Сьогодні в умовах воєнного стану постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання.  Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно само реалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

В умовах відродження української держави навчальний заклад виступає могутнім фактором виховання школярів, як майбутніх громадян України, патріотів. Національно-патріотичне виховання сучасної молоді базується на національних традиціях українського народу, є ідейною силою національної свідомості. В умовах становлення української держави патріотичному вихованню належить пріоритетна роль.

Наша Україна - молода держава, перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства.

Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадсько-активні соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і перш за все пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави.

У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. Сучасне виховання, зокрема патріотичне, має здійснюватися в умовах національного виховання.

Національно-патріотичне виховання – це формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю. Національно-патріотичне виховання формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любові до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна».

Слово «патріотизм» (від «patris») – грецького походження національну свідомість певних відбитків. Національна свідомість – основа патріотичного виховання, це глибина усвідомлення своєї етнічної належності та своєрідності історичної долі, є невід’ємним атрибутом кожної нації. Вона свідчить про зрілість народу, як самочинного суб’єкта історичного процесу, є показником морального здоров’я, духовного та інтелектуального потенціалу особистості.

Як писав О. Довженко «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися, лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Мета національно-патріотичного виховання полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

У сучасному житті приділяється багато уваги національній самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. Зарадити справі може створення такої системи освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. Повага до своєї Вітчизни починається з рідного слова, літератури, історії рідного краю. На сучасному етапі важливого значення набуває формування почуття патріотизму, національної самосвідомості учнів, тому навчально-виховний процес у навчальному закладі необхідно вибудувати таким чином, щоб пробудити в дітях національні почуття, виховати в них повагу і любов до свого народу, до його віковічних моральних та духовних здобутків, а також самоповагу й гордість за свою Батьківщину, і на цій основі формувати суспільно значущі особистісні риси громадянина України і національну свідомість, духовність, трудову активність, морально-етичну, 6 фізичну, екологічну і правову культуру. Національне виховання включає в себе кілька складових:

У формуванні національної свідомості не можна оминати проблеми мови та мовлення. Учні мають усвідомлювати, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України.

Національне виховання молоді передбачає широкі можливості для пізнання української історії, культури, традицій, звичаїв, мови, формування національної гідності.

Тільки систематичне національне виховання може подолати почуття національної меншовартості і сформувати людину-громадянина з національним складом мислення та природним почуттям гордості за те, що ти – українець. На основі правильно організованої виховної роботи формуються основні складові національної самосвідомості: любов до рідної землі і свого народу, патріотизм і готовність захищати українську державу, досконале володіння українською мовою, духовна культура, повага до батьків, культури та історії, традицій та звичаїв свого народу, працелюбність, бажання працювати задля розквіту української держави, культура міжособистісного спілкування, глибоке усвідомлення громадської відповідальності, сформовані почуття гордості за свою Батьківщину.

ПРИНЦИПИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

    Принцип природовідповідності виховання означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.

    Принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

    Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.

    Принцип гуманізму означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання. Його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.

    Принцип демократизму передбачає, що учасники овітнього процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

    Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучення батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності освітнього процесу.

    Принцип безперервності виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ. МЕТОДИ І ФОРМИ РОБОТИ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

• Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць
• Розповіді вихователя
• Бесіди з цікавими людьми
• Екскурсії
• Спостереження
• Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
• Заняття з циклу «Історичні цікавинки»
• Розгляд ілюстративних матеріалів
• Читання та інсценування творів художньої літератури
• Слухання народної, класичної, сучасної музики
• Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
• Розв'язування проблемних ситуацій
• Запрошення членів родин у дитячий садок
• Спільні з родинами виховні заходи
• Виставки, конкурси
• Свята, розваги

Напрямки роботи з батьками з питань патріотичного виховання: ознайомлення батьків з роботою закладу освіти з питань патріотичного виховання; залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній; організація різноманітних заходів за участю батьків; ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків).

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей молодшого шкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів в учнів має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами закладу освіти, за місцем роботи та ін.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства —вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.  Учнів ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У молодшому шкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу.

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ НОРЕНКО Т.М.

Виховання дітей відповідальна справа. Переді мною стоять важливі завдання виростити особистість, допомогти їй зберегти на все життя доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам. Потрібно пам’ятати, що освіта не дає дитині морального розвитку. Можна зустріти високоосвічених людей, але зовсім невихованих і бездуховних. Моя мета виховати незалежні й творчі гармонійні особистості, дітей, які любитимуть свій край.

Патріотичне виховання багатогранне. В своїй роботі я приділяю увагу національно-патріотичному та морально-патріотичному вихованню.

Працюючи над виконанням цих завдань, проводила цілий ряд виховних заходів: «Сторінками української писемності», «Шевченко – Кобзар українського народу», «Леся Українка – біографія і творчий шлях поетеси». Мета проведених заходів вдосконалити мовну культуру учнів, збагачувати їхній словниковий запас; прагнення розмовляти українською літературною мовою. Підвела дітей до думки, що не знати рідної мови – не поважати свій народ.

Провела годину спілкування «Місто, в якому я живу». Важливим етапом морально-етичного виховання є прищеплення любові та приязного ставлення до свого міста. В нашій школі велика увага приділяється трудовому вихованню. Працьовитість – це особлива риса української нації. Вже четвертий рік наш клас працює по напрямку виготовлення виробів з фоамірану, виготовлення картин з бісеру та алмазної мозаїки. Під час роботи розвиваю в учнів уміння бачити та цінувати красу, зміцнюю почуття національної гордості, поваги до звичаїв та традицій рідного народу. Роботи учнів неодноразово були виставлені на шкільній виставці.

Дбаючи про майбутнє наших дітей, я засіваю в дитячі душі любов і повагу, людяність, віру в себе та людську доброту.

Аналіз підготовки до відкритої години спілкування на тему: «Свою Україну любіть, за неї Господа моліть…»

Досвід роботи в санаторній школі показав мені, що потрібно заняття проводити цікаво, продуктивно, тоді настає розвиток творчих здібностей.

При підготовці до відкритої години спілкування охопила необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчила. Зміст години спілкування побудувала так, щоб вона була цікава учням, викликала запитання, спонукала їх мислити, висловлювати власну думку. З власного досвіду знаю, дитину виховує не скільки сам захід, скільки активна участь у ньому. При підготовці діти розучували вірші, пісні, мимоволі переймалися темою заходу, усвідомлювали її важливість. Щоб зрозуміти задум заняття, учні здобули додаткові знання, провели підготовку до практичної роботи. А саме, вирізали з кольорового паперу візерунки з паперу для виготовлення символічного «Куща калини».

Організована таким чином робота викликала інтерес до теми. Я намагалася уникнути банального моралістичного виховання матеріалу і допомогти учням самим знайти відповідь на деякі життєві запитання.

ВИСНОВКИ

Виховання патріотизму сьогодні, як ніколи, актуально. І не тільки для

системи освіти, а й для держави в цілому. Саме зараз ми повертаємося до

споконвічних цінностей: утвердження первинності любові до Батьківщини і

людей, духовності, моральності, бережного ставлення до природних скарбів

і національних надбань нашого народу тощо.

З метою організації національно-патріотичного виховання учнівської

молоді та підвищення його ефективності необхідно щороку планувати свою

діяльність, адже план виховної роботи виховання є головною

умовою ефективності національно-патріотичного виховання молоді.

Якість виховного процесу напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу; використання різноманітних методів і форм; знання і вмілого врахування вікових й психологічних особливостей дітей; відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції вчителя. Патріотичне виховання громадянина має здійснюватися кожним педагогом на кожному уроці та в позаурочний час.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. – 130 с.
2. Бех І.Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І.Д. Бех, К.І. Чорна. – Київ, 2014. – 29 с.
3. Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури // Рідна школа. – 2001. – № 9.
4. Демешкевич В.А. Особливості патріотичного виховання молоді в контексті розвитку сучасного суспільства / В.А. Демешкевич [Електронний ресурс]  Режим доступу : www.managment.kr.sch.in.ua/naukovo-praktachna_internet-K.
5. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави // Рідна школа. – 2001. – № 2.
6. https://www.youtube.com/
7. https://uk.wikipedia.org/wiki
8. https://chl.kiev.ua/
9. https://super.urok-ua.com/tag/rozrobki-vihovnih-godin-v-pochatkoviy-shkoli/