Свято - гра "Великдень"

Свято – гра «Великдень»

Для учнів 1 – 5 класів

Мета: Поглиблення, розширення, уточнення знань про Великодні свята, їх символи - атрибути-крашанку, паску. Виховати в учнів почуття любові до українського народу, традиції.

Обладнання: Малюнки із зображенням писанки, крашанки, крапанки, дряпанки, пасхи, образи, вишивані серветки до Великодня, гілочки верби, листівки до Великодня.

Місце проведення: актовий зал.

Хід свята

Вихователь.

Діти, сьогодні ми з вами будемо говорити на дуже цікаву тему. Вона всім вам добре знайома.

Читання вірша.

Виводить мати дивним писачком,

По білому яйці воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках,

Із цибулинним золотим узваром.

З настоями на травах і корі,

На веснянім і на весіннім зіллі.

І писанка оранжево горить,

У філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

То вже дзвенить, як згусток сонця,

Буяють буйні квіти у росі,

Олені бродять в березовім соці.

І стилізовані сплітаються сади,

У маєві густих обрамлень,

Мереживам найтоншим мерехтить,

Геометричний космацький орнамент.

І я поплив у світ дитячих мрій,

На білі колискові оболоні…

Котились писанки з гори,

Ясні сонця у мамині долоні.

Вихователь.

 Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про Великоднє свято.

    Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

    Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, та прикмети, по яких розпізнається народ.

    В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичай своїх батьків, карається людьми і богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн ― Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

     До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли  пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили в своїх оселях освячені в церкві вербові гілочки.

    Щоб великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.

    У християн існував такий звичай: у чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити і себе все погане з тіла і з душі.

     Невід’ємною частиною Великоднього свята були крашанки і писанки. Яйця ― це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Чи знаєте ви як виникла крашанка?

     Звичай дарувати на Пасху один одному червоні яйця прийшов до нас з  Греції водночас із християнством. За переказами, після Ісусового вознесіння рівноапостольна Марія Магдалена вирушила в Рим проповідувати христове вчення. Побачивши імператора Тиберія зі словами «Христос воскрес!» подала йому червоне яйце. Перші християни почали наслідувати її приклад.

    Червоний колір крашанок асоціюється з кров’ю спасителя пролиту за нас, а білий знаменує нашу радість за перемогу Христа над смертю, його воскресіння з мертвих.

     Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу.

Розповідають таку легенду на Київщині.

Учениця розповідає легенду

     Коли: Ісус Христос ходив з святим Петром по землі то вони проходили через одне село, а там були злі люди, побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти у нього. Як торкнеться камінь Ісусової одежі: зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав.

Вихователь.

  З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

     Найперше місце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.

     Крашанки розфарбовували у різні кольори: Червоний-радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір. Жовтий-означає місяць і зорі, а в господарстві-урожай. Блакитний-символ неба, простору, вітру, здоров’я. Зелений-колір весни, пробудження природи, надії, радості буття. Чорний-символ землі, її родючості:

      Писанок та крашанок робили  багато і дарували  всім  добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів’їв, загадок, пов’язаних з цим днем. Діти хто знає?

Діти розповідають прислів’я та приказки.

Вихователь.

      Писанковий світ. Який він веселковий.(показ яєць). Ось подивіться. Просто пофарбовані в різні кольори-крашанки, а розписані різними кольорами писанки, покраплені воском - крапанки. Ось на покрашених яйцях видряпано узор гострим предметом, голкою дряпанки. Прекрасна українська писанка. І недаремно їй є музей в Коломиї, пам’ятник в Канаді є і власні колекції. Жодне великоднє свято не обходилось без неї.

Вихователь. А зараз діти ми з вами пограємо.

1.Гра «Навбитки»

Гра полягає у тому, що один тримає в руці крашанку, носком до гори, а другий бік носком своєї крашанки. Потім б’є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб’ється з обох кінців, той програв: він відає свою крашанку тому, хто виграв.

2.       Гра в «Знахідку»

Діти кладуть кілька шапок, під одну з них-крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає-програв.

Вихователь.

       Діти, а де освячується паска, крашанки? В церкві. А чи знаєте ви, що ще кладеться до великоднього кошика? Все те, що люди хочуть, що було в них до наступного року в дома. Це і масло, і сіль, і хрін, і сир, і сало. Цей кошик накривається такими вишитими рушниками або серветками. Прийшовши з церкви сім’я у злагоді сідає до столу, на який виставляється обов’язково все, що принесли з церкви і починають розговлятися, бо до цього був 40-ка денний піст.

Діти розповідають вірші

Учень 1.

Великує кругла паска,

Гей посуньтесь, будь ласка.

І заграйте мені марш,

Я ж між вами тут найстарша.

На це каже ковбаса,

Затанцює гоп-са-са.

Розступіться вліво, вправо,

Тут сьогодні маю право.

Учень 2.

Обізвалась молодичка

Писаночки невеличкі.

Хоч хвалитися і гріх -

Ми найкращі від усіх.

Учень 3.

А ось масло промовляє -

Собі ціну добре знає

Милі крашанки ясні,

Я, вклонившись, вам поясню,

Що і моя роль чимала,

Аби паска була.

Учень 4.

А тут сир шумить: ого!

Як без мене тут було?

Як же в Паску без мандриці,

Дорогенькі молодиці?

Обізвалась знову паска.

Потихіш - но всі, будь ласка:

Хай сім’я сіда до столу,-

Міцна буде і здорова.

Вихователь.

Діти, погляньте на святковий стіл. Все є ? чи може чогось не вистачає?

Діти відповідають

Вихователь.  Так, крашанок. От і ми з вами будемо клеїти наклейки.

Грає заспокійлива мелодія, діти наклеюють наклейки. Показ яєць.

Сім’я дружно сідає до столу, і ласує великодніми дарунками. І чути: «Христос Воскрес!». «Воістину воскрес.» - у відповідь цокаються писанками, щоб дізнатись, хто сильніший. 

Вихователь.

    Діти, а що можна робити з освяченими писанками, крашанками, паскою. Дарувати родичам, хрещеним батьком, друзям зі словами: «Христос Воскрес», щоб почути у відповідь: «Воістину Воскрес!».

      А ще чим можна вітати? Сувенірами декоративними яйцями, листівками

Показ вітальних листівок

Вихователь.

    Цей дарунок означає побажання щастя, здоров’я і доброї вдачі.

Вихователь. Ось послухайте, яку давню легенду розповідають на Гуцульщині.

Учениця читає легенду

 Десь у темних безвістях живе змій дух, нібито ірод, який прикутий до скелі дванадцятьма ланцюгами. Щороку посилає він на землю своїх слуг, а коли вони повертаються, запитує: «Чи живуть люди в злагоді та мирі?» «Чи шанують діти батьків своїх?» «А чи пишуть вони писанки?» - долі питає він. Якщо пишуть, то він аж захлинається від злості, бо люди, котрі пишуть писанки, його вороги. Плаче ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі ще сильніше приховують його і злий дух немає сили розірвати залізні пута.

Вихователь. Тож доки люди будуть жити між собою в злагоді та мирі, шануватимуть батьків своїх, дотримуватимуться рідних звичаїв і писатимуть писанки, доти ірод буде прикутий до стелі. Якщо ж люди перестануть це робити – він зірветься з ланцюгів і в світі запанує зло. Отака дивовижна легенда…

         Нехай як найшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. На привітання: «Христос Воскрес!», відповісти: «Воістину Воскрес!».

  А за цим словом бувайте здорові. Нехай буде весело у вашій оселі.

 

 

Література

1.               Іванків Є. У світлі Великодня // Народна творчість та етнографія.-1999.-№2-3.
2.               Краївська Г. Світле свято Великдень // Позакласний час. 2000.-№5.
3.               Рудюк Л. Великдень – свято Воскресіння // Все для вчителя.-2000.-№6.