Свято "100 днів у школі"

Виховний захід в 1-Б класі

                            100 днів в школі

 Мета: виховувати почуття гордості за статус школяра, любов і повагу до вчителя; розвивати інтерес і повагу до знань, вчити самостійно і творчо їх здобувати; формувати пізнавальні  здібності першокласників.

Вчитель

Шановні, батьки, малята! Щиро вітаю вас на нашому святі   першокласників  « Сто днів у школі».

Любі гості, мами  й тата,
Свято розпочати час.
Вас зібралось так багато
На найперше  наше свято
«Сто днів у першому класі!»
Ми раді привітати вас!

Ведуча. Запрошуємо до залу найменших членів шкільної  родини!

(Під музику до залу заходять першокласники)

Ведучий.
Перший клас! Перший клас!
Скільки грамотних у вас?

Всі.                 Нас тридцять два .

Ведуча.                    А які ви?

1 учень.                   Ми – активні!

2 учень.                   Ми –  артистичні!

3 учень.                   Ми  незвичні!

4 учень.                   Ми – бездоганні!

5 учень.                   Ми – багатогранні!

6 учень.                   Ми – веселі!

7 учень.                   Ми  – верескливі!

8 учень.                   Ми – волелюбні !

9 учень.                   Ми – красиві!

10 учень.                Ми – грайливі!

11 учень.                Ми  – галасливі!

12 учень.                Ми – старанні !

13 учень.                Ми – розумні!

14 учень.                 Ми – дружні!

15 учень.                 Ми  – кмітливі !

16 учень.                Ми – найкращі!

Всі разом.               Ми – просто клас!

Пісня «Цьом-цьом»

Учитель:     А зараз діти розкажуть , якими учнями вони вже стали.

 

1.Ми зібралися в цім залі.

Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали.

 

2.Розказати, що ми знаєм,

Які успіхи надбали,

Що ми вже не малі,

А справжні школярі.

 

3.Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

 

4.І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

5.Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

 

6.Ми всі бажаємо старанно вчитись

Писати в зошитах, читати букварі.

 

7.Ми стали вже  не просто діти,

А учні школи – школярі.

 

8.Учитись в школі ми готові,

Вже трохи вміємо читать.

Ми мамі й тату дали слово:

Відмінниками в школі стать.

 

9.Як добре вміти читати,

Не потрібно маму прохати,

Не потрібно прохати сестричку:

-Прочитай казочку про лисичку.

Не потрібно прохати ні тата, ні брата,

А взяти книжечку і прочитати.

 

10.Ми найменші школярі,

Ми усі на зріст малі.

Ми уже багато знаємо,

Віршики  й пісні вивчаємо.

 

11.Почалось навчання, змінилось усе,

Тепер вже школярик науку гризе.

До чого ж багато нам треба учить,

Щоб бути розумними і знать більше всіх.

 

12.А в нашому класі всі  дружно ми живем,

Кому щось потрібно – розв’яжем без проблем,

 

13.Ми гарнії  учні – нас будуть любить,

А нашим батькам – за нас не червоніть.

 

 Церемонімейстер: Шановні пене та панове! Ми раді вітати Вас на цьому святі! Сьогодні в нашому Царстві Знань урочиста церемонія «100 днів у школі», яку я оголошую…

(Вбігає зла Фея – чаклунка і вихоплює із рук церемоніймейстера грамоту після чого зникає)

Церемонімейстер: У чому річ? Чиї це жарти?

Лиха Фея: Мої, а що?

Церемонімейстер: Ну звичайно, я міг і сам здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Фея, недоречні. У нас тут серйозна церемонія свято для наших наймолодших школярів .

Лиха Фея: Для кого кажете  це свято?

Церемонімейстер: Для першокласників!

Лиха Фея: Для кого, для кого?

Церемонімейстер: Для першокласників…

Лиха Фея: Які ж ви першокласники? Вони ж не знають елементарного.

Церемонімейстер: О ні, тут Ви, шановна фея, помиляєтесь, вони такі розумні, такі кмітливі, такі сміливі…

Лиха Фея: Що красиві то красиві, але вони незнайомі навіть з моїми вірними друзями.

Церемонімейстер: Якими такими друзями?

Лиха Фея: А ось з якими?

(на сцену виходять під музичний супровід Одиниця і Двійка)

Одиниці: (улесливо) Любі друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

Двійка: Вам з нами буде так весело, давайте дружи.

Церемонімейстер: Діти, не потрібні вам такі друзі, нічого гарного вони вас не навчать. Дружба з ними небезпечна. А де ж наша добра Фея – чарівниця?

( Одиниця й двійка забирають ключик зі скриньки й тікають)

(До зали входить добра Фея – чарівниця)

Церемонімейстер: Нарешті, де ви так забарилися?

Добра Фея: Я була в салоні краси, сьогодні потрібно мати бездоганний вигляд.

Церемонімейстер: Поки ви по салонах ходите, наші першокласники ледве не потрапили в біду.

Так – так, ви сьогодні дуже гарні. Але швидше беріть золотий ключик, відкривайте двері в Царство Знань, а ми продовжимо урочисту церемонію «Посвяту в першокласники».

Добра Фея: Де ключик? Він завжди був тут, а тепер його немає… Діти, ви не бачили, куди подівся золотий ключик? Що? Його вкрала лиха Фея зі своїми помічниками! Що ж тепер робити?

Церемонімейстер: Зупиніться! Не метушіться! Потрібно добре поміркувати! Лиха Фея вкрала ключ – так? Так! Звичайно ж, вона його вже зачарувала – так? Так! А що, ваших чарів не достатньо, щоб його повернути?

Добра Фея: На жаль, ні! У цій ситуації діти мусять допомогти собі самі. І що б з ключика зняти чари, потрібно показати лихій Феї, що наші першокласники дуже розумні, талановиті. Кмітливі. Лише тоді чари спадуть, і ми повернемо золотий ключик. А допомагати нам у цьому будуть наші друзі. – найулюбленіші казкові герої. (Махає чарівною паличкою)
 

(Забігає Буратіно)

Буратіно: Друзі, ви знаєте як мене звуть? Так! І я вважаю, що ви всі розумні, кмітливі, тому загадаю вам загадки, а ви їх розгадайте. Слухайте:

Вчити читати, рахувати,
І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба … (школа)

Разом стіл я і стілець,
Хто вгадає – молодець. (парта)

Є чарівник у школі в нас,
А ну впізнайте хто він?
Озветься – тиша йде клас,
Озветься ще раз – гомін.
Що б не спізнитись на урок,
Нам голос подає … (дзвінок)

Всяк школяр його шанує,
Бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно … (олівець)

Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита
Не людина, а навчає. (книга)

Буратіно: Молодці, діти! Ви дуже кмітливі

Добра Фея: Наші діти вміють не тільки загадки розгадувати, а й дуже – дуже хочуть вивчити багато нового. Ось послухайте.

1 учень: В школу йдемо не дарма:
Вчення – світло, невчення – тьма.
Ми прийшли знання здобути,
Хочем грамотними бути.

Учениця: Бо знання нам необхідні,
Дуже, дуже всі потрібні.
Ну а книжка нас навчить,
Як на світі треба жить.

2 учень: Треба добре букви знати,
Щоб навчитися читати,
Щоб до комп’ютера змогти
Нам звертатися на «ти»,
Щоб змогти програму вести
Й не лякали в класі тести.

Буратіно: Молодці, ви дуже добре виконали завдання! А найголовніше змогли довести, що ви не тільки розумні діти, а й наполегливі, у вас є бажання вчитися! Бажаю успіхів! До зустрічі!

Добра Фея: Так, так, поглянемо, чи з’явився наш золотий ключик?

(Дивиться в скриньку)

Ні його нажаль немає. Тоді продовжимо. Перевіримо Вас на спритність.

Естафета

Добра Фея: Які ж ви спритні, молодці! Давайте перевіримо, чи не повернувся до нас золотий ключик? На жаль, ні.

(Під музику з кінофільму «Пригоди Червоної Шапочки» на сцену виходить Червона Шапочка)

Червона Шапочка: Вітаю вас! Любі діти, дорогою до вас я познайомилася
з різними звірятами і птахами. Я вам зараз їх покажу, а ви їх впізнайте і назвіть.

(Показує малюнки птахів та звірів, а діти хором називають їх)

Діти, а пісні ви знаєте? То ж заспівайте!

Вчитель

Так, любий Буратіно, наші дітки підготували наступний номер спеціально для тебе

(Діти співають пісню «Черепаха-невдаха»)

Буратіно

Молодці! Ви заслуговуєте на прекрасну подорож до Царства Знань. Розкажіть мені будь ласка, яких правил ви дотримуєтеся у школі, чи вмієте ви дружити?

(Діти виходять на сцену і читають вірші) 

 1 урок минув не марно.
Треба сісти рівно й гарно.

2 Спитати хочеш – не гукай
А тільки руку підіймай.

3 Не базікай на уроках,
Як папуга чи сорока.

4 Прізвиськ дітям не давай,
А дівчаток – захищай.

5 Бути чесним і правдивим –
Важливе правило у нас.

6 Бути другом не зрадливим
Клас за тебе, ти – за клас!

(Входить Буратіно) 

Буратіно: Які ви молодці! Як багато вмієте, поважаєте один одного, товаришуєте. Тому в мене для вас сюрприз. Погляньте кого я привів!

 
(Виводить на сцену Лиху Фею, Двійку і Одиницю)

Добра Фея: А ось і вони! Ну що куди ви заховали наш ключик?

Лиха Фея: Так, справді, ваші діти виявились дуже гарнесенькими і розумнесенькими, вони змогли зняти чари з ключика. Одинице,Двійко, Віддайте їм ключик!

Одиниця: Але що ми тепер робитимемо?

Двійка: Нам  так подобається цей ключик.

Добра Фея: А ви самі були коли – небудь в цій країні? Читати, писати та рахувати вмієте?

Лиха Фея, Одиниця та Двійка: Ми все вміємо.

Добра Фея: А ми зараз перевіримо.
- Одиничко, до скількох ти вмієш рахувати?
- До кінця.
- Добре, порахуй ось ці кубики.
- Один,… один,…один,…все!
- Усе зрозуміло!
- Двієчко, а який сьогодні день тижня?
- Сьогодні п’ятниця (дивиться на годинник)
- Чому?
- Якщо стрілка стоїть на п’ять це означає п’ятниця.

Добра Фея: Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?

Лиха фея: Дуже хочемо! Я ніколи не ходила до школи. Візьміть мене до себе!
Будь ласка!

Добра Фея: Діти пробачимо Лихій Феї її витівки, візьмемо з собою в нашу чудову школу?

Діти: Так. 

Добра Фея: Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця
та двійка, а разом…?

 Правильно «12»! Ось із дванадцятьма балами ми будемо дружити. Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Тоді ласкаво просимо до Царства Знань! Тож час дати урочисту клятву, повторюйте за мною:
Обіцяєм учитись старанно,
Лише на 12 балів!
Обіцяєм!
Обіцяєм трудитись,
Батькам удома помагати.
Обіцяєм!
Обіцяєм читати, малювати, співати, писати та міркувати

Обіцяєм!
Гратися з товаришами
І дружити з малюками!
Обіцяєм!

Вчитель . А зараз послухайте, про що наші діти мріють.

 

1.Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

  

2. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану, може, футболістом,

Може – зіркою кіно.

 

3.Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!

 

 

4.Буду вчитися як слід.

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

 

5.Я – банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати!

 

6.А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

7.Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

8.Я в письменники подамся,

Або, навіть, в моряки.

 

9. А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

І читати, і писати,

І співати так, як ми!

 

10.Поки ще сказати рано,

Може в бізнес я піду.

 

11.Я –  фотомоделлю стану,

Якщо  ростом підійду.

 

12.Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

 

13.А я – парашутистом,

Бо полюбляю висоту.

 

14.Мріємо! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

 

15.Якщо будемо старанні,

То у школі нас  навчать.

16.                  Дивний світ навколо мене.

Хочу я його пізнать.

Буду старанно у школі

Всі науки я вивчать.

 

17.                 Учать мами рибку плавать,

Звіра – бігать, птахів  – літать,

А дітей навчає вчитель

Все уміть, багато знать.

 

18.                 Ми прийшли до школи,

Щоб учитись і дружити,

Щоб книжки складні читати

І усе на світі знати.

 

19.                 Ми усі прийшли до школи:

Насті, Дмитрики, Миколи…

Щоб, як кажуть у казках,

Зоряний у нас був шлях.

 

20.                 Тож усі ми неодмінно

Вчитись будемо відмінно.

 

21.                 Нехай знають наші мами –

Всі ми станемо зірками.

В музиці, в літературі,

В математиці, в культурі –

Хто у чому. А таки

Ми засвітимо зірки.

Вчитель

Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі.  Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».

Тож слова батькам. 

 

(мати несе горщик із кашею: батько – велику миску із ложками)

 

Мати. До схід сонця раненько вставала

У трьох водах крупу змивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

Щоб була у наших дітей сила

Щоб ви гарно навчались і добро набували.

(батько роздає ложки)

 

 Батько. Хто скільки з’їсть крупинок,

Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом, починайте!

Кашу з’їдайте. Смачного!

 

(звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик із кашею до кожної дитини. Діти по черзі набирають кашу і їдять)

 

Звучить весела мелодія.

(Діти їдять кашу з глечика)

 

Батько і мати. Кашу виїли гарненько, аж виблискує дно.

Будьте віднині завжди заодно

 

Виходять всі казкові герої

Добра Фея: Ми вітаємо вас дорогі першокласники і з великим задоволенням запрошуємо вас помандрувати просторами Царства Знань. А допомагати вам в цьому будуть ваші вчителі, ваші батьки і наші казкові герої.

Вчитель

Діти, пам’ятаєте як старшокласники познайомили нас з Лаксиками?

Так от давайте зараз приймемо від них «Факел знань»

Який допоможе нам отримувати нові знання, з легкістю їх засвоювати й ділитися набутим досвідом з нашими Лаксиками.

(Старшокласники передають факел знань першокласникам) 

Добра фея

 А тепер станемо разом у коло, берімось за руки і проспіваємо разом пісню.
(Першокласники виконують Гімн «На крилах успіху» )

Церемонімейстер: На цьому наше світо закінчується. Бажаємо гарно вчитися! Сподіваємося, що ваше майбутнє в нашій школі буде щасливим і радісним. 

 Вчитель:   Дорога класна родино!

Наше свято добігає кінця.

Ми вдячні всім, хто брав у ньому участь.

Сподіваємось, що воно вам сподобалось.

Хай злагода і мир панують у ваших родинах!

А вам, любі наші діти, бути гідними  звання школяра

І щасливої дороги до Світу знань!

(Заключна пісня)