Свято 8 Березня (Сценарій свята для учнів початкових класів)

Свято 8 Березня

Сценарій свята для учнів початкових класів

 

Мета: Розширити уявлення учнів про свято. Розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи, з повагою ставитись до жінок і дівчаток. Виховувати доброзичливість, увагу, любов до людей.

 

Матеріал: Подарунки, виготовлені руками учнів, для мам і для дівчаток класу. Малюнки, квіти, надувні кольорові кульки, рушники.

 

У святі беруть участь всі діти класу. Учні виготовляють штучні квіти, щоб прикрасити зал, різнокольорові сердечка, малюють малюнки про маму, бабусь та дівчаток а також про весну. Створюють букетики і різні подаруночки своїми руками, добирають прислів’я про маму, які записують на листівках, щоб на святі їх подарувати.

 

Лине легка музика. На сцену вибігають хлопчики і дівчатка, одягнуті в курточки, розхристані, з шапками в руках і починають розмову.

 

1 хлопчик. От як здорово сьогодні! День такий сонячний, веселий.

2 хлопчик. Справді здорово і так гарно на душі! Це, мабуть, тому, що скоро свято 8 березня!

1 дівчинка. Так, гарне свято! Я так люблю свята... Тоді так весело, приємно, людей знайомих, родичів можна побачити, поспілкуватися з ними. До нас і бабуся приїде, я так скучив за нею...

3 хлопчик. А ви мені скажіть, що то за свято, саме 8 березня? І чого раптом його всі святкують з таким піднесенням?

2 дівчинка. От чудний! Ти що не знаєш, чи прикидаєшся?

3 хлопчик. Знати  то знаю, нам розказувала вчителька про нього. Я питаю, чого його всі святкують з таким піднесенням, ніби інших свят не було.

3 дівчинка. А я тобі зараз покажу, чого таке піднесення викликає це свято у людських серцях. Ну, готовий?

3 хлопчик. Ну, давай, доказуй, що хотіла, я готовий повірити...

3 дівчинка. Ну, тоді закрий очі і вдихни повітря на повні груди. Всі давайте це зробимо. Чуєте яке повітря? Таке ароматне, що його просто пити можна.

Всі діти. А й сравді. Дивовижно!

1 хлопчик. І що це означає?

2 хлопчик. А це означає, що до нас іде весна!

1 дівчинка. А й справді. Іде.

Весна. І хоч ще холодно, але вигляне сонечко і хочеться зняти з себе одяг, так весело стає.

2 дівчинка. Так-так, уже і в сніжки гратися зовсім не хочеться і на лижах кататися не тягне.

3 хлопчик. А я свої ковзани вже в комірку закинув, бо кататися і не кортить.

2 дівчинка. Весни хочеться, тепла. І нащо та зима?

2 хлопчик. Ой, справді, вона так набридла... Довга, холодна, сіра... Не встигне день розвиднітися, а вже ніч суне...

3 хлопчик. Інша справа вже зараз. І день довший, і сонечко частіше сміється, а від того на душі світлішає.

3 дівчинка. Тепер зрозумів, що то за свято 8 березня? Це свято весни, пробудження природи, а від того в людей таке піднесення, радість, що накінець прийде тепло, оживе природа, розквітнуть квіти, птахи повернуться з вирію. Всім зразу стає весело і радісно.

3 хлопчик. Отже, це свято весни! Тепер зрозуміло, чого на душі так світло. Бо більше сонця у природі, більше тепла і від цього — душа співає! Це правильне свято.

1 хлопчик. А давайте пограємось! Може у квача?

2 дівчинка. Можна і в квача, а можна і в іншу гру. Сьогодні такий день гарний...

2 хлопчик. А в довгу лозу не хочете? Пострибаємо ось тут на горбочку один через одного, у спритності позмагаємось...

1 дівчинка. Краще давайте в довгу лозу! Ставайте всі один за одним. А останній хай перестрибує усіх і стає попереду, ну вперед!

Діти граються. Звучить раптом різка музика і перериває гру. На сцену вибігає зима одягнена в біле плаття, на якому нашиті сірі плями, вона махає сірою хусткою і кружиться по сцені. Діти злякано замовкають і дивляться.

 

Зима.

Що злякалися? Я бачу!

Зараз все переіначу!

Снігом все довкіл покрию

І на вас нашлю завію!

 

Зима кружляє, снігом усе посипає. Дітям холодно. Вони вдягають шапки, застібають курточки, тупають ногами, імітують холод.

 

Зима.

А то глянь, весна їм треба

Й голубе безхмарне небо.

Вже мене не поважають.

Так весну свою чекають.

А зі мною вам погано?

Я ж була для вас жадана.

Так мене усі чекали,

Снігу-льоду виглядали.

В сніжки гралися-змагались,

На санках з гори спускались.

Я ж вас снігом розважала,

Льодом ріки укривала.

Як мела колись порошу,

То тоді була хороша?

А тепер поглянь на них!

Я не треба їм для втіх!

Ще яке вам треба диво?

Як це все несправедливо!

 

Діти отямлюються і підходять ближче до Зими.

1 хлопчик.

Ну, не злися ти на нас.

Для весни приходить час.

Все в природі справедливо.

Ти була для нас, як диво.

 

1 дівчинка.

Ти усіх нас звеселяла,

Снігом землю покривала.

Розсипала іній всюди

Й дивувалися всі люди.

 

2 хлопчик.

Взимку всі дерева спали

І поля відпочивали.

Ти хорошою була.

Але хочеться тепла.

 

2 дівчинка.

Ти нам радість дарувала,

Снігом-льодом дивувала.

Вся світилася для нас,

Та скінчивсь зимовий час.

 

3 хлопчик.

Тож не злись на нас, не треба,

Нам би сонця! Нам би неба!

Ми за ним засумували.

Нащо сніжні нам завали?

 

3 дівчинка.

То ж не злися ти на нас.

Для весни вже справді час!

Сонце треба молоде...

Гляньте, хто це там іде?

 

Лине ніжна музика. На сцену виходить весна, навколо неї діти-квіти, метелики. Весна одягнена в зелене вбрання, усипане квіточками, на голові віночок з квітів і в руках кошичок з квітами, діти-квіти — у костюмах весняних квітів.

 

Зима.

Хто така? Чого прийшла?

Чи нечиста принесла?

На гостей я не чекаю —

Все снігами замітаю.

То ж дороги і стежини

Недоступні для людини.

 

Весна.

Не людина я — весна,

Гарна, сонячна, ясна.

І мені доріг не треба,

Я прилинула із неба.

Де залишила свій слід,

Там розтанув сніг і лід.

Там земелька відігрілась

Й диво-квітка народилась.

Там, де другий мій слідок —

Вже побіг дзвінкий струмок.

То ж не злися вже, Зима,

В тебе силоньки нема.

Все в природі справедливо.

А весна — це справжнє диво.

І не треба сумувати —

Ти іди відпочивати.

Бачиш, люба, в чому річ,

Стала вже коротша ніч,

День подовшав, засвітився

І від сонечка зігрівся.

То ж природа оживає,

Все живе весни чекає.

Сонечка, тепла і світла,

Щоб земля уся розквітла.

Людям треба ж небагато,

Лиш тепло, любов і свято.

Подаруй і ти тепло,

Щоб від серця відлягло.

І на північ йди до хати.

Будеш там відпочивати.

І вестимеш часу лік,

Щоб прийти на другий рік.

Ну, а я іду з квітками,

З гарним настроєм, з піснями.

Нащо нам твої пороші?

Квіти ось які хороші.

Ще й метелики літають

Та довкілля прикрашають.

Тепло сонце пригріває —

Вся природа оживає!

 

Танок весни, квітів та метеликів

Ой весна-весна гарна і ясна,

Ти до нас ідеш і тепло несеш.

Весело в ярки потекли струмки.

Криги попливли, квіти зацвіли.

Ой весна-красна, ніжна запашна,

Ти до нас ідеш, радість всім несеш.

Ожива земля, луки і поля.

І пташкам до нас вже летіти час.

Славимо весну ніжну і ясну,

Розмаїтий цвіт і пташок приліт.

Щоб було тепло, щоб усе цвіло.

І щоб в добрий час казка йшла до нас.

 

Виконується танець.

Зима в роздумах, зажурена, спостерігає за танком Весни, Квітів і Метеликів. Діти всі підбігають до Весни, оточують її і починають пісню про весну. Зима стоїть в стороні.

 

Весна.

Діти, що ж ми наробили?

Зиму так ото лишили.

Ось стоїть вона саменька,

Згорблена уся, сивенька.

А була ж така — царівна,

Білосніжна, гарна, дивна.

Дивовижна королева!

Срібна казка кришталева!

Це не можна так лишати.

Треба Зиму проводжати.

Щоб вона, як прийде час,

Повернулася до нас.

Лине музика. Діти і Весна підбігають до Зими, буруть її за руки і проводжають зі сцени. Самі теж ідуть з нею. На сцену вибігають інші діти, кличуть Весну, щоб вона повернулася.

Діти. Повернись весна до нас! Повернись!

Весна повертається, діти з нею водять танок, а тоді вона сідає на стілець, а діти спочатку навколо неї водять танок, потім для неї читають вірші.

Виконується танець.

 

1 Учень.

Весна в усі щілинки рветься,

У вікна, в двері, у шпарки.

І сонце лагідно сміється,

Тепло дарує залюбки.

Синичка радісно злітає,

Ведмідь прокинувся від сну.

Хто як уміє, так співає,

І прославляє тим весну.

 

2 Учень.

Синіє березневий ранок,

Сніги чорніють за селом.

Весна прийшла до нас на ганок

І сіє квіти під вікном.

А вдень, як сонце засвітилось,

Зима і зовсім утекла.

А крига берега пустилась

І попливла, і попливла...

 

3 Учень.

Струмки з горбочків задзвеніли,

І білий світ весь задзвенів.

Поля всі враз зазеленіли

І ріки вийшли з берегів.

Полощуть верби в водах віти,

Вербові котики цвітуть.

І визирнули перші квіти,

А квіти радість всім несуть.

 

4 Учень.

Весна прийшла струнка і гожа,

В природі стільки вже пісень!

І на весну — матуся схожа,

Бо розвидняє діткам день.

Вона встає і світ співає,

І музика враз ожива.

Матуся діток пригортає,

Говорить ніжні їм слова.

У школу діток проводжає

І пестить, і голубить їх.

У хаті цілий день лунає

Дитяча пісня, ніжний сміх.

 

5 Учень.

То ж навесні і в мами свято,

Бо мама, як сама весна.

То ж свята можна об’єднати —

Весна і мамочка ясна.

А ще бабусю привітати

Ми хочемо у світлий день.

І для жінок цих заспівати

Ясних і радісних пісень.

 

Звучить пісня.

Весна.

Я рада, що мене чекали

У березневий світлий день

І стільки віршів прочитали,

Чарівних вивчили пісень.

Спасибі, хлопчики й дівчата.

Але до праці час іти.

Роботи в мене так багато...

А час потрібно берегти.

Бо каже мудрий український народ, що весняний день — рік годує. Усе, що я напрацювала, що засіяла людська рука й зібрала — зима чистенько геть усе попід’їдала. Напівпорожні засіки, льохи та комори. Пора всім за роботу братися. Ото відбудуть люди це весняне свято, та й вийдуть в поле до роботи. А зараз святкуйте, добрі люди, веселіться і радійте весняному теплому дню.

 

Діти проводжають Весну зі сцени і виходять з нею разом. А на сцену піднімаються хлопчики і ведуть між собою розмову.

Перший. Ну, хлопці, розказуйте, хто які подарунки підготував на свято. Бо ж треба було для мами зробити подарунок, для бабусі, для сестрички і... і для дівчинки, для подружки. 8 березня — це особливий день! Свято весни і всіх жінок.

Другий. Ну, чому для всіх треба подарунки дарувати? Можна тільки для мами...

Третій. І для бабусі, тому що вона мама твоєї мами, тобто двічі мама, бо мама твоя тебе народила, а твою маму народила її мама, ну, твоя бабуся...

Другий. Ну, ти мене зовсім заплутав... Хоча ... Твоя правда. Без бабусі не було б моєї мами, а без моєї мами не було б і мене. Значить бабусі подарунок обов’язково треба, а до того я ж її так люблю!

Перший. І сестричці, бо вона виросте і теж стане жінкою і мамою для якогось малесенького хлопчика чи дівчинки.

Четвертий. Ага, правильно. Треба всім жінкам дорогим і рідним дарувати у цей день подарунки. Це, по-перше, дуже приємно, а ще цікаво. Тому що треба добре подумати, що кому подарувати, побігати по магазинах та вибрати або самому виготовити... Це, я вам скажу, не так уже й легко. І як тільки мама встигає по тих магазинах та ще й усе по дому зробити? Правду каже мій тато, що жінка — це загадка! А, по-друге, ти сам стаєш ніби доросліший, поважний, тобто відчуваєш себе чоловіком — мужчиною. Правда?

П’ятий. Ага. Бо в цей день на тебе і дивляться всі жінки, як на дорослого чоловіка. Мама мріє, що з її сина виросте справжній добрий і мужній чоловік, захисник, чудова людина, сім’янин... Так вона мені і сама казала...

Перший. І взагалі, я вам скажу, мені дуже подобається дарувати подарунки, тоді так приємно на душі. Так здорово!

Другий. А мені подобається щось майструвати, щоб потім це подарувати і обрадувати всіх. Це радісно і чудово.

Третій. То коліться, хлопці, що хто приготував. Я, наприклад, для мами зробив саморобку у вигляді тарілочки, для бабусі пошив подушечку для голок, для сестрички намалював весну-красну, а для дівчинки, з якою сиджу за однією партою, купив бантики і ще до того всім своїм жінкам і дівчатам купив весняні квіти.

П’ятий. І гроші ж у мамочки випросив, щоб усе це купити? От хороший син!

Третій. А от і ні! Я гроші мав свої. Я колядувати ходив і заробив, то ж у мами не просив. Я їх зберігав і не тратив. Тому й зміг купити перші квіти для них. Ось так! А ти?

П’ятий. Я теж мав свої гроші, заробив, бо сусідові машину мив кілька разів. І на них я купив усім подарунки та квіти. А ще я всім написав гарні побажання на листівках.

Четвертий. А що написав на листівках? Мабуть, своїй подружці написав люблю, люблю, люблю...

П’ятий. Чого ти насміхаєшся? Любов — це прекрасне почуття, підростеш і сам влюбишся, тоді побачиш. А подружці я написав хороші побажання, але не прочитаю, бо це — тільки для неї!

Перший. А що купив дівчинці?

П’ятий. Гарну розмальовку, тому що вона дуже любить малювати і в неї це чудово виходить. Я думаю, що це їй сподобається.

Другий. А про вчительку свою ви не забули?

Третій. Звичайно, не забули. Вчителька усім нам як друга мама, то ж їй наші найкращі побажання, найперші квіти, наші посмішки і пісня, яку зараз виконають усі діти.

Звучить пісня.

Учень. А зараз ми прочитаємо для любих наших мам і бабусь, для вчителів, для дорогих жінок і дівчаток вірші та побажання, заспіваємо пісні.

Учениця. Дорогі наші мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки, вітаємо всіх зі святом 8 березня, святом весни і пробудження природи.

Учениця. Зичимо міцного здоров’я з роси і води, світлої земної радості, справжнього людського щастя, успіхів в усьому!

 

Учень.

А учителька наша на сонечко схожа,

Її усмішка гріє серця.

Вона гарна, весела, красива, пригожа,

Справедлива завжди до кінця.

Ще й любов’ю своєю усіх зігріває,

Кожен день щось новеньке навчить.

І виховує нас, й доброті нас навчає,

Щоб у світі великому жить.

 

Учениця.

Вона кожному з нас приділяє увагу,

Неба прагне усім прихилить.

В нас виховує щирість, сміливість, відвагу,

Щоб на світі уміли ми жить.

І як мама рідненька за нас вболіває,

Щоб усі ми хороші були.

Учнів класу у дружбі сердечній єднає,

Щоб у мирі, в любові росли.

 

Вчительці діти дарують квіти.

 

Учень.

Матусю рідненька найкраща у світі,

Про всіх нас турбуєшся ти.

Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,

І легко було нам рости.

Щоб труднощі вміли в житті подолати,

І добрими стали людьми.

Та світ наш великий могли пізнавати

І мудрими виросли ми.

Спасибі тобі за вселенську турботу,

За кожну секунду життя.

За ночі без сну та за думи й скорботу,

За те, що ведеш в майбуття.

 

Учениця.

Моя матуся схожа на весну,

Красива, наче сонце світанкове.

Люблю я усмішку веселу і ясну

І кожне слово щире й загадкове.

Та ніжну ласку, що у тих словах,

І дотик рук, обійми-поцілунки.

Та доброту, що ллється у піснях.

Усе це — долі щедрі подарунки.

 

Діти мамам вручають букетики весняних квітів, виконують пісню про маму.

Звучить пісня про маму.

 

Учень.

За бабусю замовити хочу словечко,

Доброта в ній — не має меж.

Добре й щире в бабусі моєї сердечко

І душа в неї світла теж.

Вона внукам дарує сердечність і ласку,

Її щедрість не знає кінця!

Вона завжди розкаже легенду чи казку

І любов’ю зігріє серця.

 

Учениця.

Подарує онукам загадку і диво,

Зніме зірку гарячу з небес.

Щоб ішли по життю її внуки щасливо

Й мали сонця побільше й чудес.

Щоб росли всі хороші, здорові, щасливі

Та усміхнені завжди були.

Працьовиті та мудрі, веселі й вродливі

Всі на білому світі жили.

 

Діти бабусям вручають перші весняні квіти.

Звучить пісня про бабусю.

 

Учень.

І про сестричку хочу я сказати

Хороше слово, бо вона моя

Найкраща подруга і нас не роз’єднати,

Вона, я, мама й тато — це сім’я.

Сестричка допоможе й приголубить.

Ми з нею разом ходимо кругом.

Вона хороша й дуже мене любить

І нам приємно бути вдвох обом.

 

Учень. А про свою сестричку я хочу прочитати вірш Грицька Бойка, який так і називається «Сестричка».

Грицько Бойко. «Сестричка»

Ростом невеличка

І швидка-швиденька —

Це моя сестричка,

Ще вона маленька.

Та як всі дівчатка

Все вона з нитками —

Учиться в’язати

У своєї мами.

Вчора здивувала

Всіх моя сестричка.

Братику зв’язала

Білі рукавички.

Гарні, невеличкі,

Теплі та м’якенькі...

От вам і сестричка,

Ось вам і маленька!

 

Учень. А зараз ми для вас прочитаємо ще кілька веселинок...

Грицько Бойко. «Не знала»

Пита бабуся у онуки:

— Чи ти помила добре руки?

— Аякже, — Милочка в одвіт,-

Помила з милом, так, як слід!

— А де? — Бабуся знов питає,

Води ж у хаті в нас немає...

— Немає? — здивувалась Мила.

А я не знала і помила!

 

Учениця.

Грицько Бойко. «Ніколи не пізно»

— Чого ти так пізно прийшов на урок? —

Учитель питається грізно.

А учень до парти прискорює крок.

— Учитись ніколи не пізно!

 

Учениця.

Грицько Бойко. «Хто чим хвалиться»

— Починаю я завжди першим перекличку!

— А я першим на труді вистругав поличку!

— А я першим весь урок руку піднімаю!

— А я... першим на дзвінок з класу вибігаю!!!

 

Звучить пісня.

 

Учень. Дорогі мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки! Вітаємо вас зі святом весни!

Бажаємо усім вам щиро

Тепла, здоров’я, щастя, миру!

І світла, радості щодень

Та щирих слів, нових пісень!

 

Учениця.

Щоб усмішками ви цвіли

Й завжди веселими були!

Й до вас приходили, мов казка,

Тепло, любов, надія й ласка.

 

Учень.

Хай сонечко для вас сміється,

А вам усе в житті вдається.

І хай панує в світі знов

Надія, Віра і Любов!