Сценарій театралізованої музичної вистави “Ходить по землі Святий Миколай”

Сценарій театралізованої музичної вистави  “Ходить по землі Святий Миколай”

Дія І

Декорація хатини. Стілець, на якому сидить бабуся, в’яже. На ліжечку внучка Оксанка грається із іграшками. Собака лежить на передній частині сцени. Кіт біля бабусі мурчить.

           Пісня “Спи, моя лялюню, спи”

Кіт грається з клубком, клубок котиться.

Бабуся. Коте, що ти мені  наробив?

З’являється внучка.

Оксанка. Бабусю, я підніму. (змотує клубок)

Бабуся. Мабуть Оксаночко час в ліжко. Сьогодні свята ніч. Ніч Святого Миколая.

Оксанка. Знаю, бабасенько, знаю. Я йому листа написала. І розповіла про те, що мрію отримати ляльку. От.

Бабуся. Ляльку? А ти її заслужила? Он подивись, як у тебе у хаті не прибрано, Оксанко. (Оксана береться прибирати). А чи завжди ти була доброю, чемною, справедливою?

Оксанка.(соромязливо). Не завжди. Часом погані оцінки приносила. Але я буду чемною (тулиться до бабусі)

Бабуся. Ну гаразд. Тоді швиденько напийся молока та лягай спати.

Оксанка.Бабусю, бабусю, а тобі що Миколай принесе? Ти ж не писала йому листа. Він може й забутися.

Бабуся. Ні, Оксаночко, Святий Миколай про всіх пам’ятає. Нікого без подаруночка не залишає. Чемним діточкам цукерочки та «миколайчики» приносить, а нечемним то й різочки під подушку може покласти.

Оксанка. Бабусю, бабусю. А щоб  тобі хотілося, щоб Миколай приніс?

Бабуся.(сумно) Нічого, моя голубонько. Лише здоров’я міцного, та очі щоб добре бачили і ноги добре ходили, бо ж без костильця я нікуди вже й не ходжу. Але годі тобі, ходімо краще спати. (йдуть)

Собака займає місце на стільці.

Кіт. Ти чув, песику, про що говорила бабуся?

Песик. Чув, чув, але я теж не бешкетував. Може мені якась смачненька кісточка перепаде від Миколая.

Кіт А я б хотіла сметанки, хоч трішечки, а ще Віскасу від Святого Миколая. Чув по телевізору рекламують.

Собака підбігає до кота.

Песик. Тихо, тихо, сюди Оксанка біжить. Згадала про нас.

Оксанка. Швидше, швидше. Мої друзі. Ти, песику, бабусю охороняй. А ти, Мурочко, пісеньку їй наспівуй, щоб вона солодко спала. А я піду назустріч Святому Миколаю. І може він з своєї ласки пошле бабусі здоров’я. Ну чом я у своєму листі не попросила у нього про це. (Оксанка йде. Кіт співає пісню. Куліси закриваються

    Пісня «Мур, мур, мур»

 

 

Дія ІІ

 Відкриваються куліси, декорація лісу.

Танець звірят

Звуки зимового нічного лісу.

Оксанка в зеленій хустинці та шубці блукає в темному   лісі.

Оксанка. Ангелу, хоронителю мій. Завжди при мені стій. Рано, ввечері, вдень, вночі будь мені у помочі. (вискакує із-за куща заєць).

Зайчик. А_А_А. От і зловили.

Оксанка. Ти хто такий і як ускочив мені в руки?

Зайчик. Боюсь, мені страшно. Ти ж мені нічого не зробиш?

Оксанка. Ні. Чого ж ти боїшся?

Зайчик. Шубка моя сіра, а снігу іще нема. От і видно мене взимку. А вовк голодний, злий і хоче мене з’їсти. А мені ніде і заховатися

Оксанка. Дивись (знімає хустинку). У мене є зелена хустинка. Я тобі її подарую.  І під ялинкою тебе і видно не буде.

Зайчик одіває на голову хустинку і ховається за ялинку.

Оксанка. (Оглядається навкруги і не знаходить зайчика) Зайченятко. Ге-гей, ти де?

Зайчик. Вискакує з-за куща. Тут я, тут, заховався.  Скаче і співає.

  

Зайчик. Спасибі, дівчинко. А куди ти так пізно і одна?

Оксанка.Я йду на зустріч Святому Миколаю. І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі.

Зайчик. Дівчинко, ти за мене попроси у Миколая шубку зелену, щоб мене  під  ялинкою і видно не було. Я б там цілу зиму просидів

Оксанка.Добре, зайчику, попрошу. Та зараз мушу поспішати. Буду повертатися, скажу, що відповів Миколай. (зайчик віддає хустинку, Оксанка махає рукою зайчику і йде, біля пенька знаходить годинник)

Годинник. Ой, ой. Ой-ой-ой.

Оксанка. (крутить годинник, розглядає його.) Який годинник. Хто тебе загубив?

Годинник. Та ні. Ось там, на вежі я сиджу. Та час я бережу. Та стільки років, стільки зим мене ніхто не мив.

Оксанка. Ну що ж візьмемось до роботи. Ганчірка є? (знаходить ганчірку).  Тримай. А щітка є? (знаходить щітку). Миє годинника. Годинник співає. (помивши Оксанка знімає безрукавку)

     Пісня «Тік-так»

У казкову цю ніч всі заснули на мить.

Звірі, птахи, трава, лиш годинник не спить.

Я години й хвилини вистукую в такт

Сповіщаю усіх своїм звуком тік-так.

Тік-так — це святкова ніч.

Це святкова ніч — спати вже пора

Ті-так — Миколай спішить

Бо чекає дітвора.

Завітає до всіх, дім він твій не мине.

Під подушку дарунки усім покладе.

Ніч мине і почує малеча тік-так

Під подушку заглянь — це годинника знак

Годинник. А куди ти мандруєш?

Оксанка.Я іду назустріч Святому Миколаю І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі. А зайчикові іншу шубку.

Годинник. Ну що ж, щасливої тобі дороги, дівчино. (Махають один одному рукою і йдуть в різні сторони)

Із-за куліс під веселу музику вибігає Колобок. Він швидко бігає, дразнить дівчинку.

Оксанка. А ти хто такий?

Колобок. Як, ти мене не впізнала? (кувиркається). Я швидкий і вправний  Я від баби втік, я від діда втік. Хе-хе! І від тебе втечу. (втікає. Оксанка доганяє)

Оксанка. Стій. Стій неслухняне хлопчисько. Ось там за ялинами причаїлась лисиця. І хоче тобою поживитися. То чи ж не час додому повертатися і бабусю з дідусем слухатися?

Колобок. Лисиця кажеш. Я не піду додому. Але ні-ні її я обдурю. Я від бабці втік, я від діда втік і від те.. (хоче втекти але Оксанка тримає його)

Оксанка. А от і не втечеш. А повернешся додому. І не сперечайся. (колобок сідає).Бо у мене дуже мало часу. Я іду назустріч Святому Миколаю.

Колобок. (задиристо) Чого?

Оксанка.Який бо ти! Бабусі здоровя попросити, зайчикові іншу шубку. Ну а для тебе мабуть різки.

Колобок. Різки? Мені? Да я, да я… Покочуся додому і зроблюся слухняним. Тільки ти нікому про мої витівки не розказуй, добре?

Оксанка.Добре, добре, поспішай, бо лисичка може враз з’явитись.

Прощаються. З’являється лисичка.

Лисичка. Дівчинко мила, дівчинко люба. А куди це ти мандруєш?

Оксанка.Я йду назустріч Святому Миколаю. І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі.

Лисиця. А може  мене чим почастуєш?

Оксанка.Хлібця дам тобі я трошки (дістає з кишені),  тільки не гонися за Колобком. Краще назбирай он квіточок (на сцені квіти) і прикрась свою хатинку. Горішками і почастуєшся.

Лисиця. Квіти давно вже зів’яли, давно пісню відспівали. Вже не вміють танцювати. Тільки спати. Спати. Спати.

В кутку бузько, неподалік ластів’я. Оксанка підходить до бузька.

Оксанка.Ти хто?

Бузько. Я бузько

А зимою мені грузько.

Я змерз на крижину.

Я з голоду гину.

Оксанка підходить до ластів’яти, що лежить неподалік.

Оксанка. А ти хто?

Ластівя. (піднімається) Я ластів’я. Згубилось я у білих снігах.

Ах! Це жах! Душа не зігріта (опускається)

Бузько. Я змерз на крижину. Я гину. Я гину.

Ластівя.(піднімається) Ах. Це жах! Я згину в снігах!

Лисичка. Ось, є чим поласувати! Голод свій відігнати. (тягне  ластів’я.)

Оксанка. (Забирає ластів’я).

Ти що! Ану зупинись.

Краще допожи зігріти цих бідних пташок.

Може ще крила піднімуть і полетять у танок.

Пісня ластівки.

Ой летіла ластівочка з вирію додому,

не могла вона здолати довгий шлях і втому.

Впала пташка сиротина на сніжок біленький :

замерзає, ледве б’ється пташечки сердечко 2 рази

Оксанка та лисиця під час пісні зігрівають пташок.

Бузько. Будемо вас добром споминати. Нумо летіти.

Ластівя. Крил не підняти. Крила не гнуться.

Бузько. Вже мої крила крига накрила.

Ластівя. Ой, і мої також вискригла крига

Бузько. Ой, не злетіти.

Ластівя. Мусимо, треба.

Оксанка. Спробуйте спершу низько, півнеба.

Бузько.(бере за руку ластів’я, рухається за куліси).

Спробуєм пішки полем, лугами.

Далі потрішки понад снігами.

Ластівя. Серце зболіле. Біле, все біле…

Бузько. І полетіли, і полетіли. (йдуть за куліси)

Із задніх куліс чути голос квітів.

Квіти. Щасливі, щасливі, бо вміють літати.

Разом. А нам вже ніколи з-під снігу не встати.

Лисиця. Хто це, дівчинко?

Оксанка.

Не знаю. Шукай, на шепіт цей лисичко йди.

І кому треба помогти, знайди.

Танець квітів.

Оксанка. (підходить до квітів).

Так, квітка не птах. У вирій вони не здатні летіти.

Шкода, що так пізно вони зацвіли.

Лисиця.  А я позбираю їх і прикрашу свою хатинку. (лисиця співає і пританцьовує навколо квіток, піднімає їх, зєднує за руки по двоє)

Пісня лисиці( на мотив пісні «То не є проблема»)

Кожен, що приходить день, нам дарує тему

Для мелодій та пісень, то не є проблема.

Якщо гарний настрій є, весело співаю

Попрацюю залюбки, квітів назбираю — 2 рази

Має рішення своє кожна теорема

Я це рішення знайду — то не є проблема.

Хоч кому допомогти — справа недаремна.

То не, то не, то не є, то не є проблема — 2 рази

На галявці лісовій під сніжком біленьким

Назбираю квітів я, щоби не замерзли.

Свою хатку прикрашу, це ж бо так приємно

То не , то не , то не є, то не є проблема — 2 рази

Лисиця. Не можу баритися ані хвилини, прощавай.

Оксанка. Як добре, що зуміла лисичка усім допомогти.

В цей час з’являється яблуня. З-за куліс виходить годинник.

Годинник. Дівчинко, поспішай, у тебе мало часу.

Оксанка. Ой, забарилась.

Яблуня. Дівчинко-голубонько, дівчинко-голубонько. Не спіши. Не спіши. Яблука червонії ти з мене зніми. Бо віхола лютая кружляє навкруги. Ламає і нищить всі мої гілки.

Оксанка. Хто ти? Де ти?

Яблуня. Яблунька я. Поможи!

Оксанка. (підходить до яблуні) Яка ж ти гарна. А чи можна і мені нарвати яблук для Святого Миколая?

Яблуня.

Тільки спасибі тобі я скажу.

Голівку і віти до тебе зложу.

Зірви усі яблука, дівчинко мила.

Роздай усім людям, щоб були щасливі.

 Оксанка зриває яблука

Чути звук завірюхи. На сцені з’являється Віхола. кружляє навкруг, розсипає сніг. Дівчинка присідає біля пенька.

Віхола.

Так, так, сліди, сліди.

Доведуть нас до біди.

Що робити, як нам бути?

Щоб дарунки роздобути. Ох не знаю, що робити?

Як нам діда зупинити?

Пісня віхоли.

Засипала все снігом і поле і ліси.

Під ковдрою пухкою все бачить дивні сни

Ніде ніхто не бачив такої ось краси.

Казкові візерунки лишила на вікні

Із братом-вітром разом кружляємо вночі.

І замітаєм в лісі дороги всі й стежки.

Приспів:

А я віхола, я зла хурделиця

Все навкруг блистить, і снігом стелиться.

Всі засипала шляхи, не проїхать, не пройти

Я із неба сиплю білим канфеті.

А я віхола. Я зла хурделиця.

Я зимі подруга, не суперниця

Замітаю скрізь сліди, вам до лісу не пройти

Миколая тут не зможете знайти.

Оксанка. Як холодно. Як холодно.

Яблуня. Не спи, не спи. Молитву пригадай. У тебе мало часу. Поспішай.

Віхола ходить біля Оксанки.

Віхола. Так тобі і треба. А то допомагає усім звірям і птахам. Це моя здобич (збирає яблука) Квіти врятувала. (кружляє під звуки віхоли круг Оксанки). Мої, мої (яблука)

З-за куліс виходить Котигорошко. Віхола ховається за кущ.

Котигорошко.

Як дивно, стало раптово зимно. Снігу тут так багато.

(роздивляється довкола, наближається до Оксанки)

А хто це тут задумав спати?

Дівчино, ти хто така?

Чом до казки ти прийшла?

Що шукаєш пізно так вночі.

І чому не просиш помочі?

Оксанка. Спати, спати, не буди. Бачу гарні, дивні сни.

Котигорошко.

О ні, вставай, бо змерзнеш так.

А я хороший, я козак, тебе не лишу у біді.

О ангеле мій, допоможи мені!

Ангел 1. Що сталося, Котигорошку? Я все чую і бачу.

Котигорошко.

Скажи мені, янголятко, як дівчину цю врятувати

Як від сну її розбудити?

Як серце її відігріти?

Ангел 1. Зачекай. Я покличу свою сестру, яка охороняє дівчинку цю. Агов, зіроньки, чи не бачили бува в небесах ангела-охоронителя дівчинки цієї?

Голо з-за куліс  бачили!Бачили! Небачили.  Зараз знайдемо!

Танець зірочок.(виводять ангела)

Ангел 1.

Що ж ти робиш? Де ж ти ходиш?

Дівчинці допоможи. Швидко її розбуди.

Ангел 2.

Я була у Миколая. Він дарунки роздає.

І для дівчинки Оксанки також лялька в нього є.

Тільки чом це вона спить?

Ангели підходять до Оксанки, нахиляються над нею, Оксанка просипається. Ангели йдуть)

Оксанка. Піднімається, обтрушує сніг. Юначе, ти хто?

Котигорошко.

Я Котигорошко.

Приходжу до усіх людей хороших.

Віхола тебе заколисала.

Сон і холод на тебе послала.

Та ангели тебе врятували

І спати не дали, не дали.

Оксанка. Дякую тобі, Котигорошку. Я йду назустріч Святому Миколаю і хочу попросити у нього здоровя для бабусі.

Котигорошко. Хорошу справу ти задумала. Але чи можна так пізно вночі іти одній?

 Оксанка опустила голову і киває – ні

Отож памятай  і більше такого ніколи не роби. А зараз поспішай, бо часу у тебе обмаль.

Оксанка. А якже віхола,    я її боюсь?

Котигорошко Я її затримаю тут. Оксанка йде за куліси.

Вибігає віхола, Котигорошко доганяє її, на голову надіває сітку.

Віхола.

Є у мене щирі друзі.

Ми в однім із ними плузі.

Сієм лихо ми і бруд.

Прошу вас з’явитись тут.

На сцені з’являються чорти. Вони хочуть визволити віхолу. Б’ються з Котигорошком.

Чорт 1. То що, чортяко, бачив.

Чорт 2. То все дурня. У мене в пеклі тепло і віхола там ні до чого.

Чорт 1. То може заберем із собою Котигорошка?

Чорт 2 Куди? У пекло?

Разом Це ідея!

Намагаються забрати котигорошка

Котигорошко Вовче, чорте, зупиніться. Та у зал цей подивіться. Скільки тут дітей хороших. Чемних, працьовитих, добрих.

Чорт1. Привіт, день добрий, гутен-так.

Чорт 2 Вітаєм вас на різний смак.

Чорт 1 Мене звуть чортиком антипком,

Анцихрестом, нечистим дідьком

До вас примчав я аж із пекла,

у вас – зима, в нас – хата тепла,

У вас – мороз за хвіст щипа,

І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість,

морозить, студить, як на злість

Чорт 1 А голода копита   ради

Я Миколая перестрів. Усі пакуночки поїв

Чорт 2 І залишились тільки ноги

Бачили, які тут прутики вербові.

Ангел 1. Геть Антипку, бо дарма

Неслухняних в нас нема.

Правда, діти, що нема?

Ангел 2

(із лівих куліс)

Геть, антипку, бо дарма.

І лінивих в нас нема.

Правда, дітки, що нема?

Чорт 1. Що ж це маю я робити?

Так болять мої копита

Ледве вже волочу їх

Всім чортам старим на сміх

Чорт 2У старих чортів робота

Гарна, легка, безтурботна

Ну а я антипко бідний

Щоби стати чортом гідним.

Цілий день з дітьми ганяй

І на збитки намовляй.

Тож сваріться мої діти.

В пеклі будете горіти

Чорт 1

Наломаємо різок для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток

Й поскладаєм у куток.

Чорти носять різки на кучу. Ангели хватаються за голови.

Ангел 1 Так стараються чорти, щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра — гріх. Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть, частіш моліться, і підуть антипки звідси.

Ангели разом

Ангелу мій, завжди при мені стій

Рано,ввечері, вдень, вночі будь мені до помочі.

( антипки тікають, завірюха збирає різки і теж йде)

Зявляється Оксанка  і повторює ту ж саму молитву. Міняється декорація хати

Ангелу мій, завжди при мені стій

Рано,ввечері, вдень, вночі будь мені до помочі.

До Оксанки вибігають собака та кіт

Кіт

Мяу, мяу, чи знайшла?

Собака

Чом ти дівчино така сумна?

Оксанка

Не зустріла я Святого Миколая, та зрозуміла, що не можна так пізно одній ходити. Добре, що янгол наді мною кружляє. І від зла мене охороняє

Кіт. Он, дивись, бабуся спить. Пильнувала кожну мить.

Що це, що це

Ангел 1. Яка радість, який рай. Іде Святий Миколай

На сцену піднімається Миколай Пісня до Миколая.

Миколай.

Слава Богу, люди добрі

Хай завжди вам добре буде

Хай завжди кожен день і кожен час

По дорогах далеких від краю до краю

Спішив я до вас на гостинну

Ось уже і рік минув, як на оцій землі я був.

Дітям я дари дарував, до роботи наставляв

Поучав сумлінно вчитись

Зло оминати, людей шанувати

На порозі рік новий, різдво Христове

А чи кожен з вас це свято стрічать готовий?

Ангел1 . Живуть добре й в мирі діточки кохані

Ангел 2. Добре вчаться в школі і були слухняні

Знають молитви, вірші, колядки

Ангел 1. Та все ж подаруй, Миколаю ласку Оксанці.

Миколай. Ой,голубонько моя, читав я твого листа, читав. Маю для тебе ляльку

А тепер слухайте мене уважно: враз здоров’я я не можу дати, треба мені підсобляти.

Щоб були здорові бабця і дідусь.

Щоб не знали клопоту мама і татусь

Треба їм допомагати і ніколи не перешкоджати.

А на цьому я буду прощатися до наступного року. Будьте чемні, і щиро моліться.

       Фінальна пісня.