Сценарій свята Букварика у 1 класі
Свято Букварика
1.Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря!
Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на відмінно
Вміємо читати.
2.А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.
Ох за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
3.Такі муки ми терпіли,
Доки склад числа той вчили.
Зате тепер усі ми
Обчислюємо на високий рівень.
Ой було мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.
4.Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.
А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуємо Букварику
І разом попрощаємось.
5.Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.
Ми покажемо вам казку
Ви послухайте будь ласка.
Дівчинка.
Годі, діти, годі гратись,
Нам на свято слід збиратись.
Ось погляньте, гей-гей-гей!
Скільки тут у нас гостей!
Знову свято нас у зал скликає,
Посмішки, як мак горять.
Що ж сьогодні нас тут чекає,
Хочу в вас, малята, запитать?
Хлопчик.
Що це нині є за свято,
Що людей тут так багато?
Дівчинка.
Ти не знаєш? Мусиш знати:
Ми прийшли тут святкувати,
Тато, мама, ти і я
Гарне свято Букваря.
Діти (разом)
Ось над містом тихим ранком
Зайнялась зоря.
В нашім класі славне свято-
Свято Букваря.
Хлопчик.
Нас дзвінок веселий кличе,
Друзів і батьків на свято:
Не запізнюйтеся!Швидко!
Час з Буквариком прощатись!
Дівчинка.
Буквар взяли ми перший раз,
Коли зайшли у перший клас.
І як вам радісно сказати:
«Читати вміємо й писати!»
Хлопчик
Літера перша і перше слово,
З книжкою перша серйозна розмова.
Перша сторінка й остання сторінка,
Успіхи перші, усмішки й сльозинки.
Навчився читати наш перший клас –
Ви можете всі поздоровити нас.
Пісня_______________________
(До зали заходить Котигорошко)
Хлопчик.
О,Котигорошко! Славний друг і брат.
Він не забуває гарненьких малят.
Котигорошко.
Я приніс вам гарну
І радісну вість.
До нас поспішає
Незвичайний гість.
На Першому дзвонику
Дали вам його в дар.
Здогадались, хто це?
Вірно, це – Буквар!
(Входить Буквар.)
Буквар.
Добридень, добрі діти!
Ну як же мені не радіти?
Бо ж прибув я якраз вчасно.
Ой, годинонька нещасна,
Що довелось пережити.
Дайте, лиш передихну,
Свою розповідь почну.
Тож всідайтеся зручненько
Та слухайте уваж ненько.
Дівчинка.
Йшов Букварик, йшов маленький,
Та знайшов у ліс темненький,
Йшов горами і долами,
Понад бистрими водами,
Мав на собі брилик гарний,
Вишиваний одяг славний.
І свитину, і постоли,
Бо Букварик йшов до школи.
У торбині книжок повно,
Йшов Букварик, йшов моторно.
(Влітають дві дівчинки-сороки.)
Хлопчик.
Ось берізка, ось висока.
Тут сороки-білобоки
Пильно в очі заглядали,
Букварика підмовляли.
1-а сорока.
Куди йдеш? Не спіши!
З нами поговори!
2-а сорока
Можеш плітки розказати,
Можеш пісню заспівати,
Треба ще й затанцювати.
1-а сорока.
Що це? Що це? Подивіться!
2-а сорока
Це не звір, не гриб, не птиця!
Таке гарне, кольорове,
Мов метелики, чудове.
Букварик.
Ой сороки-білобоки! Що ви наробили?
Усі літери на мить в лісі погубили.
А я,бідний Букварик, що маю робити?
Як мені тепер без літер грамоти учити?
Сороки (наперебій).
Чи можем ми тобі допомогти?
Буварик. Треба букви позбирати
І до ладу поскладати,
Щоб могли маленькі учні
Далі вчитися читати.
Поки букви не знайдемо,
Ми абетки не почнемо.
1-а сорока.
Летимо скоріш до лісу,
Повідомим всіх звірят
Щоб вони допомогли нам
Усі літери зібрать.
2-а сорока
Ось, дивіться, буква А.
У траві ледь жива.
Ви їй, друзі, поможіть,
І до мене приведіть.
1-а сорока
А-в алфавіті найперша,
А-в алфавіті найлегша,
А іще ця буква А
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоб зібралась букв сім’я-
Ал-фа-віт.
Тож приймай, Букварику,
Її в перший ряд.
(Подає Букварику букву А.)
2-а сорока
Може, зараз інші букви
До нас прибіжать?
(Входить дівчинка-білочка)
Білочка .
Я є білочка руденька,
В мене шубка є пухкенька,
Гарні китички на вухах,
Щоб уважно в лісі слухать.
Щоб ніде не заблукати,
Щоб горішки назбирати,
Не горішки я збирала,
Букву Бе кругом шукала,
І прийшла скоріш сюди
Букварику допомогти.
(Подає букварику букву «Б»)
Букварик
Дякую тобі, руденька,
Добра в тебе є душа.
Не залишила у лісі пропадати букваря.
Ведмедик.
Побіжу, побіжу , бо ведмідь я прудкий.
Дожену , дожену, утікайте всі мерщій.
Дуже мед я люблю і про це розкажу всім,
Може, десь його знайду і похвастаюся усім.
Щось чудне я в лісі бачу,
Щось кругленьке, неживе.
Ой, та це ж мені вдалося
Відшукати букву Ве.
Букварик.
Ой, спасибі, дуже радий,
Що знайшов ти букву Ве,
А тепер шукай медочку,
Бо зима скоро прийде.
Влітає хлопчик-дятел.
Дятел.
Скік-скок скік-скок
Із ялинки на дубок.
Не впізнали? Дятел я.
Прилетів до Букваря.
Бо без мене не знайде
Він своєї букви Де.
Та не тільки букву Де
Відшукав я Е та Є.
Ось, дивіться, я лечу,
Букварю їх віднесу!
Джмелик.
Я не натомився,
З дороги не збарився,
Сів на хвилинку,
П’ю чисту росинку.
Ось, Букварику, знайшов я
Букву Же поміж квіток.
Нахилявся, підійшов
Кожен – кожен пелюсток.
Букварик. Спасибі тобі, друже!
Зайчик.
Звусь я зайчик-побігайчик,
Хочу зватись зайчик-знайчик.
Я вам пісню заспіваю
Про своє життя під гаєм.
Там живеться мені добре,
Вдачу маю я хоробру.
Там я голосно сміюся,
І нікого не боюся.
Я оббігав 100доріг
Й до Букварика прибіг.
Бо вдалось мені, зайчаті,
Зе у лісі відшукати.
Букварик.
Дуже дякую тобі,
Що допоміг мені в біді.
І за це я дуже вдячний,
Будь у лісі ти обачний.
Зайчик
Дякує вам, дітки, Зайчик.
Від тепер я буду Знайчик.
Й сам до школи Лісової запишуся,
І читати, і писати в ній навчуся.
Їжачок.
Я – їжачок-хитрячок,
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
Я блукаю по ліску,
Нанизую на голки
Груші, яблука, грибки.
Щоб до себе на обід
Скликать весь їжачий рід.
Та сьогодні, що за диво
Накололось на голки!
Це не яблука смачні!-
Це, здається, букву Ї.
Ой люблю сюрпризи я,
Побіжу до Букваря.
Ось, Букварику, тобі
Довгождана буква Ї.
Букварик.
Дуже дякую тобі,
Що знайшов ти букву Ї.
Курчатко.
Я – курчатко дуже миле,
Я- курчатко дуже щире,
Залишилось неспроста,
Бо вдалося лиш мені
Відшукати букву Ка.
Ти, Букварю, не тужи,
Букву Ка скоріш держи.
Лисичка.
Я – лисичка, я – сестричка,
Дуже гарну маю звичку.
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю.
Я нітрішки не лінилась,
В лісі добре потрудилась
І букварику тепер принесла я букву еЛ.
Буквар.
Дякую тобі, руденька,
Буду пам’ятати,
Бо без букв і Ка, і еЛ
Не можна читати.
Виходять діти-мурахи, які несуть паличку.
Мурахи (разом).
Раз –два, дружно взялись,
Три – чотири, разом встали,
П’ять-шість, не зівати,
Букварю допомагати!
1-а мураха.
Всі ми трудимось завзято
І будні, і у свята,
Свій мурашник прибираєм,
Будь –кому допомагаєм.
2-а мураха.
Нині сталася пригода,
До роботи знов нагода.
На мурашник подивились –
З неба літера звалились.
Ми дві букви – еМ та еН
До Букварика несем.
1-а мураха.
Хоч ця ноша невеличка, дуже шкода Букваря.
Озовись, Букварику, ми вже на підході.
Хоч малі мурашки, та стають в пригоді.
Букварик.
Ви, мурашки, молодці,
Догодили так мені.
Більш не буду сумувати,
Хочу пісню заспівати.
(Співає пісню Букварик.)
Мурахи (разом).
Пісня гарна твоя, та іти вже пора.
Раз –два, дружно встали,
Три-чотири, не зіівали.
П’ять – шість – не сидіти, до роботи прступити.
(Прилітає дівчинка мушка)
Мушка.
Я є мушка-цокотушка,
Зовсім я не бешкетушка.
Хоч хвалитися не гарно,
Та літала я не марно
По долині й угорі.
Букву У знайшла в дуплі.
Півник.
Я — Півник-молодець,
Червоний гребінець.
І гострі маю шпори,
В чоботях на підборах,
Яскраво-жовте пір'я,
І гордо йду подвір'ям.
Всі кури вслід за мною
Великою юрбою,
Бо я їх командир,
Я — справжній богатир.
Аж на паркан злітаю
І голосно співаю
Я пісеньку дзвінку.
Таку: Ку-ку-рі-ку!
Букварика дуже шаную,
Букву “ПЕ” йому дарую.
Дощик.
Швидко я сюди примчався,
Бо дізнався, бо дізнався,
Що в Букварика біда –
усіх букв не вистача
Кап – кап – кап , співаю я,
Помию вулиці й поля,
Помию я усе довкола
І заблищить як нова школа.
А я загляну у вікно
Де букву “ЩА” вже ждуть давно,
Щоб провели щасливо свято,
Я хочу букву”ЩА” віддати.
Та не сам я до вас прийшов,
а привів із собою
свою сестричку – Хмаринку .
Хмаринка.
Я – хмаронька-хмаринка,
Неба пухнаста дитинка,
Закрила сонця промінці,
Тримаю букву “ХА” в руці.
Хай “ХА” залишиться у вас,
Хай весело сміється клас.
А я ще трошки пожартую
І дощиком вас почастую.
Колобок.
Я по засіку метений і на яйцях спечений,
Я від баби втік , я від діда втік,
А у клас прибіг, букву”О” приніс.
Чув , що Букварик сумує, то я "О" йому подарую.
Я кругленький і смачненький,
Всім звіряткам потрібненький
Дітки всі про мене знають
І казочку пам`ятають.
Букварик.
Іще букви повернулись
У алфавітну сім’ю.
Іду до лісу, пошукаю.
Можливо, решту віднайду.
Дятел.
Що за гамір, що за шум?
Чом у лісі такий гум?
Гей, сороки-білобоки,
Це ж яка у вас морока?
1-а сорока
Лісом довго ми літали,
Букву дивну відшукали.
2-а сорока.
Ніби Бе і ніби еР
Сперечались дотепер.
Дятел.
Не впізнали, ну й дива,
Буква ця не є нова.
Ви неначе немовля .
Її назва – знак м’якшення .
Бачу, ще щось принесли ви,
Яку букву віднайшли ви?
Букварик.
Хтось знайшов вже букву Я?
Сороки (наперебій).
Ні не я,не я, не я!
Ось Букварик підійшов.
Букварик.
Букву Я вже хтось знайшов?
Що ж Уляночці сказати?
Де ту Я нам відшукати?
Улянка.
Що у лісі тут зчинилось?
Що з абеткою зробилось?
Бо знайшла від Букваря
Лиш останню букву Я.
Букварик.
Ти, Улянко, не зітхай,
Ось, Букварик свій тримай.
Дружбу з книгами веди,
Свій Букварик бережи.
Мав нелегку він пригоду
Через пустощі та шкоду.
Але звірі лісові
Не покинули в біді.
Букви всі вони зібрали,
Тільки Я не відшукали.
А тепер в порядку вся
Алфавітові сім’я.
Улянка.
Я сміюся, я радію,
Я, як сонечко, яснію.
Бо знайшла, крім Букваря,
Ще багато друзів я.
Букварик.
Прощавайте,всі звірята.
Першокласники, малята.
Друзі, час мені спішити,
Менших грамоти учити.
Діти (разом).
Прощавай, Букварику,
Наша перша книжко.
Ми тобі подякуєм
Й поплескаєм трішки.
(під оплески дітей букварик заводить до класу своїх старших колег)
Букварик.
Ось мої старші друзі,
Прошу їх любити,
Підручники берегти,
На 12 балів вчити.
Читанка.
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька-
Цікаві сторінки,
Є вірші та казки.
Покажу вам 100земель,
Ще й космічний корабель!
Даруватиму щодня
І забави, і знання!
Хай збудуться всі побажання хороші,
Я вас у далеку дорогу запрошую.
Буду ще довго потрібною вам,
Але слово і своїм колегам передам.
Мова.
Я - не з лісу, я – не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігаю свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо, хто знає мову рідну,
Той багатий, а не бідний!
Математика.
Математика - наука
Дуже тонка і проста.
Математику хто знає,
Той великий розум має.
Алгоритми і рівняння
Вас навчить вона,
Тому прошу вас негайно
Полічіть мені до ста.
Музика.
Ти, сестрице, не спіши,
Вони ще навчаться.
А хто музики не любить,
Той не знає щастя.
Музика – велика сила,
Музика – любов й життя,
Той окрилений, щасливий,
Де мелодія дзвінка.
Природознавство .
У природі все буває:
Осінь, літо і зима,
І тому природа має
Сторінки календаря.
Про моря і океани,
Гори, ріки і краї-
Все розкаже вам природа
В різні пори, роки , дні.
Бережіть її щоднини,
Бо скарбом вона стає.
Та земля свята єдина,
В якій хліб і вода є.
Дівчинка.
Гарні книжечки нові
І слова в них золоті.
З вами ми подружимо.
Дари ваші заслужимо!
Ви руку нам подайте –
Про все розповідайте!
Хлопчик
Добрий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе!
Дівчинка.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву,
За перше слово, і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Разом.Прощавай, Букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!