Свято «День зустрічі птахів»

Гуляницька  загальноосвітня  школа І-ІІІ ступннів

Врадіївська  районна рада Миколаївська область

Всеукраїнська акція учнівської  молоді «День зустрічі птахів»

 Номінація «Найкращий організатор біологічних свят»

Свято
«День зустрічі птахів»

         Робота

                                   Шуби Людмили Миколаївни
                                                      Вчителя  біології ,спеціаліста вищої категорії,

                                               Гуляницької  загальноосвітньої   школи І-ІІІ ст.

     Врадіївського району

        Миколаївської області.

2013 рік

Свято «День зустрічі птахів»
Мета: широке залучення учнів школи до справи охорони і приваблювання птахів ;розширити і поглибити знання про весняні явища  в житті тварин та рослин за допомогою художнього слова; виховати любов  та бережливе ставлення до птахів, до природи до всього живого .

Обладнання: малюнки птахів, маски птахів, книги і журнали про життя птахів, шпаківні та синичники, плакати та вислови про птахів.
МУЗИЧНИЙ ЗАПИС:  мелодія  вальсу на початку свята, пісня “Йде весна”, музика П.І. Чайковського “Времена года” Песнь жайворонка , пісня “Як тільки в зеленому гаю”, пісня: „ На галявці".

З метою широкого залучення учнів школи до справи охорони і приваблювання птахів необхідно щороку організовувати традиційне свято «День зустрічі птахів».
Воно проводиться не пізніше другої декади березня.

 Проведенню самого свята повинна передувати певна підготовка.
Вчителі біології складають план свята, в якому передбачаються такі основні заходи:
План підготовки до свята
1. Проведення бесід по класах про охорону та приваблювання диких корисних птахів.
2. Виготовлення штучних гніздівель для птахів: шпаківень та синичників.
3. Виготовлення гасел та масок птахів.
4. Добір художнього матеріалу для декламації, співів та підготовка художньої самодіяльності в окремих класах.
5. Оформлення приміщення, де має відбуватися свято (шкільний зал) гаслами, які закликають охороняти птахів, малюнками, плакатами тощо.
6. Оформлення виставки кращих робіт учнів, які відображають

життя корисних диких птахів – малюнки, ліплення, саморобки з дерева та тканини.
7. Запрошення батьків, учнів старших класів, учителів, громадськості.
8. Підготовка виставки книжок про птахів (за допомогою шкільної бібліотеки).

 

Учитель відкриває свято і вітає з ним учнів. 

( звучить мелодія вальсу)

Слово вчителя :

Прийшла весела пора року – весна. Все оживає від зимової сплячки. З далеких країв повертаються наші пернаті друзі – птахи. Земля прикрашається, готується зустрічати їх. Давайте розпочнемо свято «День зустрічі птахів». Вітаємо вас на святі, присвяченому нашим крилатим друзям – птахам.

Адже всі ми друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І тих, що живуть у нас.

 Можна багато говорити про птахів – наших друзів. Бо вони – невід’мна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки степи, полонини.

Птахи – окраса парків, садів. Чи можна уявити весну без першої пісні шпаків, без дзвінкої пісні жайворонка, або весняний ліс без кування зозулі?

А взимку – хіба метушливі синички нам не підносять настрій? Білу пелену зими прикрашають у лісі червоногруді снігурі.

А до голубів ми звикли змалечку і не уявляємо, що їх може не бути біля наших осель. Адже їх можна легко приручити і вони будуть вам вдячні. Птахи – голос наших лісів, полів, гір і пустель. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть підніматися вище хмар, перелітати через пустелі й моря.

Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Птахи – наші помічники, захисники наших лісів, садів, городів, полів від шкідників. Кожна людина повинна охороняти птахів. А щоб більше дізнатись про птахів ми запрошуємо вас на наше свято .

 І ведучий:

З 21 березня по старому звичаю починається місяць птахів.

Діти присвячують його маленьким друзям: розвішують на деревах тисячі пташиних будиночків – шпаківень, дуплянок, влаштовують безплатні їдальні для милих гостей, проводять свята зустрічі з птахами.

ІІ ведучий :                                                                                                                                                                                             Оберігати природу ... Ці слова сьогодні ми чуємо все частіше і частіше. Любов до природи – це і любов до Батьківщини, до свого народу. Це наш світогляд, наша мораль, весь спосіб нашого  життя . Невід’ємною частиною нашого життя є птахи.  Вони поширені скрізь, де є на землі сприятливі умови для їхнього життя. На земній кулі їх налічується 8 тисяч 700 видів, а в нашій країні майже 770 видів. Скільки шкідливих комах і личинок знищують вони! За літо, не злічити!                                                                                    І ведучий:                                                                                                                               Сьогодні наступила пора, коли знову, вже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину. На шляху їх чекають перешкоди й біди. Густі тумани сірою стіною встають перед крилатими мандрівниками. В сірій мряці птахи гублять дорогу, з розмаху розбиваються до гострих невидимих скель. Морські бурі ламають їм пір’я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Раптові холоди сковують води – птахи помирають від холоду і голоду, тисячі їх гинуть від пожадливих хижаків – орлів, соколів, яструбів. Але ніщо не може зупинити густі потоки крилатих мандрівників. Через тумани і всі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх втомлених крилах весну.

(звучить музика П.І. Чайковського “Времена года” Песнь жайворонка. На фоні музики вірш Т.Г. Шевченка “Встала весна”(уривок із поеми «Гайдамаки»)

Учень

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.

А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї -
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

ІІ ведучий                                                                                                                    Першу звістку про весну приносять граки. Зиму провели вони на півдні нашої країни. Вони дуже спішили до нас – до себе на батьківщину. По дорозі не раз попадали в жорстокі заметілі. Десятки, сотні птахів вибивались із сил, гинули на шляху. Долетіли найсильніші.                                                    І ведучий                                                                                                                                                                    А ось звістки від інших птахів. Від пернатих друзів на нашу адресу надійшли телеграми, які доставив сюди наш поштарик.

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм поштового голуба із

скринькою на боці ).

Поштар до залу:                                                                                                   Чи тут зібрались друзів птахів?

Із залу відповідають: Тут, тут!

Поштар                                                                                                                         Тоді прослухайте, які телеграми надіслали ваші пернаті друзі!

ТЕЛЕГРАМА 1

 Всім школярам Гуляницької школи . Всім друзям птахів. Дуже вдячні за турботу  про нас в тяжкий зимовий час. Взимку учнями вашої школи було виготовлено та розвішано біля школи  на деревах  20 годівничок .Спасибі за те,  що  щодня ви нас підгодовували. Ми відлітаємо до себе з добрими згадками про вас.  На повітряних шляхах розповімо про вас птахам, які летять сюди , дамо їм вашу адресу.

                                                                                    Снігурі

ТЕЛЕГРАМА 2

Всім друзям птахів  - учням Гуляницької школи .

Вилітаємо зустрічайте готуйте квартири.

                                                                                  Ваші пернаті друзі.

 ТЕЛЕГРАМА 3

Учасникам свята “День зустрічі птахів”.

Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте чи є вже у нас комахи. Якщо

немає ми затримаємось в дорозі.

                                                                                     Ластівки

ТЕЛЕГРАМА 4

Оглянули шпаківні виготовлені вами. Залишились задоволені. Влітку

віддячимо. Знищимо всіх шкідників саду.

                                                                                       Шпаки

(включаються голоси птахів).

ІІ ведучий                                                                                                                        Чуть світло – птахи на крило. Шпак працює на добу 17 годин. Та менше їм працювати не можна. Щоб нагодувати їм своїх пташенят шпак повинен приносити корм за день не менше 200 разів.

звучить пісня “Йде весна”

Учень                                                                                                                                                         Шпаки трохи менші за дроздів. Маса тіла до 98 грамів. Поширені майже по всій Європі (крім крайньої Півночі). Птахи-перелітні, зимують у південних областях Європи. На Україні їх можна побачити в мішаних і листяних лісах, ярах і урвищах, на скелях. Пісня – гучна, насичена звуками із пісень інших птахів, гавкання собак. Живляться майже виключно комахами.

 І Ведучий:    Діти відгадайте загадку:

У садочку понад тином

 Я зробив йому хатину,

 Він навколо обдивився,

Засміявся і сховався.         (Шпак)

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм шпака)

Шпак :

   Я приношу з собою перші весняні пісні до вас під вікно і живу там, де живе людина. А про те - корисний я чи ні - судіть самі. Я слідкую за полем та садом, очищаю їх від шкідників, поїдаю шкідливих метеликів і жуків.

 ІІ Ведучий:     Приліт шпаків означає, що ось-ось прилетять жайворон­ки. Коли жайворонок співає у високості, то цим самим сповіщає про гарну погоду. Якщо жайворонки походжа­ють туди-сюди полем, годуються-теж буде гарна погода, а сидять і мовчать, немов скривджені, - на дощ.

(Пісня: „ На галявці"”).

Пісня: „ На галявці "

Приходить із весною

Тепло, тепло,

І світло на галявку

Лягло, лягло.

Мелодія синички

Звучить,звучить,

І дятел барабанить:

Не спить, не спить. - 2р.

Шпачок веселий друзів

Склика,склика.

Горобчик танцювати

Гука, гука.

Шпаківеньки новесенькі

Чекають вас давно,

Шпаків весела зграєчка

Пустилась у танок. - 2р.

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм грака)

Грак:       Я прилітаю до вас найпершим. І одразу ж починаю ха­зяйнувати на широких полях. Ми граки, рахувати не вміє­мо, а от агрономи підрахували, що кожен грак за день може знищити до чотириста дротяників. А от про моє вбрання склали такий вірш:

„ Грак "

Захотілося граку,

З чорного стати білим,

 Тричі входив він в річку,

Тричі мився милом.

А коли пилюку змив,

 То ще більше почорнів –

 Кепське мило! - карка грак,

 Та чи так ?

Ведучий:     А ось таку загадку відгадаєте ?

Які ноги, такий ніс,

По болоту ходить скрізь.

Хату на хаті має

Жабам рахунок знає.   (Лелека)

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм Лелеки )

Лелека:  Ми прилітаєм з далекого краю,

Не спочиваєм, а линем і линем.

Здається на світі миліше немає,

Як наше подвір'я, стара яворина.

Учень  читає  вірш  Лелека:

Сонце вмилося в ріці

Засіяли промінці,

Все одразу пробудилось,

Ожило, заметушилось.

Лиш в струмку лелека босий

Довгошиїй, довгоносий,

Під крилечко дзьоб уткнув

На одній нозі заснув.

Цілу нічку жабенята

Не дали лелеці спати.

Ведуча:     А що це за ключ з'явився над небокраєм ? Ось він зни­жується і перешиковується в довгу шеренгу, готовий опуститися на рідні місця. Це журавлі.

Здрастуйте журавлики, журавлі

Здрастуйте журавлики,журавлі,

Як жилося вам на чужині?

Як за вами скучили смереки

В нашій рідній стороні.

Не забудьте вчасно прилетіти,

Звити гнізда в затишку ріки,

Вас чекають перші весняні квіти,

Вас зустрінуть з піснею струмки.

Тепле сонце вже летить над краєм

І весна приходить по ріллі.

Не турбуйтесь, ми вас привітаємо ,

Прилітайте, рідні журавлі !

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм Журавля)

Журавель:   Весняним ранком з'явилося над лісом сонце. І тут, над лісом, за променями теплого весняного сонця, звучить наше звучне курликання. Це ми, журавлі, повертаємось на рідну землю.

Ведучий:    Якщо ви, мої любі друзі, відгадаєте цю загадку, то змо­жете визначити, хто до нас прилітає наступним.

Швидко скрізь цей птах літає,

 Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує

Тільки в нас він не зимує.    (Ластівка)

І Ведучий:

 Травичка зеленіє, сонечко блищить,
Ластівка з весною скоро прилетить.

(Виходить дівчинка в масці ластівки)
Дівчинка-ластівка:

Я ластівка. Гніздечко своє ліплю біля ваших віконець. Мої діти дуже люблять дрібних мушок, комарів і тому я цілий день ловлю їх в повітрі. Наша сім’я винищує до одного мільйона комах шкідників в сільському господарстві, чим приносимо  велику користь людям.

Учень  читає  вірш   Ластівки-будівники

Від зорі і до зорі

Все працюють трударі.

 Ліплять гнізда ластівки,

Ластівки-будівники.

Хоч не мають рук, рук,

Дзьобиками: стук, стук.

Носять глину і пісок,

Соломинки і пісок.

Подивіться скільки хат

Для маленьких ластів'ят.

Ведучий:  А ось таку загадку відгадаєте ?

  На зріст маленька, свитка сіренька,

І у лісі в холодку все кує: „ Ку-ку! Ку-ку!" ( Зозуля )

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм Зозулі)

 Зозуля: Моє знамените „ ку-ку" добре відоме всім. „ Ку- ку"- тро­хи сумно кує зозуля і ми тут же згадуємо казку про те, як неслухняні діти образились на свою матінку. Як обра­жена матір перетворилась на зозулю і полетіла у ліс. І те­пер зрідка подає голос „ ку-ку".

Я теж корисний птах. Можу з'їсти за годину до 100 во­лохатих гусениць, яких не поїдають інші птахи.

Ведучий:    Народ, спостерігаючи за зозулею, запримітив, що зозулі кують у добру погоду „ ку-ку" стоятиме тепла, ясна пого­да.

Ведуча:     А ще народне прислів'я каже: „ Зозуля кує - вік нам вка­зує".

Пісня: „ Зозуля".

 ІІ Ведучий: Уявляєш, скільки птах

Може нищить, поїдати:

Гризунів, черв’яків, комах.

Тож птахи із нами в спілці –

Поля й лісу сторожі;

Щигли, одуди, чижі...

 І Ведучий: Але трапляються й такі випадки, коли окремі люди знущаються над птахами. Це не вияв мужності, сміливості, а тільки жорстокості.

 ІІ Ведучий : Тож як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах –

Ти одразу присором.

Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг.

Дружно сяде нам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

Слово вчителя :

Я вам розповім одну мудрість. Колись жив на світі мудрець. Серед людей не було йому рівних за розумом і розсудливістю. Але одного разу хлопець вирішив перехитрувати мудреця. Впіймав пташку, сховав за спину і спитав мудреця: „Живий чи мертвий птах у мене?” Варто було сказати мудрецю „живий”, як хлопець обезголовить птаха, а якщо мудрець відповість „мертвий” – тут же випустить його на волю. Тільки на мить замислився мудрець. а потім сказав просто: „Птах у твоїх руках”...

Це дуже давня легенда. З давніх давен, через усю історію пронесла людина любов до природи, доброту до всього живого, що робило її життя красивим. Це почуття треба берегти, завжди пам’ятати. І перш ніж що-небудь зробити, підняти руку на щось, варто згадати слова: „Обережно: життя!”

Ведучий: Горобці ловлять комах, жуків,
Їдять маленьких черв’ячків.
В теплі краї  не відлітають,
а під стріхою хату мають.
Вони знищують личинки довгоносика – шкідника саду. Особливо багато комах поїдають, коли годують своїх малят. Деякі люди не люблять горобців, а відстрілюють їх.

На сцену вилітає шкутильгаючи горобчик і каже: ців-ців-ців…

І Ведучий:      Чик-чирик, горобчику,

Не пустуй, мій хлопчику!

Не послухавсь горобець

Скік у трави навпростець.

Стрибав по обніжку,

Зламав собі ніжку.

Ми колінце твоє рушником перев’єм,

А на хвору ніжку пошиєм панчішку.

Чик-чирик, горобчику,

Не пустуй, мій хлопчику.

Ведучий виводить горобчика зі сцени.

ІІ Ведучий:   Не стріляй горобчиків, сину,  не стріляй!

Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май,

Не стріляй горобчиків та усіх пташок,

Їм радіти хочеться, як тобі, синок.

Голуб: Просим, діти, людство, Вас!

Поважайте і шануйте

Друзів ваших, тобто нас.

Не вбивайте, не руйнуйте,

Захистіть від зла житло,

Якщо хочете, щоб птахи

Для душі несли тепло.

Під фонограму птахи вилітають зі сцени.

Учень

Вірш “Шпаківня”

Богдан взяв татів молоток

І каже: “Знаєш, тату,

Тепер іду я у садок

Хатинку будувати.

Шпаки в садок наш прилетять,

Коли весна прилине,

В моїй хатинці закладать

Шпаки почнуть родину”.

А тато каже: “Все це так, –

І до синка сміється –

“А знаєш, як хатинка та,

Що ти будуєш, зветься?”.

І Ведучий: Як називається ця хатинка?

Всі: Шпаківня.

ІІ Ведучий : А зараз  підведемо підсумки акції «Виготовлення штучних гніздівель для птахів: шпаківень та синичників», яка проходила в школі протягом березня місяця. Кожний клас доповість про проведену роботу.

Почнемо з найстарших , слово 11 класу….

(Всі класи з 11 по 1 звітують про кількість виготовлених шпаківень)

Слово вчителя:

Запам’ятайте, любі друзі! Не можна майструвати пташині будинки з фанери, бо вони холодні. Чим тепліше і привітніше ми зустрінемо пташок, тим вдячніше вони будуть дбати про здоров’я й урожай наших садів, парків та лісів. Дорогі діти, ви вже знаєте, яку користь приносять птахи, тому охороняйте їх, приваблюйте  їх у свої сади, розвішуй­те шпаківні, а взимку годівнички, ніколи не руйнуйте і не дозволяйте руйнувати пташині гніздівлі іншим. Бережіть пташок - вони наші вірні друзі. А зараз всі класи разом зі своїми класними керівниками розвішають шпаківні на території нашої школи. На цьому наше свято «День зустрічі птахів» закінчено , дякуємо за увагу.

 Звучить  пісня “Як тільки в зеленому гаю”.