Свято для учнів 4 класу: "Наша мова калинова"

 
 

Наша мова –калинова!(виховний захід)

 

 

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

 

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка      

(На сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

 Дівчинка. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 Хлопчик. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром,

 

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг).

 

Вчитель. Шановні     гості, запрошуємо вас    на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

 9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено  1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка    Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Учень: Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

  Учень:

  Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому  крила.

То як же не любить мені тебе!

 

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

  

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все , що є  в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

 

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов’їна,

Не кінчається Україна.

Учень:

  На землі великій

 Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

 І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

 Землю засівають.

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синєє  море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

 

Разом.    Наша   славна Україна!

 

Учні виконують пісню «Це моя Україна».

Учень :  Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

Учень:     Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Учень:    Для нас рідна мова — це не тільки доро­га спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість .  270 років поспіль намагалися знищити українську мову.Так.Факти вражаючі. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

(Під звуки мелодії Т. Петриненка «Україно» виходять діти з картками,

на яких написано дати і розповідають про події даного року)

• 1720 р. — указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.
• 1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
• 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
• 1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
• 1876 р.— указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пі­сень.
•    1884 р.— закрито всі українські театри.
•  1914 р.— російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу.
• 1938 р.—  уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
•  У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

 Сьогодні жодних заборон немає. Вчи мову,спілкуйся на здоров’я,адже наша мова  неповторна!

Звучить   «Гімн  рідній мові»( флешмоб)

  Учень. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ - патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю

 

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

  

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

 

 

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

 

 Учень:       З 2000 року в Україні розпочалося грандіозне мовне змагання під назвою «Міжнародний конкурс знавців української мови». Щороку 9 листопада, у День української мови та писемності мовний марафон відкривається у різних славних своєю історією місцях України.

Вчитель. 9 листопада розпочався І етап VII Міжнародного конкурсу знавців української мови  ім. П. Яцика. А як знають українську мову наші учні, ми зараз перевіримо.

Завдання 1. Закінчіть прислів я:

 1. Гостре словечко   (коле сердечко).

 2. Від теплого слова   (і лід тане).

 3. Землю красить сонце,   ( а людину праця).

 4. Слово – не горобець,   (вилетить – не впіймаєш).

 5. Умій сказати,    (умій змовчати).

 6. І від малої мурашки        (може бути багато користі).

Завдання 2. Дай до кожного фразеологізму відповідне слово-пояснення:

 1. Рукою подати – близько;

 2. Тримати язик за зубами – мовчати;

 3. Водити за носа – обманювати;

 4. Робити з мухи слона  - перебільшувати;

 5. Байдики бити – нічого не робити;

 6. Зарубати на носі  - запам' ятати;

Завдання 3.  Хто з українських діячів зображений на українських гривнях?  

1 гривня    Тарас Шевченко

2 гривні                  Іван Франко

5 гривень    Ярослав Мудрий

10 гривень    Володимир Мономах

20 гривень    Богдан Хмельницький

50 гривень    Леся Українка

100 гривень                 Іван Мазепа

200 гривень                 Михайло Грушевський

 Учень:

Слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев.

Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська чарівна мово,

Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українська мово пречиста,

Ти у серці народу навік!

Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мово моя, пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

 

 Учень:

 Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.                                                                                                                      Вона прекрасна, світанкова,                                                                                                               Я в ній свою наснагу п'ю.                                                                                                                   Бо наша рідна мова-мати,                                                                                                                     Снагу і силу нам дає.                                                                                                                      Нам стежку в світ дано топтати,                                                                                                       Поки в нас рідна мова є!                                                                                                                Цвіти і смійся, рідне слово!                                                                                                                           У серці щирому звучи!                                                                                                                          Моя чарівна, рідна мово,                                                                                                                      Лети над світом, не мовчи!

Учні виконують танок «Мова  єднання»

  Учень.

 Зверніть увагу на величезні можливості нашої мови.  Якими прекрасними звертаннями до наших дорогих    рідних мам, татусів, бабусь і дідусів багата наша мова.

 

 Учень.Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, прекрасні слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

 

 Учениця.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

 

 Учень.Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло.

  Учениця.

Татку, татусеньку, таточко, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе обійняти,

Ти мій порадник, заступник і друг!

   Учень.

Я до бабусі з любов'ю звертаюсь

Бабцю, бабусю, бабуню моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я!

  Учениця.

Й до дідуся я іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

 Учень:

 Є в нашій мові слова пречудові:

Гарні звертання, слова-привітання.

Треба їх добре нам пам’ятати

І повсякденно у мові вживати.

«Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -

Не забувай говорити щодня.

А як збираєшся спати лягати,

Не забувай «На добраніч!» сказати!

  Учень:

  Слово чарівне відкриє нам казку.

Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»

«Прошу», Пробачте» і «Будьте здорові!»

Музика лине у кожному слові,

Ще й усміхнися при цьому чарівно.

Все, як у казочці, зміниться дивно.

Настрій поліпшиться, стане приємно,

Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

 Учень:

  До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз, перед тим як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло,

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.

З добром і любов’ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

 

Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

 

 (На ватмані намальована гілка калини без ягід).

Діти, зверніть увагу на цю гілочку. Чи можна її назвати калиновою? (Ні, не можна). Чому? (Тому що калина має плоди, а тут їх немає). Так, правильно. Немає коло гілки ягідок тому, що вони знаходяться у мене. Я зараз роздам вам по одній ягідці на кожного члена групи і попрошу вас дуже добре подумати, обговорити в групі, а потім записати на цій пурпуровій намистинці, що ви собі уявляєте, коли чуєте слово «мова».

(Діти   по черзі читають дібрані слова й прикріплюють їх до калинової гілочки.

Тепер у нас утворилося міцне й велике калинове гроно.)

                                        Ніжна, мила, світанкова,ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,мудра, сонячна, прекрасна

Солов’їна, барвінковау країнська рідна мова.

 

 Учень:

Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина -

Щебече соловейко на весь світ.

  

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

 

Моя земля - це гори темнолиці,

Навчили мови рідної мене

І підняли мене, немовби птицю,

В склепіння неба тихе і ясне

 

 Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках  червона калина,

Рідна земля для нас всіх - Україна.

 

Учень:

 

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

 

Вже кінчилось свято.

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні. 

 

Разом.   Щастя, миру і добра.

Учні виконують пісню  «Україна вишиванка»