СВЯТО ХЛІБА В ЗДО
Ведучий
Роздолля як світ неозоре
Живі у щедротах поля
Зелені долини і гори
Свята українська земля
У балці червона калина
Над річкою квітів розмай
Країно моя Україно.
Казковий улюблений край
Добрий врожай у просторах безмежних
Праці віддячують щедрі поля…
Горда країни моя незалежна
Вільна свята українська земля
Ведучий
Це у нас, в степу, на сході
Працьовитий мешкав Півень –
Півник Горло Голосисте…
Звучить легка ранкова музика. Відкривається завіса: неозорий степ. Посеред степу хатинка .
Степ, як степ: повітря чисте…
Сонце, тільки-но вставало,
Зразу ж Півника вітало.
Півник ранок відкриває:
Сонце першим зустрічає;
Вибігає на подвір’я,
У росі купає пір’я…
Півник
Кук-куріку-у-у!!!
Друзі Півня – Мишенята.
Ось вони. Можете впізнати.
Чули, мабуть, їх зовуть
Розвеселі Верть та Круть.
Поспівати, пострибати
І побавитись охочі
Аж від ранку й аж до ночі.
Півник вийшов у садок
І знайшов там … колосок…
Півник
Крутю! Вертю! К-кук-куріку-у-у!!!
Підбігають розвеселі Мишенята.
Круть
Чого кликав нас кажи!
Верть
Що знайшов там покажи!
Півник
Ось зайшов я у садок
І знайшов там колосок.
Що з ним будемо робити?
Круть
Чув я – треба змолотити…
Півник
Хто ж змолотить?
Круть (заперечливо)
Ні, не я!
Верть (заперечливо)
Це робота – не моя!
Побігли гратися. Півник починає молотити колосок.
Ведучий
Півник вміє все робити.
Не уперше й молотити:
Виграє в руках ціпок!
Ось зерно уже в мішок
Поскладав…
Ведучий
…А Мишенята
Сновигають коло хати.
З’являються захекані Круть і Верть.
Круть
Справи як тут?
Верть
Як тут справи?
Півник
Змолотив…
Круть (заглядає в мішок)
Ага, на славу!
Верть
Тепер відправить
Зерно треба до млина,
Щоб змололи там сповна.
Півник
Хто відправить?
Круть (заперечливо)
Ні ,не я!
Верть (заперечливо)
Це робота – не моя!
Побігли знову. Півник бере мішок і несе його.
(співчутливо)
Взяв мішок він на крило
І поніс через село.
У млині зустрівся з Хортом:
Все змолов найвищим сортом.
(до Півника)
Відпочинь…
Де взяти часу?
У дорогу рушив зразу!
Ведучий
Знову – лантух на крило,
Й пішки через все село…
Півник з мішком іде через село.
Ось, уже він на подвір’ї,
А від млива – біле й пір’я!
Підбігають Круть та Верть, заглядають у мішок.
Круть
А змолов як – наче сніг!
Верть
А багато!..
Круть
Повен міх!
Верть
Треба тісто замісити…
Півник
Хто бажає це зробити?
(до Крутя) Може, ти?
Круть
О ні, не я!
Верть
Це робота – не моя!
Мишенят – як вітром здуло. Гасають. Півник же розпалює грубку, замішує тісто, рве вишні та робить пиріжки.
Ведучий
Наче вітер - коло хати
Знов гасають Мишенята.
Півник тісто замісив.
Півник пічку розпалив.
В піч ладнає пиріжки…
Хай рум’яняться боки!
Ведучий
А нероби?.. Бачте їх?
Цілий день одне лиш знають –
Байдикують ще й співають!..
З печі Півник залюбки,
Ось, виймає пиріжки…
Стіл прибрав…
А за столом
Круть та Верть сидять рядком.
А який у хаті дух –
У-ух-х!
Півник кладе пиріжки у мисці на стіл. Сідає на лаву. Мишенята і собі потягнулися за пиріжками.
Півник (до Мишенят)
Ні, стривайте! Підождіть!
Ви таке мені скажіть,
Хоч і всілися в рядок:
Хто побачив колосок?
Круть
Ти знайшов…
Верть
Наш дорогенький…
Круть
Пиріжки твої смачненькі…
Верть
І пухкенькі…
Круть
Диво з див!
Півник
Колосок хто змолотив?
Круть
Ти все, Півнику, все ти…
Півник
До млина кому нести
Довелося на горбі…
Верть
Та тобі-тобі-тобі!..
Круть
Тобі…
Півник
Де ж були ви?!
Круть
Ми?..
Верть
Гуляли…
Півник (з докором)
А за стіл вже й посідали?!
Ні – на цей раз! – вибачайте,
Та мою науку знайте,
Пам’ятайте завше й скрізь:
Хто працює, той і їсть!
Круть
Ми ж на вулиці були…
Верть
Ми гуляли…
Круть
Ми… Пішли!..
Принишклі Круть та Верть встають із-за стола, виходять.
Співають пісню.
Ведучий.
Так, малята непроста праця хлібороба!
Вклонімось низько праці їхній,
За урожай, за хліб отой святий,
Що він ростить і робить першу спробу,
Щоб хліб сіяв - неначе золотий.
Він Бога просить, щоб завжди в морози,
Засіяли сніги кругом поля,
А влітку не минали поле грози,
Щоби вродила матінка земля.
Зустріти хочу в полі, біля хліба,
Ту душу рідну, до якої звик,
Слова запам’ятав я свого діда:
Цінуєш хліб – продовжиш роду вік!
(ТАНОК «Колискова Україні»)
Дитина.
Ми з радістю вітаєм
Увесь трудящий люд
І тих кого немає
І хто присутній тут.
Дитина.
Нехай же з року в рік, і з роду в рід
Не буде хліборобам переводу.
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж поки сонце ллє на землю світ.
Дитина.
Вам, трударі, земний уклін,
Здоров’я і наснаги.
Хай посилає Бог усім
Врожаю без тривоги!
Дитина.
Хай українськая земля
Багата хлібом буде,
Бо обробляли ці поля
Хороші, щирі люди!
Дитина.
Зерно до зернини,
До колосу колос,
Мов серце до серця, в степах промовля:
Шуміть хлібами рясними навколо
Багата і щедра українська земля.
Дитина.
Колоски вклоняються землі,
Колоски вклоняються людині.
А ми бачим на столі
Білий хліб на білій скатертині.
Пісня «Колосок»
Дитина.
Їж, сину, хліб, та пам’ятай, що в ньому
Саме життя закладено людей,
І сонце золоте і звуки грому,
Мозольний труд і посмішки очей.
Дитина.
Їж, сину, хліб і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить,
А, як сідаєш, сину мій, до столу,
То пам’ятай, що хліб-це значить жить
Дитина.
В народі ж хліб, мов матір поважають
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
З хлібиною в барвистих рушниках.
Дитина.
Так хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Його величність – годувальник хліб!
Дитина.
На столі, на білій скатертині
Сяє, наче сонце, паляниця
З печі вийнята. А господині
Радісно, бо сповнена світлиця
Пахощами хлібними.
Пісня «Паляниця»
Дитина.
Спасибі, вам усім, у кого руки роботящі,
Живіть же вічно в хліборобськім щасті
Щоб хліб, як сонце сяяв на столі
У кожній хаті, домі, колективі.
Уклін земний працівникам землі
Вам сіячі, плугатарі – спасибі!
Ведуча.
Ми прощаємось з вами сьогодні,
Хай же пісня крилата луна,
І про зустріч цю, добру хай згадку
У серцях залишає вона.
Пісня «Щастя Вам»