Свято до Міжнародного дня рідної мови "Рідну мову буду знати, берегти і поважати"

 

 

Свято до Міжнародного дня рідної мови

Тема.  Рідну мову буду знати, берегти і поважати

Музичне оформлення: «Вчимо рідну мову» сл. і муз. Н. Красоткіна, «Колискова» сл. і муз. невідомий, обробка слів С. Свириденко, «Рідна мова» сл. В. Сосюра, муз. М. Катричко.

 

Технічні засоби: музичний центр.

 

Хід заходу

(Святково прибрана зала)

Учитель

   21 лютого – особливий день. Його називають Міжнародним днем рідної мови. Він міжнародний, бо відзначається усім світом. А чому присвячений мові? Бо рідна мова для кожного народу – найкоштовніший скарб. Без мови немає і народу.

   Одні мови розвиваються щасливо, без будь-яких перешкод. А інші з певних причин зазнають усіляких обмежень та утисків. Буває навіть, що якась мова поступово вмирає і зникає назавжди. От Міжнародний день рідної мови і закликає захищати всі мови, навіть такі, що ними говорять зовсім невеличкі групи людей.

   Ми, українці, повинні добре знати, любити й шанувати свою мову. Вона – одна з найдавніших, найбагатших, наймелодійніших, які тільки існують на білому світі.

Учні

1. Українська мова –

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

2. Мова наша рідна –

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

3. Рідна мово! Рідна мово!

Як сопілка калинова,

Мова наших кобзарів.

Рідна мово! Рідна мово!

Пісня неньки колискова,

Шум калинових гаїв.

4. Раз мені казала мати:

Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг.

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

5. Рідну мову я вивчаю,

Її люблю, не забуваю.

Рідну мову буду знати.

Берегти і поважати.

6. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

7. Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо єдина – так, як мати,

Мова в кожного із нас.

8. Рідним словом я горджуся,

Ним читаю і пишу.

Рідну мову, рідну пісню

Я ніколи не лишу.

9. Рідну мову любимо і знаємо,

На уроках кожен день її вивчаємо.

По країні мови веселкової ідемо,

Всі:

Україну рідну ми не підведемо!

 

Пісня «Вчимо рідну мову»

Вчитель

   Та, на жаль, не всі бажають вивчати рідну мову, не кожен її шанує: вживає  у мові якісь недоречні слова, русизми, словесні «бур’яни» як: бомага (папір), конєшно (звичайно), шарік (кулька), площадка (майданчик).

   Така наша недбалість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко. Хочете пересвідчитися у цьому? Пропонуємо вашій увазі сценку з життя.

             Усмішка П. Глазового  «Кухлик»

Автор

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші, не мина жодної крамниці.

Попросив він:

Дід 

Покажіть кухлик, той, що з краю.

Продавець

Што? Чєво? Я нє понімаю.

Дід

Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

Продавець

Да какой же кухлік  здєсь, єслі ето кружка!

Автор

Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:

Дід

В Україні живете й не знаєте мови!

Автор

Продавщиця теж була гостра та бідова:

Продавець

У мєня єсть свій язик, да к чєму мнє мова?..

Автор

І сказав їй мудрий дід:

Дід

Цим пишатися не слід, бо якраз така біда в моєї корови,

Має бідна язика та не знає мови!

 

Вчитель

   Наша мова дуже багата. Ну, скажіть мені, у якій мові ще є вірші, всі слова у яких починаються з однієї літери? Ви от тільки послухайте.

Учні

Віл везе важучий віз – вовну, вату, верболіз,

Вперся віл і впало з воза вісім в’язок верболозу.

 

Качки край копанки клопочуть, качаток кличуть під комиш

Кача впіймати кішка хоче, Катруся киці каже: - Киш!

 

Мавпенятко мовить: - Мамо! Масла, моркви, маку мало!

Миска, мамочко, мілка – мало містить молока.

 

             Гра «Хто більше»

(Завдання: за одну хвилину написати якнайбільше слів, які починаються з однієї літери)

Вчитель

   Що й казати, багата наша мова! Є в ній і слова, протилежні за значенням. Адже у світі є дві протилежні сили: світло і темрява, любов і ненависть, добро і зло.

Учні

В нашій мові є слова зовсім протилежні.

І частенько так бува – ми від них залежні.

 

Як відійде темна нічка, встане день, як квітка!

Є товстий, неначе піч, є тонкий, як нитка.

 

Хтось так голосно кричить, як ворона кряче.

Інший – цілий день мовчить, як ковтнув гаряче.

 

То веселий, то сумний кожен з нас буває.

То старенький, то новий одяг надягає.

 

Налетів вітрець і стих – ось таке тут діло!

А на плач є завжди сміх – й сонце засвітило.

 

А на «ні» є слово «так»! Як було, так буде!

Якщо в мові ти мастак – з тебе вийдуть люди!

 

                                  Гра «Так чи ні»

Учитель

Зіграти хочеться мені із вами, друзі, в «Так чи ні».

Вам запитання задаю, готуйте відповідь свою.

Відповідай, коли мастак, єдиним словом: «Ні чи так».

Скажіть, співає сом пісні? Не гайте з відповіддю!

Ні!

Чи вміє плавати гусак? Ну, що на це сказати?

Так!

Скажіть мені, червоний мак в січневу пору квітне?

Ні!

А крокодили на сосні свої будують гнізда?

Ні!

Чи може вище гір літак у вишину злетіти?

Так!

Узори пишні на вікні мороз малює взимку?

Так!

Чи достигають навесні пшениця й жито в полі?

Ні!

Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги?

Ні!

Чи правда це, що вовк наївся груш і яблук?

Ні!

А під кінець скажіть мені: - Цікава гра у «Так чи ні»?

 

Вчитель

   Варто пам’ятати, що слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, а може й образити, розчарувати. Тому пам’ятайте про лагідні, чарівні слова.

Учні

У нашій рідній мові чарівні є слова.

Слова ці всім відомі, бо сила в них жива.

 

«Добридень», «До побачення» - і усмішка сія!

Велике мають значення ось ці прості слова.

 

Як скаже син чи донечка: «Спасибі» вам «Будь ласка».

Ясніше сяє сонечко, бо в них любов і ласка.

 

Від цих чарівних, добрих слів тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив, то треба говорити.

 

Вчитель

   Мова – цілюще народне джерело. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями поколінь, оспіваний у пісні, у переказі, у прислів’ї.

Учні

• Бджола мала, а й та працює.
• Без труда нема плода.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• Діло майстра величає.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• До учіння треба терпіння.
• Книга вчить, як на світі жить.

Вчитель

   Цілющим джерелом є і загадки, які склав народ. Дівчатка, а загадайте – но хлопцям загадки.

1. Хвалить його кожен, любить його кожен,

І дня ми прожити без нього не можем.      (Хліб)

2. Хто завжди правду каже?            (Дзеркало)
3. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.     (Картопля)
4. Їхала пані в срібнім жупані, а на тім жупані латка на латці.   (Риба)
5. Наскакався, назвивався, під припічком заховався.   (Віник)
6. Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.               (Бджоли і вулик)

Вчитель

   А тепер ви, хлопці, загадайте дівчаткам загадки. Побачимо, хто краще вміє відгадувати: хлопці чи дівчатка.

1. Що можна побачити із заплющеними очима?            (Сон)
2. А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті,

Нікого не возять,тільки солі просять?                (Огірки)

3. Золотий пішов, а срібний прийшов.                    (Сонце і місяць)
4. Стоїть при дорозі, усім заважає: хто йде, той штовхне, а з дороги не прийме.                                                                   (Двері)
5. Вдень з ногами, а вночі без ніг.                            (Чоботи)

Вчитель

   Молодці, діти, гарно вмієте і загадувати і розгадувати загадки. А зараз давайте згадаємо скоромовки, які ми вміємо швидко промовляти.

Учні

Кіт котив коток по току, коток попав на лапу коту.

Наш Андрійко вищий Гната, за Андрійка вищий тато,

А за татового тата, вища мабуть тільки хата.

 

Жатка в полі жито жне, жатку жайвір дожене.

 

Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток.

 

Малювала тигра внучка, замість тигра вийшла Жучка.

 

Ішла баба дубняком, зачепилась гапликом,

Сюди смик, туди смик: - Одчепися мій гаплик.

 

Вчитель

   Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок. Та особливо багато пісень. В українській пісні – і ніжність, і ласка. А починається все з маминої колискової.

Пісня «Колискова»

Вчитель

   Колись діти збиралися і грали в різні ігри. А для цього вони знали багато лічилок. А які лічилки знаєте ви?

Учні

• Де стоїш?
• На камені.
• Що п’єш?
• Квас.
• Ану, лови нас!

Від корча до корча – курочка – тасурочка.

Книга – паляниця. Кому доведеться, той буде жмуриться.

 

      Йшла Марина по стежині, загубила там корзину.

      А корзинці паляниця, хто з’їв – тому жмуриться.

 

                Гра «Лис у капкані»

Вчитель

   Дорогі діти, як гарно звучить рідна мова у віршах, прислів’ях, скоромовках, народних іграх, які гарні слова і мелодія в українській народній пісні! Хочу, що ви полюбили і ніколи не забували рідне слово, рідну мову, де б ви не були. Бажаю рости вам здоровими і щасливими в ріднім краї, з рідним словом.

Бо ніхто не має права забувати своєї мови рідної ніде,

Як ті пісні, що їх співала мати, і як своє дитинство золоте.

 

Учні

Залюбки, охоче рідну мову вчу,

З друзями на вигін гратись я лечу.

Батько мені каже: - З книжкою дружи,

Рідну мову, синку, завжди бережи!

 

Мову, ту що люди, рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, синку, не забуть.

Рідне слово, пісню завжди серцем чуй.

Як Вітчизну й матір, їх люби й шануй!

 

Пісня «Рідна мова»

 

Учитель

Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій.

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

Молися нею юними устами –

Вона твоя, як серце і душа.

Вона від прадіда, від тата і від мами,

Вона – Шевченкова, Франкова, Куліша.

Люби її, як матінку й природу,

Горнись до неї – ти ж бо її син!

Вона безсмертя рідного народу,

Могутній, вічний України дзвін

 

 

«Вчимо рідну мову»

Сл. і муз. Н. Красоткіна

На уроці рідну мову

Зараз будемо вивчать.

Розберемо кожне слово,

Щоб її нам краще знать.

 

Бо вона така чарівна,

Мелодійно так звучить.

Поміж мовами царівна,

Як без неї в світі жить!

 

Можем ми осиротіти,

Як не будем мови знать.

Українську мову, діти,

Треба вивчити на "п'ять!"

 

Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна.

Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна!

 

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ.

Українське щире слово

Хай звучить на цілий світ!

 

Мова в нас така чудова,

Мелодійна і ясна,

Солов'їна, світанкова,

І чарівна, як весна!

 

«Колискова»

Сл. і муз. невідомий, обробка слів С.Свириденко

Спи, моя радість, засни

Вогники згасли ясні

Бджілки заснули в садку,

Рибки поснули в ставку

Місяць на небі встає,

Світить в віконце твоє

Мовчки скоріш позіхни

Спи, моя радість, засни.

Засни, засни. (2 р.)

 

Спокій прийшов у наш дім,

Тихо і тепло у нім.

Вітер дверми не рипить,

Мишка за пічкою спить,

Важко зітхнув хтось разок,

Що нам до того синок ?

Мовчки скоріш позіхни

Спи, моя радість, засни.

Засни, засни (2 р.)

 

«Рідна мова»

Сл. В. Сосюра, муз. М. Катричко

Вивчайте, любіть свою мову, 
як світлу Вітчизну любіть, 
як стягів красу малинову, 
як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові 
не згасне священний вогонь, 
як вперше промовлене слово 
на мові народу свого.

Як сонця безсмертного коло, 
що кресить у небі путі, 
любіть свою мову й ніколи 
її не забудьте в житті

Ми з нею відомі усюди, 
усе в ній, що треба нам, є, 
а хто свою мову забуде, 
той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова, 
що сяє з небесних висот, 
і там, де звучить рідна мова, 
живе український народ.

Народ наш, трудар наш і воїн, 
що тьму подолав у бою. 
І той лиш пошани достоїн, 
хто мову шанує свою.