Свято духовності "Будьмо Людьми – сіймо Любов!"

Яцейко В. І., ЗДВР, учитель української літератури

Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Примітка. Даний виховний захід доцільно провести у рамках проекту «Ти знаєш, що ти – Людина», після вивчення творів місцевого письменника О Жовни «Наталочка», «Маленьке життя» тощо. Це бінарне свято готують учителі української літератури та християнської етики. Доцільно запросити духовенство.

Свято духовності

Будьмо Людьми – сіймо Любов!

Мета: продовжувати розкривати зміст поняття «милосердя» як однієї з основних духовно-моральних якостей людини;  розвивати вміння аналізувати свої вчинки з позиції християнства, спонукати учнів проявляти милосердя у повсякденному житті; виховувати у дітей одну із важливих мо­рально-духовних якостей — милосердя, допомогти їм зрозуміти, що людина — особливе творіння Боже.

 

Вступне слово вчителя:

Розпочинається година доброти, тож прошу Вас серця свої відкрити, щоб зрозуміти і запам’ятати: лише з любові все бере початок!                                      

Учні:

• Не нарікай на глухість душ людських і не гостри в злобі на них зубів…А ти що людям доброго зробив,  що вимагаєш доброти від них ?

• Чого мовчиш, подумай і збагни, але уже з низької висоти, І зваж, і переваж, а хто ти є?  І, зваживши, нікого не вини,
• Ти сам в своє більмо душі заглянь, чи там хоч раз добром світила рать  І променем зорилася святим?
•  І ти збагнеш, що до твоїх страждань не відгукнеться власна глухомань, А ти шукаєш в людях доброти…

Вчитель. Здається, і земля мала… Йде  вічна  боротьба  Добра і Зла.

Танець «Добро і Зло»

Учні:

Добро і Зло - це зовсім не сусіди. Живуть вони на двох материках.

На першому, де  Зло, там завжди біди, там, де Добро,  - приносить щастя птах... 

В країні Зла чорніє день і нічка, росте там сад, мов хащі в бур'янах,

Тече у нім зловісна чорна річка, що не насниться в найстрашніших снах...

Там, де Добро панує, - там усюди буяє цвіт, дерева у плодах,

І в мирі там живуть скрізь добрі люди, не знають, що це "горе", "зло" і "страх"...

Сміється на весь світ Добра країна, і плаче на весь світ країна Зла.

Завжди Добро хай  обира людина, щоби у щасті й радості жила!..

Проте… що вона вибере, залежить тільки від неї…

                                                Міні-вистава

Дійові особи: дівчатка Оля і Оленка, Гнів, Заздрість, Брехня, Непослух, Капризи, Лінь, Невіра. 

Оля: Дивна ти, Оленко! Говориш про Ісуса Христа, що він у твоєму серці, ніби твоє серце – це дім із кімнатами!

Оленка: А давай подивимось у твоє серце і побачимо, хто там живе. Зайдемо в першу кімнату. Тут живе Гнів.

Гнів: Ой, вже мені той Андрій! Увесь час чіпляється. Ось стукну його портфелем наступного разу, буде знати!

Оленка: А в другій кімнаті живе Заздрість.

Заздрість: Ой, мені вже та Наталка! Завжди вона все знає, всі з нею радяться. А вчора прийшла в новому платті. Я теж таке  хочу!

Оленка: А в третій кімнаті живуть Брехня, Непослух, Капризи.

Брехня: Ось візьму і заховаю щоденник, а мамі скажу, що загубила: вона не дізнається про зауваження.

Непослух: Чому я завжди повинен прибирати? Які дурниці!

Каприз: Не буду одягати шапку, і взагалі, я не люблю манну кашу!

Оленка: А в цій кімнаті живе Лінь.

Лінь: Хто придумав ту школу? Ці уроки! Навіщо рано вставати, якщо можна ще повалятися?

Оленка: А тут живе Невіра.

Невіра: Бабця каже, що Бог на небі, а хто його бачив?! Космонавти літали, але ж не бачили. Казки усе це!

Оля: Бачиш, Оленко, яке в мене серце, хіба Бог може допомогти мені?

Оленка: Для цього тобі потрібен Ісус.

Оля: І куди ж я його поселю? У моєму серці немає для нього навіть маленької кімнати.

Оленка: Ти мене не зрозуміла. Господь має стати господарем твого серця, і тоді Любов буде там, де був Гнів, а Добро переможе Зло.

Любов:  Андрію, Андрію, я  знаю, що ти гарний друг, ніколи не зрадиш у важку хвилину. Бог любить тебе, і ми повинні любити один одного, як Господь любить нас.

Оленка: Замість заздрості поселиться Радість.

Радість: Молодець Наталя! І ця нова сукня їй дуже пасує.

Оленка: А там, де жили Брехня, Непослух і Капризи, будуть жити Побожність, Біблія й Молитва.

Побожність: Мама буде дуже рада, якщо наведу лад у кімнаті. Я хочу бути слухняним, тому що цього навчав Господь.

Біблія: Потрібно більше читати Боже Слово, завдяки йому знатимеш, що таке Добро і Зло.

Молитва: Я вмію розмовляти з Богом і знаю, що він обов’язково чує мене.

Оленка: А замість Ліні і Невіри буде жити Віра.

Віра: Тепер Ісус у моєму серці. Він любить мене і допоможе мені стати кращою.

Оля: Невже моє серце може стати таким?

Оленка: Може.

Оля: Усе, що мені потрібно, – це зробити Ісуса Христа господарем свого серця.

Музична вкладка

• Любити ближнього — як складно і як просто. Не з примусу, не з шани чи за щось. Прийти до нього в дім хорошим, добрим гостем і запитати: «Як тобі жилось?» І просто усміхнутись. Просто дати руку. Не треба жертви — крихітку тепла.
• Любити ближнього — ділити разом муку, яка у серці раптом проросла. Любити ближнього — сказать йому про Бога, що Він один — любов понад усе, Що наші всі проблеми, весь тягар, тривоги, Він на Собі з любов’ю понесе.

Релакс. Міні-тренінг «Обирай»

Сл. вчителя.   «Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його» (Екл. 11:1). Іншими словами, здійснюй милосердя, і це добро повернеться до тебе з роками…

Із Божої милості ми прокидаємося зранку, і поки ще тишу нашої кімнати не замінив гамір дня, наш душевний спокій не порушують різноманітні проблеми, наше серце чисте, ми маємо можливість вибору (звучить мелодія). Уявімо собі, що зараз ранок. Ваш спокій ще не порушено. Що оберете ви в супутники на цілий день? Яка чеснота необхідна вам, щоб гідно прожити ще один день, дарова­ний Господом? Ось символічне серце, а ось риси, які можуть жити в кожному. Оберіть і розмістіть у серці якості.

Учні один за одним підходять до дошки, на якій розміщені смужки паперу із надрукованими словами: любов, радість, доброта, лагідність, послух, терпіння, справедливість, прощення, працелюбність, заздрість, жадібність, користолюбство, ненависть, байдужість, жорстокість, брехливість, сум тощо. Кожен учень обирає одне із слів, розміщує у символічному серці.

 Людина, у серці якої є усі вибрані вами чесноти, — дуже щаслива людина. Вона завжди відкрита до людей, до їхніх переживань. І навпаки, якщо в серці людини мають місце ті негативні якості, які ви свідомо залишили ось на цій частині дошки, то така людина не має спокою, радості у житті. Її серце темне від злоби, від байдужості, ворож­нечі. Що ж порадити? Як допомогти людині залишитися Людиною?

Діти зверху наклеюють надпис «Жити з Богом у серці»

• Людських бажань стає все більше і більше, то те нам спати не дає, то се… Придбай одне – і вже дивись: за іншим помчав, а раптом знов повзе?
•  Є поміж нами і багаті, й бідні, кому що треба – доля не пита,
  Та є другії речі, всім нам необхідні, – на світі – мир, а в душах – доброта.
• Сталося з душею щось людини. Думаєш: ну як це може бути? Мати підкидає комусь дитину, син відвозить батька до приюту.
• Не обминіть ніколи людину, ні в літню спеку, зимову днину. Чи велика вона, чи мала — не зробіть цій людині зла.
• Сніг розтане, лід розкришиться, а образа в душі залишиться. Бумерангом повернеться знов. Тож, будьмо людьми — сіймо любов!
• Бо добра справа — найвища святиня! Не обминіть людина людину!

Вед.  Ісус Христос сказав: «Що дасте одному із братів Моїх менших, те Мені дасте.» Під словами  «брати Мої менші» Він розумів усіх нещасних, що потребують допомоги.  

Вед.   Фундаментальним орієнтиром істини, добра, ввічливості, любові та милосердя є життя святих. Щоб донести у серця людей ці необхідні якості, вони жертвували собою, допомагаючи іншим, повністю віддали своє життя на службу людям.

Вед.  На сьогодні через їхні чудотворні зображення люди отримують зцілення та допомогу.      

(Відео «Чудотворні ікони»)

• Кажімо більше ніжних слів знайомим, друзям і коханим.

 Нехай комусь тепліше стане від зливи наших почуттів.

• Нехай тих слів солодкий мед чиюсь загоїть рану.

Чи перший біль, чи то останній, коли б то знати наперед!

• Кажімо більше ніжних слів, комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке короткі в нас слова черстві.

• Розфарбуймо Україну кольорами доброти, і зробімо світ добрішим: він, вона, і я, і ти.
• Хай веселочка засяє, різнобарв’ям зацвіте, хай в серцях добро буяє, милосердя хай росте!

Пісня-танець «Ми – веселі маляри»

Вед. Доброта й милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас, навіть тоді, коли немає біди.

Вед.  Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині?

Вед.  Невже для того, щоб виіскрити доброту та милосердя із наших сердець, потрібні землетрус чи катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба у звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги?

Вед.  Важко уявити собі, що люди страждають не через голод, а через те, що не чують украй необхідного «Добрий день».

 Вед.  Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках престарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних.

Вед.  Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, цінної допомоги, підтримки. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.     

(Відеоролик «Будьмо Людьми»)

Учні:

• Що найціннішого є у житті і найдорожчого за все на світі,                     То – доброта, запам’ятайте, діти, і хай вона крокує по землі.
• Цінніша перлів, золота і слави, вона єдина зігріває нас,

Така одвічна, мудра, нелукава, пригорне кожне серце повсякчас. 

• А ми сьогодні, поєднавши руки, запалюємо свічку доброти,

 Її вогонь освітлює стежину й допомагає впевнено іти.

• Любіть життя, несіть в долонях світло, і відкривайте душі для добра,

 І буде янгол щиро Ваш радіти, і доторкнеться вашого плеча.

• Поверніться, будь ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки? Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
• Ми віримо в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Ми віримо, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети.    

                       (Маленькі дітки у вишиванках запалюють свічку Доброти й підносять її Благочинному. Музичний супровід)

 - Помолимось за тих, що у розлуці, помруть, відірвані від рідних хат

 - Помолимось за тих, що у розпуці вночі без мами плачуть і не сплять.

- Помолимось за всіх.

- Помолимось за тих, кого лишила мама. Помолимось за одиноких і сиріт.

- Над ними, Господи, в небесній тверді  відкрий свої долоні милосердні.

(Пісня «Віднайди скарб у кожнім слові»)

Вед.  - Добро й милосердя не можливе без любові до ближнього, до життя, до самого себе. Саме вона – ця безкінечна, вічна й усеохоплююча сила любові творить дива зі свідомістю і серцем людини, перетворюючи їх на одне прагнення – допомогти квітці, пташині, людині, Всесвіту.

Вед.  - Допомогти – це значить принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя.

Вед.  - Жорстока людина – голе дерево, до якого ніколи не літають птахи. Зробімо світ добрішим! Заквітчаймо деревце радістю, допомогою, милосердям.

(Звучить «Молитва» О. Кониського. Діти заквітчують деревце)

Учитель.(виходить, тримаючи маленьку дівчинку за руку)   - Ісус Христос казав: «Я Світло для світу, хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але мати­ме світло життя». Тож живіть з Богом у серці.  

Дитя. Моє серденько — світлий дім, де немає бруду чи зла,

Я піклуюсь, щоб в серці моїм заздрість, злість та брехня не жила.

           Джерельце чистої любові тече із серденька мого.

           Це слава Господу Христові за ласку та добро Його.

(Виходять поступово всі учасники свята)

- Нам би про душу хоч не забути,  Нам би хоч трохи добрішими бути!           Ми лише раз — так уже повелося —  живемо на грішній землі.

- Хай прокинуться сплячі душі,  щоб як квіти у квітнику,                                Що потребують дощу і суші  на довгім життєвім шляху.

- Хай романтика Віри й Любові, слово людського тепла й доброти              Нам порожнини в душах заповнить, куди вже війнули ранкові вітри.

- І душі наші хай піснею повняться! Скиньмо із лиць своїх черствості маску,  Нехай зігрівають нас промені сонячні, зробім Україну щасливу, як казку.

- Нам милосердя, Господи, дай, до всіх страждущих і незахищених,             Ми ще від страху і злі, і сліпі, в душах у нас ще багато що знищено.

- Благослови рід людський на Добро! Душі відкрий для злагоди й миру!    Щоб на Вкраїні незгод не було, Нас сохрани. І спаси! І помилуй!                                             Звучить пісня «Злагода» у виконанні вчителів та батьків