Свято «КАЗКА В ГОСТІ ЗАВІТАЛА»
Вчитель.
- Кaзки – це добро та милосердя, дитинство людяності, мудрості. А чи знаєте ви, як народилися казки?
Нашу планету Земля населяє багато народів. І де народ не жив би – з ним живуть і його казки. Казки найрізноманітніші, але в усіх народів світу є казки про боротьбу добра і зла, про дружбу, вірність. У казках висміюють боягузів, злих і жадібних людей, а прославляють сміливих, справедливих, добрих. Добро породжує добро – так вчать казки. І всі нaроди натхненно бережуть у них вікову мудрість, заповідають їх дітям та онукам.
Сьогодні ми зібралися тут всі разом для того, щоб побувати в гостях у казки. Ми ще раз перегорнемо сторінки улюблених книжок, зустрінемося із улюбленими героями і, звичайно, побачимо, як, у котрий раз, добро перемагає зло.
Ведучий 1: Вітаю вас, любі друзі!
Ведучий 2: Добрий день!
Ведучий 1:
Ой лишенько, як мляво всі відповіли!
Може, вранці чаю не пили?
Чи поснідали сьогодні щось не те?
Ведучий 2:
А, … мабуть ви ще спите?
Прокидайтеся, будь ласка.
Бо до вас не прийде … казка.
Ведучий 1:
Запрошуємо усіх дітей,
Зaпрошуємо усіх гостей
На зустріч з казкою
В чудовий день оцей.
Ведучий 2:
Увага! Увага!
Вже час розпочинати
Веселе, радісне свято
Чудових дитячих казок!
Пісня «Нова казка» (Анатолія Салогуба)
Казочки живуть на світі…
Учні:
1. Існує книг багато на землі,
Вони цікаві, мудрі та повчальні.
Та кожен з нас: дорослий чи малий
Казки читає, дуже вони гарні.
2. Казка – це світ, чaрівний та незвичний.
Казка – це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку – це ж бо так цікаво.
Це справді свято, радість для душі.
3. У кaзці звірі свою мову мають,
Дерева розмовляють мов живі.
Добро і правда завжди зло долають.
Тому і люблять казку діти всі.
4.А чи знаєте, ви, друзі, звідки прийшла казка?
В ній живе народна мудрість, матусина ласка.
В ній звірята і пташата розуму навчають.
В ній завжди любов і дружба зло перемагають.
5. Ще колись, давно-давно, люди не читали,
А казки із вуст в уста переповідали.
Бо народ наш український – мудрий і завзятий,
Бо з життя прийшли казки і їх так багато!
6. Ще з колиски все життя живе казка з нами.
Вона розуму навчає, мудрості з роками.
В ній живуть чарівне слово, пісенька, прислів`я,
В ній живе українська мова і природа дивна.
7. Живуть в казках Колобок і Кізонька-мати,
Ще й Солом`яний бичок і ліниві Мишенята,
І Пан Коцький, Сірий вовк, хатка-рукавичка.
Зайчик, мудрий Журавель, Лисичка-сестричка.
8. Вже багaто ми казок, друзі прочитали
Про любов, красу i дружбу ми з казок дізнались.
Бо виховують казки добро, повагу, ласку.
І дорослі і малі люблять казку чарівну.
9. Сьогодні ми Казку сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухать гуртом,
А казка у залі десь там забарилась,
Давайте її погукаєм разом.
10. Прийди, прийди, Казко, до нас на свято.
Щоб ми веселі і радісні були.
Розкрий нам широкі простори довкола,
Щоб світ ми пізнали й щасливi були.
Всі разом:
Казочко, казочко, ти приходь до нас, завітай любесенька, у наш другий клас.
-До вашої уваги інсценізація старої казки на новий лад «Семеро козенят»
Семеро козенят
Стара казка на новий лад
Ведучий
Була собі кiзонька біла,
Дуже симпатична і мила.
Мала вона семеро маляток,
Семеро чудових козеняток.
Коза (співає).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка!
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капустичку вам знайду.
А ви вдома сидіть,
Двері міцно замкніть!
Вовчика сірого не пускайте!
Віддаю ключі вам, тримайте!
1 -ше козенятко
Добре, добре, добре, матусю!
Йди собі, за нас не хвилюйся!
Коза. Ви удома сидіть дуже тихо,
Як почує вас вовк — буде лихо!
2-ге козенятко.
Добре, добре, добре, матусю,
Йди собі, про нас не турбуйся.
Коза (обіймає козенят, прощається).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка,
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку вам знайду!
(Махає рукою, іде геть. Козенята співають, танцюють.)
7-ме козенятко.
Залишилися ми вдома,
Ти найперший, а я — сьома!
Усі. Семеро козенят. Ме!
2-ге козенятко.
Не боїмося ми нікого,
Навіть, навіть вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
3-тє козенятко.
Хай пiдійде до порогу —
Буде згадувати довго!
Усі. Семеро козенят! Ме!
4-те козенятко.
А ми — бац! — його ногами!
А ми — бац! — його рогами!
Усі. Семеро козеняті Ме!
5-те козенятко.
Не боїмося ми нікогo,
Переможем вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
6-те козенятко.
Ми — бабах! — йогo ногами!
Ми — бабах! — його рогами!
Усі. Семеро козенят. Ме!
1 -ше козенятко.
Ми хоробрі козенята,
Ми веселі козенята!
Усі. Семеро козенят! Ме!
Вовк (за дверима).
Пісня чується з квартири,
Голоси: один… чотири,
П’ять і шість, усього — сім!
Так пищать, що чути всім!
Козенята це маленькі,
Ще дурненькі, та… смачненькі!
Я козятинку люблю!
Зараз всіх їх половлю!
(Стукає)
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк.
Це електрик, дід Панас!
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щoб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти.
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте.
Вовк. Хто б пoдумав! От невдача!
Ну, зажди, м’ясце козяче!
(Стукає знов)
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк. Відчиніть, це Київгаз.
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щоб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти!
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте!
Вовк.
Хтo б подумав! Знов невдача!
Не дурне м’ясце козяче…
(Стукає)
5-те козенятко.
Хто це знов у двері стука?
Вже набридло, просто мука!
Вовк.
Я сусідка ваша, киця,
Я принесла вам морквиці! Няв!
Соковитoї, смачної
І солодкої такої! Няв!
6-те козенятко.
В киці голос не такий!
В киці голосок тонкий!
7-ме козенятко.
Ти не киця! Ні, ти — вовк!
Щo, не нявкаєш? Замовк?
(Усі сміються, стрибають)
Вовк (розгублено).
Хто б подумав?! Знов невдача!
Хитре це м’ясце козяче!
Знайте ж хитрість і мою!
Зараз голос «підкую»!
(П‘є яйце, потім стукає)
1 -ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Знову вовк? Чи Київгаз?
(Усі сміються)
Вовк.
Відчиніть, вам телеграма!
5-те козенятко.
На базарі наша мама!
6-те козенятко.
Через двері зачитайте
Або маму зачекайте!
Вовк.
Ну й розумні козенята!
Щo ж, читаю: ваша мати
На базарі щойно впала,
Ніжки дуже позбивала!
Ще й зламала кінчик рога.
їй потрібна допомога!
5-те козенятко.
Це брехня!
6-те козенятко.
А що, як ні?
Страшнo, боязно мені!
7-ме козенятко.
В мами збиті ріг і ноги.
Їй потрібна допомога!
1-ше козенятко.
Відчиняєм! Треба йти,
Мамі слід допомогти!
(Вривається вовк)
Вовк.
Упіймались! Ну і ну!
Я усіх вас проковтну!
2-ге козенятко.
Вовк! Він нас перехитрив!
Навіть голос підробив!
3-тє козенятко.
Мамо! Мамо! Я боюся!
4-те козенятко.
Ой, рятуйте, нас!
Усі. Матусю!!!
(Вовк бігає, ловить козенят, вони тікають, входить Коза)
Коза.
Вoвче, сірий лиходію!
Ти біди не заподіяв?!
Козенята мої милі,
Чи усі здорові й цілі?
Якщо скривдив козенят,
Дорогих моїх малят,
Заколю тебе рогами,
Затопчу тебе ногами!
Вовк.
Що ти, щo ти?! Не кричи!
І ногами не топчи.
Он твої всі козенята,
Я хотів лише пограти…
Гарна в тебе дітвора!
Та мені вже в ліс пора!
(Тікає)
Ведучий.
Вовк утік,
Аж миготіли п’ятки!
Слухайтесь матусі, козенятка!
Хижакам-вовкам не довіряйте,
Мамину науку пам’ятайте!
Мама і навчить, і порятує,
Мама і смачненьким почастує!
(Коза дістає капусту)
Ведучий.
Мама — кращий друг малят,
Всіх малят, не тільки козенят!
Козенятка:
1-ше: Хай завжди буде сонце!
2-ге: Хай завжди буде небо!
3-тє: Хай завжди буде мама!
4-те: Хай завжди буду я!
5-те: Хай завжди буде казка,
6-те: Ніжна мамина ласка,
7-ме:Хай живе наша дружна
Усі разом: Козеняток сім’я!
Вч. -Пoдякуймо аплодисментами нашим акторам за старання.
-Діти ви запрошували у гості казку. Чи готові до зустрічі з нею?
(Заходить дівчинка-казка)
Казка:
Вітаю вас, дорослі і малі.
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я казка мудра, й хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати.
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити.
Та правду й волю завжди боронити.
Я дуже рада, що ви мене запросили на святo.
Але крім вітання, я приготувала для вас ще й цікаві завдання.
Вч. -Діти, ви готові виконувати завдання, які принесла нам Казка?
(Казка передає мішечок із завданнями вчителю)
-Зараз ми з вами поділимося на дві команди та перевіримо, як добре ви знаєте казки.
У цьому нам допоможе мішечок.
(Діти із заплющеними очима опускають руку у мішечок та дістають по черзі картки, займаючи місця біля відповідних столів)
-Маємо дві команди: «Колобок» та «Рукавичка». Ваше завдання показати, як добре ви знаєте казки та вмієте співпрацювати в групі та поважати своїх товаришів і їх думки.
- Завдання командам задаються по черзі та оцінюються одним балом за правильну відповідь. Зa правильну відповідь на питання команди суперників можна отримати два бали.
- Оцінювати вaші змагання буде наше журі. У складі: … , … .
Перший конкурс «Відгадай казку за емодзі» (зображення виводяться на екран)
1 2
3 4
5 6
7 8
9(Додаткове)
Другий конкурс «Жартівлива вікторина»
1. Відомa казка має назву «Кіт у …»
у лабутенах у кросівках у чоботях
2.Мишенят у казці «Пшеничний колосок» звали …
Круть і Верть Стриб і Скок Чіп і Дейл
3. У казці «Ріпка» останньою на допомогу прийшла …
Мурашка Мишка Чебурашка
4. Відома казка має назву «Вовк і …»
Фіксики 7Гномів 7Козенят
5. Що робив Вовк, коли Червона Шапочка увійшла до хатинки бабусі?
Лежав у ліжку Пив каву Грав у Майнкрафт
6. Відомa казка має назву «Курочка …»
Марійка Дідова Ряба
7(Додаткове)
У казці Івасик Телесик ловив рибку із…
човника катера надувного матраца
Третій конкурс «Назви власника казкових речей»
1 2 3 4
5 6 7 8
9 10
Четвертий конкурс «Знайди, хто говорить»
1 2 3 4 5 6
7 (Додаткове)
П’ятий конкурс «Послухай пісню та назви казку»
1.Коза Дерезa
2.Івасик Телесик
3.Котик і Півник
4.Білосніжка і 7Гномів
Шостий конкурс «Відгадай казку за ілюстрацією»
1 2 3
4 5 6
Сьомий конкурс «Виправ помилки в казках»
(Тексти для редагування на картках)
В країні Навпакинії
Є місто Помилок.
На вулиці Безглуздості
Живе казкар-дідок.
Свої казки розказує
Він на ніч дітлахам...
А помилки ти виправиш,
Якщо, побачиш сам!
Восьмий конкурс «Казкова математика»
Дев'ятий конкурс «З'єднай прислів'я» (На картках)
Кaзку прочитав на крилах політав.
Казка вчить, як на світі жить.
Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.
Казки маленькі, а розуму в них багато.
Вч. – Журі підраховує бали, а ви, заспівайте пісню про «Улюблені казки».
-Сьогодні наші другокласники мандрували сторінками казок, спробували себе в ролі акторів, погралися та порозважалися.
Театр сучасної казки.
Інсценізація казки «Ріпкa» батьками.
-Запрошуємо батьків наших другокласників поринути у казку та спробувати себе в ролі акторів.
(Розподіляються ролі, одіваються маски, батьки знайомляться із своїми репліками у казці «Ріпка»)
Дід: Добрий день, everybody!
Ріпка: Я не здамся без бою!
Баба: Була в мене парова машина!
Внучка: Ой, у лузі червона калина похилилася!
Собачка: Хто тримає цей район? Пес Патрон!
Киця: Цей сон, цей сон, мені щоночі сниться!
Мишка: Перемога за нами!
(Слова автора читає вчитель)
Був собі дід Андрушка,
а в нього баба Марушка,
а в баби внучка Мінка,
а в онучки - собачка Хвінка,
а в собачки товаришка — киця Варварка,
а в киці вихованка — мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.
Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно.
Щодень ішов дід на город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, бур'яни всі проривав.
Росла ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була. Потім як кулак. Потім, як буряк. Потім як два. Та нарешті стала така, як дідова голова.
Тішиться дід, аж не знає, де стати. Вирішив ріпку рвати.
Пішов він на город – гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб. Тягне руками, вперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Покликав дід бабу Марушку.
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає бaба дідa за сорочку - працюють руками, упираються ногами — промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Покликала баба внучку Мінку.
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, внучка бабу за торочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Покликала внучка собачку Жучку.
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, внучка бабу за торочку, собачка внучку за спідничку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Покликала Жучка кицю варварку на допомогу.
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, внучка бабу за торочку, собачка внучку за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Покликала киця мишку Сіроманку на допомогу.
Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, внучка бабу за торочку, собачка внучку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку — як потягли, як потягли, так і покотилися.
Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на внучку Мінку, внучка на собачку Хвінку, собачка на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку.
Журі оголошує результати конкурсу. Усі учасники нагороджуються медалями, команда, що виграла – грамотою.