Свято "Мова калинова"

Літературно - музична  композиція  «Мова калинова»

Ведучий:  Шановні учні,   вчителі, гості! У  листопаді  вся наша країна  відзначає  День української  мови та письменності. Учні  нашого класу  підготували  до  цього  свята  літературно - музичну  композицію «Мова калинова».

1-й учень: Мова  і  пісня – це  дві  найважливіші  фортеці, які  народ  оберігає  як  свої  кордони.

2-й учень:  Мета нашого свята – відродити любов та повагу , сприяти розвитку  РІДНОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ. Тож  нехай  вічно  сяє  своєю  красою і  мелодійністю наша чарівна  українська мова!

Ведучий: Тож  запрошуємо  на  сцену  учнів, які  прочитають  нам  вірші  про  мову.

3-й учень: Солов'їну, барвінкову,

                   колосисту — на віки —

                   українську рідну мову

                   в дар мені дали батьки.

                   Берегти її, плекати

                   буду всюди й повсякчас, —

                   бо ж єдина — так, як мати,

                   — мова в кожного із нас!

4-й учень: Кожен рідну мову має

                   і своєю розмовляє.

                   Є і в тебе, друже, мова —

                   рідна мова барвінкова,

                   мова маминої ласки

                   і бабусиної казки.

                   Вона в книжці оселилась,

                   вона в пісні заіскрилась.

                   Мова дідуся і тата,

                   героїчна і завзята,

                   з чумаками в Крим ходила,

                   рідну землю боронила,

                   сталь варила, хліб пекла,

                   навіть в Космосі була.

                   Ось яка вона чудова

                   наша українська мова!..

5-й учень: Буду я навчатись мови золотої...

                   Щоб людському щастю

                   дбанок свій надбати;

                   Щоб раділа з мене

                   Україна-мати…

6-й учень: Мова — краса спілкування,

                   Мова — як сонце ясне,

                   Мова — то предків надбання,

                   Мова — багатство моє.

                   Мова — то чиста криниця,

                   Де б'є, мов сльоза, джерело,

                   Мова — це наша світлиця,

                   Вона як добірне зерно.

                   Мова — державна перлина,

                   Нею завжди дорожіть:

                   Без мови немає країни —

                   Мову, як матір, любіть!

Ведучий: Послухайте  і  подивіться  інсценізацію  української  народної  пісні «Ходить  ГАРБУЗ  по  городу».

(дівчинка в українському вбранні читає  вірша «Українка я маленька»)

7-й учень: Українка я маленька, Україна моя ненька.

                      Вірна я дочка народу, бо козацького я роду.

                     Щиро я свій край кохаю, краю кращого не знаю.

                     Так я завжди буду жити, рідний край буду любити.

                      Українцям помагати, Україна моя мати.

Ведучий: А зараз  на  сцену  ми  запрошуємо  учнів, які  відвідують танцювальний гурток.  Тож танцюємо «Гопака

8-й учень:   Тобі, я мій  коханий  краю,                                   Вкраїна  люба  моя                                                                                                                                            Тобі  єдиній  я  співаю,             

Тобі  вінка  я  заплітаю,       

Тобі  віддам і душу я!

Ведучий: Учні нашого  класу  дуже люблять співати. А ну,хлопці та дівчата, ставайте рівненько, та  заспівайте  дружненько.

Учні співають пісню про Україну  ( диск  № 19 )

-Дівчина-калина 
В білому віночку 
Вийшла із хатини, 
Стала на горбочку.

• А як заспівала 
  Солов'їно-дзвінко — 
  В лісі розстеляла 
  Килими з барвінку.
• Золотила ниву, 
  Голубила небо, 
  Дітвору щасливу 
  Кликала до себе.
• Кличе всіх щоднини 
  До краси і згоди 
  Пісня України, 
  Що єдна народи

Ведучий: Як  зветься  країна  у  якій ми живемо?

9-й учень: Моя  країна -  Україна

Україна -  це  моя  Батьківщина

10-й учень: Я  народилася  в  Україні, тому  я  Україночка

( виноситься  хліб-сіль)

11-й учень:  Красивий,щедрий , рідний край,                                  І  мова наша  солов’їна                                                                                                                                         Люби, шануй,  оберігай                                                                                                                                            Наш  край,  що  зветься  -Україна.

12-й учень: Ой ти, ненька-Україна,
                    Я тебе кохаю,
                    В свiтi кращої країни
                    Я не знаю.
                   Чорне море, степ широкий,
                  Зеленi Карпати,
                  I пiд небом синьооким
                  Стежина до хати.

13-й учень: Ой ти, ненька-Україна,
                     Я тебе кохаю,
                     В свiтi кращої країни
                     Не шукаю.
                     Чорне море, жовте поле,
                     Зеленi Карпати,
                     I не зможу я нiколи
                     Iншу покохати.

14-й учень: Ой ти, сонечко ласкаве,
                     Свiти Українi,
                     Бiльше щастя, бiльше слави
                     Для дочок i синiв.
                     Вони вчора, позавчора
                     На Днiпрi i в полi
                     Через працю, через горе
                     Добувались волi.

15-й учень:  Ой тому сьогоднi треба
                      Нам i нашим дiтям
                      Пiд блакитним мирним небом
                      За неньку радiти.
                      Прикрашати, пестувати
                      I мiста i села,
                      Гарну пiсню заспiвати
                     Для друзiв веселих.

Ведучий: Діти, а чи  знаєте ви народні   символи  України?

16-й учень: У  вінку зеленолистім,                                    У  червоному намисті                                                                                                                                            Задивляється у  воду                                                                                                                                            На  свою хорошу вроду  КАЛИНА

17-й учень: КАЛИНА  -  це  символ  України,  символ  кохання!

                       «Без  калини  нема   України»

18-й учень:   Україна — край мій рідний 
                       Від Кавказу по Карпати, 
                       І веселий, і щасливий, 
                       І великий, і багатий. 

19-й учень: Де є в світі кращі ріки, 
                     Як Дністер, Дніпро-Славута? 
                     Хто покине їх навіки, 
                     Тому в серці вічна смута.

20-й учень: Де є в світі кращі гори,
                     Де таке повітря свіже?
                     Де шумлять так гарно бори
                      І хвилює спіле збіжжя?

21-й учень: Де ясніше сонце світить,
                     Де гарніше зорі сяють?
                     Де ж солодше пахнуть квіти —
                     Як у нашім любім краї!

Ведучий: На  уроках  рідної  мови  ми  вчимося не  тільки читати  та  розмовляти українською  мовою, ще  ми вивчаємо   народні  українські  ігри. Пропонуємо  вашій  увазі  гру  «ПОДОЛЯНОЧКА».

Звучить   пісня «І в нас і вас…»

Скільки б не  співали, а  кінчати час                    Кращі побажання  ви прийміть  від нас

І в нас, і в вас  хай  буде  гаразд,      щоб  ви  і  ми  щасливі  були

Хай  біда  і горе  обмина ваш  дім,       Доброго  здоров’я  зичим  вам усім

І в нас, і в вас  хай  буде  гаразд,      щоб  ви  і  ми  щасливі  були

Прощавайте, друзі, вам  низький  уклін, 

Щастя вам бажаємо  всі ми, як один

І в нас, і в вас  хай  буде  гаразд,      щоб  ви  і  ми  щасливі  були

Усі: -І в  нас,і в вас  хай  буде  гаразд,                     Щоб  ви    і ми  щасливі  були.