Свято " Наум наведе на ум"

Про матеріал

Закріпити отриманні знання з усіх предметів шкільного курсу 1 класу за I семестр, показати рівень сформованості навичок, вмінь учнів.

Розвивати бажання вчитися, здобувати нові знання.

Виховувати дисциплінованість, бережливе ставлення до шкільного приладдя, товариськість, сприяти становленню дитячого колектива.

Перегляд файлу

100 днів у школі!

Мета. Закріпити отриманні знання з усіх предметів шкільного курсу 1 класу за I семестр, показати рівень сформованості навичок, вмінь учнів.

Розвивати бажання вчитися, здобувати нові знання.

Учні під веселу музику заходять до зали.

Учитель. Любі гості мами й тата!

Дорогі наші малята!

Як зібралось вас багато

На найкраще наше свято!

Всіх ми хочем привітати

Щастя, радості, любові

Будьте всі завжди здорові!

Учень. Щиро дякуємо всім –

І дорослим, і малим,-

Що прийшли нас привітати

На чудове наше свято.

Учень. Буде свят у нас багато –

І серйозних, і смішних, -

Але це найбільше свято,

Найважливіше з усіх!

Учень. Вітаєм всіх присутніх в залі!

Усі зібрались, зараз розпочнемо.

Були колись нам неосяжні далі,

Сьогодні в школу з радістю йдемо.

Учень. Минають дні неначе річка ллється.

Заняття, гра, екскурсії, дослідження.

Пройшло пів року – вже зима сміється

Що досягли показати нам пора.

Учитель. Наші школярі ходять до школи трохи більше як 3 місяці. За цей короткий час вони багато чого навчилися. Сьогодні час показати свої здібності. А чому саме 14 грудня? Бо це день Наума. Колись батьки відводили дітей до школи саме в цей день, бо « Пророк Наум наведе на ум.»

Учитель. Діти! Ми не можемо розпочати свято. Бо до мене в комп’ютер проник вірус, який пошкодив всі мої файли з піснями і відео. Кого ми покличемо на допомогу? Хто нам тепер допоможе? Відгадайте загадки.

Їх не видно, не шукай,

Чоловічки дуже швидко

Лагодять електроприлади!

Якщо поруч ... хто? (Фіксики.)

Учень Фіксики і люди дружать,

Фіксики їм вірно служать!

Якщо в дім прийшла біда,

Все полагодять без проблем!

Учень. Сімка, Нулик, Папус, Мася,

Не мине й півгодини,

Все налагодять, все полагодять!

Так легко жити поруч з ними!

Лагодять пульт вони, будильник,

Телевізор, холодильник.

Учитель. А тепер давайте заспіваємо пісеньку про Фіксиків, щоб вони з’явилися на нашому святі.

Пісня про Фіксиків.

Фіксики. Привіт дітлахи! Ой як добре ви заспівали пісеньку разом з нами! А для чого ж ви нас покликали? Що у вас трапилось?

Учитель. У нас трапилася біда! Ми зібралися на свято «100 днів у школі», але в нашому комп'ютері пропали всі файли, тому що в нього проникли віруси. Як нам бути? Як нам полагодити комп'ютер? Допоможіть нам!

Фіксики. Ми полагодимо ваш комп'ютер, але ви повинні нам допомогти! Для цього вам необхідно виконати наші завдання і тоді наше свято відбудеться !! Будьте уважні! І відповідайте «Це мій кращий друг і я!»

Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку всміхався?

Хто веселий і бадьорий кожен день іде до школи?

Хто з вас працею своєю прикрашає дім і клас?

Хто приходить зранку в клас із запізненням на час?

Хто уміє берегти ручки, зошити й книжки?

А хто граючи в футбол у вікно заб’є нам гол?

Хто веселу вдачу має і усім допомагає?

Фіксики Молодці! А тепер давайте виконаємо нашу фізкультхвилинку «Помогатор»

Учитель. Діти, дивіться, завдяки вам, мій комп’ютер запрацював.

Ну що ж, дорогі першокласники, комп'ютер ми з вами полагодили, але на цьому наше свято не закінчується! У нас для вас ще одне завдання! Так як ви вже досвідчені першокласники, знаєте, як збирати портфель, ми з вами зараз зіграємо в гру «Збери портфель» називається!

Фіксики: Ми будемо показувати картинки, а ви повинні будете із запропонованих варіантів вибрати ті, які ви кладете в свої портфелі щоранку, коли збираєтеся в школу. Коли буде на екрані підходяща картинка, ви повинні плескати в долоні! Але будьте уважні! Чи не покладете в портфель непотрібні речі! І так, почали!

Фіксики: Як ви добре навчилися збирати портфелі! Молодці діти! А тепер ми хочемо послухати, які ви знаєте вірші про школу?

Учні разом . «Я до школи поспішаю.»(мнемотехніка)

Моя кишеня

Це — я, а це — моя кишеня,
а в ній — усе, що є у мене.

Ось — олівець,
позичений на цілий день у тата.
Ось — папірець,
надірваний і трішечки прим'ятий:
я тут Юрка намалював,
та він побачив — і порвав.

А цього човника з кори
я вирізав години три,
щоб запускать, як буде дощик...
Але дощу нема ще й досі!

А в цій коробочці зеленій
жив цілий тиждень хрущ у мене,
та відпустив його я вчора,
бо він чомусь не їв нічого.

А це — я й сам не знаю що,
я у траві його знайшов...
Ну, от і все, що є у мене,
бо дуже вже мала кишеня!

Про дорослих

Ніколи і нізащо
дорослим не позаздрю!

На них дивитись —
просто сміх.
Скажіть: хіба життя у них,
коли нічого в світі
не можна їм робити?!

Не можна їм на дерево,
хоч це і дуже просто,
аж на вершечок здертися.
Адже вони — дорослі...

Не можна грати у футбол
на вулиці завзято
і, у вікно забивши гол,
через паркан тікати.

Та й серед парку, по траві,
босоніж, без сорочки
не можна погасати їм.
Адже вони — дорослі!..

А я?
Як тільки я схотів —
м'яча ганяв
аж п'ять годин,
тоді на клен собі заліз,
сховався в теплім листі,
сидів і позирав униз,
ще й, наче шпак,
посвистував,
а потім бігав по траві
та в ній метеликів ловив.

Оце життя — хороше!
Не те, що у дорослих...

Та ще скажу по честі,
щоб ви про все вже знали:
дорослим можна дещо,
хоч дуже й дуже мало.

Ну, з'їсти пуд морозива
дозволено дорослому.
Ну, можна, скільки влізе,
дивитись телевізор.
Ну, можна ще не спати
і цілу ніч читати.

Але хіба ж то здасться
така дрібниця щастям?..

Тому ніколи і ніде
дорослим я не заздрю,
бо я дорослим буду теж,
а він малим — нізащо!