Свято "О мово українська! Рідна мова! Співуча, наче джерело!"

Виховна година

присвячена Дню української писемності та мови

 

Тема. О мово українська! Рідна мова! Співуча, наче джерело!

 

Мета: формувати у дітей розуміння того, що українська мова – наше багатство, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної мови, повагу до себе як носія мови, бажання розмовляти українською мовою; формувати почуття патріотизму через влучне слово, українську пісню.

 

Обладнання: державна символіка, плакат «О мово українська! Рідна мова! Співуча наче джерело!», куточок «Класики українського слова»,мультимедійна дошка, виставка  словників з української мови «Українська мова: особливості практичного застосування»,синьо-жовті повітряні кульки.

 

Перед початком на мультимедійній дошці демонструється відеоролик з кліпами про Україну  до пісні К. Бужинської «Це моя Україна».

 

Хід заходу

Вступне слово вчителя (на фоні пісні К. Бужинської «Це моя Україна)»

- Доброго дня всім, хто любить рідну мову! Хто пишається тим, що він українець! Народ, держава, мова – ці поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Ви можете вивчати багато різних мов, але рідна, як мама, залишається одна – це мова нашого народу – українська.

1 –й учень.

                     Із слова починається людина,

                     Із мови починається мій рід.

                     Моя ласкава, мамина, єдина

                     Щебече соловейком на весь світ.

2 –й учень.

                     Вивчайте мову українську –

                     Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

                     Прекрасну, милу і чудову

                     Як материнську пісню колискову.

 

Пісня «На нашій Україні»

 

(Вірші 2 клас)

 

1-й учень
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

2-й учень
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

 

3-й учень
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.
 

4-й учень
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.

 

Вчитель.

          Мова – це велике досягнення людства, один із найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію.   Кожен народ до створення писемності і мови йшов своїм шляхом. Першими спробами, до яких вдавалася людина, передаючи повідомлення, були мнемонічні знаки (зламані гілки дерева, укладені в певному порядку стріли, каміння тощо). Більшість учених схиляються до думки, що такі знаки – лише перший крок до письма. Часто самі речі не означали нічого, а використовувались як умовні знаки.

 

Слайди

 

Учень.

Таким було письмо кіпу, поширене в древніх інків, - вузликове письмо: на паличку нав’язувалися різнокольорові шнурки з вузликами.

Зміст посилань  передавався через кількість прив’заних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них, їх колір, форму та розташування.

 

Учень.

Письмо ірокезів – вампум: різноманітні черепашки, кожна з яких мала певне значення, про яке домовлялися заздалегідь. Так, черепашка, пофарбована в білий колір, позначала щастя, мир; у чорний – небезпеку, в червоний – війну.

 

Учень.

Своєрідним предметним письмом гінців в Австралії були палички із зарубками різної конфігурації. Вони допомагали посланцю краще запам’ятати і передати зміст повідомлення.

 

Вчитель.

     Мова і писемність є найважливішою складовою частиною культури будь – якого народу.  У слов’ян існує дві азбуки: кирилиця та глаголиця. Яка з них є давнішою і яку винайшов слов’янський просвітник Кирило – ось ті питання, що  багато років  хвилюють славістів у всьому світі.

 

     Кирилиця – писемність , що відома за книжковими пам’ятками ХІ - ХІІ ст. її азбука складається з 43 літер , у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських.

 Накреслення її літер в подальшому стали графічною основою сучасної української , болгарської , російської , білоруської писемності.

    На відміну від кирилиці , глаголиця має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек , з’єднаних між собою , що дуже ускла

днює оволодіння цією системою слов’янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер.   

    Більшість вчених гадає , що глаголицю винайшов Кирило для слов’ян

Моравії,  де разом зі своїм братом Мефодієм він запроваджував церковні відправи слов’янською мовою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці , вона тривалий час вживалася в деяких південно -слов’янських країнах.

У нас є прислів’я про мову записане глаголицею. Пропоную вам прочитати його, користуючись азбукою глаголиці.

( Всі розшифровують прислів’я) «Мова – душа народу»

 

Вчитель.

          Досліджуючи минуле, ми творимо майбутнє. Все надбане людством за тисячоліття ми можемо осягнути завдяки книзі –великому винаходу цивілізації. Перша знахідка українського друку(Апостол ,1574р.) належить 

Івану Федорову –друкарю книг раніше небачених. Перша українська абетка теж надрукована Іваном Федоровим у Львові.

 

- Діти, згадайте, яке свято ми відзначали 9 листопада?

 

- Так. 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Та чи знаєте ви, що це свято відзначається щороку на честь літописця Нестора. А хто він? І якою була наша мова, пропоную вам переглянути.

 

Інформація на відео

 

- Саме з Нестора Літописця(1056-1114рр.) –першого українського історика, видатного письменника та мислителя, починається писемна українська мова.

 

Це свято було встановлене указом президента України  в 1997 році.

 

- А чи знаєте ви, яке ще свято пов’язано з мовою?

 

- У кожного народу є своя рідна мова. Так?

-  21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, щоб привернути увагу спільноти до того факту, що більшість мов, які зараз існують, опинилися під загрозою зникнення.

В Україні свято рідної мови запровадили  2002 року.

 

    Учень.

     Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

 

Слайди

            1720 рік. Указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.

 

            1755 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.

 

            1775 рік. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

 

            1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії про заборону друку українською мовою.

 

            1876 рік. Емський указ, за яким не допускалися ввезення із-за кордону, друкування та видання в імперії книг “на малоросійськом наречии”, заборонялися різні сценічні вистави і читання. Скасовувалися слова: Україна, козак, Запорізька Січ.

 

 

Учень          Як довго ждали ми…

                       Уклін чолом народу,

                       що мову рідну нам зберіг.

                       Зберіг в таку страшну негоду,

                       коли він сам стоять не міг.

Учениця   

                     Як довго ждали ми своєї волі слова,

                     і ось воно співа, бринить,

                     бринить, співає наша мова,

                     чарує, тішить і дзвенить.

 

Танець «Танцюй, Україно!»

 

( Виступ, діти садочок )

 

 

3. Тут треба всім багато знати,

    З дитинства правила учить,

    На все життя запам’ятати

    І мову понад все любить.

 

5-й учень

До гарного слова нам треба звикати.

Щоб мова була, як дзвінке джерело.

Подумай сім раз перед тим, як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло.

 

- До вашої уваги інсценізація усмішки Павла Глазового «Кухлик»

 

 

Автор           Дід приїхав із села,

                        Ходить по столиці.

                        Має гроші - не мина

                        Жодної крамниці.

                        Попросив він…

 

Дід                 Покажіть кухлик той,

                        що  скраю.

 

Продавець.    Што? Чєво?

                             Я нє понімаю.

 

Дід                 Кухлик, люба, покажіть,

                        Той, що збоку смужка.

 

Продавець    Да какой же кухлік здєсь,

                            Єслі ето кружка.

Автор           Дід у руки кухлик взяв

                        І насупив брови.

 

Дід                В Україні живете

                       Й не знаєте мови!

 

Продавець  У меня єсть свой язик.

                          Да к чєму  мнє мова?

 

Дід            Цим пишатися не слід,

                   Бо якраз така біда

                   В моєї корови:

                   Має, бідна, язика,

                   Та не знає мови.

 

Вчитель

             Чого не довелося пережити нашій рідній мові?  І «ополячували її » і «руською хотіли зробити»… Забороняли її, не давали змоги розвиватися, насміхалися над тими, хто розмовляв рідною мовою… Але вона все витримала, все переборола – і живе…

 

Вірш «Рідна мова»

 

О мово українська! Рідна мова!

Співуча наче джерело!

Нарешті скинуті окови,

Звучиш ти вільно й дзвінко.

Тебе ганьбили, із знущанням

Забороняли голос твій,

Найкращії сини пішли в вигнання,

За свій яскравий український спів.

 

Тарас Шевченко за любов до мови

Терпів страждання, насміх ворогів,

Співучість нашого рідного слова

Майже відібрано в наших батьків.

«І спілкуватися своєю мовою –

Це сором! Жах! Неначе в селі…»

І тільки з набуттям свободи

Про мову спам’ятати ми змогли.

Нарешті вільно ти лунаєш

Під небом рідної землі,

Могутністю своєю ти єднаєш

Вітчизни дочок і синів.

 

Хай ллється вільно рідна мова

Крізь Україну з краю в край,

Нарешті скинуті окови,

Не бійся, друже, розмовляй!

 

Бо всі ми діти України,

І буде вартий той ганьби,

Хто мову забуває батьківщини,

Бо долі він не знайде у житті.

 

Вчитель на програші

        Наше свято завершується. Сподіваюся,  що сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Не цурайтеся рідного слова. Вивчайте рідну мову, бо вона –  наша гордість.

 

Пісня «Гімн українській мові»