Свято "Перші канікули, або Ми вже справжні школярі!"

Учителька.  Любі гості і малята,

Свято розпочати час!

На найпершім нашім святі

Рада я вітати вас!

Лінь (дівчинка з подушкою в руках)

Я теж вітаю вас! Я - Лінь.

Живу вже сотні поколінь!

Мене всі люблять, всі чекають.

Коли прийду - не проганяють.

Я теж вас, діточки, люблю.

За лінощі вас поважаю!

Сама нічого не роблю

І вам усім того ж бажаю!

Учителька. Не соромно? Що кажеш ти?

Не псуй нам свята, геть іди!

Тебе не кликали на свято,

У нас старанні всі малята,

І ледарів між нас нема!

Лінь. І тут прогнали… Та дарма,

Я все одно на вас не злюся.

Покличете - умить з'явлюся!

Я сяду тут і почекаю,

Послухаю, по позіхаю… (Сідає збоку.)

Учителька. Минуло вже два місяці, як ви, любі діти, стали першокласниками, школярами. Ви вже дечого навчилися, встигли полюбити школу, свій клас, подружитися. Розкажіть про свій клас, нехай і гості, і Лінь послухають.

Діти.

Ми - чудовий перший клас!

Дев'ятнадцять в класі нас -

Десять подружок - дівчат

Та аж дев'ять ще хлоп'ят.

 

Ми маленькі, шестирічні,

Дуже - дуже симпатичні!

Ми веселі і слухняні

(дивиться у бік Ліні)

Не ліниві, а старанні!

 

Просто завтра в перший раз

Канікули почнуться в нас.

Значить, вже ми справжні учні,

Школярі! Ми - перший клас!

 

Всі ми учимось дружити.

В колективі добре жити!

Ми тепер - одна родина,

І мета у нас єдина -

Добре вчитися щодня,

Здобуваючи знання,

Щоб пишалися батьки:

Ось які в нас малюки!

 

Учителька. А тепер розкажіть про свої мрії та плани на майбутнє. Навіщо вам потрібна школа?

 

 

Діти.

Я прийшов учитись, звісно,

Адже вирішив давно:

Стану класним футболістом

Або зіркою кіно!

 

Я прийшла до школи вчитись,

Бо у мене є мета -

Генеральшею зробитись,

А це справа непроста!

 

Я старанно вчитись буду

І міцні знання здобуду.

Стану я дослідником,

Славетним винахідником!

 

Я також не підведу -

У політики піду!

Буде наша Україна

Найславетніша країна!

 

В мене теж чудові плани:

Буду вчитися старанно,

Спершу стану я студентом,

Трохи згодом - Президентом!

 

Стану я артисткою,

Може танцюристкою,

Може, буду я співати -

На таланти я багата!

 

Мрію я пілотом стати,

Літаками керувати.

Буду вчитися як треба

І злечу у синє небо!

 

В мене мрії є також

Неабиякі, атож!

Буду архітектором

Чи шкільним директором!

 

Учителька. Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

Якщо будете старанні,

Всього в школі вас навчать.

Лінь. Я сиділа, позіхала,

Все чекала і чекала,

Коли хтось мене гукне,

Ви що - не любите мене?

Я - Лінь! Учитись не бажаю

І школи я не поважаю…

Учителька. Ми ж тобі казали вже:

Нема тут ледарів!

Лінь. Невже?

Учителька. Діти, покажемо всім, та й Лінь нехай переконається, що ви вчитеся старанно і вже багато чого знаєте і вмієте. Згодні?

Діти. Так!

Діти відповідають на запитання вчительки.

Учителька. Діти вміють рахувати, додавати й віднімати.

Скільки ніг у двох зайчаток? (Вісім.)

Скільки крил у трьох курчаток? (Шість.)

Сім сомів і два лящі -

Скільки разом, полічіть! (Дев'ять.)

Діти вміють вже читати,

Із складів слова складати.

ЛО, МИ, СО, НА - це склади.

Швидше слово з них складіть! (Соломина.)

Діти вміють міркувати,

З даних букв слова складати!

(Учитель показує картки з набором букв.)

МИЛОН

ЛИСВА

НАСАНА

(Лимон, слива, ананас.)

Учителька. Ну й кмітливі в нас малята!

Бачиш, Лінь, тут ледарів нема!

Лінь. Не вірю я, такого не буває!

Я ще до вас у клас прийду

І друзів тут собі знайду!

Учителька. Діти, є серед вас такі, що хочуть бути ледарями?

Діти. Ні!

Учителька. То скажіть їй це самі.

Діти.

Всі в нас учаться старанно,

Пишуть майже бездоганно!

Краще, Лінь, від нас тікай,

Ледарів у нас немає!

 

Всі ми любимо трудитись,

Хочемо відмінно вчитись.

Так що, Лінь, іди від нас!

Ми - старанний перший клас!

 

Зошити у нас чистенькі,

Акуратні, чепурненькі.

Добре бачиш ти сама:

Ледарів, бруднуль нема!

 

 

Лінь. Ну, добре вже, переконали,

Піду, раз ви мене прогнали… (Іде, але повертається.)

Дозвольте залишитися!

Я буду теж трудитися!

Учителька. Молодці! Навіть Лінь переконали, що треба працювати. А хто добре працює, тому варто й відпочити. Тому завтра у вас розпочинаються осінні канікули, під час яких ви наберетеся сил для подальшого навчання.

Лінь. Авжеж, мої бідашки,

Учитись - це так тяжко…

Учителька. Ти так гадаєш? Тоді тобі цікаво буде подивитися виставу, яку підготували наші малята.

 

 

 

 

ЗНАННА - НАЙЛЕГША НОША

П'єса

Сценою пробігає Горобчик із портфелем. Кіт, Песик і дві Синички дивляться йому вслід.

Синички. Наш Горобчик, славний хлопчик,

Він до школи мчиться.

Так, Горобчик - славний хлопчик,

Він відмінно вчиться.

Дуже поважає школу,

Не лінується ніколи.

Песик. А от наш котусь Тимоха

Не старається нітрохи.

Страх, який лінивий кіт!

Мріє тільки про обід!

Кіт (жує печиво). А навіщо вчитися?

Задарма трудитися?

Ще й носити ті книжки!

Вчення - це тягар важкий!

Синички. Той, хто вчиться так, як треба,

З легкістю злетить у небо

Шлях до здійснення бажань -

Це і є дорога знань!

Кіт. Та замовкніть, пустомелі!

Із таким важким портфелем

Не злетить Горобчик ввись!

Ноша завжди тягне вниз!

Синички тікають, коли Кіт на них кричить.

Песик. Ледацюга… Ну й лежи!

Замість знань нагулюй жир!

Песик виходить. Кіт теж іде та за кулісами підкладає під сорочку подушечку, щоб стати "пузатеньким". На сцені з'являється хлопчик у костюмі годинника.

Годинник. Час пройшов, пробіг, промчав.

Поки Горобець навчавсь,

Кіт на сонечку лежав,

Лапки вгору задирав.

Відростив собі животик.

Ось такий зробився Котик!

Кіт (входить на сцену і лягає). Песику, подай-но чашку!..

Песик (презирливо). Що? Піднятися так важко?

Бачиш, лінь яка важка:

Не дійдеш до молока! (Подає Котові чашку.)

Синички. А, Горобчик, подивись,

Звився у небесну вись!

Бо знання - найлегша ноша!

Це не твій живіт, Тимошо!

Горобчик. Знання не давить на плече,

Воно нікуди не втече.

Знання врятує від біди.

Воно з тобою назавжди!

Це шлях до здійснення бажань,

Усіх надій і сподівань.

Найлегша ноша - це знання,

Яскраве світло серед дня!

 

Учителька. Учіться, діти, й ви сумлінно,

Як наш Горобчик, на "відмінно"!

Знання, неначе крила, вас

Піднімуть вгору, прийде час!

Лінь. Я нарешті зрозуміла -

Не тягар знання, а сила!

Учителька. Скінчилось свято, дітвора

І нам попрощатись із вами пора.

Канікули перші почнуться у вас,

Це відпочинку осіннього час.

Доброго вам відпочинку, малята!

Буду на вас з нетерпінням чекати!

 

Звучить пісня "Канікули, канікули…"