Виховна година на тему:
«Добро починається з тебе»
Мета. Ознайомити учнів із традиціями доброчинності як історичним та духовним надбанням українського народу, його національною спадщиною. Формувати почуття чуйності, доброзичливості, пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і дбайливе ставлення до природи та оточуючих. Переконати, що добро - найвища людська цінність.
Виховна година на тему:
«Добро починається з тебе»
Мета. Ознайомити учнів із традиціями доброчинності як історичним та духовним надбанням українського народу, його національною спадщиною. Формувати почуття чуйності, доброзичливості, пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і дбайливе ставлення до природи та оточуючих. Переконати, що добро - найвища людська цінність.
Обладнання. Вислови на дошці, портрети історичних осіб, фотографії, малюнки казкових героїв.
На дошці вислови:
Оскард Уайльд
Мудрець
Марк Аврелій
В. Сухомлинський
В. Гете
Вчитель. Як ви думаєте, що таке добро? Чи змогли б ви його описати, намалювати?
Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити, та в головному не може бути втоми -не можна втомлюватися чинити добро, навіть якщо хтось і не сприймає зробленого вами добра, не розуміє істини вашого слова і відвертається від створеної для нього краси, не втомлюйтесь - не майте його за ворога, а ставтесь милосердно і доброзичливо. Так дійсно краще!
Здавна люди на землі цінували праведне життя - життя чесне, щире, відкрите. Уникайте поганих вчинків, лихих намірів і звичок, бо звички, як відомо, породжують характер. Зло довго не забувається, а добро помножує добро.
Давайте повернемось у минувшину нашого краю і дізнаємось, у чому ж проявлялась доброта наших славетних українців? Бо історія України - це не лише сторінки, пролиті кров'ю ворожою і своєю, а й густо переплетені прикладами благодійності, милосердя, доброчинності, духовних надбань багатої національної спадщини та загальнолюдських цінностей.
То ж послухаємо наших знавців історії.
1-й знавець. «Я кличу всемогутнього Бога в свідки, що не ради високих почестей, а для нас усіх - для всього народу українського - хочу я за поміччю Бога так чинити, щоб Ви з жінками і рідний край не загинули.
Коли ж я це роблю ради приватних інтересів, то нехай поб'є мою душу й тіло Бог...». Так, таємно від усіх, поклявся на Біблії сімдесятилітній гетьман України Іван Мазепа перед тим, як виступити проти самовладдя Москви в Україні. Мазепа, якому склали хвалу і шану майже всі тодішні країни Європи. Ім'я Мазепи стоїть у першому ряду найвидатніших доброчинників світу.
Історія України визначну роль надає Івану Мазепі не тільки як державному діячеві, а як меценату української культури. Він був багатою і освідченою людиною і мріяв про те, щоб Україна була вільною, а її народ мав освіту. Виховувався на багатих національних традиціях. Він надавав матеріальну допомогу Києво - Могилянському колегіуму. Саме завдяки Мазепі колегіум став академією у 1701 р. Власне, гетьман Мазепа був покровителем і меценатом української церкви й освіти. На його кошти збудовані церкви, монастирі, школи, бурси, шпиталі в Києві, Чернігові, Переяславі. Розмах і розміри меценатства гетьмана вражають: на Печерський монастир виділив 1 млн злотих, церква у Батурині - 20 тис, великий дзвін для монастиря - 73 тис. злотих. Це лише мізерна частка того всього, що робив гетьман для підтримки української культури, збереження національної спадщини.
Благородне ім'я Івана Мазепи належить до найкращих імен синів людства й України.
2-й знавець. У нашого народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. Вони своїм життям підтвердили загальноприйняту істину про те, що український народ вміє не лише боронити свою землю, але й уміє робити добро.
В українців ніжна чутлива душа навіть до ворогів. Щирий і відкритий по своїй натурі готовий пожертвувати усім заради загальнонаціонального добра.
3-й знавець. «Твори добро, бо ти - людина» - саме ці слова стали життєвим кредом велетнів українського народу, його державних діячів, а саме: Петра Сагайдачного, Володимира Мономаха, Петра Могили.
4-й знавець. Славна меценатка, красуня, високоосвічена жінка... Такою постає перед нами уродженка с. Волютин Луцького р-н., що на Волині, Лисавета-Гальшка із роду Гуревичів. її дід був єпископом Луцьким.
У 1616 р. Гальшка подарувала свої землі у Києві на Подолі під будівництво монастиря, будинку для паломників та шкіл для дітей як заможних, так і бідних. Гуле-вичівна не залишає свою землю для підростаючого сина, а приносить в дар своїм співвітчизникам для навчання дітей, виховання у них патріотизму. У своєму заповіті вона дарує Луцькому братству 200 злотих на шпиталь. Свято бережемо пам'ять про славну меценатку і сьогодні, бо похована вона на території Луцької братської школи, що неподалік нашого села Шепель.
Учні (разом). І все ж таки ми є! У наших жилах козацька кров пульсує і гуде!
(Знавці сідають на місця).
Вчитель. Як радісно усвідомлювати себе нащадками несхитних лицарів волі та добра. Однак у людини може з'явитися безліч вад, найстрашніші із них двадцять:
1-й учень, байдужість до добра і зла; лінощі;
2-й учень, нещирість; улесливість;
3-й учень, підлабузництво; відсутність своїх переконань;
4-й учень, мовчазна згода з неправдою; упертість у своїх помилках;
5-й учень, чванливість; марнослів'я;
6-й учень, брехливість; підлість;
7-й учень, підступність; відмова від друга, коли всі проти нього;
8-й учень, невіра у добре начало людини; лицемірство;
9-й учень, жорстокість до слабкої незахищеної істоти; обжерливість;
10-й учень, злорадство; скупість.
Вчитель. Пам'ятайте, що кожен із цих пороків починається з маленької зернини і розростається до великих розмірів. І ніяке милосердя не врятує людину, якщо вона не допоможе собі сама.
Мудрець сказав: «Живи, добро звершай та нагород за це не вимагай. Лише в добро і в вищу правду віра, людину відрізняє від мавпи й звіра».
Сьогодні до нас завітав Казкар, який хоче переконати, що закони добра і благодійності панують і у тваринному світі. Послухайте казку і дайте відповіді на запитання:
Яке добро творив Чорний Дятел Білочці, Синичкам, Куницям і Летючим Мишам?
Казка про Чорного Дятла
У старому сосновому лісі птахи і звірі зібралися собі президента обирати. Пруд ка Білочка-Ласунка першою запропонувала на цю посаду Чорного Кардинала. Бо він, бачите, найбільший Дятел. У нього така красива постава, довга шия, великі очі. Рудохвосту підтримали Горобці.
Та налетіла зграя вертлявих синичок і в один голос заявили, що вони проти. Президентом може бути лише Телеграфіст. Бо саме у нього найміцніший дзьоб. Він дуже працьовитий і щедрий. А найголовніше те, що цей Дятел вміє спілкуватися з людиною. Бо знає її азбуку.
З синицями не погодилися Куниці і Летючі Миші. Вони об'єдналися і висунули свого кандидата. Президентом має бути Червоний Капелюх. Вже сам Бог намітив цього Дятла на високу посаду і дав завдання оберігати ліси від шкідників.
Суперечки тривали б дуже довго. Та надійшов вечір. Відкрила очі Мудра Сова. Це тільки здавалось, що вона спала. Насправді, нічна птиця все чула і лише посміхалася, бо знала, чому найпершою виступила Білочка. Адже саме Чорний Кардинал збудував гніздо її родині, і, коли Мама-Білка захворіла, Дятел приносив і розкидав шишки для Білченят.
Відомо було Сові і те, чому так Синиці голосували за Телеграфіста. Те, що він вміє спілкуватися з людьми - їм байдуже, а от те, що працьовитий і благодатний — чистісінька правда. Не раз бачила на власні очі, як підгодовуються Синички та інша малеча на робочому місці Дятла.
Знала Сова і про те, чому Куниці і Летючі Миші так красиво розповідали про благородність Червоного Капелюха. Бо їм у спадок теж дістались хороми Дятла. Такі розкішні і зручні домівки їхні були розташовані високо на товстих деревах. Вхід мали вузенький - лише для господарів, а ворогам - було закрито.
Чимало років прожила на білому світі мудра Сова, багато-багато знала. Та ніяк не могла збагнути, чому сперечались звірі і птахи. Адже вони були одностайні у своєму виборі - хотіли обрати президентом свого лісу Чорного Дятла, і лише називали його по різному: Чорний Кардинал, Телеграфіст, Червоний Капелюх.
Гра «Хто яке серце має».
(На запитання вчителя, хто яке серце має, діти дають відповіді за допомогою ілюстрацій та малюнків до казок).
Вчитель. Що взяли ви сьогодні від нашої години спілкування? Чи збулися ваші очікування? (Відповіді учнів).
1-й учень. Не економте доброти, Не бережіть її назавтра, Не бійтесь власно проказати Своє «люблю», своє «прости».
2-й учень. Не економте доброти — її примноживши, віддавши. Добро — то не «моє», а «наше»: Йому застою не знести.
3-й учень. Бо та невчасна доброта, Ота рука про людське око, -Вона ще, може, не жертовність, Але уже не доброта.
4-й учень. Вона уже - та сіра тінь, Та проміжна байдужа смуга, В якій холоне погляд друга, І опадає пил століть.
5-й учень. Не економте доброти: Не вірте, що у світі дужі.
Вони - цинічні та байдужі. Ці переможці без мети.
6-й учень. Нехай у нас завжди болить
Людська душа, як вир, глибока,
Стражденна, добра, не жорстока:
Сама весна, сама блакить.
Вчитель. Дитячий світ - це особливий світ. Усім зрозуміло, що ви, діти, користуєтеся благами, створеними іншими людьми. Люди дають вам щастя дитинства, платіть їм за це добром, бо життя не змінить вже ніяке диво, за винятком лише дива доброти. Хай же кожен із вас стане людиною з чистою душею і добрим серцем.
То ж сіймо добро,
Даруймо любов,
Щоб в нашім житті
Лиш добрі плоди
Господь віднайшов.
Гра «Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалося?».
Вчитель. Будьте непримиримими до людських пороків, насамперед у собі. Учіться робити те, що захоплює вас в іншій людині, любіть у собі красу добра і зневажайте зло!
Учні (разом). Пам'ятаймо минуле, живімо сьогодні, думаймо про майбутнє!
(Учні складають віночок доброти і виконують танець).