Свято "Прийди, прийди , весно, з радістю"

Свято «Прийди, прийди, весно, з радістю»

Зала святково прикрашена весняними квітами. На екрані – напис: «А вже весна, а вже красна!»

Лунає аудіозапис пташиного співу.

Вчитель. Від тепла та води все росте й розвивається на землі. Повертаються птахи до своїх гнізд — весну на крилах несуть. А ду­ша людська наповнюється радістю, жагою любові й творчості. На хвилях, духовного піднесення за довгі віки нашим народом витворені й веснянки, і танки та ігри, і ритуальні дії, і прикмети.

Слайди із зображенням веснянок, танків, ігор, ритуальних дій.

— Сонцесяйній весні, на яку ми так чекали, присвячуємо сьогодні свою розповідь.

1-й  учень

Сонце по діброві

Ходить, як лисичка.

Котики вербові

Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,

Хоч і трішки сонні,

Гріють цапенята

На яснім осонні.

2-й  у ч е н ь

І легко на серці, коли йде весна,

Коли завітає пташня голосна.

І хоч ще дерева без листя стоять,

Але вже ладяться весну зустрічать.

Радіє серденько, душа спочива,

Коли нову пісню Весна заспіва!

Виконується пісня «Ой, минула вже зима».

 

Вчитель. З давніх-давен у нас в Україні весну зустрічали піс­нями, іграми, хороводами.

Уривок з мультфільму «Веснянка»

Старі люди вірили в прикмети. 14 берез­ня – свято Явдохи. Якщо цей день буде ясним, отже, буде гарний урожай. А початком весни наші предки вважали 22 березня (за но­вим стилем). У цей день, уважалося в народі, птахи повертаються з вирію і приносять весну. І хоч земля ще скута морозом, першими вісниками весни є ластівки, жайворонки.

Вчитель. І пекли матері дітям «жайворонків», «гусочок», «голубів». І ходила з цими птахами-веселиками малеча та вітала лю­дей із весною.

(Відеомонтаж випікання «жайворонків»)

Вчитель роздає дітям пшеничних жайворонків, вітаючи із весною.

Вчитель. «Кидай сани, бери віз, викинь шубу, з печі злізь», – примовляли старі й малі та співали пісень.

Із покоління в покоління передавалось особливе, шанобливе ставлення людей до Сонця, дощу. Адже від рясного дощу, теплого проміння сонця все росте, розвивається. «Кидай зерно в грязь, то будеш князь!» — часто нагадували люди одвічну хліборобську заповідь. А діти і в свята, і в будень закликали сонечко, просили дощу.

Дівчинка

Виглянь, виглянь, сонечко,

На бабине полечко,

На дідове зіллячко,

На наше подвір'ячко.

Дівчатка

Сонечко світить! Сонечко світить!

Воно почуло нашу пісеньку!

Дівчинка. Щоб на землі все росло, треба дощику!

Діти. Давайте ще й дощику попросимо!

Дівчинка. Може, й він на нашу пісеньку озветься!

З а к л и ч к а

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В череп'янім горщику.

Мені — каша, тобі — борщ,

Щоб ішов густіший дощ!

Хлопчики

Ти рясненький, дощику, упади

На городи, на левади, на сади.

На багаті наші землі, на родючі,

Щоб пшениці колосилися, як тучі.

Вибігають дівчата-«веснянки».

1-а  в е с н я н к а

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, подоляночко!

Прийди, прийди, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш!

2 - а  в е с н я н к а

Ось іде Весна ланами,

Перелогами-лісами,

Скрізь, де ступить, з-під землі

Лізуть паростки малі.

3-я  вес н я н к а

Як опустить вниз правицю,

Зеленіє скрізь травиця,

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде!

4-а  весн я н к а

А як здійме руки вгору

До блакитного простору,

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

(Звучить музика)

Входить Весна, тримаючи в руках кошик із квітами.

В е с н а

Вийшла я із лісу,

Лугові вклонилася.

Од вітрів і сонця

Луг зазеленівся,

А до мене трави

У полях прослалися,

А до мене в гаю

Птахи озивались,

А за ними в лузі

Озивались квіти.

Починаю, друзі,

Землею ходити!

Вчитель.

Весно, Весно!

Що ти нам принесла?

В е с н а

Я принесла

На дерева — цвіту,

А на поле — жито,

На травичку — росу,

На дівчаток — красу.

А на хлопчиків — силу,

Щоб росли і міцніли!

 

 

Дівчинка

Зелена веснонько!

Красивий квіт!

Збирайтесь, діти, на прохід,

Збирайтеся гуляти в поле, в гай!

Там нас приголубить рідний край!

«Подорож до весняних ігор»

Вчитель. З давніх-давен люди із великою радістю зустрічали весну. Тільки-но пригрівало сонечко, розтавав сніг, дівчата і хлоп­ці співали веснянки, водили хороводи, грали в різні ігри.

Ой, виходьте, дівчата, та в сей вечір на вулицю,

Весну-красну стрічати, весну-красну вітати.

Будем весну стрічати та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,— хороводом підемо.

Хоровод-гра «Подоляночка»

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона впала, до землі припала,

Сім літ не вмивалась, бо води немала.

Ой, устань, устань, подоляночко,

Умий личенько, як ту скляночку,

Та візьмися в боки, покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Виходить Весна.

Весна

Я тепло вам принесла

І сонечка додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, наче квіти.

 

— А зараз відгадайте загадку.

Я найперша зацвітаю,

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

«Подорож до весняних квітів»

Вчитель. Із настанням весни прокидається природа від зимо­вого сну. Яка квітка з'являється найпершою? (Пролісок)

Гра-завдапня «Весняний букет»

— Яка квітка у весняному букеті зайва?

(На екрані з’являються малюнки із квітами тюльпана, проліска, троянди.)

Гра «Відгадай квітку за кольором»

— Я називаю колір, а ви – квіти такого кольору.

Білий —... (підсніжник, конвалія, нарцис).

Жовтий —... (мати-й-мачуха, кульбаба, горицвіт).

Синьо-блакитний —... (пролісок, барвінок, сон).

Фіолетово-рожевий —... (фіалка, ряст, медунка, бузок).

Дівчинка виконує пісню «Весняночка».

Народилась я весною на світанку,

І тому мене назвали Веснянка.

I як вогник, я хочу горіти,

Не згорати, а тільки світити.

П р и с п і в:

Я ліхтарик маленький,

Світлячок чепурненький,

Я струмок, я сніжинка,

Я маленька хмаринка.

Тільки крил я пташиних не маю

І, як завжди, я вільно літаю

На Дніпровськії кручі і на схили квітучі,

В небеса і на землі пахучі.

П р и с п і в.

Променисті яскраві світанки,

Я шляхів інших в житті і не знаю.

Я — маленька Веснянка, я — дівча-Подолянка,

Співом гідним Вкраїну вітаю.

Виходять усі учасники свята, кланяються Весні.

Вчитель.

Спасибі тобі, Весно!

Весно радості і надії,

Крокуй сміливо нашою землею!

Будь щедрою і розкішною.