Свято проводиться в прикрашеному залі. На ньому присутні казкові герої: Мальвіна і Буратіно. Діти розповідають вірші, гуморески, співають пісні, розігрують сценки. Яке ж свято проходить без Букварика і підручників з другого класу. На закінчення діти дали обіцянку, що будуть старанно вчитися.
Ведучий:
Благословенна та ясна година,
коли буквар до рук бере дитина.
Яка ж оце відповідальна мить!
Нехай Господь вас всіх благословить!
Дорогі діти, шановні батьки, гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Ми зібрались у цій залі, щоб попрощатись з Буквариком. Ми хочемо подякувати йому за те, що він навчив нас читати й писати.
Дорогі діти! Пам’ятаєте, як 1 вересня ви стали учнями, як уперше побачили буквар? Пригадайте, як вам хотілось швидше зазирнути всередину, щоб дізнатись, що там?
Дехто з вас не знав букв, не вмів читати і писати. Скільки сил і терпіння приклали ваші батьки, ви самі до того, щоб усьому навчитись! Своїм умінням читати й писати ви вдячні саме букварю!
Нині для вас буквар – то звичайний підручник. Згодом ви познайомитесь з іншими підручниками, які продовжуватимуть його важливу справу. Але поради свого першого друга ви будете пам'ятати все життя: любити свою рідну землю, цінувати її працьовитих людей, берегти святині нашого народу - землю, мову, пісню, хліб…
Тож ростіть здоровими і сильними і не забувайте:
Хто багато читає, той багато знає.
Хто швидко читає, той багато зробити встигає.
Учні:
1. Привітайте нас ─ веселий перший клас!
Працьовитий, дружний, щасливий…
І трішечки галасливий!
2.Тепер ми учні, перший клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі!
3.Перший клас навчив читати,
Перший клас навчив писати,
Перший клас навчив дружити,
Щоб цікаво разом жити.
4.В нашім класі є Настуся,
Тетянка, Аня і Катруся,
Віталій, Владик, Ваня,
Два Артемка, Стасик, Женя.
Ось і весь наш дружній клас.
Вітає щиро усіх вас. (Всі разом)
5.І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
6.Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всього навчать,
І роки весело промчать!
Ми ─ школярі, ми ─ перший клас,
Щасливі дні чекають нас!
Бо поставив за мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.
8.Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
А, можливо, зіркою кіно.
9.Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як за ростом підійду.
10.Я банкіром хочу стати ─
Полюбляю рахувати.
11.А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати.
12.А я в лікарі
Після закінчення школи
Вcім робитиму уколи.
13.А я в письменники подамся,
Або, навіть, в моряки.
14.А я вчителькою стану ─
Буду вчити малюків.
15.Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.
А, можливо, парашутистом ─
Полюбляю висоту.
16.Мріємо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать.
Мальвіна.
Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!
Діти вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це точно. Треба погукати... Буратіно! Буратіно! Справи як твої?
Буратіно.
Відмінно! Подивись, який я став!
Весь Букварик прочитав!
Букви вивчив, як і діти...
Мальвіна.
Справді, можна порадіти.
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!
Буратіно.
Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!
Мальвіна.
От і добре! Молодець!
Зрозумів ти на кінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!
Буратіно.
То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.
Мальвіна.
Ну що ж, перевірити це доведеться,
Герой-першокласник, напевно, знайдеться,
Який не боїться читати й складати...
Виходьте! Я буду вас перевіряти!
Виходять першокласники-букви і за завданням Мальвіни складають слова букв.
Мальвіна.
Виходьте, діти-букви, з кола! Діти складають слово «Школа».
Його знає кожна дитина. Діти складають слово «Родина»
А третє слово — Україна,
Його складете неодмінно. Діти складають слово «Україна».
Буратіно.
Ну, що? Нема де правди діти, тепер вже грамотні в нас діти!
Мальвіна.
Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Ви знаєте вже стільки слів,
Скажіть, хто вас цьому навчив?
Діти.
Це наш Буквар, який щодня
Давав потрібні нам знання.
Буратіно.
Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
Всі разом пісню заспіваєм!
Діти виконують пісню про Буквар.
Буквар.
Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма!
А хто знання хороші має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться.
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
Й відразу букви всі завчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
І навіть друг наш, Буратіно,
Всі букви вивчив на «Відмінно»!
Усі розумні, всі читають.
А скільки загадок вже знають!
Казок багато прочитали,
Й самі казки уже складали!
Навчилися всього багато
І от тепер прийшли на свято.
Мальвіна.
От молодці які у нас!
Хороший в школі — перший клас!
17.Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.
18.Обіцяєм не лінитись
Тільки на відмінно вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.
19.Книги й зошити любити,
Берегти, а не губити.
Акуратними завжди бути,
Щоб нічого не забути.
20.На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
І домашні всі завдання
На «дванадцять» готувати.
21.Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них такі гарні діти.
22.Каліграфія моя
Вже мене замучила!
Я виводжу кожну букву,
А вона все кручена.
23.Я дивлюсь на свої букви.
Кулак їм показую:
Бо всіх понаказую!
24.Я згадав, як перший раз
Я прийшов у перший клас.
Писати палички не міг –
Усі кривулі, як на сміх.
Але я їм не здавався!
Працював, щодня старався!
Тратив сили я не марно,
І тепер пишу вже гарно!
25. Буквар взяли ми перший раз,
коли зайшли у перший клас.
тепер нам радісно сказати:
Всі: " Ми всі вже вміємо читати!
26.Веселе місто Алфавіт!
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера – жива.
І з них складаються слова.
27.Літера перша і перше слово,
з книгою перша серйозна розмова,
перша сторінка і друга сторінка,
перша тривога і перша оцінка.
28.Ми всі вчимося залюбки,
гартуємось, міцніємо,
читаєм разом ми книжки
і про майбутнє мріємо.
Букварик:
Спасибі, хлопчики й дівчатка,
що букваря на світле свято
ви не забули запросити.
За шану я вам вдячний, діти!
Учні:
29.В Країну знань нам шлях відкрити
Буквар усім допомагав:
як з літер слово утворити
нас, новачків, навчав.
30.Рік швидко пролетів,
ми підросли і помужніли.
Тепер вже знаємо багато
і всі навчилися читати.
Пісня «Школярка»
Сценка " Витівки помилки"
Букви:
Букви – дружні ми сестрички,
хоч і маєм різні звички.
Нас 33, нас 33.
Гарні, рівні, не криві.
Ми усі: від А до Я – алфавітові сім'я!
М'який знак ( ображено)
А я?! А я? Не звук? А тільки знак!? Так?
Букви:
Ми всі веселі і меткі,
ми – глухі, а ми – дзвінкі.
Позначаєм різні звуки.
А як візьмемось за руки –
Починаються дива,
нові народжуються слова.
М'який знак ( ображено)
Отак весь час терплю образу: мене не названо ні разу!
Помилка:
Я – помилка лукава, і погана в мене слава.
Букви плутаю бува, перекручую слова.
М'який знак (плаче )
Ображають, мов ледащо,
мов не здатний я нінащо!
Помилка:
А, здрастуй, любий м'який знак,
ти надто добрий, ти дивак!
Якщо гарненько розібратись,
ти серед букв – велика цяця!
М'який знак (пишається )
Усі м'які переді мною,
мені б і бути головою!
Але не вдячні букви ці,
мене тримають майже у кінці!
Помилка:
А ти з образи та від злості, кинь їх, ходи до мене в гості!
М'який знак
Ой ти , помилко моя мила,
мою досаду зрозуміла!
Від зрозумілих твоїх слів,
у мене втричі виріс гнів!
Гаразд! Алфавіт я залишаю,
до тебе в гості вирушаю.
Букви:
Ой, що з нами, добрі люди,
без м'якого знака буде?
Скільки це почнеться в нас неприємностей, образ?
Продавець:
Для магазину вчора тільки
замовляли риби – кільки.
( розгортає папір, де написано " Пришліть КІЛКИ " )
Вийшла помилка у слові –
і привезли кілки дубові.
Такий клопіт!
Робітник:
Через помилку у слові
сміх і горе на будові.
Замовляли гравій, гальку –
привезли у клітці ГАЛКУ.
Букви:
Чуєш, помилко лукава, жде тебе погана слава!
М'який знак ( сором'язливо ):
За помилку я соромлюсь.
Перед вами вибачаюсь,
що за місце ображався,
дуже м'якістю пишався!
Букви:
Все напишемо, гаразд, помилкам не місце в нас!
Ведучий:
А зараз ми хочемо кожному гостю на святі подарувати " Букварик побажань"
А – активності творчої
Б – безхмарності небесної
В – віри розсудливої
Г – глузду неміряного
Ґ – ґречності людської
Д – достатку життєвого
Е – економії розумної
Є – єдності державної
Ж – життя безкінечного
З – здоров'я безмежного
І – імені чистого
К – кохання відвертого
Л – людяності безмірної
М – мрії здійсненної
Н – наснаги постійної
О – обрію барвистого
П – посмішки відвертої
Р – радості всесильної
С – спокою літнього
Т – теплоти родинної
У – успіху професійного
Ф – фантазії невичерпної
Х – хліба щонайдобрішого
Ц – царини домашньої
Ш – широти душевної
Щ – щастя здійсненного
Ю – юності сердечної
Я – ясності майбутньої.
Ведучий:
А зараз весела перерва.
Знайте, хто сміється,
Тому добре живеться.
Хай про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам сьогодні
Веселі смішинки.
Сценки
1. — Стасику, було в нас 4 апельсини, 3 ми дамо Тетянці. Скільки у нас залишиться апельсинів?
— А ми їй краще не дамо, бо в неї діатез буде.
2. - Віталію, чому в тебе один черевик чорний, а другий – коричневий? Ану біжи додому перевзуйся.
- Так я вже повертався додому, тільки там теж один чорний, а другий коричневий черевик.
3. — Євгене, чому тебе не було в школі?
- Бо я вичитав у нашій книжці приказку: «Всюди добре, а дома найкраще».
4. — Настя, чому птахи восени відлітають до теплих країв?
— Бо як підуть пішки — витратять багато часу.
5. Мама.-Доню,за що ти сьогодні отримала двійку?
Доня.-За співи.
Мама.-А що ти не змогла заспівати як слід?
Доня.-Та я співала, тільки на уроці математики.
6. - Вже не знаю, чи вірити нашій вчительці, чи ні.
- Чому ти так кажеш?
- Учора вона сказала, що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10…
7. – Чув про Атлантичний океан?
- Так.
- Я його переплив.
- А ти чув про Мертве море?
- Так.
- Я його вбив.
Пісня «Хороші друзі»
Учні:
31.Усі ми ходимо до школи
І пізнаємо з юних літ
Усе, що бачимо довкола,
Увесь чарівний дивосвіт.
32. І з кожним роком більше й більше,
Потрібних знань здобудем ми.
Науки будуть все складніші,
Та ми у світ йдемо людьми.
33.Тому багато треба знати,
Про Всесвіт і людське життя.
Книжок багато прочитати.
Минуле знати й майбуття.
34. А в цьому книги допоможуть,
Які до нас прийдуть у клас.
Вони усе на світі можуть,
Тож познайомитися час.
35.Ось літературне читання
Розвине техніку читання.
Нам допоможе зрозуміти,
Як треба в цьому світі жити.
Літ. чит.
Я — літературне читання, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.
36.Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,
Чудова, світла, барвінкова.
Українська мова.
Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,
Бо рідним словом серце промовля.
Математика:
Ви вже умієте, друзі хороші,
порахувати задачки і гроші.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
зводити вежі, мости будувати.
Навчу літаки посилати до Африки,
якщо ви полюбите математику.
Природознавство
Я розкажу історію народу,
Цікаве все про матінку-природу.
А ще про те, як в цьому світі жити,
Все про культуру як людей любити.
І про Вітчизну, що для всіх одна
Й що зветься Україною вона.
А всі ми — українці — її діти,
Й свою Вітчизну будемо любити.
37.Сюди, у залу, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю.
Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!
38.Рідний наш Букварику,
ми тебе любили.
Ми з тобою весело й радісно дружили!
Та прийшла пора прощатись,
час з тобою розлучатись.
39.Віднині будеш серед книг
на місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх,
бо нас усіх навчив читати!
40.Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі
Вклоняємося низько до землі!
41. Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас,
Як перша сходинка до нього,
Для всіх нас став наш перший клас.
42. Все в житті починається з малого:
З зернини – хліб, з промінчика – зоря.
І ми шкільну свою дорогу
Почали із сторінок букваря.
43. Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем –
Все, що Вкраїною зовем.
Букварик:
Закінчується наше свято,
Ви жартували і співали тут багато.
І ось чекає вас сюрприз,
Для кожного чудовий приз!
Сьогодні, любі першачки,
Я вам дарую книжечки!
Вручення книжок (Лунає пісня «Посмішка»)
Ведучий:
Але ми вдячні не лише Букварику. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня поруч з нами були батьки. Вони допомагали нам вчитись. Побажаємо їм сил і наснаги!
Учні:
За допомогу в навчанні, старанність, витримку, любов.
За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати,
та гарно – гарно малювати.
Попереду ще десять років.
Отож, навчайтеся, батьки,
і кожен день робіть уроки!
лиш від рідної хати, та від лагідних рук мами й тата!
не забувай про рідних маму й тата!
Та встигни добре слово їм сказати,
доки живеш ти в рідній хаті!
зелен гай, ліщина…
Все це рідний, любий край
Наша …Україна!
Ведучий:
Дорогі діти,батьки та гості! Наше свято добігає свого кінця.
Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива.
Сподіваємось, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!
Бажаю вам, дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, - бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими!
Ведучий:Вчіться гарно, на радість усім
І на щастя Україні рідній.
Хай завжди для вас в домі оцім
Всі роки будуть щедрі й погідні.
Хай вас матінка благословить,
Матір Божа добавить вам сили.
Для батьків, для народу ростіть,
Хай міцніють щодня ваші крила.
Обіцянка учнів
Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку нині –
Вчитись так, щоб набуті знання
Пригодились моїй Батьківщині!
Ведучий: Закінчилось наше свято.
( Лунає пісня " Любіть Україну" )