Свято "Прощання з початковою школою"

Прощання з початковою школою

Ведуча1.

Травень, весняне світання,

Травень, весняне світання

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Ведуча  2.
Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

В.1

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

В.2

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

В.1

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

В.2

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

В.1

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

В.2

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

 

 

Учитель. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце,  співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.

Час летить  невблаганно  і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

Тож дозвольте запросити до класу тих, кому присвячується це свято — наших випускників, учнів 4-го класу. Вітаємо їх. (Під музику діти заходять до класу). — А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди — батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день — також свято. Адже, дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають ще красивішими і навіть молодшими. Привітаймо ж батьків оплесками!

 

1-й учень.

День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало, умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній,

І зібрались на свято усі.

 

2-й учень.

Промчала весна, четверта весна,

Остання весна в класі цьому,

Цю світлу весну і дружбу міцну

Ми не забудем ніколи.

 

 3-й учень.

Над квітковим подвір’ям

Голубіє вись.

На веселе це свято

Ми сьогодні зійшлись.

 

4-й учень.

У нашій школі сьогодні свято,

Весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато,

Сьогодні ми усі — одна родина.

 

 

 

Учитель. Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім’я. А з чого все почалося?.. Пригадаймо 1 рік.

 

1-й учень.

Ось перше вересня,

Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

 

2-й учень.

Ми почули той дзвінок веселий

Що продзвенів нам перший раз

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас!

 

3-й учень.

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекав на нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

Пісня «Мама двері відчиня…»

Учитель. Було складно і цікаво. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроці з друзями, їсти цукерки. Але який цікавий цей шкільний світ — ви вчилися читати, писати перші слова…

 

1-й учень.

Ми добре все пам’ятаємо,

Вам про все розповідаємо.

 

2-й учень.

В школу ми малюками прийшли

І було з нами скільки мороки

Та тепер ми уже підросли —

Бо провчились чотири роки!

 

3-й учень.

Нічогісінько не вміли,

Як прийшли у перший клас!

До уроку! До уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас!

 

4- й учень.

Хоч і дуже старався наш клас,

Не відразу з’явились п’ятірки.

 А як щось не виходило в нас,

 Ми над зошитами плакали гірко.

 

5-й учень.

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

 

6-й учень.

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

 

7-й учень.

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось — ой нелегко

Писати палички й гачки!

 

 8-й учень.

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!».

 

9-й учень.

Та знову дзвінок нас в дорогу покликав,

І весело, й сумно всім одночас.

І як не хитруй, а вже стали великі,

Бо всі перейшли в п’ятий клас.

 

Учитель. Діти, вітати вас прийшли наймолодші учні нашої школи — першокласники.

 

 

(Першокласники заходять під мелодію пісні).

1-й учень.

Мов чарівні дзвіночки,

Наші ніжні голосочки

Прозвучать в святковий час

З побажаннями до вас.

 

 

 2-й учень.

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам ідем.

 

3-й учень.

Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!

 

4-й учень.

Ви всі таки швиденькі,

І розумні, і меткі.

А були ж, як ми, маленькі,

А он виросли які!

 

5-й учень.

І платтячка, барвисті квіти,

І оченята золоті.

Хай щастить вам, любі друзі,

І у навчанні, і в житті.

 

 

 

 

6-й учень

Підросли у нас таланти:

Співаки і музиканти,

Віртуози-танцюристи,

Ну хіба ж ми не артисти?

 

Учитель. Ви теж прийшли до школи ось такими маленькими. Давайте разом з вами, вашими рідними та нашими гостями переглянемо «Нашу історію». А з чого все починалося …. ( Презентація).

 

Учні.

Ось ми вже в четвертім класі,

ми уже великі,

і прийшли для вас співати

і всіх веселити.

 

Ведуча

Не забудемо перший підручник,

Не забудемо дружний наш клас.

Бо переходимо ми в 5-й,

І ви порадійте за нас.

 

Учитель . А зараз ми запрошуємо вас на останній урок у початковій школі. А вашій увазі ми пропонуємо фрагменти уроків і веселі перерви,  без яких неможливе навчання у школі. Отже наші уроки

 

 (Дзвенять  дзвіночки. Пісня «Вчать у школі». Ведучий або дитина, яка розповідати вірш про урок читання, відриває  пелюстку з ромашки, яка прикріплена до дошки, і читає назву уроку: «Читання»)

Урок читання

 

1-й ведучий. Зараз перевіримо, як діти і батьки засвоїли цей предмет.  Хто знає  відповідь на запитання, підносить руку. За правильну відповідь одержуєте 12.

 

1.Завжди можу стати у пригоді,

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

(Книжка)

 

2.А відгадайте-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.

(Ім’я)

 

3.Без чого не можна написати вірш?(без рими)

 

4. Хто автор рядків:  « Поснуло все тільки дівчата та соловейко не затих.» (Т. Г. Шевченко)

 

2-й ведучий.

 

Урок математики

 

Ти визнана давно Главою всіх наук —

Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

 

 А зараз ми побачимо, як учні знають цю потрібну науку.

 

Завдання 1

Що не має ні початку, ні кінця? (Коло)

 

Завдання 2

О другій годині дня у Києві йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду вдень через 10 годин? (Ні, тому що буде 12 годин ночі)

 

Завдання 3

Що більше 1година і 17 хвилин чи 77 хвилин! (Однаково).

 

Завдання 4

Скільки в 1кг грамів? (1000)

 

1 ВЕДУЧА

 

Урок української мови

 

 

1-й ведучий. А тепер дайте відповіді на питання з української мови.

 

1.З однієї ми родини, від Андрія до Ярини

Як по одному, самі, ми буваємо німі;

Хоч і маєм різні назви й добре знаєте і всіх нас ви.

Певним станемо рядком — заговоримо ладком.

Ми — писемності основа. А без нас — ніхто ні слова!  (Букви)

 

2.Злита з хвостиком ця крапка,

Невеличка, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься?   (кома)

 

3.Як написати слово робота п’ятьма  літерами? (праця)

 

 

Все не так просто

-Танько, будемо дружити?

Буду твій портфель ностити,

І додому проводжати,

І від хлопців захищати!

— Добре, згода.

— То на здачу

Дай, перепишу задачу.

 

Вчитель бережно розправив

Зошита і Вови…

-Чом ти знову не поставив

Знаки розділові?

— Ставив, — глянув той сміливо, —

Як ви зошит брали.

То вони, тоді, можливо,

Десь повипадали.

 

 

 

 

 

 

Скрутне положення

—         Віто , скільки сім на сім?

—         Та, здається, 47

—         Ну, а вісім на чотири?

—         Небагато — 44.

А пізніше у спортзалі

Віта подругам казала:

—         В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає.

 

 

Учитель. Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань!

І батьки хвилюються у кілька разів більше ніж ви. Тож любіть своїх рідних, будьте гідними їх.

Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

 

1-й учень.

Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро!

За ласку і ніжність, за мудрість і віру!

 

2-й учень.

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру!

 

3-й учень.

Ви нас теж любіть , рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

 і як ви, такі ж хороші.

 

 

Ведучий

Та ми , друзі, забули ще про одну матусю — нашу вчительку. Адже ці чотири роки більшу частину дня ми проводили саме з нею!

 

 

 

Пам’ятайте! У нашої вчительки

Рідненької, іноді сердитої,

У будь-який час, для кожного з нас

Двері завжди відкриті.

 

Ведучий

Люба наша вчителька! Настав той час коли ми , Ваші учні, маємо сказати вам «До побачення». Ви залишаєтесь у нашому дитинстві.

 

Ведучий .  Пролетить літо і кожен з нас піде своєю дорогою. Ми у середню школу, а ви знову відкриватимете світ знань та вже новим учням. Та все це потім. А зараз, ми — Ваша надія і опора, ми — Ваші сини і доньки, ми — Ваші учні, говоримо вам «Спасибі!», — обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.

 

(слово надається першій вчительці)

Напутнє слово

Від рідної  хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів.

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини.

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти — людина!

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти світами,

Світ тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Коріння тут є твоє.

Родині вклонись низько-низько —

Й ніщо не здолає тебе.

 

 

 

 

1-й учень

Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли,

І в пам’яті спогад тільки залишили.

Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

І четвертого класу останній урок.

 

2-й учень

Школа наша початкова,

Прощавай і будь здорова.

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай.