1
Свято прощання
з початковою школою
2017р.
Підготувала: вчитель початкових класів
.В.
Звучать фанфари. Під звуки музики на сцену виходять ведуча та ведучі діти. Вчитель: Доброго дня, усім хто прийшов сьогодні на наше свято. Доброго дня, дорога класна родино!
Ось і настав цей день. На вулиці буяє зеленим цвітом весна, сонце пестить нас своїм золотим промінням, а прийдешній день несе нове, незвідане до сьогодні життя. Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка. Але всім неодмінно світитиме яскравим вогником, сповитим солодким, стискаючим серце спогадом наше дитинство. Дитинство і юність. Це справді найкраща пора в житті людини, і проходить вона у школі. Дитинство захоплює дружбою, мріями…
Але все має свій початок і кінець. Сьогоднішній день проводить невловиму межу між дитинством і юністю, яка слідує за ним. Наші діти подорослішали, зміцніли морально та фізично, закінчили першу ступінь навчання та готові йти далі нелегкою дорогою шкільної науки.
Ведучий 1. Ми раді вітати вас на святі…
Ведучий 2. З нагоди закінчення початкової школи!
Вчитель: зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість та надію – наших випускників. Вітаємо гучними оплесками випускників початкової школи «Гармонія»!
(ВИХІД ВИПУСКНИКІВ)
музика
Вчитель: 4-А клас, перша вчителька
Ваші оплески 4-А класу
музика
Вчитель: 4-б клас, перша вчителька
Оплески 4-Б класу
музика
Вчитель: І, нарешті, 4-В клас, перша вчителька
та вихователь групи продовженого дня
Коли всі на сцені
Вчитель: урочисте свято присвячене випуску 4-их класів оголошується відкритим!
Гімн України
Вчитель Гучні оплески тим, хто творитиме майбутнє України, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них напишуть у газетах. Ними гордитимуться вчителі гімназії ім. Т.Г.Шевченка, адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут.
Ведуча 2: Знайомтесь!
Ведуча 1: Якщо ви, звичайно, не знайомі.
Діти:
Всі: 4 класи.
Ведучий 14 класи населяють 86 осіб. З них абсолютна більшість - діти.
Ведучий 2. Загальний ріст -12,384 см
Ведучий 1: Загальний вага – 3,440 кг
Ведучий 2. Причому за 4 роки навчання у початковій школі кожен в середньому виріс на 15см.
Ведучий 1І поправився на 4кг.
Ведучий 2. За чотири роки у нас було 3210 уроків.
Ведучий 1На них ми перегорнули 5796 сторінок підручників.
Ведучий 2. Ми списали і погризли 2322 з половиною ручок.
Ведучий 1Втратили півдюжини витиральних гумок.
Ведучий 2. З'їли двадцять тонн хліба.
Ведучий 1Випили 45 бочок чаю.
Ведучий 2. Якщо скласти в одну лінію всі підручники, які вивчили за 4 роки, то її довжина дорівнює відстані до Місяця і назад!
Ведучий 1Ну, пару раз посварилися і побилися, але це така дрібниця!
Ведучий 2. А ще ми набралися розуму, навчилися дружити і веселитися!
Вчитель : Ще раз привітаємо наших випускників оплесками!!!!
Ведучий 1. У житті шкільному
Завжди так ведеться,
Що перше слово
Директору надається.
На сцену я запрошую директора НВО!
Виступ директора, вручення квітів.
Ведучий 2. Без завуча директор
Буквально, як без рук.
У школі Ваше слово –
То не порожній звук.
І Ви в молодшій школі
Неначе старшина:
У Вас нас - понад триста,
А ви у нас – одна.
Вам сили і терпіння
не треба позичать.
Все чути, бачить, знати,
Усьому раду дать.
На сцену я запрошую заступника директора.
(завуч проводить нагородження відмінників і батьків???)
вручення квітів завучу
Ведучий Дорогі випускники запрошуємо вас зайняти свої місця в залі.
Випускники займають місця в залі, звучить спокійна музика, ведучі читають побажання
Ведучий Гляньте на них, молодих завзятих
Мрії над ними витають крилаті
Зорі підморгують їм з високості
Такими не бачили ми їх ще зроду!
Вітайте цю силу! Вітайте цю вроду!
Вчитель: Любі діти! От і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє наше свято. Так! Чотири роки навчання в початковій школі вже позаду. Були в нас успіхи, були й маленькі проблеми. Але сьогодні пригадується лише усе хороше. Діти наші підросли, змужніли, помудрішали. І сьогодні їх уже називають таким вагомим словом – випускники. І так ми розпочинаємо наше свято. А яке свято без прогнозу погоди? Ми всі повинні знати, що нас сьогодні очікує.
Фонограма телепередачі «Прогноз погоди»
Учень:
Доброго дня! Сьогодні ____травня . Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливі громові розкоти сміху з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі. Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям. Я і спонсор нашого випуску - компанія «Батько і Мати» - бажає вам приємного перегляду.
Учень:1. Сьогодні музика лунає трохи сумно,
І тоне в квітах урочиста зала.
В очах у кожного і радість, і надія.
У нас прощання в початковій школі.
Учень:2. Вітаємо усіх на нашім святі,
Воно зі смутком радості дзвенить.
Це свято перших перемог і розставання
І майбуття прекрасна, світла мить.
Учень:3. За вікном дитинства світ широкий
За очі сипле зорі золоті.
Рідний клас! Ми твої уроки
Ще не раз згадаємо в житті.
Учень:4.Чотири роки швидко промайнули,
Ми з початкової йдемо вже за поріг.
Позаду безтурботне в нас дитинство,
Вже старша школа безліч нам дає доріг.
Учень:5.Сьогодні у нас найсумніший і найрадісніший день у цьому році. Найрадісніший бо ми подорослішаєм.
Учень:6.Сумний, бо прощаємося з нашими першими вчителями, які віддали свою ласку і тепло.
Ведуча1: Але, друзі, що за настрій? Сьогодні свято, давайте не сумувати, а згадаємо роки навчання в школі.
Ведуча 2: Життя – це таємна книга.
А скільки в ній незвіданих доріг.
Ви озирніться й подивіться
Як промайнув за роком рік.
Ведуча 1: Згадаємо, дівчата і хлоп’ята
4 роки нелегких
Нехай почують мами й тата
Що ми робили тут без них.
Вчитель: А щоб згадати всі ваші нелегкі чотири роки навчання у допомозі буде нам квітка-семицвітка. Відриваючи її пелюстку, ми будемо переноситись у потрібний нам час. Отож, відриваємо пелюстку першу інаказуємо:
Учень:Ти, пелюстко, відлітай,
І усім нам нагадай
як прийшли ми в 1 клас.
Учень: Ми пригадаємо той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз,
Коли ввійшли ми з квітами у школу
У свій найкращий перший клас.
Пісня «Перший дзвоник»
Рано,ранесенько встанем, як ніколи.
Зайчики сонячні грають у вікні.
Так нам весело, бо ідем до школи
І співаєм радісні пісні.
Приспів. Перший дзвоник – 2р. пролунає.
Переливи -2 р. золоті.
Ми сьогодні - 2 р. починаєм
Першу стежку у житті.
Травами, росами вкрилися доріжки.
Ляльку й ведмедика вдома залишу.
Стануть слухняними зошити і книжки.
Перше слово «мама» напишу.
Приспів.
Вчительку лагідно ми візьмем за руку.
Мами хвилюються, ми їм посміхнемсь.
Підемо разом ми у світи науки.
Разом ми не боїмось.
Учень:Було це наче вчора –
Прийшли ми у перший клас
І вчительку привітали хором,
І вмить полюбили її.
Було нам всього шість років,
Всі звали нас «малюки»,
Робили ми перші кроки,
Навчаючись залюбки.
Учень:.До успіхів було далеко…
Нам заважали балачки.
І виявилось – ой, нелегко,
Писати палички й гачки!
Та вчителька віру вселяла,
І заспокоювала мам,
Було - і нас розвеселяла,
І витирала слізки нам.
Учень:Перший клас, наш перший клас,
Скільки справ зустріло нас,
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
Учень:А письмо – це справжні муки,
Від напруги ниють руки,
Вам би, пальчики – билинки,
В ляльки гратись, у машинки.
Учень:Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади…
В зошита позадирались вуха,
Ніби й він уважно слуха.
Учень:Потім крейдою писали –
Сукні білі-білі стали.
Хтось під партою в кутку
Робить справу нелегку:
Все на пальцях полічили,
Бо без них – лічить не сила.
Учень: Поступово ми звикали
Тримати ручку й олівці,
Вже нас контрольні не лякали,
Від вчительки ми чули «Молодці!»
Вчитель: Ось згадали й перший клас,
А тепер попросим враз,
Щоби квіточка мала
До другого класу нас повела,
Тож, пелюстко, відлітай,
Другий клас нам нагадай.
Учень:Другий клас – пішла таблиця,
І вночі вона нам сниться,
Ми її вчимо, вчимо, на уроках «горимо».
Різні дії як насіли, розібрати їх не сила,
Додавання, віднімання,
Жарти, мінімум старання.
А от множити, ділити –
Годі, браття, говорити.
Учень:В другому класі читали казки,
Розповідали навіть байки.
За погодою ми спостерігали –
Композиції різні малювали,
Весело й дзвінко часто співали.
(Учень співає на мотив пісні «Черемшина» ).
Знов до класу вчителька заходить
Ясними очима всіх обводить,
І мене до дошки викликає,
Про домашнє завдання питає.
Приспів. Я книжки закинув, та й не вчився,
Телевізор цілий день дивився.
Ось стою, зітхаю, нічого не знаю,
Двійку заробив.
Учень. Оце лихо! Миколко! А що ж у тебе вчителька таке запитала?
Миколка. Табличку множення, скільки буде 2х2
Учень . Відповів би, що буде «5».
Миколка. Та я так і зробив, а вчителька почала сміятися, а потім все одно поставила «двійку».
Учень. Не сумуй! Ось бачиш – відмінниця Наталка іде. Піди піддобрися до неї, може вона дасть тобі контрольну списати.
( Входить відмінниця Наталка, співає на мотив «Пісні Наталки» з опери М. Лисенка
« Наталка – Полтавка» )
Наталка. А я дівчина красива,
З щирим серцем, не вередлива.
На «відмінно» я учуся
І контрольних не боюся!
Всі науки я вивчаю
І освіту здобуваю,
І отримую щодня
В рідній школі я знання.
Миколка. Привіт, Наталко!
Наталка. А, це ти,Миколко! Знову двійку заробив ?
Миколка. Заробив… Слухай, Наталко! Сідай сьогодні зі мною за одну парту.
Наталка. Ні, не сяду! Я знаю чого тобі треба: списати у мене контрольну.
( Співають на мотив пісні «А мій милий вареничків хоче»).
Ой, Микола, не ходить до школи,
І домашні завдання він не вчить ніколи
Буду вчитись, милая, - 2 р.
Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.
А я добре Миколу навчала:
Хворостину об нього зламала!
Буду тебе бити, буду тебе вчити,
Бо з тобою за партою соромно сидіти.
Наталка. Таке воно важке – шкільне життя.
Учень:.Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово.
Диктантів купу написали.
Досвідченими трохи стали.
Вчитель: Вже третю пелюстку відриваєм,
І її ми попрохаєм:
- Ти,пелюстко, відлітай,
Третій клас нам нагадай.
Учень: Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм,
Скільки їх? Не полічиш,
Стулиш рота і мовчиш,
А ще множити, ділити,
Як же тут не розгубитись!
Учень:І читання далі мчить,
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казки, вірші, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли уже навчивсь читати.
Учень:Ось книжки, та що це з ними?
Чом вони у плямах синіх?
Пошматовані, брудні,-
Страшно глянути на них!
Подивіться на сторінку –
Не сторінка, а картинка.
Пошматована така, ніби вчора
Побувала в людожерливих руках.
Ще й написано, послухай, -
«Хто зачепить, дам у вухо», -
Тільки підпису нема.
Учень:Он – якийсь папір в лінійку,
А на нім – товстенька двійка.
Що ж воно? Пробачте, прошу,
Виявляється – це зошит.
Учень:Ось щоденник. Що за диво?
Та невже Сторожука?
І впізнати неможливо –
Чистота у нім така
Розгортаємо сторінку –
Гляньте, чиста, як сльоза
Де поділися оцінки?
Їх, напевне, кіт злизав.
Учень:А скільки за ці роки витримав
Наш друг портфель!
Портфель носив в собі книжки,
Щоденник, зошитів чимало,
Портфелем часто хлопчаки
Один одного лупцювали.
Учень:Ой,нема де правди діти,
Було різне серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той не хтів уроки вчити,
Той запізнювався в клас.
Учень:В класі вчителька чекає,
В усі вікна заглядає.
Де Іллюша забарився?
Чом Максимко запізнився?
Знову Владіка немає в школі?
І не видно досі Тані.
Час урок розпочинати,
Тільки учнів не видати.
Учень:А ви знаєте, що в школі
Краще любим ми перерви.
Ой, перерва. Ну й перерва,
В коридорі просто мерва.
Учень:Мокре волосся, розхристаний вид.
Крапелька поту по шиї біжить.
Хіба то не стадо слонів тупотить.
Учень:Ох, ця перерва – де не глянеш
В коридорі скрізь оце
Види спорту в наявності:
Біг на швидкість, крос, футбол,
Теніс, стрибки, баскетбол.
А найбільше – карате,
Люблять його над усе,
Ну, ще боксу видів 7,
Носи квасили усі.
Учень: Ми всі були смішними малюками:
За мам тримались, слізки - в дві ріки.
Ми манну кашу часто розливали,
Не вміли ми зав’язувать шнурки.
Та йшли роки. Їх вже не повернути.
Дорослішали щохвилини ми, що час,
Можливо, зараз вам секрет відкриєм:
Кохання перше вже з’явилось в нас.
Хлопчик. Дівчинко люба моя,ти ж,наче рання зоря. Очі твої неземні сняться мені уві сні.
Дівчинка. Перше кохання шкільне з розуму зводить мене і тебе.
Разом. Що з почуттям нам робить, як в цьому світі прожить?
Вчитель: Вже й четверту пелюстку відриваєм,
І її ми попрохаєм:
- Ти пригадай про четвертий наш клас,
Як ми дорослими стали вже враз.
Учень:Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав
І весело й сумно усім водночас.
І як не хитруй, а вже стали великі,
Бо всі перейшли у 4 клас.
Учень:А в четвертому – стали в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись,
Як ніколи ми трудились,
Тому й успіху добились.
Учень:Минали роки, ми підростали.
На уроках не жували,
Не дрімали і не спали,
Вчились ми сумлінно
І поводились відмінно.
Учень:Ось і закінчилося все,
Ми розстаємось з тобою, 4 клас.
Тугою прощання наповнилась наша душа,
Ось і скінчилося все – розставатись пора.
Учень співає під мелодію «Львенок и черепаха»
На читанні я так злюсь,
Довго в книжку я дивлюсь.
Цей предмет я люблю
Та нічого не знайду.
Я все вчу і так, і сяк
Та думки не йдуть ніяк.
Вдома вірш вчу і вчу,
На уроці ж я мовчу.
Треба міністрам написати,
Щоб кіно по книгах зняти.
Я б відмінником вже став,
Все б по телеку вивчав.
Лунає дзвінок. (учень співає під мелодію «Голубой вагон»)
Повільно так хвилини відлітають десь,
Із труби в трубу вода біжить.
Цю задачу розв'язать не можу я,
Як без математики прожить.
Приспів:
Довго, ой довго як цей урок тягнеться,
Двійку отримаю, бо розв'язку нема.
Кожному, кожному в краще хай віриться,
Може задачка ця розв'яжеться сама.
Лунає дзвінок
Дзвінок .(Учень співає під мелодію «Чунга-чанга»)
На уроці знову я сиджу,
Від вікна очей не відведу.
А мені все кажуть не мовчи,
А мені все кажуть вчи та вчи.
Приспів:
Не потрібні нам відмінки,
На якій вони сторінці.
І не хочу я диктант більше писати.
А я хочу відпочити
І підручники закрити,
І всі зошити зложити, і скакати.
Перегляд презентації!
Вчитель. Цю ж квітку хочу попрохати
Батьків прекрасних пригадати,
Батьків, найкращих в світі цім,
Пелюстку цю даруєм їм!
Вчитель. О, прекрасна ця мить.
Неповторна ця мить!
Діти, ви до батьків підійдіть!
Ви подякуйте їм, дуже низько вклоніться,
Бо без них не змогли б ви
У світі з’явиться.
Ви ж, батьки, пригорніть
Голуб’яток маленьких,
Побажайте шляхів
У житті їм пряменьких.
І під звуки чарівного вальсу
З дітьми закружляйте
І дитинство своє пригадайте.
(Діти танцюють з батьками)
Учень:Ми хочемо привітати мам і тат,
Що разом з нами початкову школу
Сьогодні закінчили, з днем оцим,
Трохи сумним, але таким святковим!
Пісня « Мама і тато»
Кажуть мама й тато, що велика я.
«Годі пустувати» - каже вся сім’я.
І дають поради бабця і дідусь.
Каже брат: «За тебе скоро я візьмусь
Приспів.
Ми не можем зрозуміти – ви ж самі дітьми були.
І кричали, і шуміли, і стрибали, як могли.
А тепер дорослі стали – всі серйозні, мовчазні.
Що такого не бувало, дружно кажете нам всі.
Обійму я тата й матінку свою.
Дідуся й бабусю дуже я люблю.
Посміхнуся брату й стане все гаразд.
А усі поради будуть про запас.- 2 р.
Приспів.
Учень:Чотири роки нас будили вранці,
Бувало,що несли портфелі наші й ранці,
Із нами ви уроки вчили
І малювали,і лічили.
Учень:Писала мама з нами твори вдома,
І як встигала, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто,
Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивою і молодою.
Учень:Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо,щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Учень:Прийміть наш букет із пошани й любові!
Вклоняємось низько і дякуємо щиро
За ласку і ніжність,
За мудрість і віру.
Учень:Ми вам обіцяємо учитись, дружити.
Гарні оцінки додому носити.
Щоб дарувати радість вам,
Дорогим нашим батькам!
Вчитель. Шановні випускники початкової школи!
До вас звертаються ваші найрідніші люди – ваші батьки.
Слово привітання від батьків класу надається ......
Тато. Сини і дочки, наші рідні діти,
Ось час настав зробити крок вперед.
Ви стали старші, стали розумніші,
У добрий час благословляєм вас.
Мама. Сієм сьогодні зерном ваговитим,
В житті, щоб були завжди працьовиті,
Мали лиш шану й повагу людей,
Радо всміхався кожен вам день.
Вчитель. Діти, напевно для ваших батьків все закінчилось?
Учень. Та, що ви таке говорите!Для них все тільки починається. Недарма в народі кажуть: «маленькі діти спати не дають, а великі жити.» А ми вже великі, тож бідні , бідні наші батьки.
Гумореска
Ну і мама, ну і тато! Неначе справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають – смішно і комусь сказать.
Бо щодня мене питають
Лиш одне чому,чому?
Мама --Ти чому образив Настю?
--Ти чому отримав двійку?
---І чому прийшов так пізно?
--Ти чому в шкарпетках різних?
--А чому не стелиш постіль?
Тато:
--Ти чому такий непослух?
--Ти чому це вірш не учиш?
-А чому портфель без ручки?
--І чому такий синець?
--Ох! Настане мій кінець!Не поясниш їм ніколи , хоч би дуже захотів.
Треба їх віддать до школи – хай питають вчителів!
Сценка «Щоденник»
Мати. Ну, давай, синку, щоденник. Подивимося, що в тебе там.
Син. Я не можу сьогодні його дати.
Мати. Чому?
Син. Аптека була закрита.
Мати. А при чому тут аптека?
Син. Катя сказала, що сьогодні мій щоденник можна показувати батькам разом з валеріаною.
Сценка «Набридло!»
Син: В школу більше не піду.
Мама: це ще чому?
Син: писати не вмію, читати не вмію, рахувати не вмію, а розмовляти мені не дозволяють!
Вчитель: «Для вас, батьки»! Увага! Іспит!
1. Як називається універсальний шкільний предмет, який крім прямого призначення може замінити парасольку, м'яч, подушку, стільчик і ще багато чого іншого? Портфель.
2. Цим словом можна назвати і вчителя, і учня, і міліціонера, і лікаря. Черговий.
3. Найулюбленіше слово будь-якого учня. Канікули.
4. Як називається розпорядник шкільного життя, якому підпорядковується сам директор. Дзвінок.
5. В руки її не візьмеш, але чим менше принесеш зі школи, тим більше дістанеться будинку. Оцінка.
6. Буває товстий і тонкий... Буває науковий, дитячий, класний... Його любить носити вчитель...
Журнал
7. Заклад, куди приймають неписьменних. Школа.
8. Буває простим, буває складним, а інколи непосильним для всієї родини. Завдання.
9. Бувають усні, бувають письмові. Якщо їх не виконати, можна отримати двійку. Батьки іноді їх перевіряють. Домашні завдання.
Вчитель: Молодці наші мами, тата і бабусі, вони гідно впоралися з іспитом і переходять в 5 клас.
Вчитель.
Упродовж всього навчання школа і батьки прищеплювали вам любов та шану до книги, до рідної мови, до України. Тож подякуємо батькам, які разом з вами ходили до школи, жили вашими бідами і радощами, разом з вами переживали, раділи, вчилися, пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань.
Наші батьки від першого до четвертого класу завжди були поруч. Ми нагороджуємо медалями наших батьків за добросовісну допомогу, щиру підтримку, силу волі, відчайдушне терпіння, силу наснаги, витрачене здоров’я, мудрість і любов!
(Діти вручають медалі своїм батькам)
Вчитель: На нашому сьогоднішньому святі також присутні люди, які приклали багато зусиль, аби ваше навчання у школі зробити приємним, комфортним, легким та цікавим. Привітаємо їх!
Вчитель:Пелюстку цю діти вчителям дарують!
Учень Швидко минає час –
Ми всі закінчили четвертий клас.
І старше життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні в це свято
Велике «спасибі» повинні сказати
Всім вчителям в урочистий цей час,
За те,що навчали ви добре всіх нас.
Учень Завуч і директор, як наші мами,
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми – важко нести їм
Влади тягар на собі.
Вам співчуваємо, щастя бажаємо,
На довгі - предовгі роки.
Сили, наснаги, здоров’я й відваги
Зичимо вам залюбки.
Учень Як добро нести у світ?
Обминати горя слід?
Як прощати всі образи?
Не сваритися одразу.
Ці питання не зникали,
Бо не раз їх піднімали
Школярі у класі цім,
Де ___________________________ веде урок
З «Основ здоров’я» нам всім.
Учень Спасибі, що вчили нас світ любити,
Нічого не ламати і не бити.
У дім чужинців не впускати,
І людям похилого віку допомагати.
За добре серце, до учнів відкрите, -
Прийміть від нас вітання превелике!
Учень: Спасибі хочемо сказати
_____________________________________________, які навчили
нас спорт любити
та з фізкультурою дружити.
Учень: “Good morning, children” – ми раді чути,
Хочем трішечки іноземцями побути.
І як читати – «мейд» чи «маде» -
На етикетках шоколаду,
Вчать іноземці вчителі.
З нами клопоти чималі!
Бо слова добре треба знати,
Ще й граматику вивчати,
Минулий і майбутній час,
Всі дивні форми дієслова –
Тяжка та іноземна мова.
Учень: Але ми вчили, вчили, вчили,
Що аж боліла голова.
Тепер ми можемо сказати,
Що вже готові за кордон,
Та тільки б долари дістати!
Терпіння Вам,________________________________________________ , бажаєм!
Хай не минає із роками
Здоров’я і весела вдача,
І зустрічає Вас удача.
Учень:І тим хто наводить скрізь красу,
Дуже любить чистоту.
Учень: Спасибі повару, що на кухні працює:
Компоти варить, смачні страви готує.
Учень:Бібліотекарю за книги,
велике скажемо СПАСИБІ!
Учень: І лікарю шкільному,
про турботу за наше здоров’я.
Пісня « Вчителі-журавлі»
Школа, рідна школа, знов заходжу в клас.
Тут нам все знайоме, тут чекають нас.
Приспів. Вчителі -2р. в школі все життя минає.
Вчителі – журавлі на високім небокраї.
Вчителі, вчителі, наші вчителі.
Йшли ми крок за кроком з вами по землі.
Плакали й сміялись наші вчителі.
Ведуча Ласкаві і ніжні руки перших вчителів ведуть наших дітей
у світ знань, відкривають таємниці невідомого. Ви як перші пташенята вилетіли з рук своїх перших вчителів
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
Учень:Дякуємо вчительці першій своїй,
Добрій, ласкавій, привітній такій
За те, що навчила не тільки писати,
Навчила усьому, як вчить рідна мати!
Учень:Навчила любить, поважати природу.
Та шануванню до рідного роду
Навчила хлоп’ят і дівчаток дружити.
Без сварок і бійок у злагоді жити.
Учень:Навчила до мрії спрямовано йти
І перешкоди долати в путі
Вчителька наша кожну дитину
Навчила любити свою Україну.
Учень: Тому сьогодні дяку вам складаємо
За доброту, за щирість і тепло,
Здоров’я, щастя та добра бажаємо,
Щоб сонечко в душі завжди цвіло.
(Пісня «Перша вчителька»)
Ведуча : Слово надається першим вчителям
Наприклад… ))) Дорогі мої діти! Зі святом вас вітаю,
Здоров’ячка багато я усім бажаю!
І радість, і смуток, заліг мені в душу.
Радію за те, що дорослими стали,
І знань чимало уже подолали.
І сумно мені, признатися мушу,
Що час вже прощання настав.
Учіться, працюйте - моя настанова,
Батьків поважайте, ви гідна опора.
Про сум уже досить, ні, жодного слова,
Сьогодні в вас свято, прийшли привітати
Прийміть і мої найщиріші вітання,
Хай збудуться мрії і ваші бажання!
Вчитель: Шановні випускники, до вас завітали майбутні першокласники, які хочуть вам висловити свої побажання. Давайте їх уважно послухаємо!
Слово малятам ( майбутнім першачкам)
Вчитель: Шановні випускники! Для вас відкриває двері наступна сходинка Країни Знань – середня школа. І тому остання пелюсточка саме для майбутніх п’ятикласників. Дарую її вам. Нехай вона допоможе вам у вашому навчанні.
Ведуча 1: А зараз ми виголосимо клятву діти піднімаються із свого місця
Ведуча 2: Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям батьків, вчителів, товаришів урочисто клянемось:
- Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання.
Разом:Клянемось.
Учень 3. – Не доводити вчителів до температури кипіння 100º за Цельсієм.
Разом Клянемось
Учень 4. Бути швидким, але не перевищувати швидкості до 60км/год при пересуванні шкільними коридорами.
Разом Клянемось.
Учень 5. Витягувати з учителів не жили, не піт, а міцні знання.
Разом Клянемось
Учень 6.Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.
Разом Клянемось
ВСІ: УРА! МИ - п'ятикласники!!!
Вчитель. Дорогі учні! Дорогі гості та батьки! Ось і прийшов день прощання з початковою школою! Пролетіли ці роки дивно швидко. Вони багато чому навчили і вас, і нас. Було всяке, але хочеться, щоб у пам'яті про роки, проведених у початковій школі, залишилися тільки приємні та світлі спогади. Не будемо сумувати. Нехай наше життя буде веселим і дзвінким, як шкільний дзвінок, який пролунав для вас останній раз в початковій школі.
Хай буде щасливою ваша дорога. Нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною.
- Ідіть, навчайтесь,
Розуму набирайтесь,
З лихом не зустрічайтесь.
Хай вам щастить!
Учень Давайте, хоч за звичаєм народним
Присядем на дорожку хоч на мить
А потім встанемо і підемо
У добру путь! І хай нам всім щастить.
Не забудемо попрощатися з дитинством.
Прощавай, початкова школа рідна,
Прощавай, дитяча пісня ніжна.
Прощай, дитинства золота країна!
Прощай, красива лялька – назавжди!
Прощай, старенька легкова машина,
І тракторці, і міні-поїзди,
Прощай, м’який ведмедику вухатий,
Прощай, малий собачка волохатий,
Прощай, прекрасний світ казкових днів,
Прощай, солодкий сон дитячих днів.
Прощай, чарівний океан уроків,
Дзвінків, контрольних і шкільних порогів.
Прекрасний, неповторний світлий рай,
Ми від’їжджаєм. Юність, зустрічай!
Вчитель. Отак і переходять у світ юності наші випускники.
Хай перед вами простелиться широка дорога.
Ідіть сміливіше, не бійтеся перешкод.
Щасливої вам долі!
А час нашого свята спливає.
Дякуємо усім, хто був разом з нами.