Свято " Прощавай, Букварику!"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С В Я Т О

«Прощавай, Букварику!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звучить музика. Виходять хлопчик і дівчинка.

Хлопчик:

Любі гості, мама й тата!

В нас – Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас ви у перший клас.

Дівчинка: 

В небі сонечко сяє, заглядає в перший клас.

І воно, напевно, знає, що сьогодні свято в нас!

Хлопчик:

Ось і дзвінок веселий кличе завзято першокласників на свято!

( Під музику діти заходять у клас і розсаджуються за партами)

1 учень:

У нас сьогодні свято, ми кінчаєм перший клас,

Вас зібралось так багато, всі прийшли вітати нас.

2 учень:

День святковий в першім класі,

Всі за рік повиростали.

День святковий в першім класі,

Всі розумними ми стали.

3 учень:

Ми навчились всі читати, рахувати вміємо ми,

А як гарно всі ми пишем – це нам мами помогли.

( Діти по черзі встають із – за парти і розказують вірші)

1 учень:

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету: скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

2 учень:

Я також прийшов учитись, бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом, а, можливо, зіркою кіно.

3 учень:

Поки ще казати рано, може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану, як за зростом підійду.

4 учень: 

Я банкіром хочу стати – полюбляю рахувати.

5 учень: 

А я буду депутатом, бо люблю голосувати.

6 учень: 

А я в лікарні після  закінчення школи всім робитиму уколи.

7 учень:

А я в письменники подамся, або, навіть, в моряки.

8 учень:

А я вчителькою стану – буду вчити малюків.

9 учень:

Мрію стати альпіністом, коли трохи підросту.

А, можливо, парашутистом – полюбляю висоту.

10 учень:

Мріємо! Мріяти не рано! Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будем ми старанні, в школі нас всього навчать.

( Діти виконують пісню « Ми першокласники»)

1 учень:

Є книг багато – радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник.

І звуть її по – простому – Буквар.

2 учень: 

Із нього слів не вируба сокира,

Це малюкам – найкращий в світі дар.

І мова в нім легка, співуча, щира,

Дитячі душі гріє він – Буквар.

3 учень:

Він нас повів по буквах, як по східцях.

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться!

У мудрий світ чудесних скарбів – книг!

4 учень:

Цю найпершу книжку знає будь – який школяр.

До усіх книжок доріжку прокладає нам – Буквар.

5 учень:

Ми Букварика сьогодні запросили в перший клас.

Скажем ми йому « спасибі», що навчив читати нас.

( Під музику з’являється Буквар.)

Буквар:

Я – Букварик, вам відомий

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки вас вчу читати, нема часу спочивати.

Кожен рік мене листають ніжні пальчики нові,

Хай же розум здобувають любі дітоньки малі.

Щиро із всіма ділюся – не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань.

Але я сьогодні не Буквар, я сьогодні – генерал!

Моє військо – алфавіт – хай віддасть по честі звіт.

Чи всі букви вивчені? Рапортуйте мені!

Учитель:

Ну що, діти, покажемо Букварикові як ми з вами всі букви знаємо?

(Діти хором називають алфавіт)

Буквар:

Що ж, спасибі школярі, букви – тридцять три зорі –

Всі ви знаєте, як треба. Може, хоче хтось про себе

Щось цікаве розказати?

1 учень:

Нас тридцять три, нас тридцять три у нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові від А до Я, від А до Я.

2 учень:

Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя. Вчимося в школі залюбки

Від А до Я, від А до Я.

3 учень:

Знай рідну мову і вивчай: вона твоя й моя,

Та перш за все абетку знай від А до Я, від А до Я.

( Діти виконують пісню « Чому вчать у школі»)

З’являється Лисичка.

Лисичка:

Ой, куди я потрапила?

Вчитель:

До першокласників на свято. Але мені здається, що тебе ніхто не запрошував.

Лисичка:

Я – Лисичка, я – сестричка, хитрувати маю звичку.

Але тут, на цьому святі, я не буду хитрувати.

Буду тільки вам допомагати.

Учитель: 

А ти літери знаєш? Чи вмієш читати, писати, рахувати?

Лисичка: 

Так! І читати, і писати люблю. Та ще й співати.

Вчитель:

То може й нам заспіваєш?

Лисичка:

А чом би й ні, заспіваю.

( Лисичка виконує пісню « Я Лисичка, я сестричка»)

Лисичка:

А ще я люблю за квіточками доглядати.

Ой, побіжу, бо вже час мені їх поливати.

Учитель:

Діти, сьогодні до нас на свято надійшли святкові телеграми. Але вони чомусь не підписані. Давайте зараз відгадаємо, хто їх надіслав?

• Дорогі малята! Не змогла завітати на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!
• Розумники й розумнички! Котився до вас на свято та прокотився мимо. Прийміть мої вітання!
• Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила туфельку. Бажаю вам успіхів у навчанні!
• Зламалась ступа, тому святкуйте без мене. Ваша….
• Молодці, всіх відгадали.

Учень:

Зачекайте, я щось нічого не зрозумів. Сьогодні свято, ми прощаємося з Букварем, а далі що? Буквар вже піде, а хто далі нас навчатиме?

Буквар:

Всі літери прочитані, усіх їх – тридцять три.

Тепер дітей учитимуть підручники нові.

( Заходять діти, в руках тримають підручники для 2 класу)

Читанка:

З вами познайомимось охоче, кожен з вас читати хоче.

В мене казки на різні теми, є байки, є вірші, статті, легенди.

Стану другом кожному із вас – читанку полюбить перший клас.

Українська мова:

Вчилися ви на письмі писати, тепер мову будете вивчати.

У моїй державі – правил море, хто не вчить їх – в того сум і горе.

В нашій рідній українській мові золоте зернятко – кожне слово.

Вчіться мови рідної, малята, я ж вам в цьому буду допомагати.

Математика:

Один, два, три, чотири, п’ять!

Вміють діти рахувать!

Але хто мене не знає, хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать, ставлю їм « дванадцять»,

А хто вчить їх трохи гірше, ставлю « четвірочку», не більше!

1 учень:

Перша книжка, мудра й мила, ти читати всіх навчила,

Кожна буква Букваря – це помічник ліхтаря.

Книжечка дитячих літ нас виводить всіх у світ.

2 учень:

Любий Букварику! Перша книжка!

Хочеться, навіть поплакати трішки.

Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше тут прочитали.

3 учень:

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились – і самі читать навчились.

4 учень:

Букви всі від А до Я дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду, а Букварик не забуду.

5 учень:

Беру Буквар в останній раз, несу його в просторий клас,

І з вдячним серцем букварю: « Спасибі, друже !» - говорю.

6 учень:

Ось дочитав уже останній листочок твій – все зрозумів…

Настав журливий день прощання, та знай, що я тебе любив. 

Буквар:

Так, мені вже час іти. Але для того, щоб ви вступили до другого класу без перешкод, маю перепустку.

( Віддає вчителю дипломи першокласників)

Вчитель:

Дякуємо тобі, Букварику! Прийми і ти від нас на прощання подарунок.

( Діти виконують пісню « Прощавай, Букварику»)

Учитель:

Прощавай, Букварику, наш найперший друже.

Всі:

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

( Буквар іде) 

Вчитель:

Прощання – це, мабуть, завжди сумно. Залишається щось знайоме, рідне, миле, легке. А попереду – невідоме, незнайоме, нові відкриття, нові знання. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це – святкування перших досягнень у навчання, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уроків. Але в житті кожної людини найкращим і найпам’ятнішим завжди залишається перший клас. І на згадку про наше свято, про те, що всі ви закінчили перший клас, хочу вручити вам дипломи.

( Вручення дипломів)

Вчитель:

Це свято не тільки ваше, діти, але і ваших батьків. Тому що цілий рік вони навчалися разом з вами. Вони завжди приходили на допомогу не тільки вам, але і мені. Тому сьогодні подяки отримують і ваші батьки.

( Нагородження батьків)

(Діти виконують пісню « Вчимося ми у школі»)

Вчитель:

Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення. Ми щиро вдячні тим,хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей – назавжди! Діти, на згадку про прощання з нашою найпершою книжкою прийміть від ваших батьків подарунки.

( Батьки вручають дітям енциклопедії)