Свято рідної мови « Мово рідна, соловʼїна »

   Свято    рідної   мови  « Мово   рідна,  соловʼїна »

 

Мета.  Розширити   знання  учнів  про рідну  мову, формувати  розуміння того,  що мова – скарб  народу, розвивати  комунікативну компетентність  учнів, виховувати   почуття   національної   гідності, любові  і поваги  до рідної  мови.

 

Обладнання.    Відео-кліп до пісень, фонограми пісень, національні костюми для дітей, картки для прислівʼїв.

 

Вчитель  1    Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, мальовничій землі - в нашій  славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

 

Вчитель 2. Прислухайтеся: з ранку до вечора навколо нас звучить мова. Ми всі так звикли до цього , що майже не помічаємо звучання мови. А тепер припустімо на хвилинку, що мови нашої , та й інших мов на землі –нема. Тоді  наше життя стане нецікавим, безбарвним, беззвучним.

 

Вчитель 3. За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день започаткували з 2002 року. Рідна мова для кожного є оберегом, таїть у собі пам'ять народу, оберігає й передає із покоління в покоління духовні скарби. Мова – це наше минуле.

 

Ведучий 4. Кожному народу дорога його мова, а нам українцям, найближча до серця – українська. Вона така ж як і інші – співуча, багата. Наша мова «давня й молода». Давня – бо народилася сотні років тому. Але по справжньому розвиватися, звеличуватися і вільно підніматися змогла тільки тоді, коли наша країна стала незалежною.

 

Ведучий 5. Українська мова – це ваша рідна мова, ваших батьків, переважної більшості населення України. Це мова, якою вчаться у навчальних закладах , нею друкують газети, журнали, її ми чуємо з радіо і телебачення. Цією мовою написано Основний Закон України – Конституцію, яка була прийнята 28 червня 1996 року. У Конституції написано, що українська мова є державною мовою України. Ось чому перед кожним українцем стоїть завдання любити, берегти, плекати мову, не забруднювати її словесними бур’янами .

 

1. Мова – краса спілкування,

 

2. Мова – як сонце ясне,

 

3. Мова – то предків надбання,

 

4. Мова – багатство моє,

 

5. Мова – то чиста криниця, де б’є, мов сльоза, джерело,

 

6. Мова – це наша світлиця,

 

7. Вона – як добірне зерно
8. Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть

 

9. Без мови немає країни

 

10. Мову, як матір , любіть.

 

11. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту навіки –

Українську  рідну мову

В дар дали мені батьки.

 

12.  Берегти її, плекати

 Буду всюди й повсякчас,

 Бо ж єдина , так як мати, -

 Мова кожного із нас.

 

13.  Українська мова – давня й молода

 Світить рідне слово, як жива вода.

 Звідки воно взялось – діло не просте…

 В душу засівалось, із душі росте.

 

14.  Ти постаєш в ясній обнові,

 Як пісня , линеш, рідне слово.

 Ти наше диво калинове,

 Кохана материнська мово!

 

15.  Рідна мово українська,

 Ти душа мого народу,

 Будь від роду і до роду,

 Рідна мово материнська.

 

16.  Зі слова починається людина,

 Із мови починається мій рід.

 Ласкава, мамина, єдина,

 Щебече соловейком на весь світ.

 

17.  Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна,

Моя українська , свята наша мова

Бринить, як бандури струна.

 

18.  Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія…

 

19.  Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній , що треба нам є,

А хто свою  мову  забуде,

Той серце забуде своє.

 

20.  Мово рідна, щира і багата –

Потрібна , як повітря і вода!

Як хліб і сіль, як росяне світання.

Ти  вічна, мово, щира і жива.

 

ІІ. Вчитель  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка  людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття.

А чи ви любите, діти, загадки? Спробуйте відгадати.

Цих загадок рівно сім,

Пропонуємо усім:

Їх сумлінно розгадати

Та у стовпчик записати.

З перших літер скласти слово,

Якщо впорались – чудово!

 

1. Коли все у тебе гарно,

Коли день пройшов не марно,

Наче квітка розквітаєш,

На обличчі її маєш.

Посміхаються вуста,

Що це? Відповідь проста (Усмішка)

 

2. В ньому сторінок багато,

Там і будні, там і свята.

Він  події  позначає,

Історичні дати знає,

Та рахує залюбки

Тижні , місяці, роки. (календар)

 

3. Ось стоїть біленька хата –

Там твої матуся й тато,

Твої сестри та брати

І, звичайно, там є ти.

Ще бабусі, дідусі,

Зібралися геть усі!

Бути в кожного повинна

Дружня та міцна … ( родина)

 

4. Рідну мову я вивчаю,

З літер вже слова складаю.

Помічниця ось моя –

Букви в ній від А до Я

Стали   лагідно в рядки.

Що  це, знають  малюки? (абетки)

 

5. І вареники в сметані,

І крученики духмяні,

Сало, терте з часником,

Борщ червоний з буряком.

Одним словом як назвати,

Щоб гостей почастувати? (їжа)

 

6. Вони смачненькі та чорненькі,

В грунт попали навесні,

Тепер із них у полі зріють

Яскраві соняхи рясні.

А згодом буде і олія

Прозора, жовта, запашна.

Їх можна з друзями лузати.

Про що ця загадка, хто зна? (насіння)

 

7. Цей  фахівець нам розказав

Про долі націй та держав,

Де наші пращури жили,

Які в них звичаї були?

Які одежа, посуд, хата,

Та ще цікавого багато.

Розкопки буде він вести,

Щоб нам минуле довести. (археолог)

 

• Яке  слово  склали? (Україна)

 

Учень 1. У тебе є велика родина -

               Велика – велика сім’я.

               Найкраща  країна –

               Твоя Україна,

               Родина  твоя і моя.

 

Учень 2. Калина і м’ята,

               І батьківська хата,

               Безкрайні пшеничні поля;

                І горда  єдина

                Твоя Україна.

 

Діти співають пісню «Розкажи про Україну.»

Розкажу про Україну

Ми живемо під небом ясним,
А навкруги шляхи, поля.
І села і міста прекрасні -
Це рідний край, моя земля.
Високі крила журавлині,
Співучі вірші Кобзаря.
Ми живемо на Україні -
Це рідний край, моя земля!
приспів
Розкажу про Україну,
Де Дніпро у хвилях синіх,
Лаври куполи.
Де Хрещатик і Софія,
Де чудове місто Київ
Краще на землі.
Розкажи про Україну,
Де калина-горобина
Квітне край вікна.
Запрошу на Україну -
Тільки тут моя єдина,
Тільки тут моя єдина
Рідна сторона.

ІІІ. Вчитель.  Світ мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовляти,а вже уважно прислухається до  голосу матері, засинає під колискову пісню. Любов до рідної мови починається з материнської коли саночки. У ній – материнська ласка і любов, світ добра , краси, справедливості.

 

Виконання  Колискової ( співають дівчатка)

 

VІ. Вчитель.  Коли були маленькими , мама співала вам колискові. А як підросли,   розповідала   казочки. Немає  в  світі   людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо, діти. А чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ?

 

а) « - Гуси, гуси, гусенята!

        Візьміть мене на крилята

        Та понесіть до батенька,

        А в батенька їсти й пити,

        Ще й хороше ходити.( Івасик – Телесик)

 

б) « Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й  загубив дід…»

     - Діти, що загубив він? З якої казки?   (рукавичка)

 

в) « Я… за три копи ку3плена, упівбока луплена, тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, ніжками затопчу, хвостиком замету, тут тобі і смерть.»  (Коза – дереза)

 

г) «Няв!  Няв! Няв!

     А ті думають:

-От вражого батька син, ще йому мало! Це він і нас поїсть! («Пан Коцький»)

 

• А тепер відгадайте, хто з казкових героїв завітав   сьогодні в гості?

« Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

 Я від баби втік, я від діда  втік,

Та й від тебе, зайчику, утечу!» (колобок)

 

Інсценізація казки «Колобок»

 

Вчитель: Погляньте, книжку хтось залишив,

                  Проте, порожні сторінки,

                  А жаль – бо ж наша рідна мова

                  Складалась довгії віки.

Вчитель: Дивіться, он Колобок біжить.

                 Цікаво, куди це він так поспішає?

                 Може він знає щось.

                Адже по лісу котився,

                можливо, з кимось там зустрівся.

1-й ведучий Знають всі дорослі й діти,

 Жив та був на білім світі

 В добрій казці Колобок,

Всіх малих дітей дружок.

2-й ведучий Він пробіг стежок багато,

Поспішає до нас на свято.

 Та коли він лісом біг,

Раптом Вовк його зустрів.

 Колобок. Я веселий Колобок,

Я усіх дітей дружок.

Від бабуні я тікав,

Бо до вас всіх, любі друзі,

Я на свято поспішав.

Стриб з горбка на горбок,

На доріженьку казкову,

На галявину шовкову.

В школу 40 я спішу,

Від усіх тепер втечу.

Вовк. Здрастуй, славний Колобок,

 Ти куди спішиш, дружок?

Колобок. На свято Мови я спішу,

 Бо я з учнями дружу.

Вовк. Я не їв уже днів сім,

Тож тебе я зараз з’їм.

Колобок. Що ти, сірий, ні – не час,

Діти вже чекають нас.

В школу підемо на свято,

Будем Мову ми вітати!

1-й ведучий Покотився Колобок знову по дорозі,

А назустріч Колобку сам

 Ведмідь з барлогу.

Ведмідь. Здрастуй, славний Колобок,

Ти куди спішиш, дружок?

Стій! Прекрасний, запашний.

Буде сніданочок смачний.

 Колобок. На свято в школу я спішу,

Бо я з учнями дружу.

Ото, який ти волохатий.

Та ще й незграбний, як гора,

 Від тебе легко утікати,

 Бувай здоров, мені пора…

Ведмідь. Може, з’їм тебе я тут?

Колобок.Та ж на мене друзі ждуть.

В школу приходь на свято,

 Будем Мову ми вітати!

Ведмідь. Добре, дякую, прийду,

Ще й малого приведу.

2-й ведучий. Покотився Колобок далі без оглядки.

 Бачить – грається в кущах біле Зайченятко.

Зайчик. Здрастуй, славний Колобок,

Ти куди біжиш, дружок?

 Колобок. Поспішаю я на свято в школу

 І несу я у торбинці

Пісні, загадки, гостинці…

Зайчик. А я голодний тут сиджу,

 І давно на тебе жду.

 Колобок. Ой, не їж, не їж мене,

 В гості візьму я тебе!

Пожалій мої ти ніжки,

Бери в руки краще книжку,

Підем в гості до малят.

 1-й ведучий

 Ось тепер у залі книжка,

РІДНА МОВА – це не смішки!

Наша справа, любі діти, -

Сторінки всі відновити!

 

V. Вчитель.  А скільки прислів’їв і приказок є в нашій мові, які збагачують її, роблячи образною. Для проведення конкурсу «Склади  прислів’я» запрошую  5 команд по  5 учасників. Учасникам команди даються  картки  із словами , з яких треба скласти  прислів’я , прочитати та пояснити  його зміст. 

 

• Від доброго слова й лід розмерзає.
• Птицю пізнають по пір’ю , а людину  -  по мові.
• Гостре словечко  ранить  людині  сердечко.
• Слово не горобець, випустиш, не впіймаєш.
• Не кидай слова на вітер.

 

• Молодці , діти. Ви всі дуже добре справились із завданням , правильно склали прислів’я та  пояснили їх зміст. А тепер замініть  фразеологічний вислів одним словом.

 

• Рукою подати - ….. ( близько)
• Тримати язик за зубами - …..(мовчати)
• Водити за носа - ……(Обманювати)
• Робити із мухи слона - ….(перебільшувати)
• Байдики бити - ……..(лінуватись)
• Зарубати на носі -……(запам’ятати)

 

 

VІ. Вчитель.  Рідна мово моя, пісенна. Мова завжди поряд з піснею. Наша мова – як чарівна пісня. А пісня – найвиразніша мова.

 

Звучить українська народна пісня «Грицю,Грицю, до роботи» Під час пісні – інсценівка.

 

Грицю, Грицю, до роботи!

 

-Грицю, Грицю, до роботи!

В гриця порвані чоботи…

-Грицю, Грицю, до телят!

В Гриця ніженьки болять…

-Грицю, Грицю, до молотити!

Гриць нездужає робити..

-Грицю, Грицю,  рубай дров!

-Кахи- кахи !Нездоров…

-Грицю, Грицю, роби хліб!

 -Кахи- кахи ! Щось охрип…

-Грицю, Грицю, іди їсти!

-Ой, чекайте, де б тут сісти?

 

VІІ. Вчитель.  Багатий   український   народ  і на ігри зі співанками.  Запрошую  вас виконати  пісню – гру « Подоляночка»

 

VІІІ Вчитель1. Рідна українська мова зіткана із тепла і любові батьківської домівки, із мальовничих краєвидів, із верби і калини, із вишневих садів , із річок та струмочків, чарівних смерек, із яскравих кольорів веселки, із задушевної пісні, танцю, з колосистого пшеничного поля і високого синього неба, нашого рідного міста, дружнього дитячого колективу.

 

 

1.   Раз казала мені мати

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

 

2. Будем  рідну мову

Дружно ми вивчати

Розберемо  кожне слово

Щоб її нам краще знати.

 

3. Бо вона така чарівна,

Мелодійно так звучить.

Поміж мовами – царівна

Як без неї в світі жить?!

 

4. Тож, вивчайте рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ,

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.

 

5. Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна.

Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна.

 

Вчитель 2.Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того,  як вона звучить.

 

Вчитель 3.І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!

 

 

Вчитель 4.Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

 

Вчитель 5. Моя найкраща в світі мова!

Тож в цьому світі гомінкому

І рідна й мила над усе.

Я рідну мову пронесу,

Чарівну, ніжну, світанкову,

Як скарб великий і безцінний.

Бо ж поки є вона у нас,

І відкриває все у ньому :

Народ ми вільний, незборимий,

 

Вчитель. Мине час, ви станете дорослими.  Нам  хочеться, щоб ви зростали в ріднім краї, де вас постійно супроводжуватиме рідне слово. І ніколи не цурайтеся нашої рідної співучої мови.

 

Всі   учасники  свята  виконують Гімн   українській мові.

 

Так багато різних мов існує в світі,

Знають добре навіть це маленькі діти.

Кожна кращою є для свого народу,

Богом українська дана в нагороду!

 

Всім гостям ми раді, хто повагу має,

До традицій наших й мову хто вивчає.

Тим, кому до українського байдуже,

Ми не подамо руки з тобою, друже!

 

Стань поруч і заспіваймо, брате,

Мову батьківську всім треба знати.

Мову держави, в якій живемо,

Прапор якої у світ несемо!

 

Хто б ти не був і якої віри,

Насамперед ти є українець!

Тож гідним будь України-неньки,

Мову козацьку люби серденьком!

 

Ти не будь в своїй державі яничаром,

Що несе Вкраїні лихо і покару.

Мову продає, що від дідів зосталась,

Віру віддає чужинцям на поталу.

 

Але станем ми пліч-о-пліч проти змови,

Занедбати не дамо своєї мови!

Всі ми патріоти неньки України,

В нас вона одна і мова в нас єдина!