Каменькова В.І.
вчитель початкових класів
Сірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Свято рідної мови
Для учнів початкової школи
Тема: «Ой, яка чудова українська мова»
Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; розвивати мовленнєві здібності учнів, збагатити словниковий запас дітей; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов і повагу до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотами своєї держави.
Обладнання: святково прикрашений клас, вислови про мову, віночок зі стрічками, грони калина, рушник, символи держави, слова-прикметники про мову.
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово!
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі!
ХІД ЗАХОДУ
Вчитель. Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа народу, це його трепетне серце.
Учениця.
Мова! Українська мова,—
Вона співуча, лагідна, дзвінка...
Мова! Українська мова —
Єдина, рідна й дорога така.
Вчитель. Дорогі діти, гості! Сьогодні ми зібралися , щоб поговорити про те, хто ми є, що ми любимо, що повинні берегти, плекати, доглядати. Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми.
Учениця.
О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів — це мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни.
Учень.
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине!
Натхнення хвилини!
О мово моя, Душа голосна України!
Учень.
Мов райдуги арки над морем полон,
Що в небо музикою лине,
Де славить життя золоте жайворон,
Це мова моєї Вкраїни.
Учень.
Це матері мова.
Я звуки її
Люблю, наче очі дитини...
О мово вкраїнська!
Хто любить її,
Той любить мою Батьківщину!
Учні виконують пісню «Україно-краю»
Вчитель. Скільки на землі мов? Скільки народів — стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тобто це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.
Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англійська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.
Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих.
Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.
Тож давайте прикрасимо наш віночок словами, які асоціюються у нас із словом мова. ( діти прикріпляють слова на стрічки віночка)
Рідна, солов’їна, мелодійна, калинова, поетична, пісенна, літературна, оксамитова, ніжна, мила, материнська, багата, барвінкова,державна, народна, щира, барвиста, співуча, казкова, радісна – все це наша українська мова!
Учень.
Мово ж моя, мово,
Мово України,
Ти моя казкова
Пісня солов'їна.
Учень.
Розцвітай під небом
Проліском прекрасним,
А любов до тебе
В серденьку не згасне.
Учениця.
Йди по світу гідно
В шані і привіті,
Ти для мене рідна
І найкраща в світі!
Учень.
Мово ж моя, мово,
Мово-чарівниця,
Не згаса духовна
Батьківська криниця.
Учні виконують танок «Козачата».
Вчитель. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.
Учень.
Лиш народився, голос я почув
щасливий, радісний і світлий.
Маленьким серденьком уже тоді відчув
матусин голосок привітний.
Учень.
У нім звучала ласка і тепло,
і слово було ніжне і пестливе,
до себе вабило воно,
лунало світло і тремтливо.
Учениця.
Матуся до серденька притискала
і колискову пісню заспівала.
І пісня та була сама краса,
що в сповитку мене обдарувала.
Пісня «Колискова».
Вчитель. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Маруся Чурай та Володимир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський.
Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети — Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших.
Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.
Учні (по черзі)
1. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Д. Білоус
2. Буду я навчатись мови золотої.
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
А. Малишко
3. РІДНЕ СЛОВО
Батько мені каже:
— З книжкою дружи.
Рідну мову, синку, завжди бережи.
Мову ту, що люди рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи, синку, не забудь.
Рідне слово-пісню завжди серцем чуй,
Як Вітчизну й матір, їх люби, шануй.
В. Верба
4. НАША МОВА
Мова наша, мова — мова кольорова,
В ній гроза травнева й тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.
Ю. Рибчинський
Вчитель. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини — до місця, де ви народилися, до пам'яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки.
Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. А чи зможете відгадати назви тих казок, які склав український народ? Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?».
1. «Я за три копи куплена,
Упівбока луплена.
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)
2. «Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та й понесіть до батенька.
А в батенька їсти й пити,
Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)
3. «Мій котику, мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води...» («Котик і півник»)
4. Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь Кабан біжить,
Тут і Вовк іде, й Ведмідь,
Кожен в хатці хоче жить.
Так же тісно їм усім —
Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)
5. Далі казка ось така:
Знайшов Півник колосок,
Змолов борошна мішок,
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі,
Мишенят не пригощав,
Бо жоден із них не працював. («Колосок»)
Підсумок вікторини.
Учениця.
Ми — українці — велика родина,
Мова і пісня у нас — солов'їна,
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх — Україна.
Вчитель. За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.
Ми прагнемо дотримувати слова, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці.
Учениця.
Українська мова – рідна, солов’їна
В ній душа народу, в ній серця людей.
Наша мова світла, дивна, поетична,
Вона з покоління в покоління йде.
І коли ти будеш у краю чужому,
Не забудь ніколи ту щасливу мить,
Коли в ріднім краї, серцю дорогому,
Довелось у школі рідну мову вчить.
Учень.
Живи, вкраїнське слово, процвітай!
Моє мале сердечко звеселяй!
В кожну сім'ю й оселю завітай,
Де люблять і шанують рідний край.
Учениця.
Щоб пам'ятали нині й назавжди,
Якого роду доньки ми й сини.
Красу своєї мови бережи,
Бо житиме вона — то житимемо й ми!
Учень.
Я вірю в майбутнє твоє, Україно,
Я вірю в нащадків вірних твоїх.
Нехай же звучить твоя мова чарівна,
І ти, Україно, в нас також повір!
Вчитель. Любі діти, шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть.
Як степів красу калинову,
Як рідного неба блакить.
Звучить пісня «Українці ми єдина сім’я»