1 червня о 18:00Вебінар: Медіаграмотність як структурний компонент у траєкторії професійного самовизначення учнів

Свято рідної мови "Ой, яка чудова українська мова»

Про матеріал
Ой, яка чудова українська мова»донести до учнів красу і багатство української мови; розвивати мовленнєві здібності учнів, збагатити словниковий запас дітей; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов і повагу до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотами своєї держави.
Перегляд файлу

   Каменькова В.І.

вчитель початкових класів

      Сірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

Свято рідної мови

        Для учнів початкової школи

Тема: «Ой, яка чудова українська  мова»

Мета: донести до учнів красу і багатство україн­ської мови; розвивати мовленнєві здібності учнів, збагатити слов­никовий запас дітей; розвивати зв'язне мовлення; вихо­вувати любов і повагу до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національ­ну культуру, бути патріотами своєї держави.

Обладнання: святково прикрашений клас, вислови про мову, віночок зі стрічками, грони калина, рушник, символи держави, слова-прикметники про мову.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово!

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі!

 

ХІД ЗАХОДУ

 

Вчитель. Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа на­роду, це його трепетне серце.

Учениця.

Мова! Українська мова,—

Вона співуча, лагідна, дзвінка...

Мова! Українська мова —

Єдина, рідна й дорога така.

 

Вчитель. Дорогі діти, гості! Сьогодні ми зібралися , щоб поговорити про те, хто ми є, що ми любимо, що повинні берегти, плекати, доглядати. Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми.

Учениця.

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів — це мова моя,

Це — мова моєї Вкраїни.

Учень.

Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине!

Натхнення хвилини!

О мово моя, Душа голосна України!

Учень.

Мов райдуги арки над морем полон,

Що в небо музикою лине,

Де славить життя золоте жайворон,

Це мова моєї Вкраїни.

Учень.

Це матері мова.

Я звуки її

Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська!

Хто любить її,

Той любить мою Батьківщину!

 

Учні виконують пісню «Україно-краю»

 

Вчитель. Скільки на землі мов? Скільки народів — стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тоб­то це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.

Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англій­ська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає по­чесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.

Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучі­стю — одна з найкращих.

Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, укра­їнці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

Тож давайте прикрасимо наш  віночок  словами,  які асоціюються у нас із словом мова. ( діти прикріпляють слова на стрічки віночка)

Рідна, солов’їна, мелодійна, калинова, поетична, пісенна, літературна, оксамитова, ніжна, мила, материнська, багата, барвінкова,державна, народна, щира, барвиста, співуча, казкова, радісна – все це наша українська мова!

Учень.

Мово ж моя, мово,

Мово України,

Ти моя казкова

Пісня солов'їна.

Учень.

Розцвітай під небом

Проліском прекрасним,

А любов до тебе

В серденьку не згасне.

Учениця.

Йди по світу гідно

В шані і привіті,

Ти для мене рідна

І найкраща в світі!

Учень.

Мово ж моя, мово,

Мово-чарівниця,

Не згаса духовна

Батьківська криниця.

Учні виконують танок «Козачата».

Вчитель. Любов до рідної мови почи­нається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, над­звичайною ніжністю і простотою. У них — мате­ринська ласка і любов, світ добра, краси та спра­ведливості, щира віра в магічну силу слова.

Учень.

Лиш народився, голос я почув

щасливий, радісний і світлий.

Маленьким серденьком уже тоді відчув

матусин голосок привітний.

 

Учень.

У нім звучала ласка і тепло,

і слово було ніжне і пестливе,

до себе вабило воно,

лунало світло і тремтливо.

Учениця.

Матуся до серденька притискала

і колискову пісню заспівала.

І пісня та була сама краса,

що в сповитку мене обдарувала.

Пісня «Колискова».

Вчитель. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шев­ченко і Леся Українка, Маруся Чурай та Володи­мир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський.

Неповторною рідною мовою пи­шуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети — Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших.

Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.

Учні (по черзі)

1. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

Д. Білоус

2. Буду я навчатись мови золотої.

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

А. Малишко

3. РІДНЕ СЛОВО

Батько мені каже:

— З книжкою дружи.

Рідну мову, синку, завжди бережи.

Мову ту, що люди рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, синку, не забудь.

Рідне слово-пісню завжди серцем чуй,

Як Вітчизну й матір, їх люби, шануй.

В. Верба

4. НАША МОВА

Мова наша, мова — мова кольорова,

В ній гроза травнева й тиша вечорова.

Мова наша, мова — літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Ю. Рибчинський

Вчитель. Любов до Батьківщини почи­нається з любові до маленької батьківщини — до місця, де ви народилися, до пам'яті про рідний по­ріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки.

Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. А чи зможете відгадати назви тих казок, які склав український народ? Отже, розпо­чинаємо вікторину «З якої це казки?».

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і півник»)

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

Підсумок вікторини.

 

Учениця.

Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

 

Вчитель. За легендою, ми живемо у рай­ському куточку, який Бог тримав для себе, а по­дарував козакам в обмін на обіцянку берегти і зба­гачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.

Ми прагнемо дотримувати сло­ва, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці.

Учениця.

Українська мова – рідна, солов’їна

В ній душа народу, в ній серця людей.

Наша мова світла, дивна, поетична,

Вона з покоління в покоління йде.

І коли ти будеш у краю чужому,

Не забудь ніколи ту щасливу мить,

Коли в ріднім краї, серцю дорогому,

Довелось у школі рідну мову вчить.

Учень.

Живи, вкраїнське слово, процвітай!

Моє мале сердечко звеселяй!

В кожну сім'ю й оселю завітай,

Де люблять і шанують рідний край.

Учениця.

Щоб пам'ятали нині й назавжди,

Якого роду доньки ми й сини.

Красу своєї мови бережи,

Бо житиме вона — то житимемо й ми!

Учень.

Я вірю в майбутнє твоє, Україно,

Я вірю в нащадків вірних твоїх.

Нехай же звучить твоя мова чарівна,

І ти, Україно, в нас також повір!

Вчитель. Любі діти, шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Як степів красу калинову,

Як рідного неба блакить.

Звучить пісня «Українці ми єдина сім’я»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
3 березня 2019
Переглядів
1135
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку